Теми статей
Обрати теми

«Гарячі» запитання з ПДВ

Редакція ПК
Стаття

«Гарячі» запитання з ПДВ

У сьогоднішній статті наводимо відповіді на найпопулярніші запитання щодо заповнення податкових накладних, а також порядку коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту.

Марина Казанова, податковий експерт

 

 

Вид договору, зазначений у податковій накладній, не відповідає назві договору

 

Підприємство отримало від постачальника податкову накладну, у гр. «Вид цивільно-правового договору» якої зазначено «Договір постачання». Сам же договір, укладений між сторонами, називається «Договір купівлі-продажу». Чи можуть податківці на цій підставі визнати податкову накладну недійсною?

Реквізит «Вид цивільно-правового договору» названо в числі обов’язкових реквізитів податкової накладної (п.п. «и» п. 201.1 ПК). У п. 4 Порядку № 10 записано, що вид цивільно-правового договору зазначається «згідно з видом договірних зобов’язань, визначених Цивільним кодексом України». Наприклад: «договір купівлі-продажу», «договір на виконання робіт», «договір поставки», «договір оренди», «договір підряду» тощо.

При визначенні виду договору перш за все слід виходити з його суті, тобто предмету договору. Назва, зазначена в договорі, визначального значення не має.

Зауважимо, що конкретно стосовно ситуації, зазначеної в запитанні, є думка суду — постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2013 р. у справі № 815/3879/13-а*. Так, у суді «оскаржувалася» податкова накладна, у гр. «Вид цивільно-правового договору» якої було зазначено «Договір постачання», тоді як укладений договір називався «Договір купівлі-продажу».

* З текстом судових рішень можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua).

Проаналізувавши суть договору купівлі продажу та договору постачання, а також пославшись на п. 2 ст. 712 ЦК, в якому зазначено, що до договору постачання застосовуються загальні положення договору купівлі-продажу, суд дійшов висновку, що ці два види договору регулюють однорідні договірні відносини. Тому вид договору зазначено в податковій накладній відповідно до вимог ПК.

Наведемо ще думки судів:

постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2013 р. у справі № 2а-11842/12/0170/5. У суді розглядалася правомірність формування податкового кредиту за податковою накладною, у графі «Вид цивільно-правового договору» якої зазначалося «Договір про виконання роботи», тоді як сторонами укладено «Договір підряду». Суд, проаналізувавши ст. 837 ЦК, в якій надано визначення договору підряду, дійшов висновку, «що договір підряду є видом договірних зобов’язань про виконання підрядником робіт». Тому визнав правомірним зазначення в податковій накладній у графі «Вид цивільно-правового договору» договору про виконання робіт;

постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 р. у справі № 2а/2570/1293/2012. Аналогічна справа. Сторонами укладено «Договір на транспортно-експедиційне обслуговування», а в податковій накладній зазначено «Договір транспортного експедирування». Суд визнав, що укладений договір і договір, зазначений у податковій накладній, є ідентичними.

 

 

Округлення в податковій накладній

 

Скільки знаків після коми можна проставляти у гр. 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ» податкової накладної?

Для відповіді на це запитання звернемося до Порядку № 10. У п.п. 6 п. 14 цього Порядку зазначено, що графа 7 заповнюється у гривнях із копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. Одна гривня дорівнює 100 копійкам. Тому у гр. 7 має зазначатися цифрове значення, яке має не більше двох знаків після коми. На це раніше звертали увагу й податківці в ЗІР (роз’яснення в розділі 101.19).

Як зазначено в п.п. 6 п. 14 Порядку № 10, це правило діє, якщо інше не передбачено законодавством. Як «виняток» податківці називають ціни (тарифи), що затверджуються відповідними рішеннями уряду*. Наприклад, тарифи на комунальні послуги. У цьому випадку у гр. 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з великою кількістю знаків після коми.

* Повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) затверджено постановою КМУ від 25 грудня 1996 р. № 1548.

Чи буде порушенням, якщо у гр. 7 зазначено ціну, яка містить більше 2-х знаків після коми? Упевнені, що ні. Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.01.2014 р. № К/9991/31157/11 (судове рішення № 37115970) зазначено, що незначні недоліки в податковій накладній (зокрема, повна відсутність ціни в податковій накладній) не призводять до її недійсності.

Витяг з ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.01.2014 р. № К/9991/31157/11

<…>

«Податкові накладні є належними та підтверджують право покупця на податковий кредит і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дають змогу ідентифікувати продавців, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відоб-раженню в податковому обліку.

Відтак відсутність ціни та одиниці виміру, а також назви отримувача, не призводить до неможливості ідентифікації факту та змісту господарських операцій, за умови належного заповнення, як у розглядуваній ситуації, інших реквізитів податкових накладних та, відповідно, не тягне втрати ними статусу належних податкових документів».

Скільки знаків після коми можна проставляти у гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» податкової накладної?

Це запитання особливо актуальне в разі надходження часткової передоплати за послуги або товари, що не мають відокремленої вартості.

Конкретно Порядком № 10 не визначено кількість знаків після коми, що можуть зазначатися у гр. 6 податкової накладної. У ЗІР (розділ 101.19) податківці зазначають, що у випадку складення податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Проте десятковим дробом може бути значення як 0,5, так і 0,0039.

На нашу думку, у гр. 6 потрібно проставляти стільки знаків після коми, скільки достатньо для того, щоб точно вийти на суму ПДВ, нараховану при отриманні оплати. Правило округлення до двох знаків після коми тут не діє, адже воно стосується тільки вартісних показників податкової накладної.

До речі, такий самий висновок раніше робили й податківці. Так, в одній із консультацій, розміщеній у ЗІР, було наведено приклад, що передбачає заповнення у графі 6 значення з 4 знаками після коми.

Роз’яснення в розділі 101.19 ЗІР (діяло до 01.03.2014 р.)

Запитання. Який порядок заповнення податкової накладної при здійсненні попередньої (авансової) оплати за товари/послуги, що мають відокремлену вартість?

Відповідь. <…> У разі здійснення часткової оплати за товари (послуги) у графі 6 може бути зазначено як ціле, так і дробове значення, для визначення якого необхідно суму перед-оплати за товари/послуги поділити на ціну поставки одиниці продукції. (Наприклад: при частковій оплаті 1000 грн. за 12 стільців, у разі якщо вартість одного стільця становить 124 грн., для розрахунку кількості (об’єму, обсягу) поставки товарів необхідно 1000 грн. : 124 грн. = 8,0645, тобто у графі 6 зазначити дробове значення «8,0645»).

 

Податкова накладна на послуги: як правильно заповнити гр. 5 та 6

 

Як правильно заповнювати гр. 5 і 6 у податковій накладній, що складається на послуги?

Пунктом 14 Порядку № 10 передбачено, що:

— у гр. 5 податкової накладної зазначається одиниця виміру товарів/послуг — «грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л, послуга тощо». Як бачимо, «послуга» виділена як самостійна одиниця виміру;

— у гр. 6 зазначається кількість (обсяг) постачання товарів/послуг.

На нашу думку, одиниця виміру «послуга» може застосовуватися тільки в тих випадках, коли послуга має тільки вартісне вираження.

Якщо послуга вимірюється в кількісному вираженні (а не тільки вартісному), то у гр. 5 податкової накладної доцільно зазначати одиницю виміру такої послуги (наприклад, шт., км), а у графі 6 — відповідно поставляти кількість цієї послуги.

Приклад 1. Підприємство надало послуги з перевезення вантажу. Договірна вартість послуг за 1 км. становить 24 грн. (без ПДВ — 24 грн., ПДВ 20 % — 4,80 грн.), загальна відстань — 500 км. У цьому випадку у гр. 5 зазначається «км», а у гр. 6 — «500» (рис. 1).

 

Розділ

Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати2))

Номенклатура товарів/послуг продавця

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру товару/послуги

Кількість (об’єм, обсяг)

Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ

Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками

Загальна сума коштів, що підлягає сплаті

основна ставка

нульова ставка

звільнення від ПДВ3

постачання на митній території України

експорт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

I

04062014

Послуги з перевезення вантажу

 

км

500

24,00

12000,00

 

 

 

12000,00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усього за розділом I

Х

Х

Х

Х

12000,00

 

 

 

II

Зворотна (заставна) тара

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

 

III

Податок на додану вартість

Х

Х

Х

Х

2400,00

 

 

 

2400,00

IV

Загальна сума з ПДВ

Х

Х

Х

Х

14400,00

 

 

 

14400,00

 

Рис. 1

 

Під час надходження часткової авансової оплати за послуги, які мають кількісне вираження, у гр. 6 зазначають дробове значення, для визначення якого необхідно суму передоплати за послуги поділити на ціну постачання одиниці послуги.

Приклад 2. Припустимо, що умови ті самі, що й у прикладі 1, але першою подією є надходження передоплати від покупця. Причому оплата надійшла в розмірі 40 %, тобто в сумі 5760 грн. Графи податкової накладної заповнюються таким чином (рис. 2).

 

Розділ

Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати2))

Номенклатура товарів/послуг продавця

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру товару/послуги

Кількість (об’єм, обсяг)

Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ

Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками

Загальна сума коштів, що підлягає сплаті

основна ставка

нульова ставка

звільнення від ПДВ3

постачання на митній території України

експорт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

I

04062014

Послуги зперевезення вантажу

 

км

200*

24,00

4800,00

 

 

 

4800,00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усього за розділом I

Х

Х

Х

Х

4800,00

 

 

 

II

Зворотна (заставна) тара

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

 

III

Податок на додану вартість

Х

Х

Х

Х

960,00

 

 

 

960,00

IV

Загальна сума з ПДВ

Х

Х

Х

Х

5760,00

 

 

 

5760,00

 

Рис. 2

* Значення визначено таким чином: 5760 грн. : 28,80 грн. або 500 км. х 40 % : 100 %.

 

А ось якщо послуга вимірюється тільки у вартісному вираженні, при заповненні податкової накладної слід скористатися рекомендаціями податківців, наведеними в розділі 101.19 ЗІР.

Так, у разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (авансу) в повному обсязі, у графі 5 податкової накладної зазначається одиниця виміру «послуга», а у графі 6 проставляється «1».

У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 5 податкової накладної зазначається слово «послуга», а у графі 6 — відповідна частина наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, зазначеного в договорі, або в разі отримання попередньої оплати в сумі половини договірної вартості послуги у графі 6 зазначається число «0,5».

Приклад 3. Підприємство надає послуги оренди. Орендна плата за місяць становить 1200 грн. (без ПДВ — 1000 грн., ПДВ 20 % — 200 грн.). 05.06.2014 р. орендодавець перерахував аванс у сумі 2000 грн. У цьому випадку графи податкової накладної заповнюються таким чином (рис. 3).

 

Розділ

Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати2))

Номенклатура товарів/послуг продавця

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру товару/послуги

Кількість (об’єм, обсяг)

Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ

Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками

Загальна сума коштів, що підлягає сплаті

основна ставка

нульова ставка

звільнення від ПДВ3

постачання на митній території України

експорт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

I

05062014

Оренда приміщення

 

послуга

1,66667*

1000,00

1666,67

 

 

 

1666,67

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усього за розділом I

Х

Х

Х

Х

1666,67

 

 

 

II

Зворотна (заставна) тара

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

 

III

Податок на додану вартість

Х

Х

Х

Х

333,33

 

 

 

333,33

IV

Загальна сума з ПДВ

Х

Х

Х

Х

2000,00

 

 

 

2000,00

 

Рис. 3

 

* Значення визначено таким чином: 2000 грн. : 1200 грн.

 

Податкова накладна для філії

 

Підприємство здійснює постачання товару для покупця, який є філією. Чи обов’язково в податковій накладній у полі «Особа (платник податку) — покупець», крім назви головного підприємства, зазначати назву філії?

Вимога зазначати разом із назвою головного підприємства найменування філії стосується тільки ситуації, коли податкова накладна заповнюється самою філією. Так, абз. 3 п. 1 Порядку № 10 установлено:

«При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в податковій накладній зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу)».

У разі виписування податкової накладної для покупця — уповноваженої філії Порядок № 10 подібних вимог не висуває. Тобто в такій податковій накладній достатньо зазначати тільки реквізити головного підприємства. Водночас зазначимо, що раніше в ЗІР була консультація податківців, у якій податківці наполягали на тому, що назву філії разом із назвою головного підприємства зазначати все ж таки потрібно. Тому рекомендуємо при складанні податкової накладної для філії разом із назвою головного підприємства зазначати назву філії. Проте відсутність назви філії не може бути підставою для визнання податкової накладної недійсною.

 

Коригування податкового кредиту та податкових зобов’язань

 

Часткове повернення авансу неплатнику ПДВ

Підприємство — платник ПДВ отримало передоплату за товар від неплатника ПДВ. Проте товар було поставлено тільки на частину авансу. Решту суми авансу було повернено покупцю. Чи можна в такому разі відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ?

Порядок коригування податкових зобов’язань із ПДВ регулює ст. 192 ПК. Якщо покупцем товарів є неплатник ПДВ, абз. 2 п. 192.2 ПК застережено особливий порядок коригування ПДВ-зобов’язань. Так, у ньому зазначено, що:

«Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості…».

Зверніть увагу! Ця норма регулює ситуацію, коли повернення оплати покупцю — неплатнику ПДВ здійснюється за вже поставлені товари. У нашому ж випадку товари на суму авансу, що повертається покупцю, поставлені не були. Тому норми абз. 2 п. 192.2 ПК на нашу ситуацію не поширюються. Відповідно, до неї повинні застосовуватися загальні правила коригування ПДВ, передбачені п. 192.1 ПК. У ньому прямо зазначено, що повернення покупцю передоплати є підставою для коригування податкових зобов’язань продавця. Тому на дату повернення авансу платник має право відкоригувати податкові зобов’язання.

Слід узяти на озброєння ще один аргумент: на суму авансу, який було повернено покупцю, постачання так і не відбулося, тому в цьому випадку немає й об’єкта обкладення ПДВ, отже, слід відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ. Погоджуються з цим і податківці. Так, у розділі 101.07 ЗІР наведено консультацію, в якій зроблено такий висновок:

«Якщо продавцем — платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто, то продавець — платник ПДВ має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань із ПДВ. При цьому обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця — неплатника ПДВ».

 

Коригування податкового кредиту при поверненні авансу

Підприємство — платник ПДВ перерахувало передоплату за товар іншому підприємству платнику ПДВ. Товар так і не було поставлено. Через деякий час договір було розірвано, а передоплату повернено. Проте на момент повернення передоплати продавець уже не був платником ПДВ. Як у цьому випадку здійснюється коригування податкового кредиту?

У загальному випадку коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту здійснюються на підставі ст. 192 ПК. Підпунктом 192.1.1 ПК передбачено, що в разі зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника:

— постачальник зменшує суму податкових зобов’язань і направляє отримувачу розрахунок коригування податку;

— покупець зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду.

Проте згідно з вимогами п. 192.2 ПК це правило не діє, якщо постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок. У нас саме така ситуація. Оскільки постачальник на дату повернення авансу не є платником ПДВ, то виписати розрахунок коригування він не може.

Коригування податкового кредиту в цьому випадку згідно з роз’ясненнями податківців (консультація в розділі 101.07 ЗІР) здійснюється на підставі бухгалтерської довідки «шляхом внесення коригуючих записів до розділу ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до рядка 10.1 та, у відповідних випадках, до рядка 15 податкової декларації з ПДВ». Зверніть увагу, з консультації можна зробити висновок, що коригування податкового кредиту слід відображати за рядком 10.1 (15) декларації з ПДВ. Проте рядки 10 і 15 підлягають розшифровці в додатку Д5. При цьому програма OPZ «Податкова звітність» не пропускає в додатку Д5 від’ємні суми. На нашу думку, таке коригування слід показувати за рядком «коригуючим» 16.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. № 10.

ЗІР — загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, розміщений на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів (http://zir.minrd.gov.ua).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі