Праця оператора котельні: особливості обліку та оплати
З початком опалювального сезону для підприємств, установ, організацій, що мають автономне теплопостачання, тобто власну котельну установку, питання оплати праці працівників, які залучаються до обслуговування таких установок, набувають особливої актуальності.
До редакції надійшло багато запитань, пов’язаних з оформленням трудових відносин операторів котельної, обліком їх робочого часу, особливостями праці та її оплати.
Відгукуючись на ваші побажання, шановні читачі, відповімо на всі ваші запитання в межах цієї статті.
Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Використані документи
КЗпП —
Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VІІІ.Генугода на 2008 — 2009 рр. —
Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців та підприємців і всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями на 2008 — 2009 рр. від 15.04.2008 р.Положення № 53
— Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 р. № 53.Методрекомендації № 138 —
Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.Інструкція № 74
— Типова інструкція для операторів (машиністів) парових та водонагрівальних котлів, затверджена наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 30.04.96 р. № 74.Довідник № 336
— Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності», затверджений наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336.
Посади операторів котельні запроваджуються з метою забезпечення обслуговування водонагрівальних та парових котлів, що працюють на газоподібному, рідкому паливі чи електронагріванні протягом необхідного для цього часу, коли немає можливості одержувати послуги теплопостачання централізовано, — іншими словами, коли опалення приміщень установ та закладів не передано до систем житлово-комунального господарства.
Довідником № 336
установлено кваліфікаційні вимоги до посади, завдання та обов’язки таких працівників згідно з кваліфікаційними розрядами.Основні завдання та обов’язки оператора котельні залежно від кваліфікаційного розряду наведемо в таблиці.
| № з/п
| Кваліфікаційний розряд
Перелік робіт | 2
| 3
| 4
| 5
| 6
|
| 1 | Обслуговування котлів різних систем із сумарною продуктивністю, Гкал/год. | До 3 | 3 — 10 | 10 — 20 | 20 — 65 | Понад 65 |
| 2 | Обслуговування окремих котлів, що працюють на рідкому, газоподібному паливі чи електронагріванні, з теплопродуктивністю, Гкал/год. | До 5 | 5 — 20 | 20 — 65 | 65 — 130 | Понад 130 |
| 3 | Обслуговування бойлерних установок, розташованих у зоні обслуговування основних агрегатів, із сумарним тепловим навантаженням | До 10 | 10 — 20 | Понад 20 | — | — |
| 4 | Участь у планово-запобіжному ремонті котлоагрегатов | — | — | — | + | — |
Як видно з таблиці, установлення кваліфікаційного розряду за посадою оператора котельні залежить від технічних характеристик обслуговуваних водонагрівальних та парових котлів (їх теплопродуктивності).
Штатна чисельність
У загальному випадку для визначення штатної чисельності операторів котельні можна скористатися загальною формулою розрахунку необхідної чисельності штату залежно від часу роботи:
Ч = Тд х Кр х Кднміс : Нчміс х Кв,
де Тд — необхідна тривалість роботи (спостереження, обслуговування) на добу, годину;
Кр — кількість робочих місць, од.;
Кднміс — середня кількість робочих днів за місяць;
Нчміс — середньомісячна норма робочого часу (у 2008 році при 40-годинному робочому тижні дорівнює 167,6 год.*);
* Норми тривалості робочого часу на 2008 рік див. у газеті «Оплата праці», 2008, № 4, с. 28 — 32, на 2009 рік — «Оплата праці», 2008, № 8, с. 6 — 8.
Кв — коефіцієнт, що враховує необхідність підміни під час відпустки (при тривалості відпустки 24 календарні дні становить 1,07 (24 : 365)).
Кількість штатних одиниць операторів котельні для бюджетних установ, як правило, визначається на підставі відповідних рекомендацій та нормативів щодо формування штатних розписів, доведених профільними міністерствами та відомствами. Так,
п. 23 Рекомендацій до формування штатних розписів міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (майстерень) системи Міносвіти і науки України, доведеними в листі Міносвіти і науки України від 15.09.2008 р. № 1/9 -590, передбачено введення на період опалювального сезону при газовому опаленні 1 посади оператора котельні на зміну, а в котельнях, що не мають автоматичних пристроїв безпеки, — 2 одиниці на зміну.Якщо ж рекомендації та нормативи не містять вимоги щодо визначення штатних одиниць операторів котельні, то можна скористатися наведеною вище формулою.
Наведемо приклад розрахунку необхідної штатної чисельності операторів котельні.
Приклад.
Для обслуговування установки котельні на період опалювального сезону підприємству необхідно встановити щоденний цілодобовий режим обслуговування 24 години, кількість робочих місць — 1.Визначимо загальну чисельність операторів котельні з урахуванням резерву на відпустку:
24 х 1 х 30,5 : 167,6 х 1,03 = 4,48,
де 24 — загальний робочий час протягом доби, год.;
30,5 — середньомісячна кількість робочих днів у 2008 році при щоденному обслуговуванні установки котельні;
167,6 — середньомісячна норма робочого часу у 2008 році;
1,03 — коефіцієнт, що враховує підміну під час щорічної відпустки (ураховуючи, що тривалість відпустки для працівника, який працює 6 місяців, становитиме 12 календарних днів (24 : 12 х 6)).
Застосовуючи правило округлення, одержуємо необхідну для цього часу обслуговування установки котельні штатну чисельність — 4,5 од.
При цьому не слід забувати, що при встановленні у штатному розписі 4,5 штатних одиниць операторів котельні трудовий договір може бути укладено з п’ятьма працівниками, яким установлюється неповний робочий час (
ст. 56 КЗпП), тобто 5 по 0,9 од., або чотирьом працівникам установлюється повна норма тривалості робочого часу, а п’ятому — неповний робочий час, тобто 4 по 1 од. і 1 на 0,5 од.
Оформлення трудових відносин
На окремих підприємствах, у деяких установах, де існує потреба в роботі котельні цілорічно, за роботою устаткування котельні потрібне постійне спостереження, і тоді оператори котельні працюють протягом усього року. Але на практиці найчастіше оператори котельні приймаються на роботу тільки на період опалювального сезону, після закінчення якого котельню закривають.
У межах цієї статті розглянемо особливості трудових відносин з операторами котельні, яких приймають на час опалювального сезону.
Слід зауважити: незважаючи на те, що робота оператора котельні виконується в певний період — сезон опалення (6 місяців),
до сезонних робіт вона не належить, оскільки не включена до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278. Тому дія Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про умови роботи робітників та службовців, зайняті на сезонних роботах» від 24.09.74 р. № 310-ІХ, що регламентує правові засади трудових відносин із сезонними працівниками, на операторів котельні не поширюється.Трудові відносини з працівниками, яких приймають на період опалювального сезону, оформляються шляхом укладення
строкового трудового договору, строк якого встановлюється за угодою сторін (п. 2 ст. 23 КЗпП). Тому в наказі про прийняття на роботу обов’язково зазначається строк, на який приймається працівник, інакше працівник вважається прийнятим на невизначений строк. Наприклад, у наказі може бути таке формулювання: ПРИЙНЯТИ Сидоренка Петра Петровича на посаду оператора котельні 2-го розряду на період опалювального сезону з 15.10.2008 р. по 15.04.2009 р., з окладом згідно зі штатним розписом.Строковий трудовий договір — це особливий вид трудового договору, на який поширюються всі трудові гарантії, установлені законодавством. Тому такі працівники мають право на відпустку та оплату лікарняного листка.
Також не слід забувати, що ця категорія працівників
включається до облікової кількості штатних працівників згідно з Інструкцією № 286. На це вказує Мінпраці в листі від 07.11.2007 р. № 272/06/186-07.
Робочий час
Згідно зі
ст. 52 КЗпП тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком виходу на роботу (змінності), які затверджує роботодавець за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з дотриманням установленої тривалості робочого часу (ст. 50 КЗпП), тобто не більше 40 годин на тиждень. Водночас відповідно до ст. 61 КЗпП на деяких роботах, де за умовами виробництва (праці) не може бути дотримано встановленої для відповідної категорії працівників (у тому числі й операторів котельні) щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норму робочого часу (ст. 50 і 51 КЗпП).Перелік посад, для яких може бути встановлено підсумований облік робочого часу, а також обліковий період для кожної категорії працівників, установлюються
в колективному договорі. Обліковий період може дорівнювати місяцю, кварталу, півріччю, року. При цьому щоденна чи щотижнева тривалість робочого часу може в певних межах відхилятися від норми годин робочого дня (тижня). Однак недопрацювання чи перепрацювання, що виникає, має компенсуватися в межах облікового періоду так, щоб сума годин за графіком за обліковий період дорівнювала нормі робочого часу за цей період. Обліковий період охоплює як робочий час, так і години роботи у святкові, неробочі та вихідні дні.Робочий час працівників при підсумованому обліку регулюється графіками роботи (змінності), що складаються на весь обліковий період.
Умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу викладено в
Методрекомендаціях № 138, які можуть використовуватися підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання.Мінпраці
в листі від 15.06.2007 р. № 148/13/133-07 роз’яснило порядок та особливості застосування підсумованого обліку робочого часу. Так, у графіках роботи на обліковий період має бути передбачено дні щотижневого відпочинку. У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду.Згідно зі
ст. 66 КЗпП працівникам надається перерва для відпочинку та харчування, що не включається до робочого часу. Перерва для відпочинку та харчування має надаватися, як правило, через чотири години після початку роботу. На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити неможливо, працівнику має бути надано можливість приймання їжі протягом робочого часу . Перелік таких робіт, порядок та місце приймання їжі встановлюються власником чи уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим комітетом. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. № 3356-ХІІ це питання може бути застережено в колективному договорі.
Особливості оплати праці
Згідно зі
ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, ст. 97 КЗпП підприємства госпрозрахункової сфери самостійно встановлюють у колективному договорі: форми та системи оплати праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови впровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород, інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат, дотримуючись при цьому норм та гарантій, передбачених законодавством, генеральною і галузевими (регіональними) угодами.Отже, питання
оплати праці працівників, у тому числі операторів котельні, вирішуються безпосередньо на підприємствах госпрозрахункової сфери самостійно встановленням форм та систем оплати праці цієї категорії працівників, розміру їх тарифних ставок (годинних, місячних) або місячного окладу, а також доплат і надбавок, які не можуть бути нижчими за мінімальні гарантії, установлені чинним законодавством.Стосовно бюджетних установ та організацій слід зауважити, що умови оплати їх працівників визначаються актами Кабінету Міністрів України та нормативними документами профільних міністерств і відомств у межах бюджетних асигнувань.
При цьому всім роботодавцям необхідно мати на увазі, що оплата праці працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, має певні особливості, пов’язані з оплатою праці у вихідні, святкові та неробочі дні, оплатою надурочного часу. Про це — докладніше.
Робота у святкові та неробочі дні
Робота у святкові та неробочі дні, установлені
ст. 73 КЗпП, компенсується згідно з вимогами ст. 107 КЗпП , зокрема працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної чи денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий або неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної чи денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.За бажанням працівника, який працював у святковий чи неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку. У цьому випадку оплата за роботу у святковий та неробочий день провадиться в одинарному розмірі. При цьому необхідно мати на увазі, що інший день відпочинку надається лише в тому випадку, якщо робота у святкові або неробочі дні виконувалася понад місячну норму робочого часу.
Таким чином, працівникам, для яких застосовується підсумований облік робочого часу та які одержують місячний оклад (у тому числі операторам котельні), оплата праці у святкові та неробочі дні здійснюється:
1) якщо робота у святкові або неробочі дні виконувалася в межах місячної норми робочого часу, — в одинарному розмірі годинної тарифної ставки понад оклад;
2) якщо робота у святковий або неробочий день виконувалася понад місячну норму робочого часу, — у подвійному розмірі годинної тарифної ставки понад оклад (якщо надавався відгул — в одинарному розмірі годинної тарифної ставки);
3) якщо робота у святкові або неробочі дні частково виконувалася в межах місячної норми робочого часу і частково — понад місячну норму робочого часу, то частина часу, відпрацьована у святкові або неробочі дні в межах місячної норми робочого часу, оплачується в одинарному розмірі годинної тарифної ставки понад оклад, а частина часу, відпрацьована понад місячну норму робочого часу, — у подвійному розмірі годинної тарифної ставки понад оклад.
Оплата провадиться за години, фактично відпрацьовані у святкові та неробочі дні.
У
п. 11 Методрекомендацій № 138 зазначено, що в разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком уключається до норми робочого часу за обліковий період. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому при підрахунку надурочних годин у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні, виконана понад установлені на підприємстві норми робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки її вже оплачено в подвійному розмірі. На це вказує Мінпраці в листах від 13.11.2006 р. № 158/0/13/118-06, від 13.11.2006 р. № 158/0/13/118-08 і від 15.06.2007 р. № 148/13/133-07.
Робота у вихідні дні
Слід зауважити, що
вихідні дні працівників, для яких установлено підсумований облік робочого часу, не збігаються із загальними вихідними днями в установі, організації. Таким працівникам вихідні встановлюються відповідно до графіка роботи. Тому робота оператора котельні в неділю (загальний для всіх працівників вихідний, який, однак, є робочим днем для цього працівника) не вважається роботою у вихідний день, а оплачується в такому разі на загальних підставах, тобто як звичайний робочий день.У разі якщо працівника залучають до роботи у
вихідні саме для нього дні за графіком виходу на роботу (змінності), то компенсація за роботу в такі дні здійснюється в порядку, передбаченому ст. 72 КЗпП. Згідно з цією статтею робота у вихідний день може компенсуватися, за угодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі, тобто за правилами, установленими для оплати у святкові та неробочі дні згідно зі ст. 107 КЗпП:— відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
— працівникам, праця яких оплачується погодинно, — у подвійному розмірі годинної ставки;
— працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної чи денної ставки понад оклад, якщо робота виконувалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної чи денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.
При оплаті роботи у святкові (неробочі), вихідні дні, надурочних робіт працівникам, праця яких оплачується за місячними окладами, виникає необхідність розрахувати годинну тарифну ставку.
Годинна тарифна ставка визначається шляхом ділення окладу на кількість годин за нормою тривалості робочого часу
.Наведемо приклади розрахунку доплати за роботу у святкові дні згідно зі
ст. 107 КЗпП.Приклад 1.
Оператор котельні 2-го розряду (посадовий оклад — 800 грн.) у березні 2008 року відпрацював усі зміни за графіком у межах місячної норми робочого часу (159 годин), у тому числі 7 годин у святковий день 8 Березня.Доплата за роботу у святкові дні провадиться в одинарному розмірі годинної ставки і становить 35,21 грн. (800 грн. : 159 год. х 1 х 7 год.).
Приклад 2.
Оператор котельні 2-го розряду (посадовий оклад — 800 грн.) у березні 2008 року відпрацював за змінним графіком норму робочого часу (159 годин) і, крім того, 7 годин у святковий день 8 Березня. Відгул за роботу у святковий день не надавався.Доплата за роботу у святкові дні провадиться в подвійному розмірі годинної ставки і становить 70,42 грн. (800 грн. : 159 год. х 2 х 7 год.).
Якби працівнику було надано відгул, то розрахунок доплати за роботу у святкові дні здійснювався б в одинарному розмірі.
Приклад 3.
Оператор котельні 2-го розряду (посадовий оклад — 800 грн.) у березні 2008 року відпрацював 163 години, у тому числі 7 годин у святковий день 8 Березня. Відгул за роботу у святковий день не надавався. Місячна норма робочого часу в березні — 159 годин.У святковий день відпрацьовано 7 годин, у тому числі:
— понад місячну норму робочого часу — 4 години (163 - 159);
— у межах місячної норми робочого часу — 3 години (7 - 4).
Оскільки робота у святковий день частково виконувалася в межах місячної норми робочого часу і частково — понад місячну норму робочого часу, то частина часу, відпрацьована у святковий день у межах місячної норми робочого часу, оплачується в одинарному розмірі, а частина часу, відпрацьована понад місячну норму робочого часу, — у подвійному розмірі.
Тому доплата за роботу у святкові дні обчислюється таким чином:
800 грн. : 159 год. х 2 х 4 год. = 40,24 грн.
800 грн. : 159 год. х 1 х 3 год. = 15,09 грн.
Загальна сума доплати становить 55,33 грн.
Якби працівнику було надано відгул, то доплата за роботу у святкові дні здійснювалася б в одинарному розмірі:
800 грн. : 159 год. х 1 х 4 год. = 20,12 грн.
800 грн. : 159 год. х 1 х 3 год. = 15,09 грн.
У цьому випадку загальна сума доплати склала б 35,21 грн.
Надурочні роботи
До надурочних робіт працівник залучається з ініціативи
роботодавця.Для залучення працівника до надурочних робіт роботодавець зобов’язаний отримати дозвіл виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації (
ст. 64 КЗпП).Зауважимо, що надурочні роботи, як правило, не допускаються.
Ст. 62 КЗпП визначено виняткові випадки, коли роботодавець може застосовувати надурочні роботи. Зокрема, якщо виникають ситуації, що потребують невідкладного усунення несправностей обладнання, що обслуговується, припинення роботи якого може призвести до псування чи загибелі державного або громадського майна чи навіть до припинення роботи значної кількості трудящих тощо.Наведений у
ст. 62 КЗпП перелік таких випадків є вичерпним. Тому планувати надурочні роботи у графіку виходу на роботу (на квартал, півріччя, рік) не допускається. Отже, штатна чисельність має забезпечувати виконання необхідних функцій працівниками протягом необхідного часу роботи з дотриманням норми робочого часу за обліковий період. Якщо уникнути надурочних робіт при встановленій штатній чисельності не вдається, необхідно ввести до штатного розпису додатково необхідну кількість штатних одиниць або частину штатної одиниці, наприклад, 0,5 або 0,25 од.Ст. 63 КЗпП
визначено категорії працівників, яких залучати до надурочних робіт забороняється, навіть за наявності їх згоди на такі роботи. До них належать:— вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до 3 років;
— особи, які не досягли 18 років;
— працівники, які навчаються в загальноосвітніх школах і профтехучилищах без відриву від виробництва, у дні занять.
Тільки за згодою
самих працівників можуть залучатися до надурочних робіт:— жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда;
— інваліди (за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям).
КЗпП
не містить вимог щодо письмової форми оформлення виходу на роботу при залученні працівника до надурочних робіт, але вимагає ведення обліку надурочних годин кожного працівника (ст. 65 КЗпП). Щоб уникнути трудових спорів, роботодавцю рекомендуємо оформляти залучення працівника до надурочних робіт у письмовій формі (наказ, розпорядження).При підсумованому обліку робочого часу
надурочними будуть години, що перевищують норму робочого часу за обліковий період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, що за графіком або розкладом роботи припадають на певний час, протягом якого працівника відповідно до законодавства було звільнено від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, виконання державних чи громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо) (п. 12 Методрекомендацій № 138). Тому норма робочого часу певного облікового періоду зменшується на таку кількість годин.Згідно зі
ст. 106 КЗпП надурочний час оплачується:— працівникам з погодинною системою оплати праці — у подвійному розмірі годинної ставки;
— працівникам з відрядною системою оплати праці виплачується доплата за всі відпрацьовані надурочні години в розмірі 100 %
тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата якого здійснюється за погодинною системою.Оплата надурочних годин провадиться наприкінці облікового періоду.
При підсумованому обліку робочого часу надурочна робота за певний обліковий період не може компенсуватися зменшенням тривалості робочого часу в наступному обліковому періоді. Також
забороняється компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу, навіть за погодженням із працівником. Це правило поширюється й на випадки виконання надурочних робіт у святкові, неробочі та вихідні дні. Отже, якщо залучення працівника до надурочних робіт припадає на святковий, неробочий або вихідний день, компенсація можлива тільки у грошовій формі.Підкреслимо:
надурочні роботи не можуть перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП).Але при цьому слід ураховувати, що навіть тоді, коли
надурочні роботи провадилися без дотримання умов та порядку залучення до них (тобто якщо залучення не погоджено з профспілкою або ж виконані роботи перевищують законодавчо встановлені норми надурочних робіт), працівнику їх обов’язково має бути оплачено. Інакше кажучи, порушення трудового законодавства однією стороною трудових відносин не може впливати на реалізацію трудових прав іншої сторони (див. консультацію фахівця Мінпраці «Оплата надурочних робіт» // «Оплата праці», 2008, № 10, с. 20 — 21).Якщо на підприємстві, в установі, організації встановлено обліковий період тривалістю в рік, то наприкінці кожного місяця працівникам нараховують належну їм заробітну плату згідно з діючими умовами праці: нарахування основної заробітної плати, доплат і надбавок, у тому числі за роботу в нічний час, святкові та неробочі дні тощо, а після закінчення облікового періоду за наявності надурочних годин надурочну роботу оплачують відповідно до законодавства.
Наведемо приклад розрахунку оплати надурочного часу.
Приклад.
Норма робочого часу за обліковий період (місяць) у листопаді 2008 року становить 160 годин. Фактично працівником відпрацьовано в листопаді 2008 року за обліковий період (місяць) 170 годин. Посадовий оклад працівника — 850 грн.Кількість годин надурочної роботи становитиме:
170 год - 160 год. = 10 год.
Годинна тарифна ставка працівника дорівнює:
850 грн. : 160 год. = 5,31 грн./год.
Сума оплати працівнику за надурочну роботу в листопаді 2008 року за обліковий період (місяць) становитиме:
5,31 грн./год х 2 х 10 год. = 106,20 грн.
Не слід забувати, що поняття надурочної роботи не може застосовуватися щодо режиму неповного робочого часу, установленого на підставі
ст. 56 КЗпП. Працівники, які уклали трудовий договір з умовою про неповний робочий час, можуть залучатися до роботи понад установлену за погодженням сторін тривалість робочого часу тільки на підставі взаємної домовленості з оплатою роботи в одинарному розмірі за такий відпрацьований час.
Робота в нічний час
Якщо режим роботи оператора котельні передбачає роботу в нічний час, то компенсацією роботи в таких умовах є
доплата за роботу в нічний час. При цьому така доплата здійснюється за фактично відпрацьований нічний час, який згідно зі ст. 54 КЗпП відлічується від 10.00 вечора до 6.00 ранку. Розмір доплати встановлюється генеральною, галузевою угодами та колективним договором, але він не може бути нижчим за 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (ст. 108 КЗпП). Генугодою на 2008 — 2009 рр. доплату за роботу в нічний час уключено до переліку доплат і надбавок, що мають міжгалузевий характер, і встановлено в розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час*.* Щодо виконання вимог Генугоди на 2008 — 2009 рр. див. лист Мінпраці від 04.07.2008 р. № 435/13/87-08 і статтю «Генугода — договір між владою, роботодавцями та профспілками» («Оплата праці», 2008, № 4, с. 4, 8).
Для розрахунку такої доплати необхідно:
1) визначити кількість годин, відпрацьованих у нічний час. Облік робочого часу, у тому числі в нічний час, ведеться в табелі обліку використання робочого часу керівниками відповідних структурних підрозділів;
2) визначити годинну ставку діленням місячної ставки (окладу) на місячну норму робочого часу для конкретної категорії працівників;
3) визначити розмір доплати множенням годинної тарифної ставки працівника на кількість відпрацьованих нічних годин і на розмір доплати (у відсотках).
Наведемо приклад розрахунку доплати за роботу в нічний час.
Приклад.
Оператор котельні 2-го розряду (місячний оклад — 750 грн.) у листопаді поточного року відпрацював у нічні часи 64 години. Місячна норма робочого часу в листопаді 2008 року — 160 годин. У колективному договорі підприємства передбачено доплату за роботу в нічний час у розмірі 35 % посадового окладу (годинної ставки).Годинна тарифна ставка працівника в листопаді становить:
750 грн. : 160 год = 4,69 грн./год.
Сума доплати працівнику за роботу в нічний час у листопаді 2008 року дорівнює:
4,69 грн./год. х 64 год. х 35 % = 105,06 грн.
Доплата за шкідливі, важкі чи особливі умови праці
При встановленні в колективному договорі професій та посад працівників, які мають право на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці та за особливий характер праці, слід керуватися
постановою КМУ «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій та посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці та за особливий характер праці» від 17.11.97 р. № 1290.На підприємствах, де енергія котлів використовується для цілей промислових виробництв, котли працюють при високій температурі та під високим тиском, що наражає операторів котельні на небезпеку опіків та вибухів, тому робота оператора в таких умовах належить до умов підвищеного ризику для здоров’я. У зв’язку з цим такі оператори котельні мають право на відповідні доплати і додаткову відпустку за особливий характер праці.
Щодо умов роботи операторів у котельних, де теплова енергія котлів використовується для обігріву будівель та приміщень, можна зазначити таке.
Якщо нормативним документом, що регламентує оплату праці в конкретній галузі виробництва, бюджетної сфери в Переліку робіт з несприятливими умовами праці, на які встановлюються доплати робітникам, спеціалістам і службовцям за важкі та шкідливі, особливо важкі та шкідливі умови праці, передбачено посаду оператора котельні чи роботу з обслуговування котлів, то операторам котельні таких підприємств та установ може бути встановлено відповідну доплату. Але, у будь-якому випадку, виплата такої доплати може здійснюватися тільки на підставі результатів атестації робочих місць та оцінки умов праці, що встановлюють конкретні розміри доплати залежно від фактичних умов праці.
Перелік посад, яким може бути встановлено доплату за шкідливі та важкі умови праці, установлюється
в колективному договорі.Згідно з
Генугодою на 2008 — 2009 рр. доплату за роботу у важких та шкідливих умовах праці включено до переліку доплат і надбавок, що мають міжгалузевий характер, та може бути встановлено в розмірі 4, 8 і 12 % тарифної ставки (окладу).
Охорона праці
У своїй роботі оператор котельні має керуватися виробничою (робочою) інструкцією, розробленою роботодавцем на підставі та з дотриманням вимог
Інструкції № 74, що встановлює порядок безпечного обслуговування парових і водонагрівальних котлів, права та обов’язки операторів з обслуговування таких котлів, що працюють на твердому, рідкому та газоподібному паливі.Виділимо основні вимоги, що висуваються до операторів котельні
Інструкцією № 74:— до обслуговування котлів може бути допущено тільки осіб старше 18 років, які мають посвідчення на право обслуговування котлів цього типу і пройшли навчання та інструктажі з охорони праці відповідно до вимог
Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, а також медичне обстеження з метою визначення фізичного стану на відповідність до вимог цієї професії (пп. 1.2, 1.6 Інструкції № 74);— не рідше одного разу на 12 місяців оператори котельні мають проходити періодичну перевірку знань, що проводиться комісією, створеною за наказом керівника, до якої може бути залучено інспектора Держгірпромнагляду (
п. 1.6);— під час переходу оператора котельні на обслуговування котлів, що працюють на газоподібному паливі, має бути проведено додаткову перевірку знань у порядку, установленому
Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.97 р. № 254 (п. 1.6).Посада оператора котельні передбачає обов’язкову безплатну видачу спеціального одягу роботодавцем і використання (застосування) цього одягу працівником під час трудового процесу.
Відповідно до
ст. 8 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. і ст. 163 КЗпП, а також згідно з п. 1.2 Положення № 53 на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі — ЗІЗ).Роботодавець
зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу і утримання ЗІЗ відповідно до правових нормативних актів з охорони праці та колективного договору.Положення № 53
поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів діяльності (п. 1.1 Положення № 53).Норми безплатної видачі ЗІЗ установлюють для роботодавця
обов’язковий мінімум безплатної видачі ЗІЗ з визначенням захисних властивостей ЗІЗ та строків їх використання (носіння) (п. 1.4 Положення № 53).Працівникам, професії та посади (професійні назви робіт) яких передбачено в Нормах безплатної видачі ЗІЗ працівникам загальних (наскрізних) професій різних галузей промисловості, ЗІЗ видаються незалежно від виду економічної діяльності підприємства, за винятком випадків, коли ці професії та посади (професійні назви робіт) передбачено у відповідних Нормах безплатної видачі ЗІЗ з урахуванням специфічних умов праці (
п. 1.5 Положення № 53).Згідно з
Типовими нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій та посад усіх галузей народного господарства та окремих виробництв, затвердженими спільною постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань, Президії ВЦРПС від 12.02.81 р. № 47/П-2, у колективному договорі може бути передбачено такий спецодяг та засоби індивідуального захисту для посади оператора котельні:
| Код згідно з ДК 003:2005 | Професійне найменування посади | Найменування спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту | Строк носіння, місяців |
| 8162.2 | Оператор котельні | При роботі котельні на рідкому паливі: |
12 |
Щиро сподіваємося, що питання, порушені в сьогоднішній статті, зацікавлять і стануть у пригоді й вам, шановні читачі, і вашим колегам. Безумовно, кожен з описаних розділів висвітленими питаннями не обмежується. Тому чекаємо від вас нових запитань з описом цікавих чи нестандартних ситуацій. Ми обов’язково розглянемо їх та відповімо на них на сторінках нашої газети.
