«Фініш» старого і «старт» нового податкового року: 2013 — 2014

«ФІНІШ» СТАРОГО І «СТАРТ» НОВОГО ПОДАТКОВОГО РОКУ: 2013 — 2014

Наші законодавці не втомлюються додавати нам і вам роботи, «шматуючи» і змінюючи вже наявні нормативні документи або вигадуючи щось новеньке на шляху до довгоочікуваних «покращень». Ось і новонароджений 2014 рік вони не позбавили нововведень. Давайте ж разом розберемося, які основні зміни приготували нам наші «благодійці» в році, що настав.

Марина Казанова, економіст-аналітик
Юрій Товстоп’ят, економіст-аналітик
Наталія Чернишова, економіст-аналітик

Адміністрування податків

Електронні перевірки для спрощенців

Єдиноподатники першими відчують на собі, що це за новий «звір» такий — електронні перевірки. Нагадаємо, що електронна перевірка як вид документальної невиїзної позапланової перевірки була введена в ПК ще в першій половині минулого року (Законом № 5503). Законодавець тоді чітко визначив строки, коли такі перевірки почнуть застосовувати до тих чи інших платників податків. Першими на «амбразуру» кинули саме спрощенців. Щодо них електронні перевірки можуть проводити вже
з 1 січня 2014 року.

Електронні перевірки проводитимуться тільки якщо єдиноподатник виявить таке бажання, за умови, що він — платник податків із незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ПК (абз. 7 п.п. 75.1.2 ПК). Контролюючі органи проводять такі перевірки на підставі заяви платника податків. Форму такої заяви, а також порядок її подання до податкового органу затверджено наказом Міндоходів від 03.06.2013 р. № 143, що набрав чинності з 01.01.2014 р. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Випадки, коли територіальний орган Міндоходів може вирішити не проводити електронну перевірку, наведені в п. 3.3 Порядку № 143.

Приємним моментом для платників податків є те, що за результатами електронної перевірки міндоходівцями не донараховуються податкові зобов’язання і не накладається штраф за ст. 123 ПК (п.п. 54.3.2 ПК). У такому разі законодавець надає платникам податків можливість самовиправитися. Для цього необхідно подати уточнюючий розрахунок і сплатити при цьому суми недоплати і штрафу в розмірі 3 % від такої суми. Зауважте: якщо цього не зробити протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення, територіальний орган Міндоходів має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ПК).

«Одингривневі» штрафи при порушенні правил трансфертного ціноутворення

У 2014 році продовжить діяти послаблення при накладенні штрафних санкцій за порушення правил трансфертного ціноутворення (тобто вимог ст. 39 ПК). Нагадаємо, що за порушення норм ст. 39 ПК, здійснені в період з 01.09.2013 р. по 01.09.2014 р., сума штрафу становить 1 грн. за кожне порушення (п. 20 підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Як пояснюють фахівці Міндоходів в УПК № 699, під такими порушеннями мається на увазі заниження податкового зобов’язання за зазначений вище період внаслідок застосування платником у контрольованих операціях цін, що не відповідають рівню звичайних цін, виявлене самостійно платником податку або за результатами перевірки контро-люючим органом (відповідь на запитання
18 УПК № 699).

Зверніть увагу, що за неподання платником податків звіту й обов’язкової документації про проведені ним протягом року контрольовані операції до органу Міндоходів відповідно до вимог п. 39.4 ПК штраф накладається в загальному розмірі, а саме (п. 120.3 ПК):

— 5 % загальної суми контрольованих операцій — у разі неподання звіту про контрольовані операції. Такий звіт платники податків зобов’язані подавати до центрального органу Міндоходів до 1 травня року, наступного за звітним. На момент передання номера до друку форма звіту про контрольовані операції не була офіційно затверджена. Ознайомитися з проектом наказу про затвердження цієї форми ви можете на офіційному сайті Міндоходів: http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/112720.html;

— 100 розмірів мінімальної заробітної плати — у разі неподання документації, визначеної п.п. 39.4.8 ПК.

ПДФО: зона штрафобезпеки

Приємним сюрпризом від наших законодавців стало деяке пом’якшення щодо штрафів для податкових агентів із ПДФО, що діє з 01.01.2014 р. Ми вже писали про цю новину на сторінках нашої газети («ПК: нова порція змін за Законом № 657» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 23 (71), с. 11). Ще раз нагадаємо, що завдяки змінам, унесеним до ПК Законом № 657, податкові агенти з ПДФО з 01.01.2014 р. не сплачують штраф:

— передбачений п. 127.1 ПК, за ненарахування, неутримання та несплату (неперерахування) ПДФО, самостійно виявлене податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ПК, якщо таке порушення виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року;

— передбачений п. 119.2 ПК у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПК та були виправлені за правилами ст. 50 ПК.

Крім того, з 01.01.2014 р. той самий п. 119.2 ПК установлює накладення штрафу за подання податкової звітності з недостовірними відомостями або з помилками тільки в тому випадку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та збільшення податкових зобов’язань і до зміни платника податку. До зазначеної дати, нагадаємо, подібного уточнення в п. 119.2 ПК не було.

Єдиний державний реєстраційний веб-портал юридичних осіб і ФОП

Останнім часом наші законодавці досить активно запроваджують електронні ресурси. В еру стрімкого розвитку Інтернету такі дії зрозумілі та логічні. І ось з 01.01.2014 р. до нас нагрянула ще одна веб-новина. Так, із зазначеної дати Закон № 657 увів до ПК новий пункт — п. 63.13, згідно з яким дані про взяття на облік як платників податків юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб тепер підлягають оприлюдненню центральним органом Міндоходів на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і власному офіційному веб-сайті не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік.

Крім того, на цьому реєстраційному веб-порталі та офіційному сайті Міндоходів щодня повинні оприлюднюватися відомості про платників ПДВ (дані з реєстру платників ПДВ та інформація про осіб, реєстрація яких як платників ПДВ анульована)* і платників ЄП (зокрема, ставка ЄП, група платника ЄП, дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування тощо).

* До 01.01.2014 р. така інформація про платників ПДВ і про анулювання ПДВ-свідоцтва наводилася на сайті Міндоходів на таких ресурсах: http://minrd.gov.ua/reestr і http://minrd.gov.ua/anulir відповідно. Щоправда, оновлювалася вона щодекади.

Поки що не зовсім зрозуміло, що це буде за реєстраційний веб-портал. З одного боку, у доданому до підрозд. 10 розд. ХХ ПК пункті 22 зазначається, що цей веб-портал має бути створений відповідно до закону. З іншого боку, в нас уже є один реєстраційний портал (http://rp.irc.gov.ua), прабатьком якого є Державне підприємство «інформаційно-ресурсний центр» (ДП «ІРЦ»). Сайт ДП «ІРЦ» розташований за адресою http://irc.gov.ua. На цьому ресурсі доступні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців. У тому числі там можна знайти інформацію про реєстрацію в податковому органі. Не виключено, що саме на базі цього веб-ресурсу буде створено єдиний державний реєстраційний веб-портал юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців. Але, як кажуть, час покаже. Зауважте, що до створення цього веб-порталу інформація з реєстрів про взяття суб’єктів господарювання на облік як платників податків і зборів, їх реєстрацію як платників ПДВ (у тому числі як суб’єктів спеціального режиму оподаткування) та ЄП оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міндоходів.

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Ставка податку

Iз часів запровадження ПК приємною традицією для платників податку стало поступове зниження основної ставки податку, затвердженої п. 151.1 ПК. 2014 рік не став винятком із цього правила: цього разу ставка податку знизилась на 1 відсотковий пункт. До цього вона щороку починаючи з дати набрання чинності розд. III ПК знижувалась на 2 відсоткові пункти. Таким чином, з 01.01.2014 р. ставка податку становить 18 % (п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПК).

Зауважимо, що це — не останнє зниження. Не так давно змінений п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПК містить «перехідні» ставки на 2 роки наперед. Тепер падіння ставки буде не таким значним. Щороку до 01.01.2016 р. «танутиме» ще по 
1 відсотковому пункту.

Водночас суб’єктів індустрії програмної продукції згадані зміни, на жаль, не торкнулись. Для них, як і раніше, діє ставка податку 5 % (у разі, якщо такі суб’єкти застосовують особливості оподаткування, передбачені п. 15 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Те саме стосується суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону № 5205-VI. До прибутку, отриманого від реалізації таких проектів, до 31.12.2017 р. включно застосовують ставку 0 %.

Зміни визначень: безнадійна заборгованість

Апарат понять ПК, що міститься у ст. 14, зазнав деяких змін, тому що набрав чинності Закон № 657. Останньому, до речі, присвячені публікації в минулому інформаційно-аналітичному випуску нашого видання («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 23 (71), с. 7 — 11; 12 — 14).

Зокрема, змінене визначення «безнадійна заборгованість», що міститься у п.п. 14.1.11 ПК. Його підпункт «б» відтепер звучить таким чином: «прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості». Раніше п.п. «б» п.п. 14.1.11 ПК згадки про прострочену заборгованість юридичної особи не містив.

Нагадаємо, що порядок оподаткування безнадійної та сумнівної заборгованості регламентує ст. 159 ПК.

Правила обкладення податком на прибуток — лише для його платників

Змінилося ще одне поняття — резиденти (п.п. 14.1.213 ПК).

Якщо раніше поряд із загальним визначенням поняття зазначений підпункт містив також особливості його застосування у розд. IV ПК (що регулює порядок оподаткування ПДФО), то віднедавна визначено ще й особливості трактування цього поняття у розд. III ПК (присвяченому податку на прибуток підприємств).

Так, якщо у вказаному розділі використовується цей термін, то під ним розуміють осіб, які визначені п. 133.1 ПК (платники податку з числа резидентів).

Це означає, що правила обкладення податком на прибуток стосуються виключно його платників і не можуть поширюватись на єдиноподатників чи платників ФСП. Зокрема, ніхто не має права примусити їх звітувати з податку на прибуток у разі здійснення виплат на користь нерезидентів (як було в недалекому минулому).

Добові та зарплатня у «нульовиків»: регулярний перерахунок

За нормами абз. 4 п.п. 140.1.7 ПК необхідно щорічно перераховувати граничний розмір добових витрат, що можуть бути включені до складу податкових. Нагадаємо, зазначеним абзацом такий розмір кореспондує із МЗП, установленою законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Так, обмеження розміру добових витрат, які можуть бути включені до складу податкових, становить (у розрахунку за кожен календарний день відрядження):

— для відряджень у межах території країни — не більш як 0,2 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (243,60 грн.);

— для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (913,50 грн.).

Оскільки на момент відправки номера до друку Закон про Державний бюджет України на 2014 рік ще не був прийнятий, то згадані величини приведено з урахуванням розміру МЗП, установленого ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI на період з 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р.

Крім того, розмір МЗП мають регулярно відстежувати платники податку на прибуток, які до 01.01.2016 р. перебуватимуть на «податкових канікулах», установлених п. 154.6 ПК. Однією з обов’язкових умов, необхідних для можливості застосування такими платниками ставки 0 %, є нарахування за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівникам, які перебувають із ними у трудових відносинах, у розмірі не меншому, ніж 2 МЗП (2436 грн. у грудні 2013 р.).

Нематеріальні активи: використовувати не менше 2 років

Про що мова? Йдеться про нематеріальні активи, яким не встановлено строк дії права користування відповідно до правовстановлюючого документа. Раніше ПК велів амортизувати такі активи рівно 10 років безперервної експлуатації. Відтепер установлено, що строк корисного використання таких активів визначається платником податку самостійно, але не може становити менше 2 та більше 10 років безперервної експлуатації. Відповідні зміни внесено до п.п. 145.1.1 ПК.

Зверніть увагу: цим же підпунктом установлено, що строк дії права користування для нематеріальних активів групи 4* визначається відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років. Зважаючи на появу нового обмеження, вважаємо, що у випадку, коли строк дії права користування для нематеріального активу групи 4 не встановлено відповідно до правовстановлюючого документа, то платник податку може визначити такий строк у межах від 5 до 10 років безперервної експлуатації.

* До якої відносяться, зокрема, права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

Квартал чи рік? Який все-таки базовий?

З нового року набрала чинності нова редакція п. 152.9 ПК. Цим пунктом визначено, що для цілей розд. III ПК використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали та рік. Базовим податковим (звітним) періодом при цьому є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у п. 57.1 ПК. Зміни торкнулись саме останнього речення, а точніше фрази, виділеної напівжирним шрифтом. Раніше передбачалось, що календарний рік є базовим звітним (податковим) періодом лише у разі сплати платником податку щомісячних авансових внесків.

Очевидно, ця зміна була спрямована на те, щоб зробити календарний рік базовим звітним (податковим) періодом не тільки для тих платників податку, що сплачують щомісячні авансові внески, але й для тих платників, які звільнені від цього обов’язку відповідно до п. 57.1 ПК і звітують при цьому раз на рік.

Проте навряд чи можна сказати, що авторам змін вдалося сповна реалізувати свій задум. Судіть самі: формально тепер рік є базовим звітним (податковим) періодом для всіх платників, згадка про яких міститься у п. 57.1 ПК. А там ідеться практично про всіх платників податку на прибуток, у т. ч.:

— платників авансових внесків (абз. 4);

— платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворених) (абз. 7);

— платників податку, в яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 млн грн. (абз. 8);

— неприбуткові установи (організації) (абз. 8).

Водночас у цьому пункті також згадуються особи, на яких покладено обов’язок щоквартального декларування податку на прибуток (платники податку, які за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримали прибутку або отримали збиток, податкові зобов’язання не нараховували і не мали базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками I кварталу отримали прибуток), і ті, яким надано таке право (платники податку, які сплачували авансовий внесок, а за підсумками I кварталу звітного (податкового) року не отримали прибуток або отримали збиток).

Ми ж вважаємо, що для всіх платників податку, крім перелічених у попередньому абзаці, має бути передбачений базовий звітний (податковий) період рік. У тому числі й для виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 155 ПК**, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року. Саме такий період, на наше переконання, є для них базовим.

** Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 % загальної суми доходу.

Нові платники авансових внесків

Ними відтепер можуть стати:

— суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону № 5205;

— суб’єкти індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені п. 15 підрозд. 10 розд. ХХ ПК.

Справа в тому, що відповідно до абз. 3 п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ ПК такі суб’єкти у 2013 р. щомісячних авансових внесків не сплачували, а податкові зобов’язання визначали на підставі податкової декларації за підсумками I кварталу, I півріччя, 3 кварталів. Остаточний розрахунок при цьому має бути здійснений у декларації за 2013 р.

Водночас у 2014 р. для таких суб’єктів не передбачено жодних перехідних особливостей, тому за результатами такого звітування за 2013 р. вони цілком можуть стати платниками щомісячних авансових внесків. Зауважте, необхідною умовою для цього є те, що сума доходів, яка враховується при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період у них має перевищувати 10 млн грн.

Цінні папери: відтепер лише нові правила

Остаточно канули в Лету правила оподаткування операцій із цінними паперами та деривативами, що були передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР. Ви здивуєтесь, та вони продовжували діяти аж до 01.01.2014 р. Це було можливим завдяки п. 4 підрозд. 4 розд. XX ПК, відповідно до якого операції з цінними паперами та деривативами, що були придбані до набрання чинності розд. III ПК (тобто до 01.04.2011 р.), відображалися в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Відтепер зазначений пункт із ПК вилучено, внаслідок чого будь-які операції такого виду оподатковуються за правилами, встановленими ПК, незалежно від дати придбання цінних паперів та деривативів.

Крім того, Законом № 657 уточнено формулювання абз. 2 п. 31 підрозд. 4 розд. XX ПК. Раніше ним передбачалося, що при визначенні прибутків/збитків у порядку, встановленому пп. 153.8 і 153.9 ПК, витрати, понесені (нараховані) платниками податків при придбанні цінних паперів та деривативів до 01.01.2013 р., враховуються при їх подальшому відчуженні в повному обсязі на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення витрат. Тепер аналогічні правила поширюються і на корпоративні права, випущені в іншій, ніж цінні папери, формі.

Остання свіжа новина на цю тему стосується боргових цінних паперів (і то не всіх, а лише тих, які розміщує платник податку вище/нижче від їх номінальної вартості). Прибуток або збиток, що виникає внаслідок цього, відноситься до складу доходів або витрат платника податку в податковий період, протягом якого відбулося погашення/викуп таких цінних паперів (відповідні норми вніс до ПК новий абз. 2 п.п. 153.4.3).

Енергоефективні заходи та проекти: визначено порядок обліку прибутку

50 % прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів, звільняється від оподаткування на підставі п. 158.2 ПК. Стосується це, увага, лише підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів.

При цьому платник повинен забезпечити окремий облік прибутку, отриманого від здійс-нення зазначених заходів та реалізації проектів (абз. 4 п. 158.2 ПК). Раніше обов’язок щодо розроблення відповідного порядку обліку прибутку ПК покладав на КМУ. Але оскільки появи такого порядку платники так і не дочекались, то Законом № 657 до ПК були внесені зміни, що дозволяють їм застосовувати у відповідних випадках норми п. 152.11 ПК.

Цей пункт призначений для застосування тими платниками податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням, а також тими, що провадять діяльність, яка підлягає патентуванню. Тобто платники, що здійснюють упровадження і використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, могли б застосовувати його норми й раніше, от тільки на перешкоді стояв той-таки абз. 4 п. 158.2 ПК.

Упровадження такого порядку обліку прибутку означає, що наші платники мають вести окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування, з урахуванням таких особливостей:

— до складу витрат таких платників податку, пов’язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов’язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку);

— сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, які використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.

А як бути з витратами платника податку, якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню на загальних підставах? Витрати підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань. При цьому ця частка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених.

Аналогічно має відбуватися розподіл витрат, що одночасно пов’язані як із діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю.

Затримка процентів (комісійних): є зміни

Якщо позичальник (дебітор) затримує сплату процентів (комісійних), то відповідно до п. 137.21 ПК кредитор урегульовує таку заборгованість згідно з п. 159.1 ПК (цей пункт присвячений порядку урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості).

Зауважте: метод нарахування процентів (комісійних) за таким кредитом не застосовувався до повного погашення позичальником (дебітором) заборгованості або списання заборгованості, яка визнана безнадійною згідно зі ст. 159 ПК (абз. 2 п. 137.21 ПК). Але оскільки п. 12 підрозд. 4 розд. ХХ ПК установлено, що норми цього абзацу застосовуються до 01.01.2014 р., то з нового року вони більше не діють.

Доходи та витрати ЖКГ: прощавай, касовий метод!

Тимчасово, до 01.01.2014 р., датою збільшення доходів підприємств житлово-комунального господарства (далі — ЖКГ) від надання житлово-комунальних послуг згідно з п. 13 підрозд. 4 розд. ХХ ПК була дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку, крім випадків, якщо таке надходження відбувалось у рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані до дати набрання чинності розд. III ПК (тобто до 01.04.2011 р.).

При цьому підприємства ЖКГ у складі собівартості реалізації житлово-комунальних послуг визнавали витрати на придбання товарів, робіт, послуг у сумі фактично сплачених за них коштів, крім випадків якщо така сплата відбувалася в рахунок погашення заборгованості за такі роботи, послуги, придбані до 01.04.2011 р.

Балансова вартість товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів, придбаних до 01.04.2011 р., а сплачених після цієї дати, визнавались у складі витрат у сумі фактичної сплачених за них коштів.

З 01.01.2014 р. дія перехідних положень, передбачених п. 13 підрозд. 4 розд. ХХ ПК, добігла кінця. Тому підприємства ЖКГ на рівні з іншими платниками податку відтепер повинні користуватися правилами ст. 137 ПК — для визначення дати визнання доходів та пп. 138.4 і 138.5 ПК — для визначення дати визнання витрат.

Зазначимо, що дія п. 13 підрозд. 4 розд. ХХ ПК не поширювалась на платників податку — ліцензіатів із постачання електричної та/або теплової енергії, тому для них настання нового року не ознаменувало змін правил оподаткування у зазначеному контексті.

В новий рік — з новою звітністю

На виконання вимог п.п. 19¹.1.25 ПК, якими з 11.08.2013 р.* передбачено, що розробляти та затверджувати порядки, інструкції, положення, форми розрахунків, звітів, декларацій, інших документів із питань, що належать до їх компетенції, зобов’язані контролюючі органи, Міндоходів розробило проект наказу «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства».

* Відповідні зміни до ПК внесено Законом № 404.

На офіційному порталі Міндоходів (http://minrd.gov.ua) відповідний документ було розміщено 02.12.2013 р., при чому на його обговорення було відведено місяць. Таким чином, офіційне затвердження форми от-от має відбутись.

Зважаючи на те, що поява нової форми продиктована ще й об’єктивною необхідністю, логічно припустити, що, як і в минулому році, представники контролюючих органів рекомендуватимуть платникам звітувати саме за новою формою, незважаючи на те що процедура офіційного її оприлюднення знову не була завершена вчасно.

Нова форма (сумніваємось, що запропонований проект зазнає суттєвих змін) передбачає такі нові додатки:

— Iнформація по нарахованих та перерахованих страховикам сумах страхових платежів в розрізі страховиків (додаток ВС до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства);

— додаток ТЦ до рядків 03.28, 03.29 додатка IД, 06.4.41, 06.4.42 додатка IВ та 01.12, 01.13, 02.12, 02.13 таблиці 1, 01.15, 01.16, 02.15, 02.16 таблиці 2 додатка ЦП Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, який включає такі таблиці:

Крім того, докорінно змінено додаток ЦП. Згідно із проектом це додаток не лише до рядків 03.20 та 03.21 додатка IД, а ще й до рядків 06.4.13 та 06.4.14 додатка IВ. Додаток ЦП складається з таких таблиць:

Зазнали деяких змін і ті додатки, що існували раніше, інші «перекочували» до нової форми без суттєвих виправлень.

Та детально зупинятись на новій формі поки що немає сенсу, а от у разі її затвердження ви з нашою допомогою першими дізнаєтесь, як її заповнити.

Ось, власне і все, що стосується новорічних нововведень із податку на прибуток.

ПДВ

Ставка 17 %: бути чи не бути

Найбільш гостре питання для платників ПДВ — якою ж буде ставка ПДВ у 2014 році. Спочатку Перехідними положеннями ПК передбачалося, що з 01.01.2014 р. буде діяти ставка ПДВ — 17 % (п. 10 підрозд. 2 розд. XX ПК).

Проте 16.12.2013 р. ВРУ прийнято Закон (зареєстрований як законопроект під № 3757), яким передбачено відстрочити запровадження ставки ПДВ 17 % до 01.01.2015 р. На момент підготовки номера до друку цей Закон перебуває на підписі у Президента. Якщо Президент його підпише, то в 2014 році збережеться колишня ставка ПДВ 20 %.

Зареєструватися платником ПДВ стане простіше

У минулому аналітичному номері газети ви могли дізнатися про нововведення, що торкнулися процедури реєстрації платників ПДВ. Стисло нагадаємо їх суть.

Добровільна реєстрація. З 01.01.2014 р. зареєструватися платниками ПДВ можуть і ті суб’єкти господарювання, які тільки планують здійснювати свою ПДВ-оподатковувану діяльність (таку умову прямо закріплено в п. 182.1 ПК). Відповідно, новостворені суб’єкти господарювання можуть безперешкодно потрапити до лав платників ПДВ. Також не потрібно нести податківцям документи, що підтверджують факт здійснення оподатковуваних операцій (як це було раніше).

Заява на реєстрацію платником ПДВ (ф. № 1-ПДВ). Новостворені суб’єкти господарювання можуть подавати таку заяву (зазначивши в ній бажану дату реєстрації) одразу держреєстратору — разом з документами на держреєстрацію (п. 183.7 ПК). Відскановану електронну копію такої заяви держреєстратор передасть органу Міндоходів одночасно з відомостями про проведення держреєстрації такої особи.

Інші суб’єкти господарювання подають реєстраційну заяву у «звичний» строк. Для добровільної реєстрації, нагадаємо, заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПК).

Зауважте: подавати заяву на ПДВ-реєстрацію можна в електронному вигляді з дотриманням вимоги про реєстрацію електронного підпису, в порядку, визначеному законодавством (п. 183.7 ПК).

Скасовані Свідоцтва платника ПДВ. Одна з революційних змін. Реєстрація платника ПДВ з 01.01.2014 р. підтверджується не Свідоцтвом, а записом у Реєстрі платників ПДВ. Такий запис вносять до Реєстру (п. 183.9 ПК):

1) у разі обов’язкової реєстрації — протягом 5 робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви;

2) у разі добровільної реєстрації — з бажаної дати реєстрації, яку зазначено в заяві або протягом 5 робочих днів з дати надходження заяви, якщо бажаний день реєстрації не зазначено або такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, установленого для реєстрації платника податків органом Міндоходів;

3) у ситуації, коли бажаний день реєстрації, зазначений у заяві, настає після закінчення 5 робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви, орган Міндоходів зобов’язаний внести до Реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію не пізніше бажаного дня реєстрації, зазначеного в заяві.

Реєстр розмістять у вільному доступі на сайті Міндоходів і на Єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (доки такий портал перебуває в розробці). Інформація на ньому має оновлюватися щодня (п. 183.13 ПК).

Якщо платник захоче «паперове» підтвердження своєї реєстрації, то він може надіслати міндоходівцям запит про отримання витягу з Реєстру платників ПДВ. Такий витяг видадуть безоплатно протягом двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту (п. 183.11 ПК).

Дізнатися, чи зареєстрований контрагент платником ПДВ, можна:

— або користуючись Реєстром, розміщеним на сайті Міндоходів чи спеціальному реєстраційному порталі;

— або надіславши запит міндоходівцям в електронній формі (із застосуванням ЕЦП).

Протягом 5 робочих днів з дати надходження такого запиту податківці безоплатно видадуть довідку з Реєстру платників ПДВ (п.п. 183.13.2 ПК).

Анулювання ПДВ-реєстрації

Підстави для анулювання. У зв’язку зі скасуванням Свідоцтв платника ПДВ підкориговані підстави для анулювання ПДВ-реєстрації з п.п. «з» п. 184.1 ПК. Так, замість згадки про закінчення строку дії Свідоцтва у ньому тепер визначено такі підстави: припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або минув строк, на який створена особа зареєстрована як платник ПДВ.

Дата анулювання. У п. 184.2 ПК уточнено, яка дата вважається датою анулювання ПДВ-реєстрації. З усіх дат, зазначених у п. 184.2 ПК, тепер потрібно орієнтуватися на ту з них, яка настала раніше.

Санкції за порушення умов договору ПДВ не обкладаються

Скільки суперечливих роз’яснень було з приводу того, чи обкладати ПДВ суми неустойки (штрафів і пені), 3 % річних та інфляційних, що були отримані платником у зв’язку з неналежним виконанням договірних зобов’язань! Тепер у цьому питанні поставлено крапку. Згідно з абз. 2 п. 188.1 ПК вищезазначені штрафні санкції не включаються до складу договірної (контрактної) вартості. А отже, НЕ включаються до бази обкладення ПДВ. Раніше такий висновок було «озвучено» в Узагальнюючій податковій консультації № 590.

Умовні зобов’язання: хотіли як краще, а вийшло…

Зміни не оминули й п. 198.5 ПК. Нагадаємо, він зобов’язав нарахувати «умовні» податкові зобов’язання з ПДВ, якщо товари/послуги, необоротні активи спочатку були придбані/виготовлені для використання в операціях, що обкладаються ПДВ (у зв’язку з чим за ним було відображено податковий кредит), але потім такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в неоподатковуваних/пільгованих операціях (в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільнених від обкладення ПДВ).

Так-от, законодавець уточнив, що нараховувати «умовні» податкові зобов’язання при переведенні товарів/послуг, необоротних активів у необ’єктні операції потрібно тільки в тому випадку, якщо такі операції не є об’єктом оподаткування згідно зі ст. 196 ПК (крім випадків здійснення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 ПК). Тут одразу виникає запитання: а як же бути у разі, якщо операція є необ’єктною з тієї причини, що місце її постачання знаходиться за межами України? Невже можна не компенсувати раніше відображений податковий кредит? Тут не слід забувати про загальну норму п. 198.4 ПК, яка забороняє відображати податковий кредит за товарами/послугами і необоротними активами, які призначені для використання в операціях, що не є об’єктом обкладення, або звільнених від оподаткування.

Тому в ситуації, коли товари/послуги та не-оборотні активи, за якими було сформовано податковий кредит, починають використовуватися в операціях з місцем постачання за межами митної території України, також доведеться нараховувати «умовні» податкові зобов’язання. Адже спеціальних рядків «коригувань» для сторнування податкового кредиту декларація з ПДВ на сьогодні не містить.

Бюджетне відшкодування

Можна змінювати напрям бюджетного відшкодування. З 01.01.2014 р. платник, який задекларував бюджетне відшкодування в рахунок зменшення майбутніх ПДВ-зобов’язань, має право змінити напрям відшкодування і отримати його «живими» грошима (п. 200.6 ПК).

Строки камеральної перевірки для автоматичного бюджетного відшкодування. З 01.01.2014 р. підприємства з позитивною податковою історією можуть отримувати автоматичне бюджетне відшкодування швидше. Так, строк камеральної перевірки для них скорочено з 
20 календарних днів, що настають за граничним строком отримання декларації, до 5 календарних днів з дня подання податкової декларації (п. 200.22 ПК). Такими, що мають позитивну податкову історію, вважаються платники ПДВ, які протягом попередніх 36 послідовних місяців відповідають критеріям, затвердженим постановою КМУ від 25.01.2012 р. № 73.

Податкова накладна

Виключено реквізит, що вимагає зазначати дані про митну декларацію. Приємна новина. З переліку обов’язкових реквізитів податкової накладної прибрали «проблемний» реквізит «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, увезеного на митну територію Україні» (п.п. «ї» п. 201.1 ПК). Заповнення цього реквізиту, нагадаємо, раніше відкладалося до появи нової форми податкової накладної. Тепер можна однозначно сказати, що цей реквізит у податковій накладній не з’явиться (принаймні, найближчим часом).

Нова форма податкової накладної. Міндоходів підготувало «під ялиночку» для платників ПДВ і нову форму податкової накладної (http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/119909.html). Необхідність у новій формі викликана корективами, що сталися в ПК, зокрема скасуванням Свідоцтв про реєстрацію платника ПДВ.

На момент підготовки номера до друку доступний тільки проект нової форми податкової накладної. За задумом Міндоходів, починати виписувати податкові накладні в оновленому форматі потрібно з 01.01.2014 р. Що «привнесе» нова форма ПН? Стисло таке:

1) у шапці ПН з’являться поля для відмітки способу складання податкової накладної: електронна або паперова. При цьому у проекті самого Порядку заповнення ПН уточнено: ті ПН, які платник залишає в себе, складаються виключно в паперовому вигляді;

2) поле «Включено до ЄРПН» буде перейменовано на поле «Підлягає включенню до ЄРПН». Тим самим ліквідовується проблема з тим, чи ставити відмітку про реєстрацію ПН в ЄРПН, якщо ПН спочатку передається покупцю, а потім реєструється в ЄРПН;

3) видозміниться реквізит «Порядковий номер». Тепер він міститиме аж три частини (окремо для номера ПН відповідно до її номера в реєстрі виданих та отриманих ПН, окремо для зазначення кодів спецрежимного виду діяльності, окремо для зазначення номеру філії або структурного підрозділу, якому делеговано право виписування ПН). При цьому, як зазначено у проекті Порядку заповнення ПН, реквізити заголовної частини ПН, що містять числові значення (ІПН, номер телефону), підлягають вирівнюванню по правій межі поля і не повинні містити жодних інших знаків і символів;

4) вилучать реквізит «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість»;

5) вводиться новий умовний індивідуальний податковий номер «400000000000». Зазначати його потрібно в полі «Індивідуальний податковий номер покупця» у випадках:

— постачання товарів/послуг покупцю, не зареєстрованому як платник ПДВ, уключаючи постачання на експорт, здійснення операцій у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником;

— постачання товарів/послуг у межах балансу для невиробничого використання;

— використання товарів/послуг, за якими суми ПДВ заздалегідь були включені до податкового кредиту, в операціях, що не є об’єктом обкладення або звільнених від обкладення;

— визнання умовного постачання при анулюванні ПДВ-реєстрації згідно з п. 184.7 ПК;

— ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податків;

— переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих.

Установлено граничні строки подання скарги (додатка Д8) на постачальника

З 01.01.2014 р. вирішилося ще одне запитання: в якому періоді покупець має право подати скаргу на постачальника, якщо він відмовився видати, надав неправильно оформлену податкову накладну або не зареєстрував її в ЄРПН? Раніше, нагадаємо, податківці наполягали на тому, що за таких обставин скаргу можна подати тільки разом з декларацією за той звітний період, в якому має бути складена податкова накладна (лист ДПСУ від 16.01.2013 р. № 721/6/15-3115).

Тепер строки подання скарги закріплено в абз. 11 п. 201.10 ПК і вони «лояльніші». Так, право подати скаргу зберігається за покупцем протягом 60 календарних днів після граничного строку подання декларації з ПДВ за звітний період, в якому постачальник не видав податкову накладну або порушив порядок її заповнення і реєстрації в ЄРПН.

Приклад. У січні 2014 року підприємство отримало від постачальника податкову накладну № 18 від 08.01.2014 р. Податкову накладну складено з порушенням правил. Щоб не втратити право на податковий кредит, покупець оскаржує постачальника (додаток Д8).

У цьому випадку граничним строком для подання скарги на постачальника буде:

1) якщо підприємство-покупець є місячним платником ПДВ — 21 квітня 2014 року. Розраховується цей строк так:

20 лютого (граничний строк подання декларації за січень — звітний період, в якому складено неправильно оформлену податкову накладну) + 60 календарних днів.

Подати скаргу платник може:

— разом з декларацією за січень (подається не пізніше 20 лютого 2014 року);

— разом з декларацією за лютий (подається не пізніше 20 березня 2014 року);

— і навіть з декларацією за березень, останній строк подання якої — 21 квітня 2014 року (понеділок).

Головне, не пропустити строк 21 квітня 2014 року;

2) якщо підприємство-покупець є квартальним платником ПДВ — 9 липня 2014 року:

10 травня (граничний строк подання декларації з ПДВ за I квартал 2014 року, хоча строк подання такої декларації переноситься на 12 травня) + 60 календарних днів.

Подати скаргу платник зможе тільки разом з декларацією за I квартал 2014 року.

Реєстрація суб’єктом сільськогосподарського спецрежиму з ПДВ

З 01.01.2014 р. Свідоцтва за формою № 2-РС скасовуються. Підтверджувати реєстрацію суб’єктом спеціального режиму оподаткування буде запис у «спецрежимному» Реєстрі платників ПДВ. Цей Реєстр, як і Реєстр «звичайних» платників ПДВ, Міндоходів оприлюднює на своєму сайті (www.minrd.gov.ua) і на Єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних і фізичних осіб — підприємців. Крім загальної інформації про платника ПДВ, «спецрежимний» Реєстр міститиме перелік видів діяльності сільгосппідприємства і дату внесення запису про такі види діяльності (п. 209.10 ПК).

Розподіл ПДВ переробниками сільгосппродукції

У 2014 році переробні підприємства, що застосовують спецрежим з ПДВ, позитивну різницю між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду сплачують до спеціального фонду Держбюджету і на спеціальний рахунок у таких пропорціях (п.п. 6 п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПК):

— 50 % — до спеціального фонду Державного бюджету України;

— 50 % — на спеціальний рахунок.

Пільги

Скасовано пільгу, що звільняє від ПДВ операції зі ввезення природного газу

Прийнятим ВРУ Законом (зареєстрованим як законопроект від 16.12.2013 р. № 3757) передбачено виключити пільгу, що звільняла від обкладення ПДВ операції із ввезення на митну територію України природного газу згідно з кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 (п. 197.14 ПК). Таким чином, якщо Закон буде підписано Президентом, з 01.01.2014 р. такі операції обкладатимуться ПДВ за ставкою 20 %.

«Перехідні» пільги

Спочатку Перехідними положеннями ПК передбачалося, що з 01.01.2014 р. припиняють дію пільги, що звільняють від ПДВ:

— операції з постачання на митній території України зернових і технічних культур товарних позицій 1001 — 1008, 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД (п. 15 підрозд. 2 розд. XX ПК);

— операції з постачання необроблених шкур та вичиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101 — 4103, 4301), у тому числі операції з імпорту таких товарів (п. 16 підрозд. 2 розд. XX ПК);

— операції з постачання, у тому числі з імпорту відходів і брухту чорних і кольорових металів, а також деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПК).

Проте вищезазначеним законопроектом від 16.12.2013 р. № 3757 передбачено продовжити дію вищеназваних пільг до 01.01.2016 р.

Відновлення пільги для автомобілів швидкої медичної допомоги

З 01.12.2013 р. було поновлено пільгу з ПДВ, установлену п. 25 підрозд. 2 розд. XX ПК. Так, до 01.01.2015 р. звільняється від обкладення ПДВ постачання/імпорт автомобілів швидкої медичної допомоги (товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД), які оплачуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.

Як бачимо, бухгалтеру точно не доведеться нудьгувати.

Інші податки та збори

Екоподаток на всі 100

З 1 січня 2014 року платникам екологічного податку доведеться сплачувати цей податок «по повній», тобто за ставками, що дорівнюють 100 % від ставок, наведених у ст. 243, 244, 245 і 246 ПК. Нагадаємо, що у 2013 році ставки екоподатку становили 75 % від ставок, наведених у зазначених статтях ПК (у 2012 р. — 50 %).

Нова форма Декларації екоподатку: міндоходівська інтерпретація

На сайті Міндоходів «висить» проект нової форми Декларації екологічного податку (http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/118001.html). Заміна чинної форми цієї Декларації, у принципі, цілком закономірна. «Старі» форми багатьох декларацій були прийняті ще за часів ДПАУ, і тепер міндоходівці взялися їх «освіжати». До того ж п.п. 1 п. 3 розд. І Закону № 422 з 01 вересня 2013 року було розширено об’єкт і базу оподаткування екологічним податком транспортними засобами та кузовами до них, що після зняття з експлуатації підлягатимуть утилізації. Чинна форма Декларації не пристосована для відображення інформації за такими об’єктами оподаткування. Тому у проекті нової форми Декларації екоподатку розроблено новий додаток — додаток 8 — для розрахунку податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. У зв’язку з цим до самої Декларації, як очікується, будуть додані рядки, пов’язані зі справлянням цього нового виду екоподатку.

Крім цього, Декларація екоподатку отримає ще низку нових додатків. Але призначені вони зовсім не для заповнення, а мають суто інформаційний характер. У них ви зможете знайти коди тих чи інших об’єктів обкладення екоподатком, які в разі затвердження нової форми необхідно буде зазначати в Декларації екологічного податку.

Тільки-но нову форму Декларації екоподатку буде затверджено, ви обов’язково дізнаєтеся про це на сторінках нашої газети.

Як депутати Держбюджет не затвердили

Ну, ось… Вкотре ми розпочинаємо новий фінансовий рік без основного державного кошторису — Держбюджету на 2014 рік. Через це наразі ми не маємо нових розмірів мінімальної заробітної плати (далі — МЗП) і прожиткового мінімуму для працездатної особи (далі — ПМПО), до яких ПК нерідко відсилає нас стосовно, зокрема, ПДФО. За таких обставин не залишається нічого іншого, як користуватися минулорічними цифрами. Таким чином, місячний розмір МЗП і ПМПО на початок 2014 року становить 1218 грн. — показник МЗП і ПМПО у грудні 2013 року. Користуємося цією цифрою до затвердження Держбюджету-2014. Тільки-но його затвердять, ми обов’язково наведемо довідник усіх важливих цифр, пов’язаних зі справлянням ПДФО, на сторінках нашої газети.

Міндоходівська форма № 1ДФ

Ще одна зміна, яка потенційно може наздогнати податкових агентів із ПДФО у 2014 році, — це нова форма № 1ДФ від міндоходівців. Передбачається, що ця зміна нагряне з 01.04.2014 р., принаймні, так зазначено у проекті наказу, розміщеного на офіційному сайті Міндоходів (http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/118599.html). Але до того, як наказ офіційно приймуть, називати дату 01.04.2014 року як остаточну з цілковитою впевненістю ми не можемо.

Якщо нічого не зміниться, вперше Податковий розрахунок із ПДФО потрібно буде подавати за новою формою за І квартал 2014 року.

Сама форма Податкового розрахунку, по суті, не зміниться. Хіба що в шапці форми та в її реквізитах фігуруватиме вже не ДПСУ, а Міндоходів (контролюючий орган), а реквізит «Сума податкового боргу станом на 01.01.2011 (грн. коп.)» назавжди «залишить» форму № 1ДФ.

Водночас не оминуть зміни Довідник ознак доходів. До вже наявних ознак додадуться ще п’ять «новачків», які стосуються доходів від:

— продажу власної продукції тваринництва;

— від здавання (продажу) брухту дорогоцінних металів;

— операцій із конвертації цінних паперів;

— операцій із валютними цінностями (крім цінних паперів);

— інвестиційного прибутку від операцій із борговими зобов’язаннями НБУ і казначейськими зобов’язаннями України, емітованими Мінфіном.

Акцизний податок: підвищення ставок

З 01.01.2014 р. сталося чергове підвищення ставки АП на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00). Таке підвищення регламентоване п. 1 підрозд. 5 розд. ХХ ПК. Таким чином, замість 29 гривень, які платники АП сплачували у 2013 році за 1 л 100-відсоткового спирту, у 2014 році вони сплачуватимуть уже 32 грн. Планується, що таке підвищення проводитиметься щороку аж до 2018 року, коли ставка АП досягне розміру, визначеного п.п. 215.3.1 ПК. Як воно буде насправді, дізнаємося в майбутньому, адже, як свідчить практика, за ці роки може статися чимало змін.

Збільшилися з 01.01.2014 р. специфічні ставки АП і на такі тютюнові вироби, як сигарети (з фільтром і без фільтру) та цигарки. До зазначеної дати АП на ці вироби справлявся за ставками, наведеними в п.п. 215.3.2 ПК. Вони становили 72,70 грн. за 1 тис. сигарет без фільтру або цигарок і 162,60 грн. за 1 тис. сигарет із фільтром. З 01.01.2014 р. потрібно застосовувати ставки, наведені в п. 6 підрозд. 5 розд. ХХ ПК, дещо вищі за ставки, зазначені в п.п. 215.3.2 ПК. Так, вони становлять 77,50 грн. за 1 тис. сигарет без фільтру або цигарок і 173,20 грн. за 1 тис. сигарет із фільтром. Разом зі ставками АП вищим стало і мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати АП на тютюнові вироби. Для сигарет без фільтру і цигарок воно піднялося з 95,40 грн. за 1 тис. штук до 101,60 грн., для сигарет із фільтром — з 217,60 грн. за 1 тис. штук до 231,70 грн.

Передбачається, що й наступного року ці ставки підвищуватимуться.

Реєструємося платниками ЄП по-новому

З 01.01.2014 р. набрали чинності зміни, унесені до ПК Законом № 657 щодо реєстрації платниками ЄП. Про це ви могли прочитати у статті «Спрощується реєстрація платником єдиного податку і ПДВ уже з 1 січня 2014 року» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 23 (71), с. 12. Нагадаємо, що згідно з унесеними змінами видавати новоспеченим платникам ЄП відповідне свідоцтво вже не будуть. З першого дня 2014 року реєстрація суб’єкта господарювання як платника ЄП обмежується внесенням відповідного запису до Реєстру платників ЄП (п. 299.1 ПК). Цей Реєстр веде Міндоходів.

Для реєстрації платником ЄП суб’єкт господарювання подає до органу Міндоходів відповідну заяву. У разі відсутності визначених п. 299.6 ПК підстав для відмови у реєстрації такого суб’єкта господарювання реєструють платником ЄП протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування.

Новореєстрований суб’єкт господарювання може зареєструватися платником ЄП одночасно із проведенням своєї держреєстрації. Для цього такий суб’єкт господарювання подає держреєстратору разом із заповненою реєстраційною карткою на проведення держреєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця заяву про обрання спрощеної системи оподаткування. Держреєстратор, у свою чергу, передає електронну копію заяви, виготовлену шляхом сканування, разом із відомостями з реєстраційної картки органу Міндоходів. У такому разі суб’єкта господарювання реєструють платником ЄП протягом 2-х робочих днів з дня отримання органом Міндоходів від держреєстратора електронної копії заяви (звичайно, за відсутності підстав для відмови в такій реєстрації).

Якщо суб’єкту господарювання потрібно документально підтвердити факт реєстрації платником ЄП, він надсилає до органу Міндоходів запит про отримання витягу з Реєстру платників ЄП (форму запиту повинні затвердити міндоходівці). Міндоходівці зобов’язані безоплатно надати такий витяг протягом одного робочого дня отримання запиту.

Анулювання реєстрації платником ЄП проводиться шляхом вилучення суб’єкта господарювання з Реєстру платників ЄП.

Як ми вже зазначали (див. с. 20), дані з Реєстру платників ЄП щодня оприлюднюватимуться для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних і фізичних осіб — підприємців та офіційному сайті Міндоходів.

Податок на нерухомість наздогнав фізосіб

Нагадаємо, що зміни до ПК, які вніс Закон № 403, відклали сплату податку на нерухомість фізичними особами з 2013 на 2014 рік. Про це ви могли прочитати в новинах («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 17 (65), с. 2), а також детальніше у статті «Податок на нерухомість: для одних — уже реалії, для інших — ще перспективи» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 15 (63), с. 7, коли зазначений Закон був іще на стадії проекту. Але 2014 рік настав, а це означає, що цього року сплати податку на нерухомість фізичним особам не уникнути. Таким чином, фізичні особи — власники житлової нерухомості, що підпадає під обкладення податком на нерухомість, зобов’язані сплатити цей податок за 2013 рік протягом 60 — вважаємо, календарних* — днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Орган Міндоходів повинен надіслати зазначене повідомлення-рішення до 1 липня 2014 року.

* Наше припущення засноване на роз’ясненні з листа Міндоходів від 10.06.2013 р. № 4620/6/99-99-22-02-04-15 (текст листа і коментар до нього ви можете переглянути в газеті «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 15 (63), с. 17 — 18). Викладаючи в загальних рисах, у цьому листі зазначається про те, що в разі якщо ПК не містить посилання на те, що строк повинен обчислюватися в робочих днях, потрібно відлічувати календарні дні.

Ті, хто встиг сплатити податок за 2013 рік ще у 2013 році, тобто до набрання чинності Законом № 403, можуть звернутися до органу Міндоходів із проханням зарахувати ці кошти в рахунок сплати податку на нерухомість за 2014 рік. Майте на увазі: ця можливість поширюється тільки на тих, хто раніше не повернув собі сплачену суму податку.

Нові форми податкових декларацій і розрахунків

Не так давно здійснена адміністративна реформа, у результаті якої ДПС і ДМС були реорганізовані в Міндоходів, змусила міндоходовців перезатвердити низку податкових декларацій і розрахунків, затверджених раніше ДПАУ або Мінфіном. На сьогодні офіційний сайт Міндоходів просто «рясніє» проектами наказів, що затверджують такі нові форми. Коли вони будуть офіційно затверджені й коли платникам податків належить почати звітувати за ними, сказати зараз неможливо. Але з великою часткою ймовірності можемо заявити, що це повинно статися на зорі цього 2014 року. Крім того, що нові форми податкових декларацій і розрахунків будуть затверджені Міндоходів, практично жодних особливих змін вони не мають.

Отже, у 2014 році нам варто чекати на появу таких перезатверджених форм податкових декларацій (розрахунків) (крім тих, які ми вже згадували раніше в цій статті):

— Декларації про майновий стан і доходи. Згідно з проектом нової форми цієї декларації з додатків до неї прибрали графу «Прізвище ім’я, по батькові платника податку». Такий реквізит залишився тільки в самій Декларації;

— Декларації з ФСП;

— Декларації збору за місця для паркування транспортних засобів;

— Декларації туристичного збору;

— Декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Проектом нової форми передбачається, що в додатку до Декларації «Відомості про наявні об’єкти житлової нерухомості» додасться одна нова графа під назвою «Код території, на якій розташовано об’єкт житлової нерухомості, за КОАТУУ»;

— Декларації з плати за землю;

— Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів. Єдина не настільки важлива, але все ж таки помітна новина в новому Розрахунку — це додаткові клітинки у графах 6 і 8. Перша з них призначена для зазначення номера, що відповідає одиниці виміру об’єкта оподаткування, з графи 6, а друга — для зазначення у графі 8 коефіцієнта, визначеного відповідно до п. 234.4 ПК (1, 2, 3 або 40);

— Декларації збору у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;

— Розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом.

На момент підготовки номера до друку міндоходівці поки що не оприлюднили проекти ще декількох форм податкової звітності, які, без сумніву, будуть перезатверджені ними в найближчому майбутньому. Що ж, почекаємо…

Бухгалтерський облік

МСФЗ: одні розпочинають, інші лише готуються

З 01.01.2014 р. підприємства, які провадять допоміжну діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розд. 66 КВЕД ДК 009:2010), зобов’язані складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі — МСФЗ). Причиною для цього є вимоги абз. 5 п. 2 Порядку подання фінзвітності.

Нагадаємо, ПАТ, банки та страховики роблять це починаючи з 01.01.2012 р. (відповідно до ч. 2 ст. 12¹ Закону про бухоблік та абз. 3 п. 2 Порядку подання фінзвітності).

Зауважте: на підприємства, які надають фінансові послуги, крім страхування та пенсійного забезпечення (розд. 64 КВЕД ДК 009:2010), за винятком діяльності з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010), а також здійснюють недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010), відповідний обов’язок було покладено починаючи з 01.01.2013 р.

Водночас кредитні спілки будуть зобов’язані складати фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність за МСФЗ лише з 01.01.2015 р. (згідно зі змінами, внесеними до абз. 3 п. 2 Порядку подання фінзвітності постановою № 820). Те саме стосується підприємств, які провадять діяльність з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010). До того, як постанова № 820 набрала чинності, було передбачено, що застосовувати МСФЗ такі суб’єкти почнуть уже з початку цього року.

Строки подання річної фінзвітності продовжено до кінця лютого

Тією ж таки постановою № 820 змінено граничний строк подання річної фінансової звітності. Відтепер п. 5 Порядку подання фінзвітності передбачає, що річна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами до органів, зазначених у п. 2 Порядку подання фінзвітності*, не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

* Цим пунктом визначено, що фінансова звітність подається:

— до органів, до сфери управління яких належать підприємства;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— до інших органів та іншим користувачам, зокрема до органів державної статистики (згідно із законодавством).

Крім того, п. 2 Порядку подання фінзвітності визначає, що фінзвітність може подаватись до:

— органів Казначейства (розпорядниками коштів державного бюджету);

— органів Казначейства та місцевих фінансових органів (розпорядниками коштів місцевих бюджетів);

— НБУ (банками);

— органу Міндоходів (платниками податку на прибуток у визначених законом випадках).

Зважаючи на те, що в разі, коли дата подання звітності припадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день (згідно п. 10 Порядку подання фінзвітності), то в окремі роки її подання може бути продовжено навіть до початку березня. Так, у 2015 р., наприклад, її можна буде подати не пізніше 2 березня.

Фінзвітність суб’єктів електроенергетики має бути доступною

Підприємства — суб’єкти електроенергетики, які не зобов’язані публікувати фінансову звітність відповідно до ст. 14 Закону про бухоблік, увага! Починаючи з 01.01.2014 р. ви повинні забезпечувати доступність відповідної фінансової звітності для ознайомлення громадськості за місцезнаходженням виконавчого органу такого підприємства. Відповідні доповнення до ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік (яка регулює питання подання та оприлюднення фінансової звітності) внесені Законом України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» від 24.10.2013 р. № 663-VII.

Податкові різниці: лише за власним бажанням

Щороку ми уважно спостерігали, що ж цього разу чекає на податкові різниці. Епопея «відстрочок ще на рік» цього року повернула в дещо інше русло.

01.01.2013 р. нарешті-таки набрало чинності ПБО «Податкові різниці». Проте Закон № 422** вніс до абз. 2 п. 1 підрозд. 4 розд. XX ПК зміни, відповідно до яких методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць (викладена саме у ПБО «Податкові різниці») мала набирати чинності… з 01.01.2014 р. Суб’єкти господарювання — платники податку на прибуток при цьому повинні були подавати фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи зі звітних періодів 2014 р. (а не зі звітних періодів 2013 р., як було передбачено раніше). Доволі специфічна ситуація, зважаючи на те, що сам Закон № 422 набрав чинності лише 01.09.2013 р.

** Коментар до якого був опублікований на сторінках нашого видання одночасно з набранням чинності Законом («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 17 (65), с. 36).

Але й на цьому ще не все. Обов’язок зазначати у складі фінансової звітності тимчасові та постійні податкові різниці за встановленою Мінфіном формою для платників податків був передбачений абз. 3 п. 46.2 ПК. Але завдяки Закону № 657*** починаючи з 01.01.2014 р. редакція цього абзацу зазвучала дещо по-іншому: «У складі фінансової звітності платник податків має право зазначати тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику».

*** Коментар до якого був опублікований на сторінках нашого видання наприкінці минулого року («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 23 (71), с. 7).

Таким чином, безумовний обов’язок замінено на право. Тільки чомусь нам здається, що багато хто таким правом просто знехтує…

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Закон № 422 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» від 04.07.2013 р. № 422-VII.

Закон № 657 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24.10.2013 р. № 657-VII.

Закон № 404 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 р. № 404-VII.

Закон № 5205 — Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 06.09.2012 р. № 5205-VI.

Закон № 5503 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 р. № 5503-VI.

Закон № 403 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об’єктів нерухомості» від 04.07.2013 р. № 403-VII.

Порядок подання фінзвітності — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Постанова № 820 — постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 і розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 911» від 07.11.2013 р. № 820.

ПБО «Податкові різниці» — Положення бухгалтерського обліку «Податкові різниці», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25.01.2011 р. № 27.

Порядок № 143 — Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення територіальним органом Міністерства доходів і зборів України про проведення такої перевірки, затверджений наказом Міндоходів від 03.06.2013 р. № 143.

Узагальнююча податкова консультація № 590 — Узагальнююча податкова консультація щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість та складу витрат коштів, отриманих як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів/послуг, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 590.

УПК № 699 — Узагальнююча податкова консультація з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затверджена наказом Міндоходів від 22.11.2013 р. № 699.

КВЕД ДК 009:2010 — Національний Класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457.

АП — акцизний податок.

ЗЕД — зовнішньоекономічна діяльність.

ДПАУ — Державна податкова адміністрація України.

ДПС — Державна податкова служба.

ДМС — Державна митна служба.

ЄП — єдиний податок.

КОАТУУ — Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України.

НБУ — Національний банк України.

ПДВ — податок на додану вартість.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ФСП — фіксований сільськогосподарський податок.