Нововведення в порядку надання допомоги по безробіттю
Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
У зв’язку з останніми змінами законодавства у сфері зайнятості населення та соціального страхування на випадок безробіття Мінпраці підкоригувало свою нормативну базу. Істотні зміни було внесено
наказом від 11.02.2009 р. № 52 до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці від 20.11.2000 р. № 307 (далі — Порядок № 307). Це пов’язане з необхідністю приведення Порядку № 307 у відповідність до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.11.2000 р. № 1533-III (далі — Закон № 1533) і Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII (далі — Закон № 803). Нагадаємо, що з 13 січня 2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799-VI (далі — Закон № 799), який уніс зміни до згаданих вище законів.Про найважливіші зміни в порядку надання допомоги по безробіттю ми розповімо далі.
Отже, відповідно до нової редакції
п. 3 ст. 1 Закону № 1533 розширено перелік осіб, які підлягають страхуванню на випадок безробіття. Тепер до них належать особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, та військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби). До того ж страхуванню на випадок безробіття тепер підлягають іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні. У зв’язку з цим було внесено відповідні зміни до Порядку № 307, відповідно до яких зазначені особи серед інших застрахованих осіб мають право на допомогу по безробіттю в разі, якщо вони втратили роботу з не залежних від них причин , визначені в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного (неповного) робочого дня (тижня), проходили службу або виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески.Оскільки з 13 січня 2009 року
Законом № 799 до 1 січня 2011 року призупинено дію ст. 5 Закону № 1533, із зазначеної дати страхуванню на випадок безробіття підлягають також працюючі пенсіонери. Водночас згідно з п.п. «г» ч. 3 ст. 2 Закону № 803 пенсіонерів не може бути визнано безробітними. У разі призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсій за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку виплата допомоги по безробіттю припиняється (п.п. 7 п. 5.5 Порядку № 307). Таким чином, незважаючи на те, що із заробітної плати пенсіонерів утримуються внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, право на допомогу по безробіттю вони не мають. Водночас згідно з ч. 5 ст. 6 Закону № 1533 працюючі пенсіонери в разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги з пошуку відповідної роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.Звільнення за угодою сторін (
п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю від 10.12.71 р., далі — КЗпП) тепер не є втратою роботи з не залежних від застрахованих осіб причин. Тому особи, звільнені за угодою сторін , як і особи, котрі звільнилися за власним бажанням, отримуватимуть допомогу по безробіттю починаючи з 91-го календарного дня після реєстрації у службі зайнятості в розмірі 80 % від певного розміру. При цьому тривалість виплати допомоги скорочується на строк до 90 календарних днів.Згідно з новою редакцією
п. 2.2 Порядку № 307 втратою роботи з не залежних від застрахованих осіб обставин вважається припинення трудового договору відповідно до ст. 36 (пп. 2, 3), ст. 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником чи уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного або трудового договору), ст. 39, ст. 40 (пп. 1, 2, 5, 6) КЗпП, а для військовослужбовців — звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров’я, у зв’язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за сімейних обставин або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов’язок та військову службу).Порядок № 307
доповнено новим п. 2.13, згідно з яким умовою для призначення допомоги по безробіттю є готовність особи до участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для неї є прийнятною. Слід зауважити, що це новий вид робіт, передбачений ст. 231 Закону № 803, до яких залучатимуться безробітні. У свою чергу, поняття «прийнятна робота», а також перелік випадків, коли робота не є прийнятною для безробітного, визначено у ст. 7 Закону № 803.Якщо участь у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах є прийнятною роботою для безробітного, але він
відмовляється від неї без поважних причин, розмір допомоги по безробіттю, визначений відповідно до пп. 2.1 і 2.7 Порядку № 307, зменшується на 50 % на строк до трьох місяців.Також зауважимо, що перелік підстав для припинення виплати допомоги по безробіттю (
п. 5.5 Порядку № 307) доповнено двома новими підставами, а саме:— відмова безробітного від двох пропозицій прийнятної роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації;
— відмова від роботи за фахом, здобутим після професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації.
До внесення змін у зазначених випадках було передбачено скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю на строк до 90 календарних днів.
У зв’язку з розширенням кола застрахованих осіб новими документами доповнено список документів, що є підставою для призначення допомоги по безробіттю. Так, згідно з новою редакцією п. 6.2 Порядку № 307 допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи або служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред’явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування і паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
