Теми статей
Обрати теми

«Позвони мне, позвони…»: облік витрат на телефонний зв’язок

Редакція ПК
Стаття

«Позвони мне, позвони…»: облік витрат на телефонний зв’язок

«У меня зазвонил телефон.

И такая дребедень
Целый день:
Динь-ди-лень,
Динь-ди-лень,
Динь-ди-лень!
То тюлень позвонит, то олень»
(К. І. Чуковський)

Ситуація, яку переживає герой вірша Корнія Івановича Чуковського, знайома багатьом офісним працівникам. Але що тут зробиш, ще з 1876 року, коли винахідних Александр Белл вимовив перші слова по винайденому ним телефону, цей засіб зв’язку є найбільш затребуваним для різного роду спілкування між людьми. Погодьтеся, функціонування будь-якого підприємства наразі важко уявити без наявності телефонних розмов: як то між працівниками різних ланок та відділів, так і між працівниками підприємства та його замовниками, клієнтами, контрагентами, різними службами тощо. А дехто за допомогою робочого телефону ще й особисті питання вирішувати не цурається. А кому за все це платити? Та як відобразити витрати на телефонні теревеньки в бухгалтерському та податковому обліку? Пропонуємо дізнатися про це з даної статі.

Наталія Чернишова, податковий експерт

 

У питаннях витрат на телефонний зв’язок можуть бути різні нюанси обліку. Вони залежать від виду зв’язку (мобільний чи стаціонарний), умов підключення до мобільного зв’язку (контрактне підключення чи передоплатний сервіс), власника мобільного телефону (роботодавець чи працівник), від того, чи здійснюються працівниками підприємства особисті розмови з корпоративного телефону тощо. Всі ці особливості враховані в нашому матеріалі. Долучайтеся до нас, будемо розбиратися.

 

 

Якщо телефон стаціонарний

 

Стаціонарний телефон — це телефон, який «прив’язаний» до певного місця і не може переміщатися на великі відстані. Такий телефон може живитися як електричним струмом (дротовий телефон), так і радіохвилями (радіотелефон).

Зазвичай стаціонарний телефон на підприємстві не прив’язаний до якоїсь конкретної особи і ним по суті можуть користуватися всі працівники за потребою.

Податковий облік. Податок на прибуток

Витрати на придбання та встановлення телефону. Витрати на придбання та встановлення телефону будуть нічим іншим, як витратами на придбання (поліпшення) ОЗ, які відповідно до абз. 2 п. 144.1 ПК підлягають амортизації. Телефони в податковому обліку обліковуються так:

у групі 4 ОЗ «Машини та обладнання» з мінімально допустимим строком корисного використання 2 роки (конкретний строк корисного використання підприємство встановлює самостійно для кожного окремого об’єкта ОЗ з урахуванням критеріїв, визначених п.п. 145.1.3 ПК) — якщо вартість одного об’єкта перевищує 2500 грн.;

— у групі 11 як малоцінні необоротні матеріальні активи — якщо вартість телефону становить менше 2500 грн.

Витрати ж на проведення абонентської лінії всередині приміщення, установлення розетки, підключення до телефонної мережі тощо необхідно розглядати як витрати на поліпшення приміщення і обліковувати наступним чином:

— у розмірі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року — відносити до складу витрат (п. 146.12 ПК);

— у сумі, що перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року — відносити на збільшення первісної вартості приміщення (п. 146.11 ПК).

Обліковуємо такі ОЗ стандартним для всіх ОЗ чином, як то визначено ст. 144 — 146 ПК. Більш детально про облік ОЗ, у тому числі їх амортизацію, див. у газетах «Податковий облік: консультації та коментарі», 2012, № 2 (26) та № 4 (28).

 

Витрати на отримання телефонного номера. Під час підключення кінцевого обладнання платника податку до телекомунікаційної мережі йому присвоюється оператором телекомунікацій абонентський номер, що є також не безкоштовним. Але одразу включити вартість отримання телефонного номера до складу податкових витрат у вас не вийде, бо міндоходівці вбачають інший варіант обліку таких витрат. У своїй консультації, розміщеній в підкатегорії 102.09.03 ЗІР, вони говорять про те, що витрати на одержання телефонного номера необхідно відносити до нематеріальних активів з наступною їх амортизацією. Там же міндоходівці уточнюють, що група НМА, в якій необхідно обліковувати право користування телефонним номером, — 6 «Інші нематеріальні активи». Строк дії права користування телефонним номером має бути встановлений у правовстановлюючому документі. Якщо він в такому документі не зазначений, платник податку визначає його самостійно з урахуванням того, що він не може становити менше 2 та більше 10 років безперервної експлуатації (абз. 3 п.п. 145.1.1 ПК).

Амортизуються витрати на отримання телефонного номера стандартним для НМА чином, починаючи з місяця, що наступає за місяцем, в якому його введено в господарський оборот. Метод амортизації платник податку обирає з наведених у п.п. 145.1.5 ПК самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигід. Гадаємо, найбільш вдалим методом у випадку з телефонним номером є прямолінійний, за яким витрати розподіляються щомісячно рівними частинами протягом усього строку дії права користування.

Більше про облік нематеріальних активів ви можете дізнатися з тематичного номера «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 18 (42).

Витрати на оплату послуг зв’язку. Взагалі-то витрати підприємства на телефонний зв’язок мають повне право отримати статус податкових. Про це свідчить п.п. «ґ» п.п. 138.10.2 ПК. Але таке право може бути реалізованим лише за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю підприємства (це випливає з п.п. 139.1.1 ПК). Звичайно, зв’язок «телефонних» витрат із господарською діяльністю підприємства має бути документально підтверджений. Підтвердними документами із господарською діяльністю можуть бути договори на підключення, інші угоди, рахунки-фактури, правила користування телефонним зв’язком, затверджені наказом керівника підприємства тощо. До речі, про те, що з метою віднесення вартості телефонних розмов до складу податкових витрат керівникам підприємства бажано встановлювати відповідний порядок користування телефонним зв’язком, Державна адміністрація зв’язку заначила у своєму листі від 04.03.2010 р. № 1950/10-02-09. Такий порядок (правила) може бути складений у довільній формі, оскільки актами законодавства його форма на сьогодні не встановлена.

Якщо ж платник податків не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або визначено, що такі переговори провадилися фізичними особами, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, в особистих цілях, то вартість послуг зв’язку не включається до складу податкових витрат (див. роз’яснення у підкатегорії 102.07.20 ЗІР). Звичайно, такий стан речей не є приємним для підприємства, бо, як відомо, менше витрат у податковому обліку — більша сума податку на прибуток, що він має сплатити до бюджету. Тому в інтересах платника податку за можливістю знайти тих несумлінних осіб — працівників підприємства, які використовували службовий телефон для особистих потреб, та вимагати від них погасити вартість їх особистих розмов. Міндоходівці у своєму роз’ясненні, наведеному в підкатегорії 102.07.20 ЗІР, пропонують 2 варіанти погашення заборгованості працівників у розмірі вартості спожитих ними послуг зв’язку на особисті телефонні розмови:

1) шляхом внесення грошових коштів у касу платника податку;

2) шляхом її утримання із заробітної плати* (за наявності відповідної заяви працівника чи наказу (розпорядження) директора).

* Нагадаємо, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові (ст. 128 КЗпП).

Про податкові наслідки у випадку, коли підприємство не вимагає від працівника відшкодування вартості його особистих розмов, див. на с. 38.

Витрати на телефонний зв’язок мають адміністративне спрямування, оскільки спрямовані на обслуговування та управління підприємством (п.п. «ґ» п.п. 138.10.2 ПК). Такі витрати визнаються податковими в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПК). При цьому, якщо рахунки за послуги зв’язку надходять у місяці, наступному за місяцем користування такими послугами, то платник податку має збільшити витрати у звітному податковому періоді, в якому отримано рахунки за такі послуги. Про це міндоходівці говорили у своїй консультації, наведеній у підкатегорії 102.07.01 ЗІР. У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства* (далі — Декларація) «телефонним» витратам місце у рядку 06.1 «Адміністративні витрати».

* Форма Декларації затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. № 872.

Витрати на телефонний зв’язок при оренді приміщення. Непоодинокими є випадки, коли офісні приміщення беруться підприємством в оренду. Разом з тим, телефонні комунікації є частиною такою приміщення. Тож така ситуація дає певну їжу для роздумів: хто в такому випадку зобов’язаний здійснювати витрати на телефонний зв’язок, орендар чи орендодавець? Відповідь така: витрати нести може як той, так і інший. А від чого це залежить, пропонуємо подивитися далі.

Очевидно, що платити за телефонний зв’язок оператору має той, хто уклав з ним відповідний договір на надання послуг телефонного зв’язку. У свою чергу, такий договір може укладатися як з особою, яка є власником (співвласником) приміщення, чи особою, зареєстрованою за адресою приміщення, так і його наймачем (орендарем) (абз. 1 п. 22 Правил № 295). Причому, якщо договір укладається з орендарем, обов’язково має бути письмова згода власника приміщення. Тож перш за все дивимося у договір. Якщо в ньому одержувачем послуг зазначений орендар, то все однозначно — витрати на оплату телефонного зв’язку повністю ляжуть на його плечі. А от якщо одержувачем послуг є орендодавець, то розрахуватись за послуги телефонного зв’язку з оператором має саме він. Але в такому випадку проштудіювати доведеться ще й договір оренди, аби дізнатися, чи не передбачено в ньому компенсації орендарем таких послуг. Якщо такої умови у договорі не існує, то витрати на оплату послуг телефонного зв’язку повністю належать орендодавцеві. Та якщо така умова міститься у договорі оренди, то орендар відшкодовує орендодавцеві такі витрати на підставі наданих останнім рахунків. Орендодавець при обчисленні об’єкта оподаткування враховує такі суми у складі доходу на підставі п. 153.7 ПК, а суму коштів, сплачену постачальнику послуг телефонного зв’язку, — у складі адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством (п.п. «ґ» п.п. 138.10.2 ПК). Саме така думка підтримується міндоходівцями в їх консультації, наведеній у підкатегорії 102.18.02 ЗІР.

 

Податковий облік. ПДВ

У разі оплати послуг телефонного зв’язку платник податку має повне право на включення ПДВ до свого ПК при дотриманні таких умов:

1) такі послуги пов’язані з господарською діяльністю підприємства, що підтверджується відповідними документами, наведеними на с. 36;

2) послуги зв’язку придбані з метою їх використання в оподатковуваних операціях платника податку;

3) наявність правильно заповненої податкової накладної або рахунка, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, що містить загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, або касового чеку, який містить суму отриманих послуг та загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому загальна сума отриманих послуг за касовими чеками не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування ПДВ) (п.п. «б» п. 201.11 ПК).

У випадку недотримання бодай однієї з наведених вище умов права на ПК з ПДВ підприємство не матиме.

 

Податковий облік. ПДФО та ЄСВ

У загальному випадку, коли телефонний зв’язок використовується виключно у господарських цілях, про утримання та сплату ПДФО та ЄСВ можна навіть не думати. Але ж не завжди відбувається саме так. Не виключено, що деякі працівники підприємства не гребують використовувати корпоративний телефон для вирішення і особистих питань. І от тоді на податковій арені може замайоріти ПДФО, адже оплата особистих розмов працівників буде вважатися для них додатковим благом. Інша справа, що довести негосподарський характер розмов — справа клопітка, адже для цього потрібно запросити у оператора телефонного зв’язку роздруківку дзвінків та з’ясувати, які з наведених в ній номерів не вписуються в господарську картину діяльності підприємства. Та і довести, що «негосподарський» дзвінок здійснював саме той чи інший працівник досить складно, хіба що телефонний апарат закріплений за певним працівником. Якщо все ж таки вам довелося довести, що той чи інший працівник здійснював дзвінки з корпоративного телефону для особистих потреб, то з вартості таких дзвінків необхідно утримати ПДФО як з доходу у вигляді додаткового блага працівника у розмірі 15(17) % такого доходу (п.п. 164.2.17 ПК). Вартість таких телефонних розмов включається до складу загального оподаткованого доходу працівника того місяця, коли підприємство здійснило їх оплату оператору телефонного зв’язку (див. роз’яснення міндоходівців, наведене в підкатегорії 103.02 ЗІР).

А от про ЄСВ ітися в цьому випадку не може, оскільки такий дохід працівника не є його заробітною платою. Інша річ, коли суму вартості особистих дзвінків працівників стягують з їх заробітної плати. Тоді вартість таких дзвінків потрапить і під обкладання ПДФО, і під обкладання ЄСВ (як в частині утримань, так і в частині нарахувань). Про це детально ви можете прочитати у відповіді на запитання «Корпоративні мобільні телефони: утримання із зарплати вартості понадлімітних та особистих розмов» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 13 (61), с. 49.

 

Бухгалтерський облік

Як і в податковому обліку, придбаний телефон обліковується на бухгалтерських рахунках або як ОЗ, або як малоцінний необоротний матеріальний актив, залежно від вартості такого телефону та вартісного критерію для віднесення необоротних матеріальних активів до складу ОЗ та МНМА. Такий вартісний критерій встановлюється підприємством самостійно та зазначається в наказі про облікову політику підприємства. Для більшої зручності та максимального наближення двох обліків (бухгалтерського та податкового) найкраще встановити такий критерій у розмірі 2500 грн., тобто який законодавчо визначений ПК. Телефони, вартість яких перевищує встановлений критерій, обліковуються на субрахунку 104 «Машини та обладнання», а ті, що коштують 2500 грн. або менше, — на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Та на ці рахунки вони потраплять лише після введення їх в експлуатацію, спочатку їх треба відобразити на субрахунках 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» та 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» відповідно.

Витрати на проведення абонентської лінії всередині приміщення, установлення розеток, підключення до телефонної мережі тощо необхідно розцінювати як поліпшення приміщення. А це означає, що на суму таких витрат необхідно збільшувати первісну вартість такого приміщення (п. 14 П(С)БО 7) (збільшення дебету субрахунка 152 з наступним збільшенням дебету субрахунка 103 «Будинки та споруди»). «Ремонтний» ліміт у бухгалтерському обліку подібно податковому обліку не встановлений. Але, в той же час, П(С)БО 7 дозволяється збільшувати первісну (переоцінену) вартість ОЗ на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням та ремонтом об’єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Телефонний номер у бухгалтерському обліку подібно податковому доречно обліковувати як НМА. Тобто при отриманні зараховуємо його на субрахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів», а після введення його в господарський оборот — переводимо на субрахунок 127 «Інші нематеріальні активи».

Телефонний апарат та телефонний номер у бухгалтерському обліку обліковуються як звичайні ОЗ та НМА відповідно. Аби нагадати собі про облік таких активів, ви можете звернутися до наших попередніх номерів: «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 2 (26), 4 (28) та № 18 (42).

Витрати безпосередньо на оплату послуг телефонного зв’язку необхідно обліковувати на рахунку 92 «Адміністративні витрати» (абз. 6 п. 18 П(С)БО 16).

 

 

Якщо телефон мобільний

 

Мобільний телефон, на відміну від стаціонарного, не прив’язаний до певного місця. Натомість досить часто такий телефон прив’язаний до конкретного працівника (але не обов’язково). Причому існують два варіанти користування мобільним зв’язком у господарських цілях: 1) мобільний телефон є власністю підприємства; 2) мобільний телефон належить працівнику, а витрати на «господарський» телефонний зв’язок компенсує підприємство.

Оплата послуг мобільного зв’язку може здійснюватися двома способами: на контрактній основі та за передоплатою. При контрактному підключенні між оператором та абонентом укладається письмовий договір про надання послуг. Абонентом сплачується первісний авансовий платіж при підключенні послуг та щомісячна плата у розмірі, передбаченому тарифним планом. При передплатному сервісі договір між оператором та абонентом не укладається. Абонентом придбавається стартовий пакет, до вартості якого входить плата за надання телефонного номера та передплата майбутніх послуг зв’язку. У подальшому він оплачує авансовими платежами послуги у міру необхідності (обов’язкової щомісячної абонплати немає).

Оплатити послуги мобільного зв’язку можна за допомогою скетч-карток, POS-терміналів, терміналів Ibox, банкоматів тощо.

 

Податковий облік. Податок на прибуток

Витрати на придбання телефону. Якщо телефон придбавається підприємством за гроші з переходом права власності на нього, то обліковувати його потрібно як ОЗ або малоцінні необоротні матеріальні активи (залежно від первісної вартості телефону) в порядку, що ми розглянули для придбання стаціонарного телефону на с. 35.

Але, як ми зазначали вище, часто практикується варіант, коли працівник у службових цілях використовує власний мобільний телефон. У такому випадку можливі 3 варіанти взаємовідносин між працівником та роботодавцем:

— на підставі договору оренди;

— на підставі договору позички;

— компенсація витрат працівнику.

При жодному з цих варіантів витрати безпосередньо на придбання телефону підприємство не несе. Але витрати, пов’язані з його експлуатацію, воно все ж має компенсувати, а у випадку з орендою ще й сплатити працівнику орендні платежі. Та от податковий облік не завжди вітає такі витрати. Та про все це по порядку.

Тож якщо між працівником і роботодавцем укладений договір оренди останнім особистого мобільного телефону працівника, то перш за все роботодавець стикається з необхідністю сплати орендних платежів. До податкових витрат їм дозволяє потрапити п.п. «г» п.п. 138.8.5 ПК (якщо телефон використовується для загальновиробничих цілей), п.п. «в» п.п. 138.10.2 ПК (якщо телефон використовується для адміністративних потреб) та п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПК (якщо телефон використовується для збуту). В Декларації їх потрібно розмістити в таких рядках: 05.1 — якщо телефон використовується у загальновиробничих потребах, 06.1 — якщо він використовується в адміністративних цілях, 06.2 — якщо він використовується для цілей збуту.

Якщо ж працівник уклав з роботодавцем договір позички, то останньому нема потреби сплачувати такому працівнику будь-які платежі за користування його особистим телефоном, адже користування позиченою річчю відповідно до ч. 2 ст. 827 ЦК є безоплатним. Натомість у зв’язку з безоплатним отриманням послуги у підприємства виникає дохід на підставі п.п. 135.5.4 ПК. Такий дохід буде дорівнювати вартості отриманої послуги, визначеної виходячи з її звичайної ціни. Нагадаємо, що звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК (п.п. 14.1.71 ПК). Якщо не доведено зворотне, вважають, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін*.

* Детальніше зі звичайними цінами в неконтрольованих операціях пропонуємо вам ознайомитись у статті «Звичайні ціни в «неконтрольованих» операціях» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 3 (75), с. 8.

І останній варіант — це компенсація витрат працівнику. На таку компенсацію працівник має право на підставі ст. 125 КЗпП, відповідно до якої працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Причому поняття «інструмент» необхідно розглядати в його широкому значенні, тобто як засіб праці, до якого можна віднести і телефон. При такому варіанті роботодавець нічого не платить працівнику безпосередньо за користування його телефоном, а лише компенсує витрати на оплату мобільного зв’язку, якщо той використовувся у господарських цілях. Та про це — трохи далі.

 

Отримання телефонного номера. Якщо підприємство здійснює контрактне підключення до послуг мобільного зв’язку, витрат у зв’язку з отриманням телефонного номера воно не матиме. Це пов’язано з тим, що при такому варіанті отримання послуг SIM-картка, а з нею і телефонний номер, які надаються оператором мобільного зв’язку у користування абоненту, залишаються власністю такого оператора. Таким чином плата за телефонний номер при контрактному підключенні не передбачена. А от при передоплатному сервісі за отримання телефонного номера доведеться заплатити. Вартість отримання телефонного номера наряду з авансовим платежем включається до вартості підключення. Причому міндоходівці схиляються до думки, що витрати на одержання телефонного номера відносяться до НМА і підлягають амортизації відповідно до норм ст. 144, 145, 146 ПК (див. роз’яснення, наведене в підкатегорії 102.09.03 ЗІР). Принцип обліку мобільного телефонного номера такий же, як і для стаціонарного, про який ми говорили раніше. Щоб освіжити це в пам’яті, пропонуємо вам звернутися до с. 36.

 

Витрати на оплату послуг зв’язку. При оплаті послуг зв’язку у разі використання особистого мобільного телефону підприємства або його оренди чи позички у працівника витрати на оплату таких послуг безперешкодно можуть потрапити до складу адміністративних витрат на загальних підставах, тобто відповідно до п.п. «ґ» п.п. 138.10.2 ПК.

Як і у випадку зі стаціонарним телефоном, витрати на мобільний телефонний зв’язок, аби потрапити до складу податкових, мають мати зв’язок із господарською діяльністю підприємства. Цей зв’язок також має бути підтверджений документально. Детальний перелік документів, які можуть підтвердити господарську спрямованість дзвінків з мобільного телефону, нам наводять міндоходівці у своєму роз’ясненні, розміщеному в підкатегорії 102.07.21 ЗІР. Це:

— договори на підключення, інші угоди, рахунки-фактури;

— правила користування мобільним зв’язком, затверджені наказом керівника підприємства;

— перелік співробітників, забезпечуваних мобільними телефонами у зв’язку з виробничою необхідністю;

— деталізовані рахунки від оператора із зазначенням номерів абонентів і часу їх розмов — у разі контрактного підключення;

— журнали обліку дзвінків із зазначенням цілей дзвінків та їх тривалості за кожним номером — якщо підключення здійснюється шляхом придбання карток;

— щомісячні письмові звіти про здійснені переговори.

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, не включаються до складу витрат (п.п. 139.1.9 ПК). А от якщо з документальним підтвердженням витрат усе гаразд — направляємо їх до адміністративних витрат у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Причому авансові платежі не включаються до складу податкових витрат згідно з п.п. 139.1.3 ПК. Таким чином, у разі здійснення передоплати за послуги мобільного зв’язку відповідні витрати потраплять до складу податкових тільки після підтвердження фактичного отримання таких послуг. Документом, що підтверджує отримання послуг мобільного зв’язку, є:

— при контрактному підключенні — рахунок оператора;

— при передоплатному сервісі — внутрішній акт про отримання послуг.

При цьому до складу витрат платника податку звітного (податкового) періоду потрапить лише сума витрат, зазначена у рахунках, незалежно від наявності здійснення попередньої оплати (див. роз’яснення міндоходівців, наведене в підкатегорії 102.07.01 ЗІР). У зворотній ситуації, коли рахунки за послуги зв’язку надходять у місяці, наступному за місяцем користування такими послугами, то платник податку має збільшити витрати у звітному податковому періоді, в якому отримано рахунки за такі послуги.

Нагадаємо, що за користування послугами стільникового рухомого зв’язку підприємства мають сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (п. 10 ст. 1 Закону № 400). Його розмір становить 7,5 % вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв’язку. Витрати на сплату пенсійного збору також мають право потрапити до складу податкових. Шлях їм туди прокладений абз. 3 п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПК. Відносяться такі витрати до інших операційних і визнаються такими в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПК). У Декларації витрати на сплату пенсійного збору осядуть у 06.4 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати», а також у рядку 06.4.15 «Суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, а також інших обов’язкових платежів, встановлених законодавчими актами» додатка ІВ до неї.

Щодо компенсації витрат на оплату послуг мобільного зв’язку у разі користування особистим телефоном працівника, то такий варіант ой як не вигідний з точки зору податкового обліку. Річ у тім, що існує велика ймовірність того, що міндоходівці сприймуть таку компенсацію як фінансування особистих потреб працівника, яке згідно з абз. 6 п.п. 139.1.1 ПК не відноситься до податкових витрат підприємства. На те, зокрема, вказують консультації міндоходівців, наведені в підкатегорії 102.07.17 ЗІР та у «Віснику податкової служби України», 2012, № 28, с. 14. У них, щоправда, йдеться про компенсацію за використання для потреб виробництва особистого легкового автомобіля, але, гадаємо, такий підхід міндоходівці матимуть і у відношенні мобільних телефонів. Тож якщо ви вибрали варіант з компенсацією витрат на користування особистим мобільним телефоном працівника, готуйтесь до того, що до податкових витрат вони не потраплять.

 

Податковий облік. ПДВ

Оплата послуг телефонного зв’язку дає право платнику ПДВ уключити ПДВ до свого ПК, якщо такі послуги пов’язані з господарською діяльністю платника, придбані з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях та ним отримано коректно заповнену податкову накладну, рахунок або касовий чек (див. с. 37). Не стосується це хіба що того випадку, коли у службових цілях використовується особистий телефон працівника з наступною компенсацією роботодавцем витрат на оплату послуг мобільного зв’язку. У такому випадку права на ПК з ПДВ платник податку не матиме, оскільки компенсація витрат відбувається фізичній особі, а значить, неплатнику ПДВ.

Не виникатиме у підприємства права на ПК і при отриманні послуг оренди та позички телефону від працівника. І знову ж з тієї причини, що працівник не є платником ПДВ, отже, не може підтвердити суми ПДВ податковою накладною, яка є одним із гарантів включення ПДВ до ПК (абз. 1 п. 198.6 ПК). А от включити ПДВ до ПК при оплаті послуг телефонного зв’язку у разі оренді чи позички телефону у працівника підприємство має право у загальному порядку.

 

Податковий облік. ПДФО та ЄСВ

Оподаткування ПДФО вартості телефонних розмов працівників по мобільниках здійснюється так само, як і при розмовах зі стаціонарних телефонів. Загалом це відбувається так:

— вартість послуг мобільного зв’язку, що сплачується юридичною особою за здійснення його працівником виробничих телефонних розмов, не обкладається ПДФО за умови документального підтвердження їх господарського характеру (див. роз’яснення міндоходівців у підкатегорії 103.02 ЗІР);

— вартість послуг мобільного зв’язку, що сплачуються за рахунок підприємства за здійснені його працівником невиробничі телефонні розмови, розглядається як додаткове благо, одержане працівником від свого працедавця, і оподатковується ПДФО на загальних підставах (див. роз’яснення міндоходівців у підкатегорії 103.02 ЗІР).

ЄСВ не утримується і не нараховується в обох наведених вище випадках. Детальніше про оподаткування ПДФО та ЄСВ вартості телефонних розмов див. на с. 37.

Зазначимо, що ПДФО доведеться утримати також і у випадку, коли підприємство сплачує орендну плату працівнику за користування його особистим телефоном у службових цілях. Це пов’язано з тим, що міндоходівці розцінюють орендні платежі як винагороду за ЦПД (див. роз’яснення, наведене в підкатегорії 103.07 ЗІР). Ставка ПДФО стандартна — 15 (17) %. ЄСВ на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособи згідно з договором найму (оренди) майна, не нараховується (див. роз’яснення міндоходівців, розміщене в підкатегорії 301.03 ЗІР).

Щодо компенсаційних виплат працівнику за користування його особистим телефоном у службових цілях, то вони будуть розцінюватися як додаткове благо працівника і тому також підлягають оподаткуванню ПДФО (п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПК). ЄСВ на такі виплати не нараховуємо і з них не утримуємо, виходячи з п. 11 розд. І Переліку № 1170.

 

Бухгалтерський облік

Щодо бухгалтерського обліку мобільного телефону, то він буде абсолютно таким самим, як і для стаціонарного телефону. Тому повторюватися не будемо, а у разі необхідності пропонуємо вам звернутися на с. 38 цього номера. Зауважимо тільки, що такий порядок обліку не застосовується у випадку, коли телефон є власністю працівника і використовується ним для вирішення службових питань. У такому разі телефон обліковується на забалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» — при оренді та позичці та не обліковується взагалі — при компенсації працівнику витрат на оплату послуг мобільного зв’язку.

Аналогічно отриманню номера на стаціонарний телефон обліковується на бухгалтерських рахунках й отримання мобільного телефонного номера (див. с. 38), окрім випадку контрактного підключення, коли SIM-картка з номером фактично не переходить у власність абонента.

А от відносно обліку витрат на оплату послуг мобільного зв’язку можуть бути певні відмінності. Стосуються вони випадку, коли має місце передоплата за надавані у майбутньому послуги. У такій ситуації витрати перше зараховуються на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів», а вже потім у міру отримання телефонних послуг списуються на рахунок 92. Нагадаємо, що документом, який підтверджує отримання послуг мобільного зв’язку, є рахунок оператора — при контрактному підключенні та внутрішній акт про отримання послуг — при передоплатному сервісі.

Не є секретом, що оплата послуг мобільного зв’язку може здійснюватися, зокрема, за допомогою скетч-карток (хоча такий спосіб стає дедалі все менш популярним). Так-от такі скетч-картки також необхідно відобразити в бухобліку підприємства, а саме на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» (лист Мінфіну від 22.07.2008 р. № 31-34000-10-16/28288). Видача карток оплати послуг мобільного зв’язку працівникам проводиться на підставі документа із зазначенням прізвища, імені, по батькові працівників, їх посад, номіналу виданих карток і їх номера. У міру отримання послуг мобільного зв’язку вартість скетч-карток списується на адміністративні витрати підприємства (рахунок 92).

Пенсійний збір, який сплачується за користування послугами стільникового рухомого зв’язку, потрапить до складу адміністративних витрат відповідно до абз. 9 п. 18 П(С)БО 16, тобто на рахунок 92.

На завершення ми підготували для вас приклад бухгалтерського та податкового обліку витрат на оплату послуг телефонного зв’язку.

 

Приклад. Підприємство придбало в офіс стаціонарний телефон. Вартість телефонного апарату — 150 грн. (у т. ч. ПДВ — 25 грн.). Вартість підключення телефону склала:

— вартість робіт з установки обладнання — 120 грн. (у т. ч. ПДВ — 20 грн.);

— вартість кабелю та телефонних розеток — 84 грн. (у т. ч. ПДВ — 14 грн.);

— вартість отримання телефонного номера — 120 грн. (у т. ч. ПДВ — 20 грн.).

Вартісний критерій для віднесення необоротного матеріального активу до складу ОЗ у бухгалтерському обліку — 2500 грн.

Сукупна балансова вартість всіх груп ОЗ на початок звітного року — 1256800 грн. (10 % цієї суми дорівнюють 125680 грн.)

За послуги телефонного зв’язку здійснена передоплата за місяць у розмірі 150 грн. Рахунок за використання послуг телефонного зв’язку за місяць склав 126 грн. (у тому числі ПДВ — 21 грн.).

Крім того, підприємство уклало договір оренди мобільного телефону з працівником для його використання у службових цілях. Вартість телефону, вказана у договорі оренди, — 1200 грн.

Підприємство уклало договір з оператором мобільного зв’язку на отримання послуг на контрактній основі. Первісний авансовий платіж при підключенні склав 149 грн. (у т. ч.. ПДВ — 23,37 грн., пенсійний збір — 8,77 грн.). Щомісячна плата становить 90 грн./міс. (у т. ч. ПДВ — 14,12 грн., пенсійний збір — 5,29 грн.). Вартість фактично наданих послуг за місяць згідно з отриманим рахунком оператора склала 112 грн. (у т. ч. ПДВ — 17,57 грн., пенсійний збір — 6,59 грн.).

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

сума, грн.

доходи

витрати

рядок декларації з податку на прибуток і додатків до неї

1

2

3

4

5

6

7

8

Придбання та використання стаціонарного телефону

Придбання та встановлення стаціонарного телефону

1

Перераховано передоплату за телефон

371

311

150,00

2

Відображено ПК з ПДВ

641

644

25,00

3

Отримано телефон від продавця

153*

631

125,00

4

Списано ПК з ПДВ

644

631

25,00

5

Відображено залік заборгованостей

631

371

150,00

6

Придбано кабель та телефонні розетки

152**

631

70,00

7

Відображено ПК з ПДВ

641

631

14,00

8

Оплачена вартість кабелю та розеток

631

311

84,00

9

Виконані роботи з установки обладнання

152

631

100,00

10

Відображено ПК з ПДВ

641

631

20,00

11

Оплачені роботи з установки обладнання

631

311

120,00

12

Оплачено отримання телефонного номера

371

311

120,00

13

Відображено ПК з ПДВ

641

644

20,00

14

Отримано телефонний номер

154***

631

100,00

15

Списано ПК з ПДВ

644

631

20,00

16

Відображено залік заборгованостей

631

371

120,00

17

Введено в експлуатацію телефон****

112

153

125,00

18

Відображено поліпшення приміщення у сумі вартості кабелю та розетки****

103

152

170,00

170,00*****

06.1 Декларації

19

Введено в господарський оборот телефонний номер****

127

154

100,00

* Оскільки вартість телефону не перевищує вартісний критерій у розмірі 2500 грн., обліковуємо його як малоцінний необоротний матеріальний актив.

** Нагадаємо, що витрати на проведення абонентської лінії всередині приміщення, установлення розетки, підключення до телефонної мережі розглядаються як витрати на поліпшення приміщення.

*** Телефонний номер необхідно обліковувати як НМА (див. с. 38).

**** Введені в експлуатацію (господарський оборот) необоротні активи необхідно амортизувати.

***** Включаємо до складу витрат, оскільки 170 грн. < 125680 грн. (див. с. 35—36).

Оплата послуг зв’язку

20

Здійснено передоплату за послуги телефонного зв’язку

371

311

150,00

21

Відображено ПК з ПДВ

641

644

25,00

22

Отримано послуги телефонного зв’язку (надійшов рахунок від оператора)

92

631

105,00

105,00

06.1 Декларації

23

Списано ПК з ПДВ

644

631

21,00

24

Відображено взаємозалік заборгованостей

631

371

126,00

Придбання та використання мобільного телефону

Отримання в оренду мобільного телефону

25

Отримано в оренду мобільний телефон*

01

1200,00

* Підприємство щомісяця має сплачувати працівнику орендні платежі (для спрощення прикладу ми опустимо облік таких платежів).

Підключення до мережі мобільного зв’язку на контрактній основі

26

Перераховано одноразовий авансовий платіж

371

311

149,00

27

Відображено ПК з ПДВ

641

644

23,37

28

Відображено одноразовий авансовий платіж у складі витрат майбутніх періодів (з урахуванням пенсійного збору)

39

371

125,63

Фактичне отримання послуг мобільного зв’язку, підтверджене рахунком оператора

29

Віднесено вартість отриманих послуг на витрати періоду (без урахування пенсійного збору)

92

39

87,84

87,84

06.1 Декларації

30

Віднесено на витрати суму пенсійного збору

92

39

6,59

6,59

06.4 Декларації, 06.4.15
додатка ІВ

31

Списано раніше відображений ПК з ПДВ з суми отриманих послуг

644

371

17,57

 

«Ох, нелегкая это работа — из болота тащить бегемота», — закінчує свій знаменитий вірш Корній Іванович. Сподіваємося, що ваша робота з обліку витрат на телефонний зв’язок після цієї статті стане значно простішою та якіснішою.

Використані документи та скорочення

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 400 — Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.

Правила № 295 — Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою КМУ від 11.04.2012 р. № 295.

Перелік № 1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92.

П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ЗІР — загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, розміщений на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів (http://zir.minrd.gov.ua).

МНМА — малоцінні необоротні матеріальні активи.

НМА — нематеріальні активи.

ОЗ — основні засоби.

ПДВ — податок на додану вартість.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ПК — податковий кредит.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі