Основні засоби: тільки найважливіше
Сьогоднішню публікацію ми присвятили основним засобам. Здавалося б, усі мелодії проспівані, вірші всі написані, а всі питання, що стосуються ОЗ, законодавчо врегульовані. Та як би не так: зараз ви зможете переконатись у хибності таких тверджень. Для зручності матеріал поданий у вигляді запитань-відповідей. А ви вже вирішуйте: які з них вам цікаві, а які — навпаки.
Юрій Товстоп’ят, податковий експерт
З основними моментами щодо ОЗ ви могли ознайомитись раніше на сторінках наших тематичних випусків («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № № 2 (26), 4 (28)). Чесно кажучи, з того часу не так багато чого змінилось. Комплексний аналіз цієї теми через обмежений розмір публікації провести не вдасться, проте деякі цікаві та дискусійні питання не залишимо поза вашою увагою.
Для того щоб вам було зручно, вони згруповані в окремі тематичні блоки.
Отже, поїхали!
НАДХОДЖЕННЯ ОЗ
Чи поширюються вимоги щодо відображення у податковому обліку 85 % понесених витрат на ОЗ, придбані у нерезидентів, які мають офшорний статус?
Таке цікаве, з нашої точки зору, питання ми зустріли в ЗIР. У чому, власне, полягає суть проблеми? Нагадаємо, вартість товарів, що були оплачені на користь нерезидентів, які мають офшорний статус, до податкових витрат можна відносити лише в розмірі 85 %. Те саме стосується розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки При цьому, увага: незалежно від того, чи здійснюється така оплата (у грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів. Таке обмеження висуває п. 161.2 ПК.
Важлива деталь: ОЗ цілком підпадають під визначення товарів, наведене в ПК. Тому і вони, на перший погляд, знаходяться в «зоні ризику». Благо, наші податківці так не вважають. Підтвердження цьому можете знайти в підкатегорії 102.09.01 ЗIР. Наводимо коротку відповідь (адже саме в них, як правило, і містяться головні висновки):
У випадку придбання ОЗ у нерезидента, який має офшорний статус, витрати на його придбання у повному розмірі враховуються у первісній вартості такого об’єкта.
Чим же пояснюють таку гуманну по відношенню до платників позицію податківці?
У своїй аргументації вони, зокрема, звертають увагу на те, що витрати, які надалі підлягають амортизації, не включають до складу податкових витрат. Ці витрати відносять до податкових систематично в міру нарахування амортизації.
Амортизації ж, як ви чудово знаєте, підлягають витрати на придбання ОЗ для використання в господарській діяльності (п. 144.1 ПК).
А ось п. 161.2 ПК висуває обмеження саме до тих витрат, які відображають у податковому обліку одноразово (а не частинами).
Враховуючи викладене, контролери і приходять до зазначеного вище висновку.
Що тут можна додати? Оскільки це — на користь вам і нам, сперечатись не будемо. Хоча… доводи, будемо відверті, не дуже переконливі. Добре, що, використавши їх, головне податкове відомство «повернуло голову» в потрібному напрямку.
Купуємо ОЗ через посередника (за договорами доручення, комісії тощо). Чи збільшує первісну вартість ОЗ сума винагороди, виплачена при цьому?
Ні, в жодному разі. Причому ані в бухгалтерському обліку, ані в податковому.
Якщо уважно ознайомитись із переліком витрат, які включають до первісної вартості об’єкта ОЗ (п. 146.5 ПК; п. 8 П(С)БО 7), виявиться, що такого роду витрат там немає.
Проте не все так погано! Можна навіть сказати, що все навіть більше, ніж добре. Судіть самі: якби такі витрати включали до первісної вартості об’єкта ОЗ, їх довелося б відносити до складу податкових витрат поступово. В міру нарахування амортизації. А так зробити це можна одразу! Пояснимо.
Витрати господарської діяльності, стосовно яких розд. III ПК прямо не встановлює обмежень щодо віднесення до складу витрат, уключають до складу інших витрат. Дозволяє це робити п.п. 138.12.2 ПК.
Тому, купуючи ОЗ за договорами доручення, комісії тощо, витрати на виплату винагороди посереднику за його послуги можна включити до складу інших витрат.
При цьому пам’ятайте, що витрати, які враховують для визначення об’єкта оподаткування, визнають на підставі:
— первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку;
— інших документів, установлених розд. II ПК.
Такі витрати визнають витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухобліку (згідно з п. 138.5 ПК).
Відображати їх рекомендуємо в рядку 06.4.43 додатка IВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом № 872. Крім того, ця сума має потрапити разом з іншими витратами до рядка 06.4 Декларації.
Приємно зазначити, що представники податкових органів дотримуються такої ж думки стосовно розглянутого питання (див. відповідь у підкатегорії 102.09.01 ЗIР). Незважаючи на те, що формально зазначена відповідь діяла до 24.01.2014 р., можете бути впевнені: суть від цього не змінилась. А відкликання ми пов’язуємо з набранням чинності новою формою Декларації з податку на прибуток. У зв’язку з тим, що у відповіді йшлося про рядки Декларації, затвердженої наказом № 872, відповідь із ЗIР у незмінному вигляді потребує незначного коригування.
До якої групи ОЗ належать…?
Видів ОЗ так багато, що далеко не завжди вдається однозначно віднести кожен із них на той чи інший субрахунок у бухгалтерському обліку. Теж саме — і щодо груп у податковому обліку.
Розвиток технологій спричиняє виникнення та впровадження все нових і нових засобів виробництва. Як же не помилитись у їх класифікації?
Тут щоразу доведеться виходити з конкретної ситуації. Перелічити все, що належить до ОЗ, «розклавши» це по групах і субрахунках, ми просто не в змозі. Але ми можемо порадити уважно аналізувати положення п. 145.1 ПК та Iнструкції № 291.
Крім того, досить часто на допомогу приходять податківці, тому радимо пильно слідкувати за їх роз’ясненнями. Корисними в цьому плані можуть бути і повідомлення регіональних відділень головного податкового відомства.
Далі давайте перейдемо до наступного тематичного блоку.
ВИТРАТИ НА УТРИМАННЯ ОЗ
Про них ми писали у статті «Ремонтний ліміт: на поверхні лише частина айсберга» (див. «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 13 (37), с. 36). Зараз же розглянемо інші питання, що можуть виникнути з цього приводу.
Витрати у зв’язку з переїздом платника в інше місце. Яка їх доля?
Нерідкі випадки, коли, працюючи на орендованих площах, час від часу доводиться змінювати одні приміщення на інші. З переїздом нерозривно пов’язані певні витрати. Це, зокрема, витрати на демонтаж, перевезення та монтаж обладнання. Саме про цей вид «переїзду» ОЗ податківці зазначають в одній зі своїх відповідей у ЗIР. Ми ж вважаємо, що їх висновки можна застосовувати і щодо інших ОЗ, переміщення яких не обмежується лише транспортуванням.
Якої ж думки дотримуються представники контролюючого органу?
Нагадавши, що згідно з п. 146.5 ПК первісна вартість об’єкта ОЗ складається, зокрема, з витрат на їх транспортування, установлення, монтаж та налагодження, вони резюмували:
…якщо у зв’язку зі зміною місця проведення господарської діяльності платником податку провадиться демонтаж, перевезення та нове встановлення обладнання, то балансова вартість відповідної групи ОЗ збільшується на суму витрат з демонтажу, перевезення та монтажу такого обладнання за умови, що обладнання відповідає визначенню об’єкта ОЗ згідно з п.п. 14.1.138 ПК.
Отже, хоч на перший погляд може здатися, що йдеться про витрати на утримання ОЗ, але податківці такого припущення не поділяють. Тому амортизуємо…
Тимчасові податкові різниці. Чи враховувати при визначенні 10%-го критерію?
Маємо на увазі тимчасові податкові різниці, які виникли за підсумками інвентаризації ОЗ, проведеної станом на 01.04.2011 р. Нагадаємо, у I кварталі цього року ви востаннє мали нарахувати амортизацію на цей специфічний актив. А от показали ви цю суму в Декларації за I квартал чи відобразите, лише декларуючи податок на прибуток за підсумками року, — це вже інше запитання. Відповідь на нього залежить від того, до якої категорії платників ви себе відносите: «річних» чи «квартальних».
Та зараз ідеться не про це. При вирішенні завдання віднесення витрат на ремонт та поліпшення об’єктів ОЗ важливе значення має 10%-й критерій. Точніше кажучи, 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року. Чи враховувати при його обчисленні таку тимчасову різницю?
Ми детально розглядали це питання на сторінках видання («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 13 (37), с. 36). Але після цього податківці розставили в ньому власні акценти. В одній із відповідей у ЗIР вони стверджують, що тимчасова податкова різниця не належить до об’єктів ОЗ. Далі все зрозуміло: внаслідок цього її грошове вираження не враховують у складі сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ.
Як бачите, в цьому спірному питанні ви отримали не дуже вигідну відповідь. Чому невигідну? Все просто: чим нижчий 10%-й критерій, тим менша сума витрат, яку протягом року можна віднести до податкових витрат одразу. Відповідно, більшою є сума тих витрат, які доведеться відображати в податковому обліку поступово (в міру нарахування амортизації).
Платник має відокремлені підрозділи та застосовує консолідовану сплату податку. Як враховувати витрати на ремонт поліпшення ОЗ у межах 10 % ліміту?
Впевнені, таке питання може хвилювати як представників самого підприємства, так і відокремлених підрозділів. Останніх у такому разі розцінюють як платників податку на прибуток із числа резидентів.
Отже, давайте по черзі.
Підприємство має право включити до складу витрат «ремонтні» витрати в сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості груп всіх ОЗ підприємства на початок року. Цей показник визначений у консолідованій Декларації з податку на прибуток підприємства.
Що стосується відокремленого підрозділу, то у складі його витрат потрібно відображати суми витрат на ремонт у розмірі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості його ОЗ на початок року.
Тобто слід виходити з припущення, що підприємство та відокремлений підрозділ — два незалежні одне від одного платники. Як бачите, насправді все досить просто.
Витрати на благоустрій прилеглої до об’єкта території. Як відображати?
Маємо на увазі витрати на прокладання асфальтованої дороги для під’їзду автотранспорту до будівель, споруд та ін.
Одна справа, якщо витрати понесли на благоустрій елемента (частини) об’єкта, що є структурним компонентом будівлі чи споруди, яка обліковується як об’єкт ОЗ, створений у процесі будівництва. В цьому разі є всі підстави збільшити первісну вартість об’єкта ОЗ групи 3.
Iнша справа — якщо витрати спрямовані на благоустрій (ремонт асфальтового покриття тощо) прилеглої до виробничої споруди території*. Їх ураховують як витрати на ремонт або поліпшення об’єкта ОЗ, до якого належить така територія. Увага: при цьому не забувайте про належне документальне підтвердження зв’язку зазначених витрат зі своєю господарською діяльністю.
* В межах закріпленої відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
А ось витрати на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування. Амортизувати їх вартість (у податковому обліку) також неправомірно.
Як бачите, часто несприятливим для вас як платника податку на прибуток є те, що на суму витрат на утримання ОЗ потрібно збільшувати їх первісну вартість. Тому відносити до податкових — довго і потроху… Оригінальний вихід з такої ситуації ми пропонували у статті «ОЗ-ремонт і ОП-витрати» («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 17 (41), с. 62). От тільки підійде він, на жаль, не всім і не завжди.
Ви вже неодноразово могли переконатись, що вартість об’єктів ОЗ, а в деяких випадках і витрат на їх ремонт та/або поліпшення, надалі підлягає амортизації. Тому настав час поговорити про неї.
АМОРТИЗАЦIЯ ОЗ
На період введення з експлуатації об’єктів ОЗ нарахування амортизації припиняють у зв’язку з будь-яким ремонтом, поліпшенням (у т. ч. поточним) чи тільки капітальним?
Під капітальним при цьому слід розуміти виведення об’єктів ОЗ з експлуатації для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та з інших причин.
Облік вартості, яка амортизується, згідно з п. 146.1 ПК ведуть за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи ОЗ. Це саме стосується вартості ремонту та поліпшення об’єктів ОЗ:
— отриманих безоплатно;
— наданих в оперативний лізинг (оренду);
— отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером відповідно до Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» від 21.10.2010 р. № 2624-VI як окремий об’єкт амортизації.
Нараховують амортизацію відповідно до п.п. 145.1.2 ПК протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта. Останній установлюють наказом по підприємству при визнанні об’єкта активом (при зарахуванні на баланс). Увага: такий строк не може бути меншим, ніж визначений п. 145.1 ПК. I, що особливо важливо в контексті нашого питання, відлік цього строку призупиняють на період виведення об’єкта з експлуатації. Ви, напевне, зрозуміли, що таке виведення пов’язане із реконструкцією, модернізацією, добудовою, дообладнанням, консервацією та іншими причинами. Підтверджено це має бути відповідними документами, які свідчать про виведення ОЗ з експлуатації.
Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт відповідно до п. 29 Методрекомендацій № 561 приймає керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Таким чином, він визначає, чи витрати:
— спрямовані на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод;
— здійснюють для підтримання об’єкта у придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.
В першому випадку вартість робіт у бухобліку включають до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості ОЗ. Підставою ж для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов’язаних із поліпшенням ОЗ, є зростання:
— очікуваного строку корисного використання об’єкта;
— кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яку виробляє (надає) цей об’єкт.
Прикладами такого поліпшення відповідно до п. 31 Методрекомендацій № 561 є:
1) модифікація, модернізація об’єкта ОЗ із метою подовження строку його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
2) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
3) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;
4) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.
Приймаючи закінчені роботи з ремонту і поліпшення ОЗ, оформляють Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (типова форма № ОЗ-2). Форма документа затверджена наказом Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352.
Для того щоб вивести ОЗ з експлуатації у зв’язку з поліпшенням, керівник платника податку видає наказ або інші документи, які свідчать про виведення таких ОЗ з експлуатації.
Таким чином, рішення про характер і ознаки робіт, які здійснюють у зв’язку з ремонтом, поліпшенням ОЗ, приймає керівник підприємства. При цьому він бере до уваги результати аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.
Чи нарахувати амортизацію при виведенні з експлуатації та зворотному введенні об’єкта ОЗ протягом одного й того ж місяця?
Нагадаємо, амортизацію об’єкта ОЗ згідно з п. 146.2 ПК нараховують протягом строку його корисного використання (експлуатації). Його платник податку установлює з урахуванням мінімально допустимих строків, установлених п. 145.1 ПК.
Амортизацію нараховують щомісячно починаючи з місяця, що настає за місяцем уведення об’єкта в експлуатацію. Відлік строку зупиняють на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації об’єктів.
При виведенні з експлуатації окремого об’єкта або передання його до складу невиробничих необоротних матеріальних активів нараховувати амортизацію окремого об’єкта припиняють починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення.
При зворотному введенні такого об’єкта в експлуатацію або переданні до складу виробничих ОЗ для цілей амортизації приймають вартість, яка амортизується на момент його виведення з експлуатації (складу виробничих засобів). Цю величину збільшують на суму витрат, пов’язаних із ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо.
Нарахування амортизації за таким об’єктом розпочинають у місяці, наступному за місяцем зворотного введення (згідно з п. 146.15 ПК).
Ось вам, власне, і відповідь. У місяці, в якому об’єкт ОЗ вивели з експлуатації у зв’язку з поліпшенням чи ремонтом, а потім знову ввели, немає підстав припиняти нараховувати амортизацію.
Від зносу перейдемо до вибуття основних засобів.
ВИБУТТЯ ОЗ
Продали частину об’єкта нерухомості. Як визначити витрати?
Об’єкт нерухомості обліковували як єдиний об’єкт ОЗ. Яким же чином «вичленити» з його вартості продану частину?
Відповідь допомагають знайти податківці. Зокрема, в одному із роз’яснень у ЗIР вони зазначають, що балансову вартість частини об’єкта нерухомості визначають виходячи з розрахунку балансової вартості 1 м2 об’єкта нерухомості та площі такої частини.
Наприклад, загальна площа приміщення — 100 м2. Площа частини, яку продають — 40 м2. Первісна вартість цілісного об’єкта ОЗ — 4000000 грн., сума накопиченого зносу — 400000 грн. Залишкова вартість, таким чином, становить, 3600000 грн.
Для того щоб визначити залишкову вартість частини, яку продають, потрібно:
1) розрахувати балансову вартість 1 м2 площі приміщення. Для цього залишкову вартість всього об’єкта потрібно поділити на його площу, тобто:
3600000 грн. : 100 м2 = 36000 грн./м2;
2) визначити розрахункову вартість частини, яку продають. Для цього визначену в попередній дії балансову вартість 1 м2 площі слід помножити на площу цієї частини:
36000 грн./м2 х 40 м2 = 1440000 грн.
Далі дохід від реалізації такої частини порівнюють з її балансовою вартістю на кінець місяця, в якому здійснили продаж. При цьому суму перевищення доходів від продажу частини об’єкта нерухомості над її балансовою вартістю включають до податкових доходів. Навпаки: суму перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу включають до податкових витрат.
Важливо: нараховувати амортизацію на об’єкт, частину якого продали, потрібно без урахування балансової вартості реалізованої частини. Тобто у розглядуваному випадку — на суму 2160000 грн. (3600000 грн. - 1440000 грн.). Крім того, за мінусом ліквідаційної вартості приміщення. Роблять же це починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення з експлуатації реалізованої частини об’єкта нерухомості.
Продаж об’єкта незавершеного будівництва. Як правильно обліковувати?
Необхідність такого кроку також може бути продиктована суворими реаліями сьогодення. Як правильно з неї вийти — читайте далі.
Якщо при продажу закінчених та введених в експлуатацію об’єктів ОЗ у податковому обліку відображають фактично лише фінансові результати операції, то в цьому випадку все інакше. Продаж незавершеного об’єкта більше схожий на реалізацію товарів (робіт, послуг). Чому? Адже в податковому обліку при цьому розгорнуто відображають доходи від реалізації та відповідні витрати.
Доказ — відповідь у підкатегорії 102.09.01 ЗIР:
«У разі продажу об’єкта незавершеного будівництва у звітному податковому періоді, в якому було здійснено продаж об’єкта, до доходів платника податку включаються доходи, отримані (нараховані) від такого продажу, з відображенням сум цього доходу (вартості продажу) у рядку 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства. До витрат включається сума витрат, пов’язаних зі створенням або придбанням зазначеного активу, з відображенням сум таких витрат у рядку 06.4.39 додатка IВ до цієї декларації».
Одразу уточнення: у Декларації, затвердженій наказом № 872, для відображення витрат є інший рядок — 06.4.43 «Iнші витрати господарської діяльності, до яких розділом III Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат». Такі суми разом з іншими витратами потрапляють також до рядка 06.4 IВ Декларації. У відповіді податківців же йшлося про стару форму Декларації (затверджену наказом № 1213). Саме з цим, швидше за все, пов’язане те, що зазначена відповідь значиться як чинна до 24.01.2014 р. По суті ж, у ній змінились лише коди рядків Декларації.
Чим же пояснюють свої висновки представники контролюючих органів?
Витрати, з яких складається первісна вартість об’єкта ОЗ, визначені п. 146.5 ПК. Якщо платник податку здійснює витрати на самостійне виготовлення ОЗ для власних виробничих потреб, то вартість об’єкта ОЗ, яка амортизується, збільшують на суму всіх виробничих витрат. Маються на увазі витрати на виготовлення таких ОЗ, а також витрати, що пов’язані з виготовленням та введенням їх в експлуатацію. При цьому суму витрат беруть без урахування сплаченого ПДВ (якщо суб’єкт зареєстрований платником ПДВ) (відповідно до п. 146.6 ПК).
Як бачите, в податковому обліку витрати на будівництво (виготовлення) ОЗ не відображають до введення об’єкта в експлуатацію. Після завершення будівництва і введення в експлуатацію відповідного об’єкта ОЗ його первісну вартість збільшують на суму накопичених сум витрат, пов’язаних із будівництвом такого капітального активу та введенням його в експлуатацію.
У разі придбання, добудови та введення в експлуатацію незавершеного об’єкта будівництва первісну вартість такого об’єкта збільшують на суму витрат, пов’язаних із його придбанням, добудовою та введенням в експлуатацію.
Якщо ж об’єкт продали раніше, ніж ввели в експлуатацію, то витрати, про які йшлося, також слід відобразити в обліку. А показувати лише фінансовий результат від операції продажу (різницю реалізаційних доходів та залишкової вартості) немає підстав. Чому? Тому що незавершений об’єкт будівництва ще не встиг стати об’єктом ОЗ.
Зверніть увагу: дохід від продажу об’єкта ОЗ визначають згідно з договором про продаж або інше відчуження об’єкта ОЗ. Але ця сума не повинна бути нижчою від звичайної ціни такого об’єкта (активу). Таке правило встановлює п. 146.14 ПК. I тут сюрприз від податківців: це правило вони наказують застосовувати і при продажу об’єкта незавершеного будівництва. При цьому звичайну ціну активів рекомендують визначати на рівні ринкової вартості. За відсутності даних про ринкову вартість об’єктів незавершеного будівництва можна застосовувати розмір відновлювальної вартості.
Подвійні стандарти? В якомусь сенсі так, але ви самі вирішуєте, коритись їм чи обстоювати свої переконання.
КОНСЕРВАЦIЯ ОЗ
Iз цією темою ви мали змогу ознайомитись майже рік тому («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 11 (59), с. 40).
Згадаємо питання щодо амортизації (с. 28) та припустимо, що така ж ситуація склалась і при консервації об’єкта.
Консервація та розконсервація об’єкта в одному й тому ж місяці. Як бути?
Подібна ситуація вкрай небажана. Погодьтесь: після того, як прийняли остаточне рішення про консервацію об’єкта, належним чином це документально оформили, понесли витрати на консервацію (часом досить значні), не дуже хочеться повертати все на круги своя. Та ситуація на сьогодні складається так, що на господарську діяльність значно посилився вплив соціально-політичного становища у країні. Тому виключати подібну можливість ми б не стали.
Нагадаємо, виводячи об’єкт ОЗ з експлуатації для консервації, нарахування амортизації на його вартість призупиняють на період консерваціїпочинаючи з місяця, наступного за місяцем виведення такого об’єкта з експлуатації. При зворотному введені об’єкта в експлуатацію для цілей амортизації приймають вартість на момент його виведення з експлуатації. Нараховувати амортизацію за таким об’єктом розпочинають у місяці, наступному за місяцем зворотного введення об’єкта в експлуатацію.
Виходячи з цього, висновок: якщо об’єкт законсервували і розконсервували в одному й тому ж місяці, припиняти амортизувати його вартість при цьому не потрібно.
Важливий нюанс: законсервовані об’єкти ОЗ не є невиробничими! Про останні йтиметься далі.
НЕВИРОБНИЧI ОЗ
У результаті ліквідації невиробничих ОЗ отримали ТМЦ. Що в обліку?
Відповідь на подібне запитання знаходимо в ЗIР (підкатегорія 102.09.01). Задля справедливості зауважимо, що стосується вона також оприбуткування ТМЦ від ліквідації незавершеного будівництва. I тут важливий факт: в обох випадках порядок податкового обліку не відрізняється. Деталі — далі.
При ліквідації невиробничого ОЗ платник отримує ТМЦ. Незважаючи на те що об’єкт ОЗ не використовували в господарській діяльності, оприбутковані ТМЦ можуть послужити для отримання доходу. Наприклад, їх можна реалізувати. Тому їх вартість уключають до складу податкового доходу у звітному періоді визнання таких ТМЦ активами.
Отже, дохід відобразили. Далі — продаємо. В такому випадку:
— до складу податкових витрат (як прямі матеріальні витрати) включають вартість ТМЦ, за якою їх раніше визнавали активом;
— до складу податкового доходу включають вартість, за якою продають ТМЦ.
При цьому дохід визнають за датою переходу до покупця права власності на ТМЦ.
Що в підсумку маємо? Дохід, який ви відобразите при визнанні ТМЦ активом, урівноважать витрати, показані при продажу цінностей. А вплив на оподатковуваний прибуток, збільшивши його значення, матиме лише величина доходу від реалізації ТМЦ. Тому, хоч ОЗ були й невиробничі, податкові наслідки їх ліквідації у податковому обліку досить-таки відчутні.
Це лише витрати на придбання/самостійне виготовлення, ремонт і поліпшення невиробничих ОЗ потрібно проводити за рахунок «відповідних джерел фінансування»…
ВИКОРИСТАНI ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.
Наказ № 872 — наказ Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 30.12.2013 р. № 872.
Наказ № 1213 — наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 28.09.2011 р. № 1213 (втратив чинність).
Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561.
ЗІР — загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, розміщений на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів (http://zir.minrd.gov.ua).
ОЗ — основні засоби.
ПДВ — податок на додану вартість.
ТМЦ — товарно-матеріальні цінності.
