Щодо застосування КЕКВ при виплаті заробітної плати

Державне казначейство України

Щ

одо застосування КЕКВ при виплаті заробітної плати

Лист від 30.10. 2009 р. № 15-04/2719-18604

 

Державне казначейство України розглянуло лист <...> щодо застосування КЕКВ при виплаті заробітної плати.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону України «Про оплату праці»).

Трудовий договір, цивільно-правовий договір чи договір про надання послуг відрізняються залежно від сфери застосування і характеру правовідносин.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з Роз’ясненнями щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженими наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 № 194 (у редакції наказу від 08.12.2006 № 330), видатки на заробітну плату за встановленими окладами, ставками або розцінками всіх штатних працівників; надбавку за вислугу років; доплату за ранг; оплату праці за трудовими договорами проводяться за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1111 «Заробітна плата».

Крім того, за кодами економічної класифікації видатків 1171 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм» та 1172 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» здійснюються видатки вищих навчальних закладів та наукових установ відповідно до плану використання бюджетних коштів, в тому числі і на заробітну плату.

Згідно з Порядком складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, помісячний план використання бюджетних коштів — це помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, за скороченою економічною класифікацією видатків, який регламентує для вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредитації та наукових установ, що утримуються за рахунок бюджетних коштів (далі — вищі навчальні заклади та наукові установи), протягом року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов’язань.

Таким чином, окремі бюджетні установи здійснюють видатки на виплату заробітної плати

за КЕКВ 1171 — наукові установи, за КЕКВ 1172 — вищі навчальні заклади відповідно до планових документів.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (пункт 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг замовник отримує конкретну послугу — дію, що не має як правило матеріального вираження, яка споживається в процесі її вчинення.

Оплата робіт, виконаних за договором підряду чи договором про надання послуг, проводиться за тими кодами економічної класифікації видатків бюджету, які відповідають економічній сутності платежів

.

Окремо звертаємо вашу увагу, що відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 № 495, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2009 р. за № 79/16095, яка набирає чинності

з 01.01.2010 р., оплата праці працівників, які не перебувають у штаті установи (організації), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, уключаючи договір підряду (за винятком суб’єктів підприємницької діяльності), буде проводитися за КЕКВ 1111 «Заробітна плата».

 

Перший заступник голови Т. Грицун

 

Коментар редакції

　

Оплата праці працівників бюджетної сфери: застосовуємо КЕКВ

 

У листі, що коментується, Державне казначейство України роз’яснило нюанси застосування коду економічної класифікації видатків (далі — КЕКВ) при виплаті заробітної плати працівникам бюджетної сфери.

Працю фізичних осіб установи та організації можуть використовувати на підставі трудового договору і договору цивільно-правового характеру. Такі договори відрізняються сферою застосування та характером правовідносин.

Дуже важливим і принциповим моментом при відображенні бюджетними установами видатків за КЕКВ у частині оплати праці є чітке розуміння виду договору. У статті «Договір цивільно-правового характеру» (див. «Оплата праці», 2009, № 6, с. 20 — 24) ми докладно розглядали критерії, за якими можна розмежувати застосування трудового договору і договору цивільно-правового характеру.

Згідно зі ст. 21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, на підставі якого працівник зобов’язався виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов’язався виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

За трудовим договором працівника беруть на посаду, включену до штату, установи, організації для виконання певної роботи (функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. При цьому процес трудової діяльності, її організація регулюються трудовим законодавством. Працівнику гарантується заробітна плата, установлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Цивільно-правовий договір

— це угода між громадянином, установою, організацією на виконання першим певної роботи (надання послуги). Це може бути договір підряду, договір доручення, договір про надання послуг тощо. На такі відносини не поширюється трудове законодавство, підрядник не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу та виконує її на власний ризик. За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначають після закінчення роботи і оформляють актами приймання-здавання виконаних робіт (послуг). У трудовій книжці не здійснюється запис про виконання роботи (послуги) за цивільно-правовими договорами.

Стосовно коду економічної класифікації для виплати зарплати бюджетними установами зауважимо таке. У Роз’ясненнях про застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджених наказом Держказначейства України від 04.11.2004 р. № 194, зазначено, що код економічної класифікації 1111 включає:

— заробітну плату за встановленими окладами, ставками або розцінками

всіх штатних працівників;

— надбавку за вислугу років;

— доплату за ранг;

—

оплату праці за трудовими договорами;

— надбавки і доплати обов’язкового характеру (оплата нічних змін, надурочних годин, за науковий ступінь, за використання в роботі знання іноземних мов тощо);

— надбавки, що мають стимулюючий характер;

— премії (усі види преміальних виплат у грошовій та/або матеріальній формі);

— матеріальну допомогу, у тому числі в разі нещасного випадку, хвороби, оздоровлення та в інших випадках за рішенням адміністрації установи відповідно до чинного законодавства.

Тому

якщо трудові відносини оформлено шляхом укладення трудового договору, використовується КЕКВ 1111 «Заробітна плата».

Для оплати наданих бюджетній установі робіт або професійних послуг сторонніми фахівцями, тобто

за цивільно-правовими договорами, використовуються ті КЕКВ, що відповідають економічній сутності платежів.

Наприклад, для оплати за цивільно-правовими договорами:

—

про надання послуг — використовується КЕКВ 1139 «Оплата інших послуг та інші видатки». При цьому за цим кодом здійснюється лише оплата власне послуги (бухгалтерської, юридичної, аудиторської тощо). Якщо у процесі надання такої послуги було понесено додаткові витрати, їх має бути віднесено до відповідних КЕКВ. Наприклад, витрати на послуги зв’язку — за КЕКВ 1138 «Послуги зв’язку» тощо;

—

про виконання робіт з поточного ремонту (за договорами підряду) — використовується КЕКВ 1137 «Поточний ремонт обладнання, інвентарю і споруд, технічне обслуговування устаткування».

Держказначейство звертає увагу, що такий порядок застосування КЕКВ діє до 1 січня 2010 року.

З 1 січня 2010 року оплата

праці працівників, які не перебувають у штаті установи (організації), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком суб’єктів підприємницької діяльності), здійснюватиметься за КЕКВ 1111 «Заробітна плата». Це регламентовано Інструкцією про застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом ДКУ від 25.11.2008 р. № 495, що набирає чинності із зазначеної дати.

 

Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик