Військовий збір: Що обкладати, а що не чіпати?
Про запровадження нового збору ви могли прочитати в рамках нашого минулого інформаційно-аналітичного випуску («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 17 (89), с. 10). Ще тоді ми згадували про нюанси обкладення цим збором деяких виплат. Тепер же (завдяки нашим люб’язним податківцям) ситуація стала зрозумілішою і щодо багатьох інших виплат. Отож, все, що на момент відправки номера до друку пропонували нашій з вами увазі фіскали в ЗІР, — до вашої уваги нижче (з нашими коментарями).
Для того щоб щоразу не повторюватися, ми виділили те, що дублюється у більшості відповідей. Зважаючи на те, що підкатегорія 132.02 ЗІР (із якої взяті усі наведені нижче роз’яснення) називається «об’єкт оподаткування», практично в усіх матеріалах фіскали нагадували нам з вами про нього. Отож:
об’єктом оподаткування збором відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПК є доходи у формі:
— заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за ЦПД;
— виграшу в державну та недержавну грошову лотерею,
— виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.
Крім того, податківці часто згадували наступні основні положення стосовно військового збору:
Ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПК. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, згідно із п.п. 168.1.1 ПК зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок.
Тому, коли далі в таблиці ви зустрінете символ пропущеного тексту (<…>), знайте — під ним «приховується» щось із наведеного вище. Та перейдімо вже до роз’яснень! При цьому одразу зауважте: напівжирним курсивним шрифтом виділені основні висновки авторів роз’яснень (у більшості випадків вони повністю співпадають із короткими відповідями на відповідні запитання у ЗІР).
| № з/п | Вид виплат | Чи обкладати військовим збором? | Роз’яснення ДФСУ (ІЗ ЗІР) |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1
| Доходи, нараховані до 03.08.2014 р., а виплачені після 03.08.2014 р. | Ні | З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі – Закон), яким тимчасово до 1 січня 2015 року запроваджено військовий збір. <…> Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, оскільки Закон набрав чинності з 03.08.2014р. і податковий агент зобов’язаний при нарахуванні доходів, визначених у п.п. 1.2 |
| п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу утримати військовий збір, нараховані до 03.08.2014 доходи, але виплачені після 03.08.2014, не підлягають оподаткуванню збором | |||
| Сподіваємося, ваше підприємство виплачує доходи на користь працівників чи виконавців за ЦПД вчасно, тому обговорення обкладення (вірніше кажучи, не обкладення) згаданих доходів військовим збором для вас неактуальне. Якщо ж така ситуація все ж склалася в силу тих чи інших обставин, можете сміливо керуатися цим роз’ясненням. До речі, саме на такому порядку дій ми наголошували ще в минулому інформаційно-аналітичному випуску видання. | |||
| 2 | Доходи, нараховані після 03.08.2014 р. за періоди до 03.08.2014 р. | Так | З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів», яким запроваджено військовий збір. <…> Враховуючи викладене вище, суми доходів, що нараховані після 03.08.2014 за періоди до 03.08.2014, підлягають оподаткуванню військовим збором на загальних підставах |
| Невигідне для нас із вами роз’яснення, та що вдієш: «підкоритися» йому, на жаль, доведеться. Коли у підприємства може виникнути необхідність нарахування (і відповідно обкладення військовим збором) таких доходів? Наприклад, якщо працівника було звільнено (до 03.08.2014 р), а потім згідно із рішенням суду поновлено на роботі. Із виплати середнього заробітку за час вимушеного простою доведеться вирахувати суму військового збору. При цьому, увага: з усієї суми виплати. Хоча, якщо розібратися, частина цієї суми припадає на період до 03.08.2014 р. Але розподілу на дохід, нарахований за період до 03.08.2014 р. та за період, починаючи із цієї дати, робити в такому випадку не доведеться. Що ж, менше волокити, але більше до бюджету доведеться сплатити. | |||
| 3 | Дохід, виплачений ФО-П за виконання ЦПД | Ні | Згідно з п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ. Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками є: фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. <…> Так, для цілей Розділу IV ПКУ заробітна плата — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, сума доходу, виплачена фізичній особі – підприємцю за виконання ЦПД не підлягає оподаткуванню військовим збором |
| Ми згадували про це роз’яснення ще минулого місяця, зараз же ви маєте можливість ознайомитися не лише із висновками, але і з доказами. Тепер помітно, що звільнення ФО-П від обкладення військовим збором можливе тому, що, по-перше, лише податкові агенти та «звичайні» фізособи є платниками цього збору, по-друге, функції податкового агента підприємство при виплаті доходів на користь ФО-П не виконує. Тому й такі висновки. На думку редакції, недостатньо справедлива політика. Чому? Пояснимо. В середньому ФО-П отримують більші доходи, ніж працівники, що виконують подібну роботу, працюючи на підприємстві чи в тієї-таки ФО-П. Але додатковий тягар у вигляді військового збору ляг чомусь саме на плечі менш забезпечених. Щоправда, винити в цьому потрібно не ДФСУ, що надала цю відповідь, а авторів змін до ПК, завдяки яким стало можливим упровадження такого порядку обкладення збором. | |||
| 4 | Середній заробіток працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період | Так | <…> Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати: основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Зокрема, додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків передбачено ст. 119 КЗпП, згідно з якою на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Також відповідно до частини другої ст. 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, |
| але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форм власності. Тобто, збереження та нарахування середнього заробітку працівників на час виконання державних або громадських обов’язків є гарантійною виплатою, яка входить до складу додаткової заробітної плати, а отже сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах | |||
| А щодо цього питання можуть бути деякі «але». Справа в тому, що сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII , та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не входять до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Підстава — п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПК. Тобто, правила обкладення таких виплат ПДФО та військовим збором, як вважає ДФСУ, різні. Та чи не вона в своїх відповідях так часто нагадувала нам, що нарахування, утиримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПК? Останній, нагадаємо, регулює такі правила для ПДФО. Тобто, якийсь диференційований (для військового збору та ПДФО) виходить у податківців підхід до вирішення цього питання. А тому і не безспірний… | |||
| 5 | Щомісячні виплати, що здійснюються роботодавцем згідно з колективним договором, на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною | Так | <…> Визначення поняття «заробітна плата» наводиться в частині першій ст. 94 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) і ст. 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про працю» (далі – Закон № 108), це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, до складу якої входить основна і додаткова заробітна плата та інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП). Також у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом) та може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ст. 13 КЗпП). Крім того, відповідно до ст. 179 КЗпП та ст. 18 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Мати дитини або інша застрахована особа, яка фактично доглядає за дитиною в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за власним бажанням може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною. Отже, якщо працедавцем здійснюються виплати на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною та мають систематичний характер і відносяться до структури заробітної плати, то такі виплати є об’єктом оподаткування військовим збором |
| Якщо на вашому підприємстві передбачені такі виплати — то вам уже пощастило. І в такому випадку навіть те, що їх ДФСУ велить обкладати військовим збором, не буде надто великою неприємністю. Правду кажучи, до позиції податківців можуть виникнути певні питання. Чому? Річ у тім, що соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім’ям з неповнолітніми дітьми), відповідно до п. 3.4 Інструкції № 5 відносяться до інших виплат, що не належать до ФОП. Натомість фіскали вважають, що такі виплати варто відносити до заробітної плати. Як бачите, палка має два кінці… | |||
| 6 | Допомога на поховання, що виплачується за рахунок коштів роботодавця та/або соціальних фондів | Ні | <…> Визначення поняття заробітної плати наводиться в частині першій ст. 94 Кодексу законів про працю і ст. 1 Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», а саме заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Частиною першою ст. 9 ¹ КЗпП передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг є виплата працівникам матеріальної допомоги за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад у зв’язку з витратами на поховання) та не входить до складу заробітної плати. Крім того, допомога на поховання надається працівникам у вигляді матеріального забезпечення відповідно до норм Закону України від 18 cічня 2011 року № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон № 2240), яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, умови надання та розмір. При цьому, матеріальне забезпечення у зв’язку з витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (ст. 50 Закону № 2240). Отже, у разі надання працедавцем окремим працівникам матеріальної допомоги за їх заявами (у зв’язку з витратами на поховання), яка носить разовий характер, та допомоги на поховання відповідно до норм Закону № 2240, сума таких виплат не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором |
| Тут логіка фіскалів така: виплата не входить до заробітної плати (що підтверджує також п. 3.2 Інструкції № 5), а, значить, і не має бути об’єктом обкладення військовим збором. Ми також обома руками за! | |||
| 7 | Матеріальна допомога разового характеру, яка надається роботодавцем працівнику у зв’язку з сімейними обставинами | Ні | <…> Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП). Визначення поняття «заробітної плати» наводиться в частині першій ст. 94 КЗпП і ст. 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про працю», це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Разом з тим частиною першою ст. 9¹ КЗпП передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг виплата працівникам матеріальної допомоги. Враховуючи визначення поняття заробітної плати та її структуру слід зазначити, що у разі якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором |
| Як бачите, тут фіскали прийшли до такого ж висновку, що й у попередній відповіді, та ще й скористалися подібними доказами. До речі, пряме підтвердження не включення матеріальної допомоги разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, до ФОП знаходимо також у п. 3.31 Інструкції № 5. Сперечатися з ними знову ж таки не станемо, тим паче що як в одному, так і в іншому випадку, їх позиція є вигідною для платників. От тільки зверніть увагу: йдеться про разову нецільову матеріальну допомогу. Чому це так важливо? Тому, що для інших видів матдопомоги (зокрема, для тієї, виплата якої має систематичний характер) висновки можуть бути кардинально протилежними. | |||
| 8 | Виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності | Так | Виплати фізичним особам у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності здійс-нюються відповідно до норм Закону України від 18 січня 2011 року № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі – Закон № 2240), яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, встановлено умови надання, тривалість та розміри виплат. Ст. 1 Закону № 2240 визначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем. Згідно ст. 4 і ст. 6 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення за загально-обов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством. Види матеріального забезпечення наведено у ст. 34 Закону № 2240, до яких відноситься: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (ст.ст. 35, 37 Закону). Відповідно до ст. 35 Закону № 2240 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених указаною статтею. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Абзацом другим ст. 2 КЗпП встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності. Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати |
| У минулому інформаційно-аналітичному випуску ми озвучили саме таку позицію щодо даного питання (при чому незважаючи на те, що Інструкція № 5 не включає такі виплати до ФОП). Натомість у ЗІР фіскали всіма правдами та неправдами намагалися довести, що лікарняні — свого роду «замінник» зарплати. Ми ж дотримуємося такого бачення суті питання: те, що є зарплатою для цілей оподаткування, має обкладатися військовим збором. | |||
| 9 | Кошти, що перераховуються працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я на лікування працівника та придбання лікарських засобів | Ні | <…> Визначення поняття «заробітна плата» наводиться в частині першій ст. 94 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) і ст. 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про працю» (далі – Закон № 108), це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Отже, у разі якщо сума коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачується (не компенсується) працівнику, а перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру, що не є об’єктом оподаткування військовим збором |
| У ситуації, в якій фіскали, в принципі, могли зайняти як одну, так і іншу позицію, вони все ж стали на стороні платників, класифікувавши таку виплату як разову матеріальну допомогу. Аргументація цього разу (як і у відповіді під № 7 у цій таблиці) досить лаконічна і зводиться до того, що, якщо йдеться про матдопомогу такого виду, то підстав обкладати її суму військовим збором немає. Як бачите, від того, є така допомога цільовою чи нецільовою, порядок оподаткування не залежить. Вирішальне значення має періодичність її виплати (тобто є матеріальна допомога разовою чи систематичною). І якщо виплата на користь працівника матдопомоги має разовий характер, про воєєний збір говорити не доводиться. Істину «глаголять»! | |||
| 10 | Соціальна допомога по вагітності та пологах | Ні | <…> Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей Розділу IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Право працівників на відпочинок визначено ст. 2 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) та іншими законами й нормативно-правовими актами України. Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами є соціальною відпусткою (ст. 4 Закону № 504), яка надається жінкам на підставі медичного висновку у відповідності до ст. 179 КЗпП та ст. 17 Закону № 504. Фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування (абзац 4 ст. 23 Закону № 504). Так, відповідно до частини 1 ст. 38 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі – Закон № 2240) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Тобто, допомога по вагітності та пологах надається за той період, коли працівниця фактично знаходилась у соціальній відпустці по вагітності та пологах і не отримувала заробітної плати. Крім того, жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, також мають право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, яка виплачується на умовах, передбачених Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Враховуючи зазначене, сума соціальної допомоги по вагітності та пологам не підлягає оподаткуванню військовим збором |
| Ще один (не згаданий податківцями доказ) нашої та їхньої правоти — те, що вказана виплата не включається до ФОП згідно із п. 3.2 Інструкції № 5. Про звільнення від обкладення збором цієї допомоги ви також могли дізнатися ще з минулого інформаційно-аналітичного випуску. З тих пір ситуація не змінилася, то ж ті жінки , які або ось-ось виконають найголовнішу у своєму житті місію, або нещодавно це зробили, можуть дарма не хвилюватися: «декретні» обкладати військовим збором ніхто не буде. | |||
| 11 | Страхові внески, сплачені працедавцем за добровільне страхування (у т.ч. медичне страхування) найманих працівників | Так | <…> Статтею 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про працю» визначено структуру заробітної плати: основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні і компенсаційні виплати. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать, зокрема інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Крім того частиною першою ст. 9¹ Кодексу законів про працю передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг є витрати підприємств у розмірі страхових внесків на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням. Отже, у разі якщо роботодавець за свій рахунок здійснює внески за страховим полісом добровільного страхування життя (у т.ч. медичного страхування) працівника, що зумовлено умовами трудового договору (контракту) чи передбаченого нормами колективного договору, сума такого внеску є складовою заробітної плати такого працівника, і такий дохід оподатковується військовим збором на загальних підставах |
| Таку виплату, на думку представників ДФСУ (і згідно із п.п. 2.3.4 Інструкції № 5), слід відносити до «інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства». А це - складова інших заохочувальних і компенсаційних виплат і як наслідок один із утворюючих заробітної плати. Цілком справедливо, що їх суми треба обкладати військовим збором. | |||
| 12 | Орендна плата, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна фізичній особі | Ні | Цивільно-правові відносини врегульовано Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), відповідно до ст. 626 якого договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правові відносини про найм (оренду) визначено главою 58 ЦКУ, згідно ст. 759 якої за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ). |
| Разом з тим, нормами ЦКУ передбачено укладання інших цивільно-правових договорів, зокрема, договір підряду (ст. 837 ЦКУ) та договір про надання послуг (ст. 901 ЦКУ), відповідно до умов яких одна сторона (підрядник/виконавець) зобов’язується виконати роботу/надати послугу, а інша сторона (замовник) оплатити виконання зазначеної роботи/послуги, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами прийому – передачі). Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, зокрема у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Оскільки під об’єктом оподаткування військовим збором слід розуміти дохід, який нараховується платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та цивільно-правових договорів, сума доходу нарахованого (отриманого, виплаченого) у вигляді орендної плати, що виплачується суб’єктом господарювання за договором оренди нерухомого (рухомого) майна фізичній особі, не є об’єктом оподаткування військовим збором | |||
| Дякувати Богу, податківці роз’яснили це питання гуманно (по-людськи), хоча від них можна було чекати чого завгодно. Норми ПК, що стосуються військового збору, прописані настільки нечітко, що у суб’єктів господарювання були всі підстави побоюватися, чи не всі виплати, які здійснюють згідно із ЦПД, зобов’яжуть обкладати цим збором. Тому «під приціл» потрапили і взаємини, що виникають між сторонами після заключення договорів оренди. Та хвилюватися орендарям та орендодавцям, як виявилося, немає підстав. Головну задумку авторів змін до ПК уловили й представники ДФСУ. А коротко виразити її допоможе відповідь на одне із запитань тієї-таки підкатегорії 132.02 ЗІР: «… оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за ЦПД, зокрема договором підряду/договором про надання послуг, виконання робіт /надання послуг яких підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання-передачі), на підставі яких провадиться їх оплата». Тобто, виплати за такими ЦПД військовим збором обкладають, у той час як виплати за іншими подібними договорами від обкладення цим збором звільнені. | |||
| 13 | Вихідна допомога при звільненні найманого працівника | Так | <…> Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП). Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП). Загальні підстави, випадки та порядок припинення трудового договору встановлено ст. 36— 45 КЗпП. При припиненні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога. Вихідна допомога – це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи не з його вини та яка виплачується роботодавцем з підстав та у розмірах, встановлених ст. 44 КЗпП. Розміри вихідної допомоги визначеними ст. 44 КЗпП є мінімальними та диференціюється залежно від підстави, з якої провадиться звільнення. Колективним договором у межах повноважень підприємства, установ, організацій можуть встановлюватися вищі розміри вихідної допомоги. Згідно п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100) сума вихідної допомоги, що виплачується при звільненні працівника обчислюється із середньомісячної заробітної плати. Так, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (частина 2 п. 8 Порядку № 100). Крім того, особливості визначення складу витрат |
| платника податку на прибуток підприємств на оплату праці встановлені ст. 142 ПКУ, зокрема, п. 142.2 якої встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов’язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством. Таким чином, сума вихідної допомоги, яка є обов’язковою виплатою працівнику підприємства у зв’язку з припиненням трудових відносин, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах | |||
| Тобто, вихідну допомогу також необхідно обкладати військовим збором. Хоча, відмітьте, згідно із п. 3.8 Інструкції № 5 така виплата відноситься до інших виплат, що не належать до ФОП. Тому фіскальна позиція податківців не безгрішна. | |||
Ми постаралися не тільки ознайомити вас із порядком обкладення/звільнення від обкладення військовим збором тих чи інших виплат, але й пояснити логіку представників податкових органів. Надалі, впевнені, з’являтимуться й інші роз’яснення. З ними ми «розбиратимемось» уже в наступних випусках видання. А на сьогодні це все. Дякуємо за увагу!
Використані документи та скорочення
Конституція України — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
ДФСУ — Державна фіскальна служба України.
ЗІР — загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, розміщений на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів (http://zir.minrd.gov.ua).
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
ФОП — фонд оплати праці.
ФО-П — фізична особа — підприємець.
ЦПД — цивільно-правовий договір.
