Щодо оплати листка непрацездатності, якщо застрахована особа не мала заробітку з поважних причин

Повідомляємо, що розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266.

Відповідно до п. 4 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата застрахованої особи для оплати листка непрацездатності, є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Згідно із п. 10 Порядку, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа

Якщо середня заробітна плата (дохід) обчислюється відповідно до пункту 10 цього Порядку, середньоденна заробітна плата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) на середньомісячну кількість робочих днів (годин), встановлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи).

Отже, у наведеному у листі випадку середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною, по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, по вагітності та пологах повинна розраховуватися

Заступник директора С. Буринський

У листі, що коментується, Фонд соцстраху з тимчасової втрати працездатності роз’яснює порядок розрахунку середньої заробітної плати для виплати допомог з Фонду, якщо застрахована особа в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку не мала заробітку з поважних причин. Про це докладніше.

Як відомо, розрахунковим періодом для оплати листка непрацездатності є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа) перед настанням страхового випадку. З розрахункового періоду виключаються місяці (з 1-го до 1-го числа), в яких працівник не працював з поважних причин.

Поважні причини, з яких працівник не мав заробітку в розрахунковому періоді, визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266. До них належать:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

Якщо застрахована особа в розрахунковому періоді не мала заробітку із зазначених причин, то середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат і оплати перших п’яти днів непрацездатності визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу). При цьому середньоденна заробітна плата за один робочий день у цьому випадку визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) на момент настання страхового випадку на середньомісячну кількість робочих днів, установлену на підприємстві, в установі, організації.

Крім того, необхідно мати на увазі, що тарифні ставки (посадові оклади) на підприємствах, в установах та організаціях з часом переглядаються. Тому в цьому випадку при розрахунку допомоги необхідно виходити з тарифної ставки (посадового окладу), установленої на початок настання страхового випадку.

Як звертає увагу Фонд у листі, такого порядку необхідно дотримуватися при розрахунку середньої заробітної плати для оплати допомог по тимчасовій непрацездатності, що виплачуються з цього Фонду.

Однак тут додатково виникає запитання: як визначається середньомісячна кількість робочих днів?

Цей момент роз’яснювало раніше Мінпраці в листі від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020. Так, для розрахунку середньомісячної кількості робочих днів береться кількість робочих днів за балансом робочого часу підприємства, установи, організації (їх підрозділів) у розрахунковому періоді 6 календарних місяців.

Наведемо умовний числовий приклад.

1 квітня у працівниці закінчилася відпустка для догляду за дитиною до трьох років. З 2 по 8 квітня 2009 року включно вона перебувала на лікарняному, на підтвердження чого надала листок непрацездатності. Оскільки в розрахунковому періоді (жовтень 2008 року — березень 2009 року) жінка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому в цей період вона не отримувала заробітної плати. Посадовий оклад працівниці на момент настання страхового випадку (на початок хвороби) становив 1800 грн. У підрозділі, у штаті якого значиться працівниця, установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя).

Страховий стаж працівниці — 7 років.

Визначимо середньомісячну кількість робочих днів.

Загальна кількість робочих днів за балансом робочого часу підрозділу в розрахунковому періоді (жовтень 2008 року — березень 2009 року) склала:

23 + 20 + 23 + 20 + 20 + 21 = 127 робочих днів.

Середньомісячна кількість робочих днів дорівнює:

127 : 6 = 21,17.

Середньоденна заробітна плата становитиме:

1800 : 21,17 = 85,03 грн.

На період тимчасової непрацездатності (з 2 по 8 квітня 2009 року) припадають 5 робочих днів. При страховому стажі 7 років листок непрацездатності оплачується в розмірі 80 % середньої заробітної плати.

За рахунок коштів роботодавця буде оплачено:

85,03 x 3 x 0,8 = 204,07 грн.

За рахунок коштів Фонду буде оплачено:

85,03 x 2 x 0,8 = 136,05 грн.

Загальна сума лікарняних становитиме:

204,07 + 136,05 = 340,12 грн.

Наостанку додамо: якщо працівнику встановлено неповну місячну тарифну ставку (оклад), то розрахунок допомоги провадять виходячи з її неповного розміру.

Олена ПАВЛЕНКО, головний редактор