Щодо оплати листків непрацездатності у період простою

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Щодо

оплати листків непрацездатності у період простою

Лист від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09

 

У Департаменті соціального партнерства і

загальнообов’язкового державного соціального страхування Міністерства праці та соціальної політики розглянуто <…> лист щодо оплати листків непрацездатності у період простою.

Незалежно від того, чи тимчасова непрацездатність працівника настала

до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266.

Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку розрахунковим періодом для

застрахованої особи є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (у тому числі тимчасова втрата працездатності), протягом якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески.

У <...> прикладі листок непрацездатності працівникові має бути оплачено

за робочі дні за графіком роботи цього працівника, що пропущені через хворобу, розрахунковим періодом для обчислення середньоденної заробітної плати будуть останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Оскільки підприємство перебувало у простої з оплатою 2/3 тарифної ставки всі 6 місяців розрахункового періоду, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з 2/3 тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові.

Пунктом 10 Порядку передбачено визначення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, тільки у випадках, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) або якщо страховий випадок настав у перший день роботи. Простій не з вини працівника не відноситься до зазначених поважних причин.

Також ураховуючи, що відповідно до п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистки заробітної плати оплата простою не з вини працівника включається до фонду оплати праці і з цієї суми сплачуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, сума оплати простою включається до обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

 

Директор Департаменту соціального партнерства
і загальнообов’язкового державного соціального страхування
В. Ступак

 

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

　

Думка Мінпраці: період і оплата простою враховуються в розрахунку середньої зарплати при визначенні лікарняних

 

У листі, що коментується, Мінпраці порушує питання розрахунку лікарняних у разі, якщо на весь розрахунковий період припадає простій на підприємстві або якщо до розрахункового періоду потрапляє період, протягом якого було оформлено простій.

Раніше Мінпраці вже роз’яснювало це питання (лист від 25.06.2004 р. № 20-338, консультація в газеті «Праця і зарплата», 2007, № 9, с. 18). Сутність роз’яснень зводилася до такого: період, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігалася середня заробітна плата, не повинен включатися до розрахунку середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності. Отже, період простою та сума оплати простою (2/3 тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику) за такою логікою також не повинні включатися до розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняного.

У листі, що коментується, Мінпраці кардинально змінило свій підхід до цього питання. Тепер відомство вважає, що період простою, а також сума його оплати повинні брати участь у розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняного листка. Для аргументації на користь такої точки зору Мінпраці посилається на п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5. Відповідно до цієї норми оплата простою включається до фонду оплати праці. А отже, з таких сум сплачуються страхові внески до Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності і такі суми беруть участь в обчисленні середньої зарплати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця. Звичайно, що й робочі дні за графіком роботи підприємства, протягом яких працівник не працював у зв’язку з простоєм, братимуть участь у розрахунку лікарняних.

 

Олена ПАВЛЕНКО, головний редактор