Розраховуємо лікарняні

Редакція ОП
Оплата праці Серпень, 2009/№ 16
В обраному У обране
Друк
Стаття

РОЗРАХОВУЄМО ЛІКАРНЯНІ

 

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в найближчий після її призначення день виплати заробітної плати. Перед цим бухгалтеру необхідно здійснити її розрахунок.

Про основні правила розрахунку лікарняних, особливості їх нарахування в різних ситуаціях та про діючі обмеження в розрахунку лікарняних розповімо в сьогоднішній статті.

 

Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

 

У сьогоднішній публікації йтиметься про оплату

звичайних лікарняних, тобто про оплату листків непрацездатності, що засвідчують хворобу самого працівника або членів його сім’ї, які потребують догляду, при цьому такі лікарняні не пов’язані з виникненням нещасного випадку.

Нагадаємо, що лікарняні надаються застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що

повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного зі страхових випадків, передбачених Законом № 2240.

Основним документом, що регламентує порядок обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності, є

Порядок № 1266.

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності (

сума лікарняних) визначається за такою формулою:

 

Л = Зсер х Крдх х С %

,

 

де

Л — сума лікарняних;

Зсер

— розмір середньоденної (середньогодинної) заробітної плати в розрахунковому періоді;

Крдх

— кількість робочих днів (годин) за період хвороби;

С %

— відсоток від середнього заробітку, що застосовується при розрахунку лікарняних.

 

Розрахунковою величиною для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (Зсер). Вона визначається шляхом ділення сумарного заробітку (тобто суми всіх виплат, що включаються до розрахунку) на кількість робочих днів (годин) у розрахунковому періоді (

п. 14 Порядку № 1266). Формулу розрахунку середнього заробітку працівника (Зсер) можна показати в такому вигляді:

 

Зсер = Д : Крд(г)

,

 

де

Д — дохід, що бере участь у розрахунку середнього заробітку;

Крд(г)

— кількість робочих днів (годин) у розрахунковому періоді.

 

Розглянемо особливості визначення кожного показника, що бере участь у розрахунку лікарняних. Насамперед розрахунок лікарняних починається з визначення розрахункового періоду.

 

РОЗРАХУНКОВИЙ ПЕРІОД

Відповідно до

п. 3 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для оплати лікарняних, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

У загальному випадку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень) є останні

6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 4 Порядку № 1266). Наведемо приклад. Працівника прийнято на роботу 12 січня 2009 року. У серпні 2009 року він надав лікарняний за період з 10 по 14 серпня 2009 року. У цьому випадку розрахунковим періодом є лютий — липень 2009 року.

Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа

з 1-го до 1-го числа не працювала жодного дня з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду (абз. 3 п. 4 Порядку № 1266). Відповідно до розрахунку середньої заробітної плати не включаються всі виплати, нараховані в цих місяцях.

Поважними причинами є:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа

не працювала з 1-го до 1-го числа з інших причин (перебування у щорічній, додатковій у зв’язку з навчанням, творчій відпустці, відпустці без збереження заробітної плати, на курсах підвищення кваліфікації тощо), не виключаються з розрахункового періоду. Водночас дні, протягом яких за застрахованою особою зберігалася заробітна плата (щорічна, навчальна, творча відпустка, курси підвищення кваліфікації, період простою тощо) або не зберігалася (відпустка без збереження заробітної плати), а також дні непрацездатності не беруть участі в розрахунку, оскільки ці дні не є відпрацьованими.

У табл. 1 наведемо різні ситуації з прикладами визначення розрахункового періоду.

 

Таблиця 1

Визначення розрахункового періоду

Ситуація

Розрахунковий період

Приклад

1

2

3

1. Якщо працівник відпрацював у цього роботодавця понад шість повних місяців

Шість повних календарних місяців роботи(з 1-го до 1-го числа)*, що передують місяцю, в якому стався страховий випадок (абз. 1 п. 4 Порядку № 1266). Цей варіант визначення розрахункового періоду є основним

Працівник, який перебуває у штаті підприємства з 2005 року, хворів з 14 по 20 липня 2009 року.

Розрахунковим періодом є січень — червень 2009 року

2. Якщо працівник відпрацював у цього роботодавця менше шести місяців

Фактична кількість цілих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа)*, що передували тому місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 5 Порядку № 1266)

Працівник, прийнятий на роботу 01.04.2009 р., хворів з 14 по 20 липня 2009 року.

Розрахунковим періодом є квітень — червень 2009 року

3. Якщо працівник відпрацював менше одного цілого місяця

Усі календарні дні відпрацьованого часу, що передували дню настання страхового випадку (п. 6 Порядку № 1266)

Працівник, прийнятий на роботу 18 червня 2009 року, хворів з 14 по 20 липня 2009 року.

Розрахунковий період — з 18 червня по 13 липня 2009 року.

При 5-денному робочому тижні кількість робочих днів у розрахунковому періоді (Крд(г)) дорівнює 17

4. Якщо страховий випадок настав у перший день роботи

У цьому випадку середньоденна зарплата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення тарифної ставки (окладу) на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи) (абз. 1 п. 10 Порядку № 1266). Мінпраці в листі від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020 роз’яснило, що розраховувати середньомісячну кількість робочих днів потрібно за останні шість календарних місяців перед настанням страхового випадку

Працівник, прийнятий на роботу 14 липня 2009 року, у цей же день захворів (лікарняний оформлено з 14 по 20 липня).

Працівнику встановлено зарплату в сумі 1400 грн. і 5-денний графік робочого тижня.

Розрахунковий період становить січень — червень 2009 року.Середньомісячна кількість робочих днів дорівнює:

(20 + 20 + 21 + 21 + 18 + 20) : 6 = 20 (дн.)

5. Якщо в розрахунковому періоді є місяць, повністю не відпрацьований працівником з однієї з трьох поважних причин (хвороба, декретна відпустка, відпустка для догляду за дитиною до 3-х років)

Такий місяць виключається з розрахункового періоду (абз. 3 п. 4 Порядку № 1266). Це означає, що нараховані в цьому місяці виплати не беруть участі в розрахунку середньої зарплати

Працівник, який перебуває у штаті підприємства з 2006 року, хворів з 14 по 20 липня 2009 року. До цього працівник хворів з 26 лютого по 2 квітня 2009 року.

Отже, березень 2009 року, як повністю не відпрацьований унаслідок хвороби місяць, виключається з розрахункового періоду.

Розрахунковим періодом є: січень, лютий, квітень — червень 2009 року

6. Якщо страховий випадок стався із сезонним працівником, який виконує роботу, включену до Списку сезонних робіт**

Останні повні 12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок***

Сезонний працівник (роботу якого внесено до Списку сезонних робіт), який працює на підприємстві з 2002 року, хворів з 14 по 20 липня 2009 року.

Розрахунковим періодом є липень 2008 року — червень 2009 року

* На думку Мінпраці, якщо працівника прийняли на роботу не з 1-го числа місяця, але він відпрацював усі робочі дні місяця (у зв’язку з тим, що перший робочий день місяця не збігається з першим календарним днем), такий місяць до розрахункового періоду для визначення лікарняних включатися не може (листи від 16.12.2008 р. № 21/18/99-08 і від 19.10.2007 р. № 595/020/99-07). На наш погляд, цей висновок зроблено на підставі досить формального прочитання норм Порядку № 1266, адже працівник відпрацював усі робочі дні місяця. Однак такою є думка Мінпраці, і дискутувати з ним досить важко.

** Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджено постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278. Докладніше див. статтю «Особливості праці сезонних і тимчасових працівників» // «Оплата праці», 2008, № 2, с. 14 — 18.

*** Про те, що 12-місячний розрахунковий період береться щодо виплати допомог по соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності для працівників, чию роботу внесено до Списку сезонних робіт, висловилися Мінпраці в листі від 26.06.2006 р. № 413/020/99-06 і ФСС ТВП у листі від 20.03.2006 р. № 01-16-557.

 

Визначившись із розрахунковим періодом, необхідно визначити кількість робочих днів (годин) у розрахунковому періоді (

Крд(г)).

При підрахунку

кількості робочих днів (годин) у розрахунковому періоді (Крд(г)) необхідно враховувати, що:

не відпрацьований працівником час, за який йому зберігався заробіток, не враховується в Крд(г)(листи Мінпраці від 07.12.2001 р. № 20-503, від 08.07.2002 р. № 20-443, від 25.06.2004 р. № 20-338, від 29.06.2008 р. № 7675/0/14-08/020). Так, дні перебування працівника в будь-яких видах оплачуваних відпусток (щорічна відпустка, відпустка на дітей, навчальна, творча відпустки тощо), дні навчання з відривом від виробництва (зі збереженням середнього заробітку) тощо не враховуються в показнику Крд(г)*;

* У роз’ясненні Мінпраці (лист від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09 // «Оплата праці», 2009, № 8, с. 7)

дні простою не з вини працівників приписано враховувати в показнику Крд(г).

дні хвороби, відпустки по вагітності та пологах, відпустки для догляду за дитиною до 3-х років виключаються з розрахункового періоду;

будь-який невідпрацьований час, що не оплачується працівнику, не враховується у Крд(г)(наприклад, дні перебування у відпустці за свій рахунок, прогули тощо);

— оскільки показник

Крд(г) включає кількість робочих днів у розрахунковому періоді, то святкові та вихідні дні, що припадають на цей період, не враховуються в Крд(г);

— кількість робочих днів у розрахунковому періоді обчислюється з урахуванням перенесень на підприємстві робочих днів на інші дні у зв’язку зі святами.

 

ВИПЛАТИ, ЩО ВКЛЮЧАЮТЬСЯ (НЕ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ) ДО РОЗРАХУНКУ ЛІКАРНЯНИХ

До розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності включаються доходи (

Д), що одночасно відповідають таким умовам:

1) включаються до фонду оплати праці згідно з

Інструкцією № 5;

2) обкладаються податком з доходів фізичних осіб;

3) із цих виплат сплачено внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС ТВП). Ця умова не дозволяє сумам, що перевищують максимальну величину зарплати (доходу) і тому не обкладаються соцвнесками, брати участь у розрахунку середньої зарплати;

4) нараховані за

відпрацьований час*.

* Протягом дуже тривалого часу Мінпраці наполягало на тому, що виплати працівникам за невідпрацьований час у тих випадках, коли за ними зберігається заробіток повністю або частково, не включаються до розрахунку (лист від 25.06.2004 р. № 20-338, консультація в газеті «Праця і зарплата», 2007, № 9, с. 18). Але в роз’ясненні Мінпраці (лист від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09), що з’явилося в березні 2009 року, це відомство кардинально змінило свій підхід до цього питання щодо виплат за час простою. На думку Міністерства, сума

оплати простою не з вини працівника включається до розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняного листка.

Нагадаємо, що розрахунок оплати за період тимчасової непрацездатності здійснюється згідно з

п. 14 Порядку № 1266, тобто виходячи із середньої заробітної плати за відпрацьований час у розрахунковому періоді. Тому виплати за час, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток, обчислений відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (оплата всіх видів відпусток, компенсація за невикористану відпустку, середня заробітна плата за період виконання громадських обов’язків у робочий час тощо), не включаються до розрахунку. При цьому в розрахунку не беруть участі ні дні відпустки, ні сума відпускних, оскільки в цей період працівник фактично не працював.

Повний перелік виплат за невідпрацьований час, що не включаються до розрахунку страхових виплат, наведено в

п.п. 2.2.12 п. 2.2 Інструкції № 5**.

** Перелік нарахувань (виплат), що найчастіше зустрічаються на практиці, які враховуються (не враховуються) при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку лікарняних, див. у статті «Виплати працівникам» // «Оплата праці», 2008, № 8, с. 9 — 19.

Водночас слід зауважити, що період збереження середньої заробітної плати і власне заробітна плата, нарахована працівнику

за період його відрядження, до розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності включаються, оскільки в цей період працівник виконував свою роботу.

Якщо працівник у розрахунковому періоді

не працював частину місяця з поважних причин (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до 3 років та 6 років за медичним висновком), то згідно з п. 9 Порядку № 1266 для розрахунку середньої зарплати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, що не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу .

У табл. 2 наведемо особливості обліку окремих видів доходів, що включаються (не включаються) до розрахунку середньої заробітної плати для оплати лікарняних.

 

Таблиця 2

Особливості обліку окремих видів доходів для розрахунку лікарняних

Ситуація

Пояснення

1

2

1. Якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися відпускні за дні щорічної (додаткової чи основної) відпустки, за дні навчальної, творчої відпустки, інших видів оплачуваних відпусток (у тому числі й компенсацію за невикористану відпустку)

Сума відпускних не враховується (листи Мінпраці від 25.06.2004 р. № 20-338, від 14.09.2006 р. № 600/020/99-06, від 29.06.2008 р. № 7675/0/14-08/020).

Якщо в будь-якому місяці розрахункового періоду сума відпускних разом із сумою нарахованої зарплати перевищила максимальну величину, з якої справляються соцвнески, то для того, щоб визначити, яку суму зарплати може бути взято до розрахунку, потрібно розрахувати пропорцію

2. Якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися лікарняні

Сума лікарняних не враховується, оскільки не входить до фонду оплати праці та не обкладається внесками до ФСС ТВП

3. Якщо страховий випадок настав у перший день роботи

Середня зарплата визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку (абз. 1 п. 10 Порядку № 1266).

 

При встановленні неповного робочого дня (неповного робочого тижня) середня зарплата в такому разі обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи

4. Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітку з однієї з трьох поважних причин

Див. рядок 3 цієї таблиці

5. Якщо працівник захворів незабаром після його поновлення на роботі у зв’язку з незаконним звільненням (переведенням на іншу роботу)

При поновленні на роботі працівнику виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу (різниця в зарплаті за час виконання нижчеоплачуваної роботи).

Середня зарплата для соцвиплат у таких випадках обчислюється виходячи із сум, що припадають на місяці розрахункового періоду (абз. 3 п. 9 Порядку № 1266)

6. Якщо в розрахунковому періоді посадові оклади (ставки) підвищуються

Перерахунок доходів за попередні місяці розрахункового періоду у зв’язку з підвищенням зарплати не провадиться. Середня зарплата розраховується виходячи з фактично нарахованих доходів у розрахунковому періоді

7. Якщо в розрахунковому періоді працівнику було нараховано квартальну премію

Така премія враховується в місяці її нарахування.

Якщо така премія нараховується систематично (виробнича премія), то вона в повній сумі включається до розрахунку (без будь-якого розподілу) навіть у тому випадку, якщо частину місяця, в якому премію було нараховано, не відпрацьовано працівником з однієї з трьох поважних причин

8. Якщо в розрахунковому періоді нараховано виплати за час простою не з вини працівника

У листі від 22.05.2007 р. № 04-06/Ш-106з-159 ФСС ТВП висловив думку, що такі виплати не повинні включатися до розрахунку, оскільки ці дні не відпрацьовано працівником. Однак Мінпраці висловило іншу думку: виплати за період простою беруть участь у розрахунку середньої зарплати для оплати листків непрацездатності (лист Мінпраці від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09, докладніше див. газету «Оплата праці», 2009, № 8, с. 7)

9. Якщо весь розрахунковий період працівник перебував у простої не зі своєї вини

У листі від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09 Мінпраці роз’яснює, що простій не входить до переліку трьох поважних причин, тому застосовувати тут порядок розрахунку, установлений п. 10 Порядку № 1266 (див. рядок 3 цієї таблиці), не можна. На думку цього відомства, виплати за період простою потрібно враховувати (докладніше див. газету «Оплата праці», 2009, № 8, с. 7)

10. Якщо на розрахунковий період припадають періоди роботи з різною тривалістю робочого дня

У такому разі необхідно застосовувати п. 15 Порядку № 1266, тобто розраховувати середньогодинну зарплату для оплати лікарняного. Таку позицію висловив ФСС ТВП у листі від 05.02.2009 р. № 01-16-211*

11. Якщо в розрахунковому періоді та періоді хвороби різна тривалість робочого дня

Така ситуація можлива, наприклад, коли в розрахунковому періоді працівник працював у режимі повної тривалості робочого дня, а на період хвороби йому встановлено неповний робочий день. Також слід розраховувати середньогодинну зарплату для оплати лікарняного (див. рядок 10 цієї таблиці)

12. Якщо в розрахунковому періоді разові заохочувальні та компенсаційні виплати нараховано в місяці, в якому частину місяця не відпрацьовано з однієї з трьох поважних причин

(тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності та пологах, відпустка для догляду за дитиною до 3 років та 6 років за медичним висновком)

Такі разові виплати** беруть участь у розрахунку середньої зарплати пропорційно відпрацьованому в цьому місяці часу (абз. 2 п. 9 Порядку № 1266)***

13. Якщо в розрахунковому періоді нараховано будь-які виплати в місяці, який повністю не відпрацьовано працівником з однієї з трьох поважних причин

Оскільки такий місяць виключається з розрахункового періоду (абз. 3 п. 4 Порядку № 1266), то й будь-які виплати, нараховані в цьому місяці, не враховуються при визначенні середньої зарплати для оплати лікарняних

* Докладніше див. коментар «Розрахунок лікарняних і декретних при встановленні неповного робочого дня» // «Оплата праці», 2009, № 4, с. 4.

** Ідеться про виплати, зазначені в п. 2.3 Інструкції № 5 (лист Мінпраці від 29.06.2006 р. № 422/020/99-06). Сюди, зокрема, належать винагороди за підсумками роботи за рік або за вислугу років (стаж роботи); матеріальна допомога, оплата чи дотації на харчування працівників, виплати до ювілейних і пам’ятних дат, оплата путівок, проїзду працівників.

*** Слід нагадати, що ФСС ТВП вимагав у період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. розподіляти заохочувальні та компенсаційні виплати пропорційно відпрацьованому часу і в тих випадках, коли в розрахунковому періоді працівник не працював частину місяця і з інших причин, а не лише з однієї з трьох поважних. Докладніше про це див. статтю «Одноразові виплати при розрахунку лікарняних» // «Оплата праці», 2008, № 9, с. 8 — 14.

 

Звернемо увагу на правило, яке необхідно використовувати, якщо працівником надано кілька листків непрацездатності, між якими немає жодного відпрацьованого дня. Так, при

настанні одного страхового випадку слідом за іншим розраховувати середню зарплату необхідно окремо для кожного страхового випадку (абз. 2 п. 6 Порядку № 1266). Це означає, що для оплати другого лікарняного листка береться новий розрахунковий період, тобто перші п’ять днів непрацездатності за другим лікарняним оплачуються за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Винятком

із цього правила є випадок, коли другий листок непрацездатності є продовженням першого (про що в першому лікарняному листку зроблено відповідну позначку — «Продовжує хворіти»). У такій ситуації лікарняних два, а страховий випадок один, тож він оплачується за однією середньою зарплатою, розрахованою для першого листка непрацездатності: використовується попередній розрахунковий період, допомога за другим лікарняним виплачується повністю за рахунок коштів ФСС ТВП.

 

РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОГОДИННОЇ ЗАРПЛАТИ

Порядком № 1266

установлено, що в загальному випадку при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності виходять з розміру середньоденної заробітної плати за відпрацьований час.

Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах

, для розрахунку лікарняних застосовується середньогодинна заробітна плата. Також середньогодинна зарплата розраховується і в деяких ситуаціях установлення неповного робочого дня (див. пп. 10 і 11 табл. 2). Як зазначає ФСС ТВП у листі від 19.12.2007 р. № 04-06/В-225з-353, якщо за виробничою необхідністю застрахована особа працювала за різними графіками та режимами роботи, установленими у днях та годинах, обчислення середньої зарплати для розрахунку страхових виплат у такому разі здійснюється виходячи із середньогодинної заробітної плати. При цьому робочі дні переводяться в години виходячи з балансу робочого тижня і визначається загальна кількість відпрацьованих годин.

Для визначення

середньогодинної зарплати застосовуються ті самі формули та правила, що й для середньоденної, тільки замість робочих днів у розрахунковому періоді береться кількість робочих годин, а замість кількості робочих днів, що припадають на час хвороби, — кількість робочих годин за період хвороби.

 

ВІДСОТОК ВІД СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ (С %)

Відсоток від середнього заробітку (

С %), що застосовується при розрахунку лікарняних, залежить від страхового стажу працівника. Про те, що таке страховий стаж та як визначити цей показник, ми вже розповідали у статті «Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності: загальні правила» // «Оплата праці», 2009, № 15, с. 20 — 21).

 

КІЛЬКІСТЬ ОПЛАЧУВАНИХ ДНІВ (Крдх)

Працівнику оплачуються пропущені ним у зв’язку з хворобою робочі дні (години) згідно з його графіком роботи.

Загальні вимоги до оплати днів тимчасової непрацездатності, а також деякі особливості визначення кількості оплачуваних днів хвороби також викладено у статті «Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності: загальні правила» // «Оплата праці», 2009, № 15, с. 22 — 25.

 

ДІЮЧІ ОБМЕЖЕННЯ ПРИ ОПЛАТІ ЛІКАРНЯНИХ

На сьогодні при розрахунку лікарняних діють такі обмеження:

1. До розрахунку середньої заробітної плати включається нарахована заробітна плата

в межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до фондів соціального страхування (абз. 1 п. 9 Порядку № 1266). Нагадаємо, що у 2009 році розмір максимальної величини заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, становить 10035 грн.

2. Розрахована середньоденна (середньогодинна) зарплата для оплати лікарняних

не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються внески (Мах) із розрахунку на один день (годину) (назвемо цей показник Мах(1)) (абз. 4 — 6 п. 14 Порядку № 1266). Мах(1) розраховується так:

 

Мах(1)= Мах : Нрч

,

 

де

Мах — установлена максимальна величина, з якої справляються соцвнески, в останньому місяці розрахункового періоду (у 2009 році — 10035 грн.);

Нрч

— норма робочого часу в останньому місяці розрахункового періоду.

 

На цьому закінчимо розгляд теоретичних викладень щодо розрахунку лікарняних. У наступних випусках газети розглянемо практичні приклади розрахунку лікарняних.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд