Відсотковий діапазон цін для деяких товарних позицій згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності для цілей трансфертного ціноутворення

Відсотковий діапазон: який у ньому резон?

Додаток до постанови КМУ від 02.10.2013 р. № 749

Відсотковий діапазон
цін для деяких товарних позицій згідно
з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності
для цілей трансфертного ціноутворення

Коментар редакції

КМУ затвердив Відсотковий діапазон цін для деяких товарних позицій згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності для цілей трансфертного ціноутворення (далі — Відсотковий діапазон). Такий обов’язок покладено на КМУ відповідно до п.п. 2 п. 21 підрозд. 10 розд. XX ПК.

Тимчасово, до 01.01.2018 р., для цілей оподаткування операцій з імпорту/експорту товарних позицій за визначеними кодами* з особами, зазначеними у п.п. 39.2.1.2 ПК, звичайна ціна на товари за рішенням платника податків може визначатися за правилами, встановленими п. 21 підрозд. 10 розд. ХХ ПК, за одним із запропонованих цим пунктом методів.

Зазначимо, що у п.п. 39.2.1.2 ПК йдеться про нерезидентів, зареєстрованих у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижча, ніж в Україні, або які сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою, на 5 і більше відсотків нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) має бути затверджено КМУ найближчим часом. Міндоходів, у свою чергу, має опублікувати цей перелік в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок).

Так-от перейдемо до методів визначення звичайної ціни, передбачених п. 21 підрозд. 10 розд. ХХ ПК.

Перший метод полягає в тому, що звичайна ціна на товари визначених товарних позицій визначається на рівні ціни:

— зменшеної не більше ніж на 5 % — у разі реалізації товарів;

— збільшеної не більше ніж на 5 % — у разі придбання товарів.

Другий метод передбачає, що звичайна ціна визначається:

— згідно з біржовими котируваннями — у разі якщо товари котируються на біржі;

— згідно з довідковими цінами, опублікованими у джерелах інформації (спеціалізованих комерційних виданнях)**, — у разі якщо товари не котируються на біржі.

Якщо у таких джерелах інформації містяться відомості про діапазон/інтервал цін, для визначення звичайної ціни застосовується:

— максимальне значення діапазону/інтервалу — у разі придбання товарів та/або

— мінімальне значення діапазону/інтервалу — у разі реалізації товарів.

Передбачено, що КМУ має визначити відсотковий діапазон ціни окремо для кожної товарної позиції (в установлених межах), а також має право розширити перелік товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД, щодо яких установлені особливості визначення звичайної ціни.

До Відсоткового діапазону включені, зокрема, такі види товарів (із зазначенням коду згідно з УКТ ЗЕД):

— зернові культури (1001 — 1008);

— жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження (1501 — 1522);

— руди, шлак і зола (2601 — 2621);

— палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні (2701 — 2716);

— продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкісноземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів (2801 — 2853);

— органічні хімічні сполуки (2901 — 2942);

— чорні метали (7201 — 7229);

— вироби з чорних металів (7301 — 7326).

КМУ не став «винаходити колесо» і встановив для всіх цих видів товарів однаковий відсотковий діапазон цін: у разі реалізації товарів — не більш як «-5 %», а у разі придбання товарів — не більш як «+5 %».

Тобто представники КМУ фактично просто «скопіювали» у своїй постанові вказані у ПК розміри. Крім того, вони не скористались правом розширити перелік товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД, щодо яких установлені особливості визначення звичайної ціни. Подібне право, повторимо, для КМУ передбачене абз. 3 п.п. 2 п. 21 підрозд. 10 розд. ХХ ПК.

Підсумуємо: КМУ видав фактично непотрібний документ, який просто повторює положення самого ПК. Для платників податків це непогано, адже немає необхідності морочити голову і відстежувати допустимі діапазони для товарів різних позицій згідно з УКТ ЗЕД. Крім того, КМУ міг би зменшити «амплітуду коливань», скажімо, до 3 %, що також не зіграло б на користь платників, та, на щастя, він цього не зробив.

* Саме про товарні позиції за цими кодами і йдеться у Відсотковому діапазоні.

** Перелік спеціалізованих комерційних видань для цілей трансфертного ціноутворення затверджено розпорядженням КМУ від 23.10.2013 р. № 865-р (див. с. 13 — 14).