Чи можна утримати із зарплати працівника зайво виплачену суму
Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
При перевірці закладу освіти працівниками КРУ було виявлено зайво нараховані та виплачені суми заробітної плати працівнику за 2007 рік.
Чи має право бухгалтер утримати із заробітної плати працівника в поточному році зайво нараховану та отриману ним суму за минулий рік без згоди такого працівника?
(Дніпропетровська обл.)
Без згоди працівника бухгалтер не має права утримати зайво нараховані та виплачені суми заробітної плати. Пояснимо чому.
Ст. 110 КЗпП
установлює, що при кожній виплаті заробітної плати власник чи уповноважений ним орган має повідомити працівника про дані, що стосуються періоду, за який провадиться оплата праці, у тому числі і про розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати.До
утримань із заробітної плати належать такі, що регламентуються законодавчими документами і здійснюються роботодавцем обов’язково. Це утримання до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування, податку з доходів фізичних осіб.Усі
відрахування із заробітної плати можна поділити на:— обов’язкові, що провадяться за виконавчими документами, відповідно до
ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-ХІV (виконавчими листами і постановами судів, судовими наказами, виконавчими написами нотаріусів, посвідченнями комісій з трудових спорів, виданими на підставі рішень таких комісій, тощо);— з ініціативи роботодавця згідно зі
ст. 127 і 136 КЗпП (для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати, погашення боргу щодо підзвітної суми, повернення зайво виплачених сум у результаті лічильних помилок, для відшкодування шкоди, заподіяної з вини працівника, у розмірі не більше середнього місячного заробітку, при звільненні працівника до закінчення того робочого року, у рахунок якого він уже отримав щорічну оплачувану відпустку, за невідпрацьовані дні);— добровільні, що здійснюються за заявою працівника, поданою письмово до бухгалтерії підприємства (на добровільне страхування, оплату комунальних послуг, оплату товарів, придбаних у кредит, утримання членських профспілкових внесків тощо).
Зайво виплачені працівникам суми може бути утримано з їх заробітної плати лише у випадках, передбачених законодавством, і за умови дотримання норм
статей 127, 128 КЗпП.Так, у
ст. 127 КЗпП зазначено: «відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення сум, зайво виплачених… якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахувань».Щоб здійснити такі відрахування, роботодавець має видати
наказ (розпорядження) про утримання зайво нарахованих сум заробітку у строк не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно нарахованої суми. Працівник, у свою чергу, має ознайомитися з наказом і поставити на ньому свій підпис. Також бажано, щоб працівник написав: «З наказом ознайомлений. Згоден на здійснення щомісячних утримань з моєї заробітної плати в розмірі… на погашення заборгованості, пов’язаної із зайвою виплатою заробітної плати (надбавки, доплати)».Крім того, працівник може написати заяву про свою згоду на утримання із зарплати цієї суми.
Перерахунок заробітної плати працівнику необхідно оформити бухгалтерською довідкою із зазначенням причин, що спричинили такий перерахунок. Результат перерахунку включається до розрахунково-платіжної відомості того місяця, в якому його було здійснено.
Але якщо строк видання наказу закінчився (як у нашому випадку) або
якщо працівник не згоден з тим, щоб із його зарплати було проведено утримання незаконно виплачених йому сум, наказ адміністрації не може бути виконано, тобто не можна утримати ці суми із зарплати працівника. При цьому незгоду працівника повернути незаконно виплачену йому суму (надбавку, доплату) не звільняє заклад від обов’язку відшкодувати незаконно витрачені бюджетні кошти. У такому разі настає матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну закладу. Підстави та умови матеріальної відповідальності працівників, у тому числі й керівників за шкоду, заподіяну закладу (установі), викладено у главі ІХ КЗпП (ст. 130 — 138).Для покладання на працівника матеріальної відповідальності за шкоду необхідно довести наявність підстав та умов, передбачених
ст. 130 КЗпП. А тому спочатку визначається винна особа, дії (бездіяльності) якої заподіяли шкоду.У цьому випадку до винних осіб, зокрема, можуть бути віднесені: керівник закладу (у разі видання наказу про зайві виплати), працівник кадрової служби (у разі надання до бухгалтерії неправильних даних про відпрацьований час працівника), працівник бухгалтерії (який припустився помилки).
При виявленні безпосередніх осіб, причетних до заподіяння шкоди, спричиненої виплатою зайвих сум, вони зобов’язані відшкодувати шкоду в межах законодавства.
Щодо обмеження розміру відрахувань із заробітної плати винної особи зауважимо таке. Згідно з
ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю. Так, відповідно до ст. 128 КЗпП і ст. 26 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику. Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які відповідно до законодавства не звертається стягнення (ст. 129 КЗпП).Якщо працівник не згоден з відрахуванням чи його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. Строки звернення до органів, що розглядають трудові спори, а також порядок розгляду таких спорів викладено у главі ХV КЗпП (ст. 221 — 2411).
