Платіжні термінали

Платіжні термінали

Банківська платіжна картка — зручна та корисна річ. Її зручність визнають і покупці, і продавці. Щоб зацікавити перших, другі вже давно з власної волі приймають банківські картки як засіб оплати платежу. Для цього використовується спеціальний пристрій — платіжний термінал. Але ж є й такі суб’єкти господарювання, які зобов’язані користуватися терміналом.

Хто і коли повинен застосовувати платіжні термінали, як правильно проводити розрахунки через них і яка відповідальність загрожує за невикористання платіжного терміналу, розберемося в цій частині тематичного номера.

Що є платіжним терміналом?

Якщо говорити просто, то платіжний термінал — це електронний пристрій, що дозволяє приймати оплату від покупців у безготівковій формі, — електронними платіжними засобами (простіше кажучи, банківськими картками). Більш «наукове» визначення цього терміна надане в п. 1.321 Закону № 2346:

«Платіжний термінал — електронний пристрій, призначений для ініціації переведення з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і роздруківка документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу».

Хто зобов’язаний установити платіжні термінали?

Головним нормативним документом, яким установлено вимоги до обов’язкового використання платіжних терміналів, є Закон № 2346. Пункт 14.19 цього Закону зобов’язав суб’єктів господарювання забезпечити можливість здійснення держателями ЕПС розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням ЕПС не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.

У цьому ж пункті зазначено:

«Вимоги до суб’єктів господарювання щодо прийняття електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України».

На сьогодні єдиним документом, яким передбачено вимоги до суб’єктів, які зобов’язані використовувати платіжні термінали, є постанова № 878. Цю постанову розроблено під стару редакцію ст. 14 Закону № 2346. Проте Міндоходів у листі від 29.04.2013 р. № 2397/5/99-99-18-05-16 (далі лист — № 2397) підтвердило, що цей документ не втратив своєї актуальності, тому ним можна керуватися й надалі (до прийняття нової постанови або внесення змін до чинної).

Згідно з п. 1 постанови № 878 платіжні термінали зобов’язані використовувати ті суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і використовують РРО відповідно до Закону про РРО.

Висновок: суб’єкти господарювання, які не використовують РРО, застосовувати платіжні термінали не зобов’язані

Згодні з цим і міндоходівці. Так, у прикінцевій частині листа № 2397 зазначено:

«чинним законодавством не встановлено обов’язки з необхідності використання електрон-них платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) суб’єктами господарювання, які не застосовують реєстратори розрахункових операцій».

Проте не всі суб’єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність із використанням РРО, зобов’язані застосовувати платіжні термінали. Так, згідно з п. 1 постанови № 878 обов’язково встановити платіжні термінали повинні тільки:

1) суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення від 25 до 100 тис. осіб;

2) суб’єкти малого підприємництва, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення понад 100 тис. осіб.

Висновок: якщо суб’єкт господарювання здійснює торговельну діяльність із використанням РРО в населеному пункті з чисельністю населення до 25 тис. осіб, то він не зобов’язаний установлювати платіжний термінал.

Проте є випадки, коли вищеназвані суб’єкти звільняються від обов’язкового застосування платіжних терміналів.

Хто звільняється від обов’язкового використання платіжних терміналів?

Звільняються від обов’язкового використання платіжних терміналів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) (п. 2 постанови № 878):

1) підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій). Тобто, навіть якщо суб’єкт господарювання здійснюватиме торговельну діяльність із використанням РРО в населеному пункті з чисельністю понад 25 тис. осіб, але його торговельна площа менше 20 кв. м — він не зобов’язаний використовувати платіжний термінал. Тут важливо звернути увагу на те, що розуміють під торговельною площею. Згідно з наказом № 327:

«торгова площа магазину — площа для торгівлі та обслуговування покупців, уключаючи здану в оренду (крім площ окремих приміщень, що повністю здані в оренду), тобто сума площ, на яких здійснюється продаж товарів, та площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (відділ замовлень, кафетерій, демонстраційна зала, камера схову, пакувальна, оформлення продажу у кредит та інші служби з додаткового обслуговування покупців). При цьому торгова площа включає площі, що зайняті під прилавками, стелажами та іншим обладнанням, яке встановлене в торговому залі».

Таким чином, наприклад, складські приміщення, до торговельної площі не входять;

2) суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше 25 тис. осіб;

3) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема, особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів і викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств.

Які штрафні санкції можуть бути застосовані, якщо термінал не буде встановлено?

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону про захист прав споживачів забороняється у будь-який спосіб обмежувати споживачів у використанні електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до сплати. За порушення цієї норми встановлено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів). Рішення про притягнення до відповідальності є компетенцією органів із захисту прав споживачів.

Крім того, за правопорушення, пов’язані з відступом від порядку проведення готівкових розрахунків, недотриманням установлених законодавством вимог із забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, передбачений адміністративний штраф у розмірі (ст. 163¹⁵ КпАП):

— від 1700 до 3400 грн. (від 100 до 200 нмдг);

— за повторне порушення протягом року — у розмірі від 8500 до 17000 грн. (від 500 до 1000 нмдг).

Відповідно до ст. 234² КпАП справи про такі порушення розглядають органи доходів і зборів.

Чи можна використовувати платіжний термінал замість РРО?

Без РРО в цьому випадку не обійтися. Річ у тім, що, якщо суб’єкт господарювання зобов’язаний використовувати РРО, то розрахункова операція з покупцем повинна проводитися на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку і переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздруковуванням відповідних розрахункових документів (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). При цьому під розрахунковим документом мається на увазі документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг (абз. 15 ст. 2 Закону про РРО). Платіжний термінал такі документи не видає, він надає платнику грошових коштів усього лише паперовий документ на підтвердження здійснення операції з використанням платіжної картки, — сліп (Положення № 223). Відповідно, платіжний термінал не може бути прирівняний до РРО і виконувати його функції.

Чи можуть суб’єкти господарювання, які не зобов’язані застосовувати РРО, використовувати платіжні термінали?

На нашу думку, можуть. Платіжний термінал — це тільки спосіб заміни готівкових розрахунків безготівковими при здійсненні розрахунків за місцем перебування терміналу. Крім того, законодавство не зобов’язало власників платіжних терміналів використовувати їх тільки з фіскальним РРО. Тому за бажання суб’єкт господарювання, який не зобов’язаний за законодавством використовувати РРО, може встановити платіжний термінал без застосування РРО.

Такий самий висновок містить і лист Мінекономіки від 07.02.2013 р. № 3501-06/4370-12, в якому зазначено, що:

«суб’єкти господарювання, які відповідно до законодавства не застосовують реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книги та звільнені від обов’язкового прийняття спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), за власним бажанням можуть забезпечити їх використання шляхом установлення платіжних терміналів або ім-принтерів».

Щоправда, у листі уточнено, що за роз’ясненнями з цього питання суб’єкту господарювання краще звернутися до органу Міндоходів. Безпосередньо роз’яснень Міндоходів із цього питання наразі немає.

Як установити платіжний термінал?

Для цього потрібно звернутися до банку та укласти з ним договір эквайрингу, простіше кажучи, договір на технічне обслуговування платіжного терміналу.

Еквайринг — діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування суб’єктів господарювання і здійснення операцій з видачі готівки користувачам спеціальних платіжних засобів, які не є клієнтами емітента, а також проведення розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів (п. 1.4 Положения № 223).

У договорі з эквайром мають бути обов’язково зазначені такі умови (п. 5.4 Положення № 223):

— назви платіжних систем (наприклад, VISA, MasterСard), платіжні картки яких приймаються торговцем до оплати, і типи карток з визначенням ознак їх платоспроможності;

— порядок оформлення документів з операцій із використанням платіжних карток;

— порядок і строки розрахунків эквайра з торговцем;

— розмір комісійної винагороди, яку торговець сплачує эквайру за розрахункове обслуговування;

— процедури безпеки, яких повинен дотримуватися торговець під час прийняття платежів з використанням платіжних карток і передання даних эквайру про проведені операції;

— інші умови відповідно до законодавства України або на розсуд эквайра і торговця.

Платіжний термінал можна придбати (на умовах купівлі або оренди) безпосередньо в банку, з яким укладено договір эквайрингу. Також його можна придбати самостійно в інших осіб за узгодженням з эквайром (банком) за умови, що платіжний термінал відповідає технічним (функціональним) вимогам і вимогам безпеки, які встановлюються до такого обладнання эквайром та іншими організаціями — учасниками процесу переказу коштів.

Які документи повинні видаватися покупцю, якщо використовується термінал?

При проведенні розрахунків через платіжні термінали покупцю видають два документи:

— документ платіжного терміналу (квитанція (чек) терміналу, сліп);

— розрахунковий документ (чек РРО, розрахункова квитанція, товарний чек, квитанція про оплату тощо).

Розрахунковий чек повинен додатково (тобто крім звичних реквізитів) містити такі обов’язкові реквізити (п. 3.6 Положення № 614):

— реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ПК»;

— напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації;

— підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ПК».

Покупець повертає товар, сплачений через термінал: як з ним розрахуватися?

Міндоходівці наполягають на тому (консультація в підрозділі 109.2 «ЗІР»), що якщо оплата за товар була здійснена через термінал (тобто в безготівковій формі), то й повертати покупцю оплату за повернений товар (не надану послугу) потрібно теж у безготівковій формі (тобто сума має бути назад зарахована на банківський рахунок покупця). Готівкою з каси, на думку міндоходівців, цю суму видати не можна. Проте операція повернення коштів покупцю все одно реєструється в РРО.

На нашу думку, таку суму можна видати і з каси готівкою, адже прямої заборони в законодавстві на готівкові повернення немає.

Як в обліку відображаються доходи при оплаті через термінал?

Платники податку на прибуток відображають дохід на дату оформлення відповідного рахунка (розрахункового документа) (п. 137.7 ПК), тобто на дату оформлення чека РРО.

Платники єдиного податку відображають доходи на дату надходження коштів на поточний рахунок (п. 292.6 ПК), оскільки оплата банківськими платіжними картками прирівнюється до безготівкової форми розрахунків.

Дохід відображається в повній сумі продажу, а не за вирахуванням комісії банку (це правило стосується як платників податку на прибуток, так і єдиноподатників).