МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Щодо проведення коригування заробітної плати
Лист від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08
Відділ організації заробітної плати та удосконалення законодавства з оплати праці Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок), і повідомляє.
Положення Порядку обов’язкові для виконання підприємствами усіх форм власності та господарювання на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
З метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв’язку із підвищенням на підприємстві, в установі, організації тарифних ставок окладів пунктом 10 Порядку передбачено проведення коригування заробітної плати.
Так, вищезазначеним пунктом визначено, що у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
У випадку коли посадові оклади були підвищені не на один відсоток, коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.
На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто
зазначена норма передбачає можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового стану дещо зменшити коефіцієнт коригування, але не позбавляє ці підприємства від коригування.Так, якщо підвищення тарифних ставок на підприємстві відбулось в 1,7 раза, але підприємство не має можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,7, необхідно здійснити аналіз наявних фінансових можливостей підприємства на проведення коригування,
видати наказ про застосування коефіцієнта нижчого, наприклад, коефіцієнта 1,5 чи 1,3 тощо. Цей наказ (розпорядження) має погоджуватись із профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.У випадку коли підвищення окладів відбулося в періоді, коли працівник перебував у щорічній відпустці, його середній заробіток необхідно прокоригувати і донарахувати належні йому кошти. Донарахування необхідного провадиться і у випадку, коли працівник відразу після відпустки звільняється, а в період, коли працівник перебував у відпустці, відбулося підвищення окладів.
Начальник відділу Н. Синько
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Чи обов’язково здійснювати коригування при розрахунку середньої заробітної плати
Пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, передбачено, що при підвищенні місячних окладів і тарифних ставок (відповідно до законодавства або за рішеннями, передбаченими колективними договорами) заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт їх підвищення.
Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення посадового окладу, установленого після підвищення, на посадовий оклад, який було встановлено працівнику до підвищення (без урахування доплат, надбавок).
Ця норма є обов’язковою для установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів.
Дещо інша справа для госпрозрахункових підприємств. Як зазначено в п. 10 Порядку № 100, на госпрозрахункових підприємствах та в організаціях коригування заробітної плати й інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. На думку Мінпраці, яку викладено в листі, що коментується, ця норма дозволяє госпрозрахунковим підприємствам та організаціям лише зменшити коефіцієнт коригування, але не відмовитися від його проведення взагалі. Для зменшення коефіцієнта коригування мають бути об’єктивні причини, наприклад, складний фінансовий стан підприємства. При цьому роботодавець має видати відповідний наказ (розпорядження) про застосування більш низького коефіцієнта і погодити його з профспілкою.
Слід зауважити, що така позиція відомства не є новою. Раніше Мінпраці вже висловлювало її у своїх листах (наприклад, у листі від 15.10.2007 р. № 250/06/186-07) та в усних консультаціях.
Для бюджетних установ та організацій ще раз підкреслимо, що вони не мають права на зменшення коефіцієнта коригування. У цьому випадку брак бюджетних асигнувань не є підставою для такого зменшення.
Вважаємо за потрібне також нагадати, в яких ситуаціях коригується заробіток.
Коригування провадиться в тих випадках, коли підвищення окладів (тарифних ставок) відбулося або в розрахунковому періоді, або протягом того часу, коли працівник перебував у відпустці. Якщо підвищення окладу відбулося в період перебування працівника у відпустці, то на підставі відкоригованого заробітку нараховуються відпускні лише за дні відпустки після підвищення окладу (тарифної ставки).
Коригування заробітку не провадиться, якщо підвищення ставки (окладу) пов’язане з присвоєнням йому більш високого розряду, переведенням на більш високооплачувану роботу (посаду).
Павленко Олена, головний редактор
