Оподаткування доходів фізичних осіб у запитаннях та відповідях
Любов КРАСНОКУТСЬКА, головний державний податковий інспектор Інформаційно-довідкового департаменту ДПАУ
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ
ЦК
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV.КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.Закон про ПДФО
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Закон № 108
— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.Інструкція № 5 —
Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.
Яким чином оподатковується доплата до окладу за суміщення посад?
Відповідно до
п. 1.3 р. 1 Інструкції № 5 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. Фонд оплати праці складається з:— фонду основної заробітної плати;
— фонду додаткової заробітної плати;
— інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Згідно з
п.п. 2.2.1 п. 2.2 р. 2 Інструкції № 5 доплата за суміщення професій (посад) входить до фонду додаткової заробітної плати і є об’єктом оподаткування ПДФО на загальних підставах у складі загального місячного оподатковуваного доходу (п.п. 3.1.1 ст. 3, п.п. 4.2.1 ст. 4 Закону про ПДФО).Нарахований місячний дохід зменшується відповідно до
п. 3.5 ст. 3 Закону про ПДФО на суму страхових внесків до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які справляються за рахунок доходу найманої особи.
Чи повинно підприємство сплачувати працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати? Чи підлягає оподаткуванню ця компенсація, чи вона звільняється від оподаткування на підставі п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»? Чи враховується компенсація при наданні податкової соціальної пільги?
Відповідно до
ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону № 108 заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно у строки, установлені в колективному договорі, але не рідше двох разів місяць. При цьому проміжок часу між виплатами не повинен перевищувати шістнадцять календарних днів.Статтею 34 Закону № 108
передбачено надання компенсації працівникам в результаті втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати (далі — компенсація). Порядок нарахування та виплати компенсації регламентовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159.Компенсація здійснюється у разі
затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців. Тобто розрахунок та нарахування компенсації зобов’язані проводити тільки ті підприємства, які несвоєчасно виплачують заробітну плату своїм працівникам.Відповідно до
п. 1.1 Закону про ПДФО компенсаційні виплати, що надаються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб уключаються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою 15 %. При цьому сума компенсації враховується при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу.Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата (
п.п. 1.6.2 р. 1 Інструкції № 5).
Який порядок оподаткування доходів платника податку, отриманих за договором підряду? Чи можлива попередня оплата за роботу та чи підлягає вона оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб?
Договір підряду відповідно до
п. 1 ст. 837 ЦК є цивільно-правовим договором, який укладається між фізичною особою та юридичною особою, відповідно до якого одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.За договором підряду оплачується результат праці. Він визначається після закінчення роботи та оформлюється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.
Згідно з
п. 1 ст. 854 ЦК, якщо договором підряду не передбачено попередню оплату виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника — достроково. Договором підряду може бути передбачено попередню або поетапну оплату.Відповідно до
п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону про ПДФО податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок за ставкою 15 %, тобто попередня оплата та інші оплати підлягають оподаткуванню.При цьому податок підлягає перерахуванню до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають перерахування цього податку до бюджету (
п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону про ПДФО). Якщо дохід виплачується готівкою з виручки резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати (п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону про ПДФО).
Чи оподатковується ПДФО стипендія, що виплачується за рахунок коштів юридичної особи студенту, який навчається з відривом від виробництва у вищому навчальному закладі ? Чи має студент право на податкову соціальну пільгу в такому випадку?
Відповідно до
п.п. 4.3.26 ст. 4 Закону про ПДФО не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу сума стипендії, яка виплачується з бюджету учню, студенту, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище розміру 890 грн. у 2008 році. Якщо ж стипендія виплачується не за рахунок коштів бюджету, а за кошти підприємства, як у цьому випадку, то вона оподатковується ПДФО в повній сумі за ставкою 15 %.Як передбачено
п. 3.24 р. 3 Інструкції № 5, стипендії, які виплачуються студентам, направленим на навчання у вищі навчальні заклади з відривом від виробництва, не відносяться до фонду оплати праці, тобто не розглядаються як заробітна плата. Тому немає підстав для застосування податкової соціальної пільги.
