Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Кримські контрагенти: цікаві моменти

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт
Податковий кодекс Листопад, 2014/№ 21
В обраному У обране
Друк
Відтоді, як АРК стала не те щоб Росією, але вже й не повноцінною Україною, виникло чимало різноманітних запитань. Після набуття півостровом статусу ВЕЗ їх стало, мабуть, ще більше. У рамках цього матеріалу ми дамо відповіді на ті з них, які стосуються суб'єктів господарювання із материкової частини нашої країни. Як бути, якщо зв'язалися із кримськими контрагентами? Які особливості формування ПК з ПДВ та податкових витрат у відносинах із такими партнерами? Про це та багато чого іншого читайте далі.

Юридичний аспект

 

Те, що раніше ми величали АРК, — тепер:

— з однієї сторони, ВЕЗ «Крим» (завдяки Закону № 1636, який набрав чинності 27.09.2014 р.);

— з іншої сторони, тимчасово окупована територія України (згідно із Законом № 1207, чинним, починаючи з 27.04.2014 р.). При цьому початком тимчасової окупації території АРК та міста Севастополя відповідно до п. 12.1 Закону № 1636 вважають дату набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї ООН від 27.03.2014 р. про підтримку територіальної цілісності України.

В окремих випадках, прямо визначених згаданим Законом, початком тимчасової окупації вважають дату набрання чинності Законом № 1207 (тобто, 27.04.2014 р.).

Але ВЕЗ «Крим» та тимчасово окупована територія — не одне й те ж. Між цими, на перший погляд, тотожними поняттями є принципові відмінності. Їз ними ви можете ознайомитися в наступній таблиці:

 

Тимчасово окупована територія — це:

Регулюючий пункт Закону № 1207

Чи включає перелічені території ВЕЗ «Крим»

Регулюючий пункт Закону № 1636

1

2

3

4

Сухопутна територія АРК та міста Севастополя

П. 1 ч.1 ст. 3

Включає

П. 1.1 ст. 1

Внутрішні води України АРК та міста Севастополя

Не включає*

П. 1.3 ст. 1

Внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова

П. 2 ч.1 ст. 3

Не включає*

Територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова

Не включає

Територія прилеглого до узбережжя континентального шельфу України

Не включає

Повітряний простір над переліченими вище територіями

П. 3 ч.1 ст. 3

Не включає

* Із формулювань Закону № 1636 однозначні висновки зробити не вдається. Судіть самі: згідно із п. 1.3 ст. 1 Закону територія ВЕЗ «Крим» не поширюється на:

— виключну морську економічну зону України, визначену такою згідно з нормами Конвенції ООН з морського права 1982 р. та Угодою про імплементацію частини XI Конвенції від 10.12.82 р., а саме:

а) територіальне море України і прилеглі зони,

б) протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства,

в) континентальний шельф,

г) відкрите море,

ґ) режим островів,

д) міжнародний район морського дна;

— повітряний простір над півостровом Крим, визначений таким відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.

 

Зверніть увагу: ВЕЗ «Крим» запроваджена на 10 повних календарних років, починаючи з 27.09.2014 р. При цьому строк її дії може продовжити або скоротити лише спеціально прийнятий Закон України.

Натомість сама назва «тимчасово окупована територія» говорить про строк дії останньої. От тільки підстав для закінчення строку окупації, на жаль, поки що не видно. Та й назву таку країна-окупант не використовує, вважаючи АРК повноцінною частиною своєї території. Наші законодавці натомість вважають, що тимчасово окупована територія є невід’ємною частиною території України. Відповідно на неї має поширюватися дія Конституції та законів України.

Важливо: закінчення режиму тимчасової окупації не буде підставою для припинення дії ВЕЗ «Крим», на що вказує п. 2.3 ст. 2 Закону № 1636.

Та якщо статус ВЕЗ «Крим» та тимчасово окупованої території може вас не дуже хвилювати, то далі поговоримо про те, що точно не залишить вас байдужими. Закон № 1636 містить одразу кілька дуже інтригуючих положень. Так, для цілей застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між:

— суб’єктами господарювання із місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ «Крим» (саме їх ми маємо на увазі під «кримськими контрагентами») з однієї сторони;

— суб’єктами господарювання із місцезнаходженням (місцем проживання) на іншій територі України, з другої сторони,

є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Хоча навіть під час тимчасової окупації укладання договорів між такими суб’єктами має здійснюватися на підставі використання норм права України.

Безперечно, має вас зацікавити й порядок застосування окремих норм регуляторного законодавства на території ВЕЗ «Крим». Регламентує його ст. 10 Закону № 1636. Зокрема, на взаємовідносини, що виникають між кримськими контрагентами та суб’єктами господарювання з місцезнаходженням на іншій території України поширюються:

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.96 р. № 236/96-ВР;

— Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III.

Зауважте: під час тимчасової окупації відповідно до п. 12.11 ст.12 Закону № 1636:

— суперечки між кримськими контрагентами та суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на іншій території України, можуть урегульовуватися:

а) шляхом переговорів;

б) судами України відповідно до підсудності (щодо суперечок, не врегульованих попереднім способом);

в) Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТППУ та Морській арбітражній комісії при ТППУ (за домовленістю сторін);

— ТПП України засвідчують наявність обставин непереборної дії (форс-мажору) відповідно до умов договорів між кримськими контрагентами та суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на іншій території України. Але, увага: якщо інший порядок засвідчення наявності таких обставин не встановлений міжнародними договорами України.

Отож, підсумуємо. Як бачите, співпрацювати із кримськими контрагентами вам ніхто не забороняє. От тільки, будуючи подібні взаємовідносини, доведеться враховувати, що АРК — уже не просто одна із численних частин нашої країни. Це — ВЕЗ «Крим», тимчасово окупована країною-агресором територія. Звідси й особливості співпраці із тамтешніми контрагентами. Їх регулюють специфічні правила, встановлені Законами № 1207 та № 1636. Такі взаємини залежно від тієї чи іншої ситуації, можуть розцінюватися як відносини «резидент-резидент»; «резидент-нерезидент», а інколи навіть як «резидент-нерезидент, що має оффшорний статус». Детальніше про це ви зможете прочитати в наступних розділах статті.

Будьте пильні: Закон № 1636 оперує поняттям «суб’єкти господарювання із місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ «Крим»». Ми ж величаємо останніх «кримськими контрагентами». Саме чинне місцезнаходження юридичної особи чи місце проживання фізичної особи відіграє ключове значення для вирішення питання «резидентності» таких суб’єктів. Змінити його вони могли за спрощеною процедурою, тому ви повинні звертати увагу саме на сьогоднішні реалії. Те ж, яку «прописку» мав суб’єкт, укладаючи з вами договір, не настільки важливо.

Далі пропонуємо вашій увазі розрахункові аспекти співпраці із суб’єктами з півострову.

 

Особливості Розрахунків із кримськими контрагентами

 

Під час режиму тимчасової окупації валютний та платіжний режими діють з урахуванням того, що:

1) система електронних платежів НБУ та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території України. Тобто, розрахуватися «безналом» із кримським контрагентом фактично неможливо (якщо тільки він не має рахунку в банку на материковій частині України);

2) переміщення готівкової валюти держави-окупанта (простіше кажучи — російських рублів) через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим» забороняється. Винятком є переміщення такої валюти фізичними особами в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 грн., (за умови усного декларування посадовій особі митниці). Будьте пильні: про обмеження переміщення готівки в будь-якій іншій валюті автори Закону № 1636 нічого не згадують;

3) залучення на території України вкладів (депозитів) та/або надання позик (кредитів), виражених у валюті держави-окупанта, забороняється;

4) НБУ може встановити:

— особливий порядок ввезення на територію України готівкової валюти держави-окупанта через інші ділянки державного кордону України та/або

— особливий порядок обміну валюти держави-окупанта на гривню на іншій території України;

— обмежити чи заборонити такий обмін на строк тимчасової окупації;

5) валютний резерв України не може містити валюту, емітовану державою-окупантом, або цінні папери (інші боргові інструменти), виражені у валюті держави-окупанта.

Такі правила встановлює п. 12.8 ст. 12 Закону № 1636. Утім, останній пункт переліку навряд чи зацікавить рядових суб’єктів господарювання.

Зверніть увагу: перелічені правила застосовують під час режиму тимчасової окупації. Тобто, якщо такий режим вдасться колись скинути, дія таких правил кане в Лету разом з ним.

Водночас ст. 9 Закону № 1636 передбачені «універсальні» правила, які діють на території ВЕЗ як під час окупації, так і після її закінчення. Отож, дія валютного та платіжних режимів у межах ВЕЗ «Крим» зводиться до наступного:

1) на території ВЕЗ може застосовуватися мультивалютний режим. Що ж він собою представляє? Згідно з таким режимом в оплату вартості товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) у межах ВЕЗ «Крим», приймаються як гривня, так і валюти іноземних країн, включені НБУ до 1 — 2 груп Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34.

Відзначте: до першої групи належать вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські метали. Друга група натомість включає вільноконвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу. Валюта країни-окупанта відноситься саме до останньої групи.

Будь-які безготівкові платежі (перекази) з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України чи з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» здійснюють виключно у гривні або у вільноконвертованій валюті. При цьому особливості режиму таких платежів (переказів) повинен установити НБУ.

Важливо: операції, перелічені у першому пункті цього переліку, не потребують індивідуальної ліцензії НБУ, визначеної п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93;

2) на територію ВЕЗ «Крим» поширюються норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III з урахуванням того, що:

а) електронні платіжні засоби, емітовані на території ВЕЗ «Крим», у тому числі як мобільний платіжний інструмент, не можна використовувати на іншій території України з метою ініціювання будь-якого грошового переказу;

б) електронні платіжні засоби, емітовані внутрішньодержавною платіжною системою або міжнародними платіжними системами, можна використовувати на території ВЕЗ «Крим»;

3) на операції, що здійснюються між резидентами України та кримськими контрагентами, а також на розрахунки за такими операціями не поширюються норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР;

4) використання інвалюти на території України в операціях оплати за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України не потребує індивідуальної ліцензії НБУ. Це стало можливим завдяки внесенню змін до п.п. «г» п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93.

Такі-от розрахункові особливості співпраці з кримчанами. Далі розглянемо податкові правила.

 

Податкові нюанси роботи із «Кримським елементом»

 

На території ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб. Він передбачає у тому числі й особливий порядок застосування норм податкового законодавства України. Такі положення прописані в п. 3.1 ст. 3 Закону № 1636. Особливий порядок оподаткування виражається в тому, що ПК на період дії Закону № 1207 застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом № 1636 (відповідно до п. 26 підрозд.10 розд. XX ПК).

Безперечно, важливе значення має те, що під час тимчасової окупації справляння податків, зборів та ЄСВ на території ВЕЗ «Крим» передбачає певні особливості. Зокрема, зверніть увагу на такі з них:

1) з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об’єктів оподаткування (в тому числі об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території не справляються:

— загальнодержавні податки і збори, визначені ст. 9 ПК, ст. 271 МК;

— ЄСВ, встановлений Законом про ЄСВ. До речі, п. 5.1 Закону № 1636, який визначає порядок справляння податків на території ВЕЗ «Крим», серед податків, зборів і платежів, які не справляються на цій території, ЄСВ чомусь не називає. Що це може значити? Очевидно, те, що таке звільнення діє лише під час тимчасової окупації території;

— збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно до Закону № 400/97-ВР;

2) будь-які доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ «Крим», одержані фізичною, юридичною особами, прирівняними до резидентів, оподатковують за правилами, встановленими для іноземних доходів.

Тільки є одне важливе уточнення стосовно того, кого в даному випадку треба вважати резидентами. В цьому випадку потрібно керуватися не загальноприйнятими правилами ПК, а знову ж таки, спеціальними вимогами Закону № 1636.

До резидентів відповідно до п. 5.3 цього Закону з метою оподаткування прирівнюються фізичні особи, які мають податкову адресу (місце проживання), юридичні особи (відокремлені підрозділи), які мають податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України.

У свою чергу, фізичні особи, які мають податкову адресу (місце проживання), юридичні особи (відокремлені підрозділи), які мають податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента. Такий-от неочікуваний поворот подій.

Але такі резиденти та нерезиденти є дещо «неповноцінними». В жодному разі не сприйміть це як образу, але Закон № 1636 передбачає деякі відмінності в порядку оподаткування між такими та «звичайними» резидентами/нерезидентами. У чому ж вони полягають?

До осіб, прирівняних до нерезидентів, відповідно до п. 5.4 Закону № 1636 не застосовують норми п. 103.1 ПК. У ньому йдеться про те, що правила міжнародного договору України застосовують шляхом:

— звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України;

— зменшення ставки податку;

— повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Очевидно, оскільки з ВЕЗ «Крим» немає і бути не може жодних міжнародних договорів, то й про такі «звільнюючі» правила говорити зась.

А ось ст. 160 ПК застосовують з урахуванням того, що:

пільги, встановлені для оподаткування доходів, одержаних від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї), не застосовуються;

— призи, що надаються (виплачуються) на користь осіб, прирівняних до нерезидента або резидента, підлягають оподаткуванню при їх виплаті (видачі) та за їх рахунок за подвійною основною ставкою, встановленою у п. 151.1 ПК (з урахуванням п. 10 підрозд. 4 розд. XX ПК). Наразі це 36 % (2 х 18 %).

З іншого боку, на доходи осіб, прирівняних до резидентів, що мають джерело походження з території ВЕЗ «Крим», не поширюються норми ст. 154, 155, 157, 158 ПК. Вони регулюють правила:

— звільнення від оподаткування;

— оподаткування виробників сільськогосподарської продукції;

— оподаткування неприбуткових установ та організацій;

— оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв’язку із впровадженням енергоефективних технологій.

Тобто, якщо ви — особа, прирівняна до резидента (тобто не просто резидент, а ще й контрагент кримського суб’єкта), то на застосування відповідних правил при оподаткуванні ви не маєте права.

Але це же далеко не всі сенсаційні новини. Взаємовідносини між кримськими контрагентами та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, як свідчить п. 5.2 Закону № 1636, є контрольованими операціями згідно із ст. 39 ПК. Як вам?

Будь-які доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ «Крим», одержані особою, прирівняною до резидента, оподатковують як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими ПК.

Водночас будь-які доходи з джерелом їх походження з іншої території України, що нараховуються (виплачуються) на користь осіб, прирівняних до нерезидентів, оподатковуються за правилами, встановленими для їхньої виплати (репатріації) за кордон України.

А от доходи найманих працівників, які мають постійне місце проживання на території ВЕЗ «Крим», як заробітна плата та інші подібні виплати та компенсації, що виплачуються роботодавцем з місцезнаходженням на іншій території України, оподатковуються за загальними правилами за місцезнаходженням такого роботодавця. Спасибі й на тому.

Має свою специфіку порядок обкладення ПДФО доходів осіб, що мають доходи із джерелом їх походження з території ВЕЗ «Крим». Для отримання права на ПСП, такі фізичні особи — резиденти відповідно до п.п. 5 п. 12.3 ст. 12 Закону № 1636 зобов’язані:

— задекларувати доходи, що мають джерело походження з території ВЕЗ «Крим»;

— подати декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта.

Ще один «удар нижче поясу» передбачений для юридичних осіб, прирівняних до резидентів, при придбанні товарів (робіт, послуг) у осіб, прирівняних до нерезидентів, п. 5.11 Закону № 1636. Витрати, що були понесені на оплату вартості товарів (робіт, послуг), у такому разі варто включати до складу витрат у сумі, передбаченій п. 161.2 ПК для офшорних компаній. Тобто, 85 %. Добре, що це правило не діє під час тимчасової окупації (завдяки п.п. 8 п. 12.3 ст. 12 Закону № 1636).

Заслуговує вашої уваги також те, що поставка товарів на (з) територію ВЕЗ «Крим», а також поставка послуг на (з) територію ВЕЗ «Крим» підпадає під регулювання:

Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28.11.2002 р. № 249-IV;

 — Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 р. № 549-IV.

При цьому такі поставки не підпадають під норми міжнародних угод (договорів), що регулюють питання міжнародного обігу товарів, зокрема (але не виключно) про зони вільної торгівлі, або укладені у межах ГАТТ/СОТ.

Зверніть увагу: товари, що були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України до набрання чинності Законом № 1207 (тобто, до 27.04.2014 р.), вважають товарами українського походження. Тому їх можна вільно переміщувати на іншу територію України без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД. Щоправда, діятиме таке послаблення лише до 01.01.2015 р.

Наостанок ще одне важливе застереження. Платники податку на прибуток підприємств не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі, якщо вони:

а) мають відокремлені підрозділи на території ВЕЗ «Крим»;

б) мають відокремлені підрозділи на іншій території України, причому самі розташовуються на території ВЕЗ «Крим».

Як бачите, кримські контрагенти тепер «прирівняні до нерезидентів» із усіма «обтяжуючими обставинами». Автори Закону № 1636 установили правила розрахунків із суб’єктами господарювання із Криму, їх оподаткування таким чином, щоб у резидентів та осіб, що до них прирівняних, відпало будь-яке бажання подібної співпраці. Можливо, це й правильно, адже для тих фізичних та юридичних осіб, що «перекочували» з півострову, законодавці максимально упростили процедуру «переїзду». А от для тих, хто не схотів покинути «теплі краї», відтепер настануть не найкращі часи. Принаймні, якщо раніше вони були орієнтовані на «материкових» покупців, постачальників, замовників чи виконавців послуг тощо.

Наостанок ще побажаємо всім нам поскорішого закінчення тимчасової окупації та нормалізації життя у нашій країні.

 

використані документи та скорочення

Конституція — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

МК — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон № 400/97 — Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.

Закон № 1207 — Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. № 1207-VII.

Закон № 1636 — Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 р. № 1636-VII.

Декрет № 15-93 — Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93.

АРК — Автономна республука Крим.

ВЕЗ — вільна економічна зона.

ВРУ — Верховна Рада України.

ГАТТ — Генеральна угода з тарифів і торгівлі.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ЗЕД — зовнішньоекономічна діяльність.

КМУ — Кабінет Міністрів України.

НБУ — Національний банк України.

ООН — Організація Об’єднаних Націй.

ПДВ — податок на додану вартість.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ПК з ПДВ  податковий кредит з податку на додану вартість.

ПСП — податкова соціальна пільга.

РФ — Російська Федерація.

СОТ — Світова організація торгівлі.

ТППУ — Торгово-промислова палата України.

ТПП — торгово-промислові палати.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць