Пенсіонери на підприємстві
На сьогодні досить розповсюдженим явищем є, коли громадяни України, які досягли пенсійного віку (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років), продовжують працювати на підприємствах, в установах та організаціях. У цій статті розглянемо: чи передбачено вітчизняним законодавством якісь специфічні вимоги при працевлаштуванні працюючих пенсіонерів, які трудові гарантії та пільги в оподаткуванні має ця категорія громадян?
Ольга ХАМАЙДЮК, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування
ТРУДОВІ ГАРАНТІЇ
Вітчизняне законодавство не містить обмежень щодо працевлаштування та здійснення трудової діяльності особами похилого віку, які вийшли на пенсію. Більше того, працюючий пенсіонер може мати не одне місце роботи, тобто крім основного місця роботи працювати за сумісництвом на одному або декількох підприємствах. Адже відповідно до
ст. 21 КЗпП будь-який працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної творчої праці укладанням трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях.При працевлаштуванні з пенсіонером, як і з іншими категоріями працюючих, укладається трудовий договір. При цьому пенсіонер надає роботодавцю стандартний пакет документів:
— заяву про прийняття його на роботу;
— трудову книжку (якщо це є основним місцем роботи пенсіонера);
— ксерокопію паспорта та ідентифікаційного податкового номера;
— за потреби — медичну книжку, водійські права, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку тощо.
Крім того, до цього переліку документів доцільно додати ксерокопію пенсійного посвідчення пенсіонера, виданого такій особі органами Пенсійного фонду. Ксерокопія пенсійного посвідчення є підставою для надання працюючому пенсіонеру деяких трудових гарантій та пільг в оподаткуванні, про це йтиметься далі.
На практиці часто буває, що пенсіонер, який улаштовується на роботу, відноситься до пільгових категорій працівників — є інвалідом, ветераном війни, дитиною війни, чорнобильцем тощо. Тому для підтвердження додаткового пільгового статусу такій особі також доцільно подати ксерокопії підтверджуючих такий статус документів. Тоді така особа зможе за можливістю скористатися повним пакетом трудових гарантій та пільг в оподаткуванні, передбачених для кожної з пільгових категорій громадян.
Наразі до основних трудових гарантій, передбачених законодавством для пільгових категорій працівників, відносяться:
для ветеранів війни
:— виплата допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від величини страхового стажу особи (
ст. 37 Закону № 2240 та Закон № 3551-XII);— право на щорічну відпустку за бажанням працівника та у зручний для нього час (
ст. 10 Закону про відпустки та Закон № 3551);— право на додаткову відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів щорічно в обов’язковому порядку за бажанням працівника (
п. 4 ст. 25 Закону про відпустки та Закон № 3551);— пріоритетність у збереженні робочого місця при скороченні штату (
п. 5 ст. 42 КЗпП);для дітей війни
*:— право на пріоритетність у залишенні на роботі при скороченні чисельності або штату (
ст. 5 Закону № 2195);— право на щорічну відпустку за бажанням працівника та у зручний для нього час (
ст. 5 Закону № 2195);— право на додаткову відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів щорічно (
ст. 5 Закону № 2195);— виплата допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від величини страхового стажу особи (
ст. 5 Закону № 2195);* Діти війни — це громадяни України, яким на час закінчення Другої світової війни (на 2 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років (ст. 1 Закону № 2195).
для інвалідів (у тому числі інвалідів війни)
:— не встановлення випробувального строку
при прийнятті на роботу (ст. 26 КЗпП);— переведення за бажанням працівника на легшу роботу
у випадку, якщо інвалідність такого працівника настала за інших обставин, ніж унаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання (ст. 170 КЗпП);— установлення неповного робочого дня (неповного робочого тижня) на
прохання працівника (ст. 172 КЗпП);— заборона без згоди працівника до залучення до надурочної роботи та до роботи в нічний час (
частина друга ст. 172 КЗпП, ст. 55, 63 КЗпП);— пріоритетність у збереженні робочого місця інваліда при скороченні штату (
ст. 42 КЗпП);— право на щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві (
ст. 10 Закону про відпустки);— право на щорічну відпустку в зручний для працівника час (
ст. 10 Закону про відпустки);— тривалість щорічної основної відпустки для працівників-інвалідів складає: для інвалідів I і II груп — 30 календарних днів, для інвалідів III групи — 26 календарних днів (
ст. 6 Закону про відпустки);— відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно надається інвалідам III групи, тривалістю до 60 календарних днів щорічно — інвалідам I та II груп (
п. 6, 7 ст. 25 Закону про відпустки);для чорнобильців:
— виплата чорнобильцям 1 — 4 категорії допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від величини страхового стажу особи (
ст. 37 Закону № 2240 та п. 8 ст. 20, п. 1 ст. 21, п. 1 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону № 796);— право працівника-чорнобильця 1 та 2 категорії на використання чергової відпустки у зручний для нього час (
п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону № 796);— право працівника-чорнобильця 1 та 2 категорії на отримання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік за основним місцем роботи
(п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону № 796).Для працюючих пенсіонерів вітчизняне законодавство не передбачає якихось спеціальних трудових пільг чи гарантій порівняно зі звичайними працівниками (тобто такими, які не досягли пенсійного віку). Винятком у цьому випадку є обов’язок роботодавця надавати такій категорії працівників
відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 30 календарних днів щорічно (п. 6 ст. 25 Закону про відпустки). Така відпустка повинна надаватися за бажанням працюючого пенсіонера в обов’язковому порядку.При звільненні з роботи працюючих пенсіонерів ніяких спеціальних обмежень законодавством не передбачено: розірвання трудового договору відбувається в загальному порядку, як і зі звичайними працівниками.
ПОДАТОК З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Як і звичайним працівникам, працюючим пенсіонерам виплачується заробітна плата. Згідно з
п. 1.1 ст. 1 Закону про ПДФО під заробітною платою розуміється винагорода за виконану роботу, а також будь-які інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку в зв’язку з відносинами трудового найму.Щодо оподаткування заробітної плати працюючих пенсіонерів, то
Законом про ПДФО не передбачено якихось спеціальних пільг. Тому обкладання заробітної плати працюючих пенсіонерів податком з доходів фізичних осіб (далі — ПДФО) буде здійснюватися на загальних підставах.Так, об’єктом оподаткування ПДФО є сума нарахованої заробітної плати працюючого пенсіонера, зменшена на суму утриманих внесків до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності* та при дотриманні нижченаведених умов — податкової соціальної пільги (звичайної або підвищеної).
* Внески до Фонду безробіття відніматися не будуть, адже із заробітку працюючих пенсіонерів внески до цього Фонду не утримуються.
Згідно з
п. 7.1 ст. 7 Закону про ПДФО ставка ПДФО буде складати 15 % від об’єкта оподаткування.Умовами
, які дають право на застосування податкової соціальної пільги (як звичайної, так і підвищеної), є:— розмір нарахованої заробітної плати працюючого пенсіонера не повинен перевищувати розміру місячного мінімального прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на початок звітного року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2008 році ця гранична величина складає 890 грн. та діє протягом усього 2008 року);
— особа повинна подати роботодавцю заяву на застосування податкової соціальної пільги та ксерокопії підтверджуючих документів (для застосування податкової соціальної пільги в підвищеному розмірі).
Нарахована заробітна плата працюючого пенсіонера може зменшуватися на розмір
загальної податкової соціальної пільги, яка дорівнює 50 % однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (п.п. 6.1.1 Закону про ПДФО). У 2008 року розмір загальної податкової соціальної пільги складає 257,50 грн.Якщо працюючий пенсіонер одночасно відноситься до однієї з пільгових категорій працівників, то за умови дотримання вищезазначених умов та наявності підтверджуючих документів сума його нарахованої заробітної плати може зменшуватися на
підвищений розмір податкової соціальної пільги. А саме:— згідно з
п.п. 6.1.2 Закону про ПДФО ПСП у розмірі 150 % від загальної податкової соціальної пільги застосовується, якщо працюючий пенсіонер:а) є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
в) має троє чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину;
г) є вдівцем або вдовою;
д) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
е) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;
є) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів.
У 2008 року розмір цієї підвищеної податкової соціальної пільги складає
386,25 грн.;— згідно з
п.п. 6.1.3 Закону про ПДФО ПСП у розмірі 200 % від загальної податкової соціальної пільги застосовується, якщо працюючий пенсіонер є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці, повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави; учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка в той час працювала в тилу тощо відповідно до переліку п.п. 6.1.3 Закону про ПДФО. У 2008 року розмір такої підвищеної податкової соціальної пільги складає 515,00 грн.Однак, якщо працюючий пенсіонер відноситься до кількох пільгових категорій працівників і має право на застосування ПСП з двох і більше підстав, то податкова соціальна пільга буде застосовуватися
лише один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір (п. 6.2 Закону про ПДФО).
ВНЕСКИ ДО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ
Нарахування.
Згідно зі ст. 19 Закону № 1058 нарахування внесків до Пенсійного фонду здійснюється на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які підлягають оподаткуванню ПДФО, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності.При цьому норми
Закону № 1058 не містять будь-яких обмежень чи пільг у нарахуванні пенсійних внесків на заробіток працюючих пенсіонерів. Тому на суму нарахованого місячного доходу працюючих пенсіонерів нараховуються внески до Пенсійного фонду в загальному порядку, тобто за ставкою 33,2 % від об’єкта оподаткування.Якщо ж працюючий пенсіонер є інвалідом, то згідно зі
ст. 4 Закону № 400/97-ВР роботодавці, в яких працюють інваліди, нараховують внески до Пенсійного фонду в розмірі 4 % на фонд оплати праці та допомогу з тимчасової непрацездатності працівників-інвалідів, а на фонд оплати праці та допомогу з тимчасової непрацездатності всіх інших працівників нарахування пенсійних внесків проводиться в розмірі 33,2 % від об’єкта оподаткування.Утримання.
Згідно зі ст. 4 Закону № 400 розмір пенсійних внесків із заробітної плати та допомоги з тимчасової непрацездатності працівників (у тому числі пенсіонерів) складає 2 % незалежно від розміру заробітку працівника. Нагадаємо, що двохвідсотковий розмір пенсійних внесків діє з 1 січня 2008 року відповідно до змін, унесених до ст. 4 Закону № 400 Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI.Згідно зі
ст. 42 Закону № 1058 час роботи особи після призначення пенсії включається до її страхового стажу та враховується у випадку звернення за її перерахунком.Згідно з нормами
ст. 69 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії за віком або інвалідністю не менше ніж два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, за заявою пенсіонера встановлюється новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, що визначається за два роки підряд після призначення пенсії. Тому, якщо пенсіонер буде працювати після призначення пенсії, то це вплине на подальший розмір його пенсії.Перерахунок пенсії в цьому випадку проводитиметься за заявою такого працівника. Крім того, заявнику необхідно подати до наявних документів, що зберігаються в Пенсійному фонді, додаткові документи про трудовий стаж, який не враховано в пенсійній справі та документи про заробіток за вказаний період. У разі подальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше ніж через два роки роботи після попереднього перерахунку.
ВНЕСКИ ДО ФОНДУ З ТИЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Нарахування.
Відповідно до ст. 21 Закону № 2240 об’єктом обкладення страховими внесками є:— для роботодавців — суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають оподаткуванню ПДФО;
— для працівників — суми оплати праці, що включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають оподаткуванню ПДФО.
Відповідно до
ст. 1 Закону № 2213 розмір соцстрахівських внесків, які нараховує та сплачує роботодавець, складає 1,5 % фактичних витрат на оплату праці всіх найманих працівників. У тому числі така ставка застосовується і до заробітку працівників-пенсіонерів.Утримання.
Якщо заробітна плата працівника (у тому числі пенсіонера) нижча прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи*, розмір внеску складає 0,5 % від суми оплати праці працівника; якщо ж заробітна плата працівника вища прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи, розмір внеску — 1 % від суми оплати праці.* Розмір прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи у 2008 році складає: з 1 січня — 633,00 грн., з 1 квітня — 647,00 грн., з 1 липня — 649,00 грн., з 1 жовтня — 669,00 грн.
Ураховуючи, що працюючі пенсіонери сплачують внески до Фонду з тимчасової втрати працездатності на загальних підставах, вони є застрахованими особами, а тому мають повне право разом з іншими застрахованими особами на отримання від Фонду передбачених законодавством відповідних видів матеріального забезпечення.
Разом з тим згідно з
п. 5 ст. 34 Закону № 2240 у разі смерті працюючого пенсіонера допомога на поховання не виплачуватиметься за рахунок коштів Фонду тимчасової втрати працездатності. Це також підтверджує лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.03.2008 р. № 04-06/Ш-30з-43. Тому незалежно від того, перебував пенсіонер у трудових відносинах на момент настання смерті чи ні, згідно зі ст. 9 Закону № 1058 допомога на поховання такого пенсіонера буде надаватися за рахунок коштів Пенсійного фонду.
ВНЕСКИ ДО ФОНДУ БЕЗРОБІТТЯ
Нарахування.
Згідно зі ст. 19 Закону № 1533 об’єктом обкладення страховими внесками (як для роботодавців, так і для працівників) є суми оплати праці, що включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають оподаткуванню ПДФО.Відповідно до
ст. 1 Закону № 2213 розмір внесків на безробіття для роботодавців складає 1,3 % від фонду оплати праці всіх працівників (у тому числі пенсіонерів).А ось
утримання внесків на безробіття із заробітної плати працівників-пенсіонерів не здійснюються. Причиною тому є те, що відповідно до законодавства пенсіонери — це особи, які втратили працездатність, тому вони не мають права на відповідні види матеріального забезпечення за рахунок ФСС на випадок безробіття.Отже, згідно зі
ст. 5 Закону № 1533 та п. 2.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Мінпраці від 18.12.2000 р. № 339, працюючі пенсіонери не підлягають страхуванню на випадок безробіття та відповідно не є платниками страхових внесків. Це саме підтверджує й лист Мінпраці від 11.06.2004 р. № ДЦ-09-2598.Для всіх інших працівників утримання внесків на безробіття здійснюється на загальних підставах, тобто в розмірі 0,5 % від суми їх нарахованої заробітної плати.
ВНЕСКИ ДО ФОНДУ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
Згідно зі
ст. 47 Закону № 1105 об’єктом обкладення страховими внесками (як для роботодавців, так і для працівників) є суми оплати праці, що включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню ПДФО. Однак щодо обкладення внесками заробітку працюючих пенсіонерів у Законі № 1105 не зазначено жодних особливостей, тому в цьому випадку внески нараховуватимуться в загальному порядку.Для кожного роботодавця Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві встановлює окремий
страховий тариф внесків, розмір якого залежить від того, до якого з класів професійного ризику віднесено роботодавця згідно зі ст. 1 Закону № 2272. Лише для бюджетних організацій згідно зі ст. 4 Закону № 2272 страховий тариф установлено в розмірі 0,2 % від сум фактичних витрат на оплату праці всіх найманих працівників (у тому числі працівників-пенсіонерів).
Приклад.
На підприємстві працює працівник, який є пенсіонером за віком. До того ж такий працівник є інвалідом ІІ групи. Працівник надав підприємству копії документів, що підтверджують його статус:— пенсіонера — копію пенсійного посвідчення;
— інваліда ІІ групи — копію інвалідного посвідчення.
Крім того, працівник подав до бухгалтерії підприємства заяву з підтверджуючими документами щодо застосування підвищеного розміру ПСП за п.п. 6.1.2 Закону про ПДФО (як інваліда ІІ групи). Розмір такої ПСП складає 386,25 грн.
За серпень 2008 року працівнику нараховано заробітну плату в розмірі 800 грн.
Наведемо в таблиці відображення зазначеної ситуації у бухгалтерському обліку підприємства.
| № з/п | Зміст господарської операції | Дт | Кт | Сума, грн. | ВД | ВВ |
| 1 | Нараховано заробітну плату працівнику за поточний місяць | 93 | 661 | 800,00 | — | 800,00 |
| 2 | Нараховано на заробітну плату: — внески до Пенсійного фонду (4 %*) | 93 | 651 | 32,00 | — | 32,00 |
| — соцвнески до Фонду з тимчасової втрати працездатності (1,5 %) | 93 | 652 | 12,00 | — | 12,00 | |
| — соцвнески до Фонду страхування від безробіття (1,3 %) | 93 | 653 | 10,40 | — | 10,40 | |
| — внески до Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві (умовно — 1 %) | 93 | 656 | 8,00 | — | 8,00 | |
| 3 | Утримано: — ПДФО із нарахованої заробітної плати працівника (800,00 - 16,00 - 8,00 - 386,25**) x 15 % | 661 | 641 | 58,46 | — | — |
| — внески до Пенсійного фонду (2 %) | 661 | 651 | 16,00 | — | — | |
| — соцвнески до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності (1 %) | 661 | 652 | 8,00 | — | — | |
| — соцвнески до Фонду страхування безробіття (0,5 %) | 661 | 653 | —*** | — | — | |
| 4 | Виплачено заробітну плату працівнику (800,00 - 58,46 - 16,00 - 8,00) | 661 | 301 | 717,54 | — | — |
| * Пенсійний внесок нараховується в розмірі 4 %, а не в розмірі 33,2 %, тому що працівник є інвалідом. ** ПСП у розмірі 386,25 грн. надається працівнику не тому, що він є пенсіонером, а тому що він є інвалідом II групи. *** Внесок до Фонду безробіття із заробітку працівника не утримується, тому що він є пенсіонером. | ||||||
ІНДЕКСАЦІЯ ДОХОДІВ
Згідно зі
ст. 42 Закону № 1058 пенсії підлягають індексації відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. При цьому працюючим пенсіонерам спочатку індексується заробітна плата (п. 9 Порядку № 1078).Пенсія пенсіонера підлягає індексації на підставі довідки, виданої роботодавцем, у якого працює пенсіонер. Така довідка складається в довільній формі, але обов’язковими реквізитами повинні бути: сума нарахованої заробітної плати пенсіонера, проіндексована її сума та сума індексації.
У результаті загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи.
Згідно з
п. 9 Порядку № 1078 у двотижневий строк після проведення індексації оплати праці роботодавець повинен надати таку довідку до територіальних органів Пенсійного фонду. Таку довідку роботодавець повинен надати й у випадку звільнення пенсіонера з роботи.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 3212-VII.Закон № 3551 —
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII .Закон № 2195
— Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-IV.Закон № 796
— Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.Закон про відпустки
— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Закон про ПДФО
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Закон № 1058
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.Закон № 400
— Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.Закон № 2240
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.Закон № 1533
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.Закон № 1105
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.Закон № 2213
— Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III.Закон № 2272
— Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-III.Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.
