Види і тривалість щорічних відпусток

Редакція ОП
Оплата праці Квітень, 2009/№ 8
В обраному У обране
Друк
Стаття

ВИДИ І ТРИВАЛІСТЬ ЩОРІЧНИХ ВІДПУСТОК

 

Наближається літня пора — час відпочинку та відпусток. Про те, які види щорічних відпусток установлює законодавство, кому вони надаються та якої тривалості бувають, ви дізнаєтеся зі статті.

 

Марія КОЛЕСНИЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Використані документи

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Список № 1 —

Список виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.

Список № 2

— Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.

 

Законодавство України передбачає кілька видів відпусток. Так,

ст. 4 Закону про відпустки встановлюються такі відпустки:

1) щорічні;

2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;

3) творчі;

4) соціальні;

5) відпустки без збереження заробітної плати.

Як правило, на літній період припадає пік надання щорічних відпусток. Види щорічних відпусток, їх тривалість, право на їх отримання, а також порядок та умови надання регулюються

ст. 74 — 76, 79 — 82 КЗпП і Законом про відпустки.

Статтею 4 Закону про відпустки

передбачено такі види щорічних відпусток:

— основна (

ст. 6 Закону про відпустки);

— додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (

ст. 7 Закону про відпустки);

— додаткова відпустка за особливий характер праці (

ст. 8 Закону про відпустки);

— інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відпустки обов’язково надаються всім працівникам, які виконують роботу на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також особам, які працюють за трудовим договором у фізичних осіб (

ст. 2 Закону про відпустки). Право на відпустку також мають іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні.

Докладніше розглянемо види щорічних відпусток.

 

Щорічна основна відпустка

Тривалість щорічної основної відпустки становить

не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік (ст. 6 Закону про відпустки). Тривалість відпрацьованого робочого року обчислюється з дня укладення трудового договору.

Деяким категоріям працівників щорічна основна відпустка може встановлюватися більшої тривалості.

Ураховуючи положення

ст. 6 Закону про відпустки, а також інших законодавчих та нормативно-правових документів, наведемо тривалість щорічних основних відпусток для окремих категорій працівників у табличній формі.

 

№ з/п

Категорія працівників

Тривалість щорічної основної
відпустки

Підстава

1

2

3

4

1

Виробничо-промисловий персонал вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятий на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів та рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин

24 календарні дні
зі збільшенням за кожні два відпрацьовані роки
на 2 календарні дні,
але не більше 28 календарних днів

Ч. 2 ст. 6 Закону про відпустки

2

Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах і в розрізах, кар’єрах та рудниках завглибшки до 150 метрів

24 календарні дні зі збільшенням на 4 календарні дні при стажі роботи на цьому підприємстві 2 роки
та більше

Ч. 3 ст. 6 Закону про відпустки

3

Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах і в розрізах, кар’єрах та рудниках завглибшки 150 метрів та нижче

28 календарних днів незалежно від стажу роботи

Ч. 3 ст. 6 Закону про відпустки

4

Працівники лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних та лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв за Списком робіт, професій та посад, затвердженим постановою КМУ від 09.06.97 р. № 570

28 календарних днів

Ч. 4 ст. 6 Закону про відпустки

5

Воєнізований особовий склад рятувальних частин

30 календарних днів

Ч. 5 ст. 6 Закону про відпустки

6

Невоєнізовані працівники гірничорятувальних частин

24 календарні дні зі збільшенням за кожні два
відпрацьовані роки на
2 календарні дні, але не більше 28 календарних днів

Ч. 5 ст. 6 Закону про відпустки

7

Керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ та закладів, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники

До 56 календарних днів

Ч. 6 ст. 6 Закону про відпустки

8

Інваліди I та II груп

30 календарних днів

Ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки

9

Інваліди III групи

26 календарних днів

Ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки

10

Особи віком до 18 років

31 календарний день

Ч. 8 ст. 6 Закону про відпустки

11

Тимчасові, а також сезонні працівники за Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278

Пропорційно відпрацьованому часу

Ч. 9 ст. 6 Закону про відпустки

12

Педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти

Не менше 42 календарних днів

Ст. 47 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР

13

Державні службовці

30 календарних днів

Ст. 35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII

14

Члени Центральної виборчої комісії

45 календарних днів

П. 4 ст. 37 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004 р. № 1932-IV

15

Посадові особи органів місцевого
самоврядування

30 календарних днів, якщо законами України не передбачено більшої тривалості

Ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III

16

Працівники дипломатичної служби

30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більшої тривалості

Ст. 36 Закону України
«Про дипломатичну службу» від 20.09.2001 р. № 2728-III

17

Судді

30 робочих днів

П. 5 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.92 р. № 2862-XII

18

Прокурори та слідчі прокуратури

30 календарних днів

Ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII

19

Журналісти

36 календарних днів на щорічну відпустку

Ст. 13 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР

20

Випускники професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання, які навчалися 10 та більше місяців, віком до 18 років

31 календарний день

Ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР

21

Працівники протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим з активними формами туберкульозу, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що містять їх

Не менше 36 календарних днів

Ст. 23 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 05.07.2001 р. № 2586-III

22

Працівники протитуберкульозних закладів, які захворіли на туберкульоз у результаті виконання службових обов’язків

45 календарних днів

23

Медичні працівники, заражені вірусом імунодефіциту людини або хворі на СНІД у результаті виконання професійних обов’язків

56 календарних днів

Ст. 27 Закону України «Про запобігання захворюванню синдромом набутого імунодефіциту (СНІД) і соціальний захист населення» від 12.12.91 р. № 1972-XII

24

Військовослужбовці строкової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Не менше 30 діб (без урахування часу проїзду)

Ст. 25 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII

25

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають вислугу в календарному обчисленні:
— до 10 років;
— від 10 до 15 років;
— від 15 до 20 років;
— понад 20 років

 

 

 

30 календарних днів;
35 календарних днів;
40 календарних днів;
45 календарних днів

Ч. 1 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII

26

Особи рядового і начальницького складу Держспецзв’язку та захисту інформації України, які мають вислугу років:
— до 10 календарних років;
— від 10 до 20 календарних років;
— від 20 до 25 календарних років;
— від 25 і більше календарних років

 

 

 

30 діб;
35 діб;
40 діб;
45 діб

Ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» від 23.02.2006 р. № 3475-IV

27

Особи рядового і начальницького складу Держспецзв’язку та захисту інформації України, котрі є учасниками бойових дій та прирівняними до них особами (незалежно від вислуги років)

45 діб

Ч. 7 ст. 21 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» від 23.02.2006 р.
№ 3475-IV

28

Громадяни під час проходження альтернативної служби

15 календарних днів

Ст. 16 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.91 р. № 1975-XII

 

Право на щорічну основну відпустку визначається стажем. Так, до стажу роботи, що дає право на таку відпустку, включаються:

1) час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

2) час, коли працівник фактично не працював, але:

— за ним зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);

— за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному

ст. 25 і 26 Закону про відпустки (за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі хвороби дитини на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний) — до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку);

3) час навчання:

— з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;

— нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією чи перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;

4) якщо працівник, переведений на підприємство з іншого підприємства, повністю або частково не використав щорічні основну і додаткову відпустки та не отримав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну і додаткову відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки на попередньому місці роботи;

5) інші періоди роботи, передбачені законодавством.

 

Щорічні додаткові відпустки

Щорічна додаткова відпустка

за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці встановлюється на підставі ст. 7 Закону про відпустки. Така відпустка тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів. Такі види робіт визначаються за Списком № 1.

Щорічна додаткова відпустка

за особливий характер праці згідно зі ст. 8 Закону про відпустки надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з:

1) підвищеним

нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я. Перелік таких професій затверджено Списком № 2. Тривалість відпустки встановлюється до 35 календарних днів;

2)

ненормованим робочим днем. Перелік робіт з ненормованим робочим днем визначається згідно зі списками посад, робіт і професій, установленими в колективному договорі чи угоді. Тривалість відпустки — до 7 календарних днів. Умови надання такої відпустки викладено в Рекомендаціях про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7.

Конкретна тривалість

цих видів додаткових відпусток установлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в зазначених умовах за результатами атестації робочих місць за умовами
праці.

За наявності декількох підстав для надання щорічної додаткової відпустки працівник може скористатися лише однією з них за власним вибором. Право на щорічні додаткові відпустки з декількох підстав мають окремі категорії працівників відповідно до

Списків № 1 та 2.

До стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку, включаються:

1) час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами чи з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії чи посади;

2) час щорічних основної та додаткової відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не відчувають впливу несприятливих виробничих факторів.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватися як одночасно із щорічною основною відпусткою, так і окремо. Загальна тривалість щорічної основної та додаткової відпусток

не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів.

Крім розглянутих нами основних видів відпусток, законодавство не забороняє роботодавцям за рахунок власних коштів надавати своїм працівникам інші види відпусток, але при цьому конкретні види і тривалість таких відпусток має бути застережено в колективному договорі. Так, підприємство може надати своїм працівникам додаткову щорічну відпустку за стаж роботи в компанії. При цьому відпустка може залежати від кількості років роботи на такому підприємстві, особливих трудових досягнень та інших умов.

 

Святкові та неробочі дні

Святкові та неробочі дні, установлені

ст. 73 КЗпП, при визначенні тривалості щорічних відпусток (основної та додаткової) не враховуються. Отже, якщо час відпустки припадає на святкові чи неробочі дні, то відпустка продовжується на кількість святкових і неробочих днів, що припали на період відпустки. При цьому оплата святкових і неробочих днів не провадиться.

Згідно зі

ст. 73 КЗпП святковими та неробочими днями у 2008 році були:

1 січня — Новий рік;

7 січня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

27 квітня — Великдень;

1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня — День Перемоги;

15 червня — Трійця;

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День Незалежності України.

У 2009 році такі святкові та неробочі дні

:

1 січня — Новий рік;

7 січня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

19 квітня — Великдень;

1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня — День Перемоги;

7 червня — Трійця;

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День Незалежності України.

 

Вимоги до порядку надання щорічних відпусток

Як уже зазначалося, щорічна основна відпустка тривалістю не менше 24 календарних днів надається за повний відпрацьований календарний рік. Водночас право на щорічні основну і додаткову відпустки

повної тривалості в перший рік роботи у працівника виникає після шести місяців безперервної роботи на підприємстві, в установі, організації. Однак у випадках, визначених ст. 10 Закону про відпустки, деякі категорії працівників мають право на відпустку повної тривалості до закінчення шестимісячного терміну, а саме:

1) жінки — перед відпусткою по вагітності та пологах чи після неї;

2) жінки, які мають двох та більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

3) інваліди;

4) особи віком до 18 років;

5) чоловік, дружина якого перебуває у відпустці по вагітності та пологах;

6) особи, звільнені від проходження строкової військової чи альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців (не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання);

7) сумісники — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

8) працівники, які успішно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

9) працівники, які не використали на попередньому місці роботи повністю або частково щорічну основну відпустку та не отримали за неї грошову компенсацію;

10) працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

11) батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;

12) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним чи трудовим договором.

У разі надання відпустки

в перший рік роботи до закінчення шести місяців її тривалість визначається виходячи з відпрацьованого часу. Що стосується щорічної відпустки за другий та наступні роки роботи, то відпустку повної тривалості може бути надано в будь-який час відповідного року незалежно від кількості відпрацьованих днів.

Щорічна відпустка надається згідно зі складеним і затвердженим роботодавцем

графіком відпусток, в якому визначаються черговість надання і тривалість відпустки. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Також необхідно, щоб безперервна частина щорічної відпустки становила не менше 14 днів. Працівника має бути письмово повідомлено роботодавцем про відпустку не пізніше ніж за два тижні до неї (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки). Однак роботодавець також має враховувати, що існують певні категорії осіб, відпустка яким надається за їх бажанням та у зручний для них час. Такі категорії працівників визначено ст. 10 Закону про відпустки, а саме:

1) особи віком до 18 років;

2) інваліди;

3) жінки перед відпусткою по вагітності та пологах або після неї;

4) жінки, які мають двох та більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

5) самотня мати/батько, яка/який виховує дитину без батька/матері; опікун, піклувальник чи інші самотні особи, які фактично виховують одного чи більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружина (чоловік) військовослужбовця;

7) ветерани праці та особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особи, на яких поширюється дія

Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;

9) батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості в перший та наступні робочі роки надаються

в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням

приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки та захисту дипломного проекту й інших робіт, передбачених навчальною програмою.
А працівникам, які навчаються в загальноосвітніх вечірніх школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб їх можна було використати до початку навчання в цих закладах.

Працівникам художньо-постановної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в

літній період наприкінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Крім цього, працівникам, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їх бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менше 12 календарних днів) для супроводу дитини до місця розташування навчального закладу і у зворотному напрямку. За наявності двох чи більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводу кожної дитини.

 

Перенесення та поділ щорічної відпустки

Щорічну основну відпустку може бути

перенесено на інший час. Випадки перенесення відпустки можна поділити на три групи, а саме:

1) на вимогу працівника;

2) у зв’язку з непередбаченими обставинами;

3) з ініціативи роботодавця.

Статтею 80 КЗпП

і ст. 11 Закону про відпустки встановлено два випадки, коли роботодавець на вимогу працівника має перенести відпустку:

1) порушення власником чи уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки. Як уже зазначалося, власник чи уповноважений ним орган зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну;

2) несвоєчасна виплата власником чи уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки. Нагадаємо, що заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку (

ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки).

Щорічну відпустку має бути перенесено на інший період або продовжено

у зв’язку з непередбаченими обставинами, до яких належать:

— тимчасова непрацездатність працівника, засвідчена в установленому порядку;

— виконання працівником державних чи громадських обов’язків (якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати);

настання терміну відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

збіг щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

З ініціативи роботодавця, як виняток, щорічну відпустку

може бути перенесено на інший період, але тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням із профспілкою, якщо надання щорічної відпустки в період, застережений раніше, може несприятливо позначитися на ході роботи підприємства. У цьому випадку обов’язковою умовою є те, що частину відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів має бути використано в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється

за угодою між працівником та роботодавцем. Якщо ж причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, знову настали в період уже перенесеної відпустки, то невикористана частина відпустки надається після закінчення дії цих причин або за згодою сторін переноситься на інший період.

При

поділі щорічної відпустки на частини повинні дотримуватися пропорції, установлені Законом про відпустки, а саме: основна частина має бути не менше 14 календарних днів. Але зовсім не обов’язково, щоб працівник використав основну частину в першу чергу, головне, щоб невикористану частину щорічної відпустки було надано працівнику до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Слід пам’ятати, що

забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами чи з особливим характером праці.

На цьому ми закінчуємо розгляд теми. Про порядок розрахунку відпускних див. статтю «Розраховуємо відпускні» на с. 17.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд