Франчайзинг, або Бізнес «під ключ»
Створювати бізнес із нуля — досить клопітка та ризикована справа, особливо для новачка. У цьому випадку можна скористатися такою схемою організації бізнесу, як франчайзинг. Франчайзинг передбачає можливість продавати товари або надавати послуги під брендом відомої торгової марки. Фактично завдяки франчайзингу можна отримати готовий бізнес «під ключ».
Правовим та обліковим особливостям франчайзингу і присвятимо сьогоднішню статтю.
Марина Казанова, податковий експерт
Що таке франчайзинг?
Поняття «франчайзинг» походить від французького слова franchir (привілей) і є договором, за яким одна компанія (франчайзер) надає іншій компанії (франчайзі) певні привілеї, а саме — право використовувати її торгову марку, технології, комерційний досвід. Надається таке право за певну плату.
Франчайзі має право продавати продукт або надавати послуги тільки при дотриманні всіх вимог франчайзера щодо якості товарів і послуг, методів організації та ведення бізнесу і навіть оформлення торговельних приміщень. В обмін на здійснення всіх цих вимог франчайзі отримує дозвіл використовувати ім’я компанії, її репутацію, продукт і послуги, маркетингові технології та комерційний досвід.
Один із найбільш відомих прикладів франчайзингу є поширена по всьому світу мережа ресторанів McDonald’s.
Які переваги дає франчайзинг?
Франчайзі отримує:
— готову схему бізнесу (з усіма технологіями, комерційною та маркетинговою політикою);
— «відоме ім’я», що вже заслужило довіру, а отже, сприятиме привабленню клієнтів;
— підтримку від франчайзера у відкритті та веденні бізнесу.
Крім того, франчайзер визначає своєму франчайзі територію ведення бізнесу.
Для франчайзера теж є переваги — це можливість самому продовжувати здійснювати бізнес плюс ще отримувати «відсотки» від використання його торговельної марки, тобто можливість одночасно продати та зберегти свій бізнес.
Звичайно, у франчайзингу є й недоліки. Так, франчайзі не можна виходити за чітко встановлені межі. Потрібно чітко дотримуватися вимог щодо якості товару, приміщення тощо. Для франчайзера — можлива недобросовісна поведінка франчайзі, що може позначитися на репутації самого франчайзера. Крім цього, існує ризик того, що після закінчення дії договору, франчайзі, маючи на руках готову схему ведення бізнесу, може скласти конкуренцію самому франчайзеру.
Правове регулювання франчайзингу в Україні
Зазначимо, що в українському законодавстві термін «франчайзинг» не використовується. Договір франчайзингу в ЦК і ГК названий договором комерційної концесії. Розрахований він на застосування у сфері підприємницької діяльності, тому сторонами в такому договорі можуть бути виключно суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні та фізичні особи.
Згідно зі ст. 1115 ЦК за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав із метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.
Виділимо відмінні риси договору комерційної концесії (франчайзингу):
1. Договір комерційної концесії передбачає, що до користувача (франчайзі) переходять тільки права користування торговою маркою та іншими об’єктами права інтелектуальної власності. Власником же таких об’єктів, як і раніше, залишається правовласник (франчайзер), який має право укладати договір комерційної концесії (франчайзингу) з іншими суб’єктами підприємницької діяльності. При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1122 ЦК договором може бути передбачене зобов’язання правовласника не надавати аналогічні права третім особам на території, закріпленій за користувачем (франчайзі).
2. Договір комерційної концесії передбачає передання цілого комплексу прав на використання об’єктів права інтелектуальної власності.
3. Використання торгової марки та інших об’єктів права інтелектуальної власності здійснюється тільки за умови дотримання всіх вимог франчайзера щодо якості товарів і послуг, методів організації та ведення бізнесу і навіть оформлення торговельних приміщень.
Предмет договору. Предметом договору комерційної концесії є право на використання об’єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації (ст. 1116 ЦК). Під комерційним досвідом розуміють документацію з ведення бізнесу, професійне навчання персоналу, консультації під час виконання договору.
Обов’язки сторін
| Обов’язки правовласника (франчайзера) (ст. 1120 ЦК) | Обов’язки користувача (франчайзі) (ст. 1121 ЦК) |
| 1. Передати користувачу (франчайзі) технічну та комерційну документацію та надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінформувати користувача і його працівників із питань, пов’язаних зі здійсненням цих прав | 1. Використовувати торгову марку та інші позначення правовласника визначеним у договорі способом |
| 2. Забезпечити відповідність якості товарів (робіт, послуг), які виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) правоволодільцем | |
| 2. Якщо інше не встановлене договором комерційної концесії: — провести держреєстрацію договору; — надавати користувачу постійне технічне та консультативне сприяння, уключаючи сприяння в навчанні та підвищенні кваліфікації працівників; — контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії | 3. Дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем |
| 4. Надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товари (роботи, послуги) безпосередньо у правоволодільця | |
| 5. Інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ними торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії | |
| 6. Не розголошувати секрети виробництва правовласника, іншу отриману від нього конфіденційну інформацію |
Договором можуть бути передбачені й особливі умови. Зокрема, договором можуть бути передбачені (ст. 1122 ЦК):
— обов’язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території;
— обов’язок користувача не конкурувати із правоволодільцем на території, на яку поширюється дія договору, щодо підприємницької діяльності, яку здійснює користувач із використанням наданих правовласником прав;
— обов’язок користувача не отримувати аналогічні права від конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;
— обов’язок користувача узгоджувати із правовласником місце розміщення приміщень для продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), передбачених договором, а також їх внутрішнє та зовнішнє оформлення.
Плата за договором. Договір комерційної концесії є відшкодувальним (це випливає зі ст. 1115 ЦК). Користувач (франчайзі) зобов’язаний виплачувати винагороду правоволодільцю (франчайзеру).
Зазвичай сторони домовляються про:
1) вступний (паушальний) внесок. Паушальний платіж — одноразовий платіж, який становить фіксовану суму і не залежить від обсягів виробництва (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) із використанням об’єкта права інтелектуальної власності;
2) регулярні періодичні платежі (щомісячні роялті за використання торговельної марки, ноу-хау і сервісна плата за технічну та інформаційну підтримку, навчання та консалтинг).
Зверніть увагу: франчайзер не має права визначати для франчайзі ціну продажу товарів (послуг) або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни (ч. 2 ст. 1122 ЦК).
Форма договору. Договір комерційної концесії укладається в письмовій формі. У разі недотримання письмової форми такий договір вважається нікчемним (ст. 1118 ЦК).
Важливо! Договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації.
Згідно з вимогами ст. 1118 ЦК реєстрація договору комерційної концесії проводиться органом, що здійснив держреєстрацію правоволодільця. Якщо правоволоділець зареєстрований в іноземній державі, то реєстрація договору комерційної концесії проводиться органом, який здійснив держреєстрацію користувача. Із цього випливає, що обов’язок із реєстрації договору комерційної концесії покладається в загальному випадку на держреєстратора.
Водночас на сьогодні порядок реєстрації договору комерційної концесії нормативними документами не визначено. Крім того, згідно із Законом про держреєстрацію реєстрація договорів комерційної концесії не входить до компетенції держреєстратора. Тому нерідко держреєстратори відмовляють у реєстрації договору комерційної концесії.
Судова практика в цьому питанні неоднозначна. Так, є рішення судів, якими держреєстратора на підставі ст. 1118 ЦК зобов’язали провести державну реєстрацію договору комерційної концесії (наприклад, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 р. у справі № 826/9607/13-а, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2013 р. у справі № 808/4198-13-а). Але є й інші рішення, в яких суди, мотивуючи тим, що реєстрація договорів концесії не входить до компетенції держреєстратора, визнають правомірною відмову держреєстратора в реєстрації (постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 р. у справі № 816/6670/13-а, Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 р. у справі № 810/379/14-а).
Варто зазначити, що відсутність державної реєстрації договору комерційної концесії не тягне за собою його недійсність і такий правочин вважається укладеним із моменту його підписання сторонами (постанова Вищого господарського суду України від 22.04.2014 р. у справі № 909/492/13). Проте без держреєстрації договору, сторони не мають права посилатися на нього у відносинах із третіми особами (у тому числі й перед судом) (ч. 4 ст. 1118 ЦК). Тому якщо податківці не визнають податкові витрати за таким договором, то посилатися на такий договір у суді буде дуже важко (див. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 р. № 2а-2214/11/1370). Отже, застерігаємо від використання незареєстрованого договору комерційної концесії. Як варіант, замість договору комерційної концесії можна укласти декілька ліцензійних договорів на передання прав інтелектуальної власності.
Податковий і бухгалтерський облік франчайзингу
Облік у франчайзі
Податок на прибуток. Як ми зазначили вище, за своєю суттю договір комерційної концесії (франчайзингу) передбачає тільки передання права користування (а не володіння) торговельною маркою або іншими об’єктами права інтелектуальної власності. Тому у франчайзі немає підстав обліковувати такі об’єкти у складі нематеріальних активів. Платежі (як разовий, так і періодичні) за отримання права на використання об’єктів права інтелектуальної власності підпадають під визначення роялті. Так, згідно з п.п. 14.1.225 ПК:
«роялті — будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау)».
Не вважаються роялті платежі за тими договорами, що передбачають право користувача відчужувати отримані права на об’єкти інтелектуальної власності (п.п. 14.1.225 ПК). Проте правова природа договору комерційної концесії (франчайзингу) не передбачає делегування користувачу права відчужувати отримані об’єкти права інтелектуальної власності. Тому платежі за договором франчайзингу визнаються роялті.
Витрати з нарахування роялті франчайзі на підставі п.п. 140.1.2 ПК має право включити до податкових витрат. Щоправда, тут потрібно враховувати встановлені п.п. 140.1.2 ПК обмеження.
Так, роялті, нараховані на користь франчайзера-резидента, не можуть бути включені до податкових витрат, якщо франчайзер:
(1) звільнений від сплати податку на прибуток на підставі ст. 154 ПК або сплачує його за ставкою іншою, ніж установлена в п. 151.1 ПК;
(2) є платником фіксованого сільськогосподарського податку або платником єдиного податку.
Роялті, нараховані на користь франчайзера-нерезидента, можуть потрапити до податкових витрат франчайзі тільки в сумі, що не перевищує 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за минулий рік (п.п. 1 п.п. 140.1.2 ПК). Крім того, при виплаті роялті нерезиденту-юрособі виникає необхідність утримати податок на репатріацію за ставкою 15 %, якщо інше не передбачене умовами міжнародних договорів (детальніше про податок на репатріацію див. у матеріалі «Виплати нерезидентам-юрособам: пам’ятка» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 5 (77), с. 41).
Сплачувані за договором франчайзингу роялті обліковуються у складі інших витрат і потрапляють до податкових витрат у періоді їх нарахування згідно із правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПК). У декларації з податку на прибуток їм місце в рядку 06.4.34 додатка ІВ.
Якщо договором франчайзингу передбачене надання окремих послуг (що не входять до роялті), наприклад, на навчання персоналу, то такі послуги відображаються в податковому обліку франчайзі як звичайне придбання послуг.
ПДВ. Операції з виплати роялті у грошовій формі згідно з п.п. 196.1.6 ПК не є об’єктом обкладення ПДВ. Відповідно, права на податковий кредит за такими платежами франчайзі не матиме.
Бухгалтерський облік. У бухгалтерському обліку платежі за надання права користування об’єктами права інтелектуальної власності також вважаються роялті (п. 4 П(С)БО 15). Відповідно, такі платежі франчайзі відображає у складі витрат. Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Нарахування роялті відображають за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».
Первинний (паушальний платіж) відображають як витрати майбутніх періодів (Дт рах. 39 «Витрати майбутніх періодів») із подальшим його списанням рівними частинами впродовж усього строку дії франчайзингового договору (Дт 949 — Кт 39).
Облік у франчайзера
Податок на прибуток. Договір комерційної концесії (франчайзингу) передбачає тільки передання прав користування об’єктами права інтелектуальної власності. Тому такі об’єкти продовжують обліковуватися у складі нематеріальних активів франчайзера.
Платежі, отримані франчайзером за право користування об’єктами права інтелектуальної власності, визнаються роялті (п.п. 14.1.225 ПК). Згідно з п.п. 135.5.1 ПК доходи у вигляді роялті включаються до складу інших доходів.
Датою отримання доходів у вигляді роялті є дата нарахування таких доходів, установлена відповідно до умов укладених договорів (п. 137.11 ПК). У декларації з податку на прибуток доходи у вигляді роялті відображаються за ряд. 03.3 додатка IД.
ПДВ. Операції з виплат роялті у грошовій формі не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.6 ПК). Проте в декларації з ПДВ цю операцію показати потрібно. «Необ’єктні» згідно зі ст. 196 ПК постачання відображаються за рядком 3 «Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)» декларації з ПДВ. Цю операцію слід відобразити в таблиці 1 додатка Д6 до декларації.
Бухгалтерський облік. Платежі, отримані у вигляді роялті, визнаються доходом франчайзера (п. 20 П(С)БО 15). Дохід у вигляді роялті визнається за принципом нарахування згідно з економічним утриманням відповідної угоди.
У бухгалтерському обліку нарахування роялті відображається за дебетом субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» у кореспонденції з кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
Первинний (паушальний) платіж відображається як доходи майбутніх періодів (Кт рах. 69 «Доходи майбутніх періодів») із подальшим розподілом упродовж усього періоду дії франчайзингового договору.
Приклад. Підприємство уклало договір комерційної концесії (франчайзингу), за яким франчайзі було передано право на використання в його господарській діяльності об’єктів права інтелектуальної власності (торгової марки, комерційного досвіду, ділової репутації). Строк дії договору — 5 років. За договором передбачена виплата первинного (паушального) платежу в розмірі 100000 грн. при укладенні договору та щомісячного платежу в сумі 5000 грн.
| № з/п | Зміст господарської операції | Документальне оформлення | Бухгалтерський облік | Податковий облік | ||||
| дебет | кредит | сума | доходи | витрати | рядок декларації з податку на прибуток | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Облік у франчайзі | ||||||||
| 1 | Перераховано франчайзеру суму первинного (паушального) платежу | Платіжне доручення | 377 | 311 | 100000,00 | — | — | — |
| 2 | Отримано права користування об’єктами права інтелектуальної власності | Акт приймання-передачі прав користування об’єктами права інтелектуальної власності | — | — | — | — | — | — |
| 3 | Віднесено суму первинного платежу на витрати майбутніх періодів | Бухдовідка | 39 | 377 | 100000,00 | — | — | — |
| 4 | Уключено до витрат частину первинного платежу, що припадає на поточний період (100000 грн. : 5 років : 12 міс.) | Бухдовідка | 949 | 39 | 1666,67 | — | 1666,67 | 06.4.34 додатка ІВ |
| 5 | Нараховано щомісячний платіж | Бухдовідка | 949 | 685 | 5000,00 | — | 5000,00 | 06.4.34 додатка ІВ |
| 6 | Перераховано щомісячний платіж | Платіжне доручення | 685 | 311 | — | — | — | — |
| Облік у франчайзера | ||||||||
| 1 | Отримано суму первинного (паушального) платежу | Виписка банку | 311 | 685 | 100000,00 | — | — | — |
| 2 | Передані права користування об’єктами права інтелектуальної власності | Акт приймання-передачі прав користування об’єктами права інтелектуальної власності | — | — | — | — | — | — |
| 3 | Віднесено суму первинного (паушального) платежу до складу доходів майбутніх періодів | Бухдовідка | 685 | 69 | 100000,00 | — | — | — |
| 4 | Уключено до доходів частину первинного платежу, що припадає на поточний період | Бухдовідка | 69 | 719 | 1666,67 | 1666,67 | — | 03.3 |
| 5 | Нараховано щомісячний платіж | Бухдовідка | 373 | 719 | 5000,00 | 5000,00 | — | 03.3 |
| 6 | Отримано щомісячний платіж | Виписка банку | 311 | 373 | 5000,00 | — | — | — |
Сподіваємося, що сьогоднішня стаття буде корисна вам у практичній діяльності.
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ
ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
ГК — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про держреєстрацію — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.
П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.
П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.
