Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Новини та події

Товстоп’ят Юрій
Податковий кодекс Жовтень, 2014/№ 19
Друк

Військомати покриють всі витрати

Всі — це, звісно ж, перебільшення, але в частині витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов’язаним (із числа ваших співробітників), призваним на збори, точно. Вірніше, якщо ви виконаєте певні умови. Які саме? Для отримання такого відшкодування необхідно подати до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов’язані, відповідні рахунки. Там їх акцептують і передають до обласного військового комісаріату для оплати.

Приємна звістка: відшкодуванню підлягають всі витрати, пов’язані з виплатою середнього заробітку. Тобто, ЄСВ також! Отож, якщо ще не встигли, швидше до військкоматів!

Прочитане вами вище стало можливим завдяки прийнюттю Змін до Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затверджених наказом Міністерства оборони України від 04.08.2014 р. № 498. Останній набрав чинності 02.09.2014 р.

 

НБУ продовжує валютні «гойдалки»

Це яскраво видно із того, як регулярно вносять зміни до постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.2014 р. № 515. А вона-то й вийшла зовсім нещодавно! У минулому місяці ми тільки згадали про її появу («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 17 (89), с. 2), а тепер доводиться констатувати, що до неї встигли внести зміни вже 3 рази (на момент відправки номера до друку). Та про все по порядку.

Розпочнемо з постанови Правління НБУ «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 20 серпня 2014 року № 515» від 28.08.2014 р. № 534.

Уповноважені банки завдяки їй позбавлені права знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Надходження в іноземній валюті за експортними операціями клієнтів банку мають бути продані в повному обсязі.

Про ті зміни, які були скасовані уже наступною постановою (яка, до речі, має таку саму назву, як і уже згадана), з вашого дозволу не згадуватимемо. Як і про те, що стосується виключно банків.

А от остання із нашої трійці заслуговує на особливу увагу. Знайомтесь, це постанова Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 22.09.2014 р. № 591. Що ж у ній такого цінного? По-перше, завдяки їй надходження в іноземній валюті* підлягають обов’язковому продажу на МВРУ, у тому числі безпосередньо НБУ, у розмірі 75 % (а не 100 %, як було до цього). Решта ж надходжень в інвалюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

* Надходження в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, ФО — П, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ.

По-друге, НБУ обмежив операції з продажу готівкової іноземної валюти одній особі в один операційний (робочий) день сумою, що не перевищує в еквіваленті 3000 гривень у межах однієї банківської установи.

Це обмеження, щоправда, не поширюються на випадок проведення операції банком з фізичною особою — резидентом у разі одночасного дотримання таких умов:

— фізична особа купує готівкову іноземну валюту та використовує її виключно на цілі виконання власних зобов’язань в іноземній валюті за кредитним договором, укладеним з уповноваженим банком-кредитором;

— банк здійснює продаж готівкової іноземної валюти в сумі, що не перевищує обсяг зобов’язань в іноземній валюті фізичної особи — позичальника за кредитним договором. При цьому банк зобов’язаний забезпечити контроль за неухильним дотриманням фізичною особою — позичальником вимоги щодо цільового використання купленої готівкової іноземної валюти.

 

ДРСУ, приємно познайомитись!

Сподіваємося, що саме приємні враження переважатимуть у тих, хто матиме справу із новоствореним органом. Отож, Державна регуляторна служба України (ДРСУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує КМУ і який реалізує державну регуляторну та політику у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. ДРСУ є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності і координує дії з питань спрощення регуляторної бази та дерегуляції господарської діяльності.

 

Контрагент із Криму: як не вплутатись у Рутину?

Відповіді на це запитання ДФСУ у своєму роз’ясненні* не дала (та й навряд чи існує універсальний «рецепт»), але все ж розглянула деякі важливі аспекти такої співпраці. Зокрема, фіскали внесли ясність щодо наступних питань:

— включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальникам, що зареєстровані в Криму;

— формування податкових витрат при роботі із такими контрагентами.

* Див. лист ДФСУ від 30.07.2014 р. № 654/6/99-99-19-03-02-15.

Які ж висновки фіскалів? На сьогодні Крим — частина України, хоч і тимчасово окупована. Тому для вирішення питань оподаткування необхідно керуватися тими ж правилами, що й при співпраці зі звичайними резидентами.

Детальніше із цією темою ви зможете ознайомитися на сторінках нашого наступного інформаційно-аналітичного випуску.

 

Податок на нерухомість: зустрічайте нову декларацію!

Оновлена згідно з вимогами чинного законодавства форма затверджена наказом Мінфіну від 01.07.2014 р. № 735. Останній набрав чинності 16.09.2014 р.

Найсуттєвіша зміна (порівняно із попередньою версією) нової форми — те, що колонка 3 основної таблиці декларації тепер називається «Загальна** площа об’єкта житлової нерухомості».

** А не житлова, як було раніше і як того вимагали чинні тоді правила оподаткування.

Крім того, внесені й інші, менш суттєві, але все одно обов’язкові зміни. Власне, заради них форму й перезатверджували. Щось підказує, що звітувати за оновленою формою ДФСУ рекомендуватиме вже за найближчий звітний рік. Принаймні, така практика для податківців не нова.

 

КМУ про перевірки: своєрідне бачення питання

Новини в минулому інформаційно-аналітичному випуску видання ми розпочинали з того, що перевірки до кінця цього року проводитимуть не так часто, як раніше. Та й взагалі, у більшості випадків знадобиться дозвіл КМУ на їх проведення. Крім того, повідомлялося, що, видаючи такі дозволи, КМУ керуватиметься спеціальним механізмом. От тільки замість обіцяного ми дочекалися… постанови КМУ «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13.08.2014 р. № 408.

І що ж у ній нам запропонував КМУ? По-перше, він навів обширний перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, які мають право на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, ФО-П. Дозвіл на проведення перевірки вони отримають, якщо КМУ прийме відповідне розпорядження.

По-друге, КМУ зазначив, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, ФО-П не потрібне тоді, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України від 13.04.2012 р. № 4651-VI.

Самого ж механізму, відповідно до якого КМУ приймає рішення, видати чи ні тим чи іншим «контролерам» дозвіл на проведення перевірки, ми з вами, на жаль, так і не дочекалися.

 

Побільше та швидше — на боротьбу із тероризмом

Саме таку позицію, очевидно, відстоював КМУ, коли видавав постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482» від 10.09.2014 р. № 430. У чому ж суть змін?

Передачу окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого) суб’єктам боротьби з тероризмом у період проведення АТО максимально упростили. Як саме? При такій передачі комісію з питань передачі об’єктів не утворюють.

Крім того, для здійснення передачі достатньо оформити акт приймання-передачі окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого). Його складають у чотирьох примірниках і підписують уповноважена особа органу, що передає об’єкт, та уповноважена особа суб’єкта боротьби з тероризмом, що його приймає. Далі сторони затверджують рішення своїми наказами.

Єдине, що може стати на заваді для такої передачі, — відсутність погодження з підприємством, за яким закріплене майно.

 

Санкції: відтепер згідно зі спеціальним Законом

Останнім часом ми з вами так часто чуємо слово «санкції», що воно вже встигло трохи й набриднути. Відтепер наша країна навіть має Закон, що так і називається, — «Про санкції» (від 14.08.2014 р. № 1644-VII).

Про які ж саме санкції йдеться у цьому Законі? Із повним їх переліком ви можете ознайомитись у ст. 4 Закону. Найважливішими ми вважаємо ті з них, що згадані в перших пунктах цієї статті, а саме:

1) блокування активів — тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією країни;

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності.

Хто ж уповноважений застосовувати подібні санкції? Таким правом наділена Рада національної безпеки та оборони України. А от пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій на її розгляд можуть вносити ВРУ, Президент України, КМУ, НБУ та СБУ.

Бажаємо вам, щоб санкції, про які йшла мова, ніколи вас не торкнулися.

 

Благодійна допомога: оподаткування без проблем

26 вересня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги» від 02.09.2014 р. № 1668-VII.

Що ж передбачає вказаний Закон? Він вирішує проблеми обкладення благодійної допомоги податком на прибуток підприємства та ПДФО. Яким чином? Він пропонує:

а) звільнити від оподаткування ПДФО благодійну допомогу, що надається на користь таких учасників бойових дій:

— військовослужбовців (резервістів, військово-зобов’язаних) та працівників ЗСУ, Національної гвардії України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВСУ, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і беруть (брали) безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО;

— працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються та беруть (залучалися та брали) безпосередню участь в АТО в районі її проведення у порядку, встановленому законодавством;

— членів сімей таких учасників бойових дій, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули під час участі в АТО, участі в забезпеченні її проведення, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в АТО, забезпеченні її проведення.

Зауважте: таке звільнення діятиме у період проведення АТО та після її завершення — до 31 грудня року, наступного за роком, у якому завершено таку операцію;

б) включати без обмежень до інших витрат звичайної діяльності платника податку на прибуток підприємств суми коштів або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) органам, переліченим вище, а також військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення АТО.

На відміну від попереднього, таке правило діятиме тимчасово, на період проведення АТО.

Докладніше про нові правила читайте у наступному інформаційно-аналітичному номері.

 

ВІдкрити бізнес - Простіше простого!

Завдячувати ж цьому потрібно авторам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014 р. № 1206-VII. Щоправда, дякувати поки що ранувато, адже Закон набере чинності лише 30.10.2014 р.

Що ж чекає на бізнес, починаючи з цієї дати? Так давно обіцяне добровільне використання печаток суб’єктами господарювання незабаром стане реальністю!

Не менш приємним (в контексті спрощення відкриття бізнесу) є інше нововведення — відміна сплати реєстраційного збору при здійсненні державної реєстрації юридичних осіб та ФОП.

Тож реєструйте новий бізнес без проблем!

 

Податковий компроміс: розпрощатися не так просто

Одного разу внісши на розгляд ВРУ проект про такий компроміс (про що ми згадували в новинах раніше), народні обранці, схоже, ніяк не можуть змиритися із тим, що він зазнав невдачі.

Та зупинятися на цьому ніхто не збирається. Тому ось уже й результат — проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення можливостей для податкової угоди)» від 08.09.2014 р. № 5043. Як бачите, тепер ідеться вже не про компроміс, а про податкову угоду (хоча, великою мірою, це одне й те ж саме).

Що ж змінилося по суті і за рахунок чого планують прийняти новий Закон? Змінений проект передбачає:

— сплату платником податку при застосуванні процедури податкової угоди 5 % від суми податку (а не 10 %, як пропонуали минулого разу). Тобто погашеними (хоч фактично й неоплаченими) вважатимуть 95 % (а не 90 %) суми відповідного податку;

— поширення процедур податкової угоди щодо розміру сплати, видів податків, строків застосування на неузгоджені суми податкових зобов’язань, які знаходяться в процедурах судового та/або адміністративного оскарження. Платник податків в таких випадках у письмовій формі відмовляється від скарги або позову та зазначає про погодження досягнення податкової угоди. Крім того, передбачено, що процедури податкової угоди за окремою заявою платника податків можуть бути поширені також і на вже отримані податкові повідомлення-рішення в межах строків сплати.

Побачимо, чи зуміють переконати решту нардепів у необхідності прийняття Закону на базі розглянутого законопроекту цього разу.

 

Податкова реформа: є Проект!

Те, що вже встигло стати «хітом», ще будучи на стадії «обіцянок», тепер набирає більш конкретної форми. Наміри реформувати податкову систему КМУ втілив у проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» від 15.09.2014 р. № 5079.

Чесно кажучи, важко «у двох словах» описати те, на що розробникам законопроекту знадобилося більше ста сторінок. Багато чого ви вже чули: тут і скорочення кількості податків та зборів із 22 до 9; і зближення податкового обліку з податку на прибуток та бухгалтерського обліку. Крім того, зміни торкнуться і ПДФО, ПДВ, акцизного, екологічного податків, рентної плати, місцевих податків.

Автори проекту, крім того, пропонують подовжити дію військового збору до 01.01.2016 р. та підвищити до 2 % ставку збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти.

Головною метою законопроекту є:

— покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах;

— підвищення ефективності використання ресурсів економіки, зокрема, зменшення витрат підприємств на визначення податкових зобов’язань і складання податкової звітності та держави — на адміністрування податків.

Тобто мета, як бачите, благородна. Нехай же вона буде повною мірою реалізована! І тоді ми детальніше розповімо вам про всі аспекти податкової реформи. Поки ж залишається тільки чекати.

 

Реформі ПДФО - ні; Змінам щодо  ЄСВ - ТАК!

Ідеї підвищити ПДФО, як ви, можливо, пам’ятаєте, були (в рамках тієї-таки податкової реформи), та, зважаючи на велику кількість зауважень, ДФСУ вирішила від них відмовитися.

А ось плани реформувати ЄСВ як були, так і залишились. Як результат — з’явився проект Закону України «Про реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» від 15.09.2014 р. № 5080.

Згідно з його положеннями ЄСВ планують стягувати:

— за чинною ставкою — з доходів у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

— за ставкою, помноженою на понижуючий коефіцієнт 0,4, — із суми перевищення.

Таким чином законотворці, мабуть, сподіваються вивести з «тіні» зарплати в «конвертах». Адже значна частина підприємств «по-чесному» виплачує саме зарплати в розмірі 1—2 мінімальних зарплат, усе інше ретельно ховаючи від обкладення ПДФО та ЄСВ.

При подібній схемі (разом із одночасним упровадженням пенсійної реформи) вдасться уникнути значного дефіциту ПФУ, — висловив свої очікування голова ДФСУ І. Білоус.

Та це далеко не всі зміни, запропоновані законопроектом. З 01.01.2015 р. є намір створити Фонд соціального страхування України, об’єднавши:

— Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

— Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таке об’єднання планують на базі третього Фонду — Фонду соціального страхування на випадок безробіття та його робочих органів. При цьому новоутворений Фонд визначать центральним органом виконавчої влади, утримання якого буде здійснюватися за рахунок коштів, що надійшли від ЄСВ, а не за рахунок державного бюджету.

Крім того, проект передбачає зміни до законодавства про оплату праці, адміністративного та кримінального законодавства, що сприятимуть легалізації заробітної плати та зайнятості.

Що ж, за позитивні нововведення ми обома руками «за»! Сподіваємося, ви також.

Теги новини
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць