МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Щодо виплати за сумісництвом надбавки за складність та напруженість у роботі
Лист від 23.10.2008 р. № 11649/0/1408/13
Міністерство праці та соціальної політики України розглянуло звернення щодо правомірності виплати працівникам як за основним місцем роботи, так і при роботі за сумісництвом надбавки за складність і напруженість в роботі і повідомляє.
Частиною другою статті 21 Кодексу законів про працю України працівнику надано право реалізувати свої здібності до праці укладенням трудового договору на одному чи водночас на кількох підприємствах, установах, закладах. Це дає змогу працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про оплату праці» працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Тобто, незалежно від того, який розмір заробітної плати та надбавки, доплати працівник одержує за основним місцем роботи,
за виконання обов’язків по іншій посаді на умовах сумісництва йому установлюється оплата відповідно до цієї посади, у тому числі можуть установлюватися надбавки за складність і напруженість у роботі, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами) та відповідними наказами.
Заступник міністра В. Онищук
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Сумісники мають право на надбавки і доплати
Посилаючись на ст. 19 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, Мінпраці вказує на можливість і правомірність установлення та виплати надбавки за складність і напруженість у роботі як за основним місцем роботи, так і при роботі за сумісництвом.
Слід зауважити, що працівники-сумісники мають право на трудові та соціальні гарантії, передбачені чинним законодавством і колективним договором (див. статтю «Оплата праці сумісників» // «Оплата праці», 2008, № 4, с. 12 — 18). На сумісників поширюється діюче на підприємстві (в установі, закладі, організації) Положення про оплату праці, зокрема й умови встановлення надбавок і доплат за певною посадою.
Сумісники одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. І якщо колективним договором підприємства за виконання обов’язків за певною посадою передбачено встановлення будь-яких надбавок і доплат, то право на їх отримання не залежить від того, обійнято посаду основним працівником чи сумісником. Тому незалежно від розміру заробітної плати, надбавок і доплат за основним місцем роботи робота за сумісництвом оплачується виходячи з установлених для цієї посади (за сумісництвом) умов оплати.
Викладене вище рівною мірою стосується і працівників-сумісників бюджетних установ та організацій. Так, зокрема, п.п. 2 п. 3 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на підставі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 указує на те, що працівникам можуть установлюватися надбавки в розмірі до 50 % посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи, за складність, напруженість у роботі. Отже, ці надбавки можуть виплачуватися і сумісникам.
Нагадаємо, що право на встановлення надбавок, у тому числі за складність, напруженість у роботі, надано керівникам установ, організацій у межах установленого фонду оплати праці. Установлення (призначення) надбавки, у тому числі й сумісникам, провадиться за наказом керівника.
Людмила Трохименко, економіст-аналітик
