Теми статей
Обрати теми

Заповнення довідки про середню заробітну плату для призначення допомоги по безробіттю

Редакція ОП
Стаття

Заповнення довідки про середню заробітну плату для призначення допомоги по безробіттю

 

Однією з підстав для призначення допомоги по безробіттю застрахованій особі є довідка про середню заробітну плату. У разі якщо застрахована особа перед зверненням до центру зайнятості перебувала у трудових відносинах, за цією довідкою вона звертається до останнього роботодавця.

Про те, які дані необхідні роботодавцю для заповнення довідки про середню заробітну плату (дохід) для призначення виплат на випадок безробіття звільненому працівнику, ми розповімо у статті.

 

Катерина СКРИПКІНА, Людмила ТРОХИМЕНКО, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

 

Використані документи

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Порядок № 307

— Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Мінпраці від 20.11.2000 р. № 307.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

 

Відповідно до

п. 6.2 Порядку № 307 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними*, на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (кількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред’явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. Зауважимо, що допомога призначається за умови, що застрахована особа, визнана в установленому порядку безробітною, протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювала на умовах повного чи неповного робочого дня (тижня), проходила службу або виконувала роботи (надавала послуги) відповідно до цивільно-правових договорів не менше 26 календарних тижнів і сплачувала страхові внески (п. 2.1 Порядку № 1266).

* Громадяни визнаються безробітними відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219.

Таким чином, якщо звільнений працівник зареєструвався в центрі зайнятості, одержав статус безробітного і претендує на отримання допомоги по безробіттю, він має звернутися до колишнього роботодавця (роботодавців) за довідкою про середню заробітну плату (дохід) для призначення виплат на випадок безробіття.

Роботодавець, у свою чергу, відповідно до

п. 22 Порядку № 1266 зобов’язаний надати колишньому працівнику таку довідку.

Далі з’ясуємо, за якою формою видається довідка про середню заробітну плату (дохід) для призначення виплат на випадок безробіття і як розраховується середня заробітна плата.

 

Форма довідки про середню заробітну плату

Форми довідок про середню заробітну плату (дохід) для призначення виплат на випадок безробіття затверджено

постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266. У загальному випадку така довідка видається за формою додатка 3 до Порядку № 1266. Особам, які працювали на підприємствах із сезонним характером виробництва, довідки про середню заробітну плату видаються за формою додатка 4 до Порядку № 1266. Військовослужбовцям надається довідка про середньоденне грошове забезпечення за формою додатка 5 до Порядку № 1266.

Якщо застрахована особа до звернення до центру зайнятості працювала на декількох підприємствах, вона звертається за довідкою про середню заробітну плату до всіх роботодавців.

У разі якщо підприємство (установа, організація), на якому працювала застрахована особа, ліквідоване, довідка про середню тарифну ставку (посадовий оклад) за відповідною чи аналогічною професією (посадою) видається місцевим органом з питань праці та соціального захисту населення, а за відсутності в цьому органі таких відомостей довідка видається центральним органом виконавчої влади, що координує діяльність галузі, до якої належало ліквідоване підприємство (установа, організація) (

п. 24 Порядку № 1266).

Згідно з

п. 22 Порядку № 1266 довідка про середню заробітну плату видається роботодавцем на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату.

У довідці роботодавець має зазначити прізвище, ім’я, по батькові колишнього працівника, назву підприємства, ідентифікаційний номер працівника та номер його страхового свідоцтва (за наявності).

Потім у таблиці роботодавець наводить усі дані, необхідні для розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, і суму сплачених застрахованою особою страхових внесків. Нижче роботодавець указує суму розрахованої відповідно до

Порядку № 1266 середньої заробітної плати.

Окремо зупинимося на питанні щодо осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового характеру.

Справа в тому, що з набуттям чинності

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799-VI, а саме з 13 січня 2009 року, особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру, підлягають обов’язковому страхуванню на випадок безробіття. До зазначеної дати страхування на випадок безробіття було для таких осіб добровільним.

Тепер юридичні особи та фізичні особи — підприємці, у тому числі, які працюють на єдиному податку, використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, є страхувальниками та зобов’язані нараховувати внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття на суми виплат за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами. При цьому внески до Фонду із сум винагороди за договорами цивільно-правового характеру не утримуються (див.

лист Державного центру зайнятості від 19.01.2009 р. № ДЦ-03-227/0/6-09).

Як й інші застраховані особи, особи, які працювали за договорами цивільно-правового характеру, при виконанні умов, передбачених

Порядком № 307, має право претендувати на отримання допомоги по безробіттю.

Згідно з усними роз’ясненнями фахівців центрів зайнятості на вимогу особи, яка виконувала роботи (надавала послуги) за договорами цивільно-правового характеру, страхувальник має надати їй довідку про середню заробітну плату (дохід) для призначення виплат на випадок безробіття. Якщо така особа є працівником підприємства, їй надається дві довідки: в одній довідці вказується середня заробітна плата, що розраховується виходячи із заробітної плати, в іншій — виходячи з винагороди за виконані роботи (надані послуги) за договором цивільно-правового характеру.

Зауважимо, що норми

Порядку № 1266, який визначає методику розрахунку середньої заробітної плати і порядок видачі довідок про середню заробітну плату (дохід), поки що, на жаль, не приведено у відповідність до зміненого законодавства стосовно осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру. Справа в тому, що в Порядку № 1266 такі особи досі згадуються як добровільно застраховані. Тому тільки після внесення відповідних змін можна буде керуватися нормами Порядку № 1266, а не усними роз’ясненнями фахівців центрів зайнятості.

До внесення відповідних змін або надання будь-яких офіційних роз’яснень із цього питання, на нашу думку, при заповненні довідки та розрахунку середнього доходу для осіб, які працювали на умовах договору цивільно-правового характеру, слід керуватися загальними для всіх застрахованих осіб нормами

Порядку № 1266.

 

Розрахунок середньої заробітної плати

Розрахунок середньоденної (середньогодинної) заробітної плати для призначення допомоги по безробіттю провадиться відповідно до

Порядку № 1266.

Згідно з

п. 14 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата для нарахування виплат на випадок безробіття обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин). При цьому поважними причинами є тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком*.

*Для військовослужбовців та інших осіб, зазначених у п. 11 Порядку № 1266, календарні дні тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не виключаються з розрахункового періоду.

** Ця умова не поширюється на військовослужбовців та інших осіб, зазначених у п. 11 Порядку № 1266.

Слід пам’ятати, що середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати (доходу), з яких сплачуються страхові внески, із розрахунку на один день, що обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44)**.

Розрахунковий період.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для застрахованих осіб, є останні 6 календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю , в якому припинено дію трудового договору (п. 4 Порядку № 1266). Наприклад, працівника, який відпрацював на підприємстві 6 років, звільнено 24 листопада 2009 року. Розрахунковим періодом для розрахунку середньої зарплати в цьому випадку є травень — жовтень 2009 року.

При розрахунку середньої заробітної плати особам, які працювали на підприємствах, в організаціях, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва відповідно до

Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278, розрахунковим періодом є 12 календарних місяців підряд (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому припинено дію трудового договору.

Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з 1-го до 1-го числа з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

У разі якщо застрахована особа була відсутня на роботі з інших причин (наприклад, перебувала у щорічній відпустці), загальна кількість календарних днів розрахункового періоду не зменшується. Про це йдеться в

листі Мінпраці від 18.06.2007 р. № 382/020/153-07.

Слід пам’ятати, що з розрахункового періоду виключаються календарні дні, які припадають на період відсутності працівника на роботі з поважних причин.

Приклад 1.

Працівника, який відпрацював на підприємстві 3 роки, звільнено 17 листопада 2009 року. З 1 травня по 5 червня 2009 року працівник хворів, з 1 по 31 липня 2009 року перебував у відпустці.

Розрахунковим періодом у цьому випадку є травень — жовтень 2009 року. Оскільки весь травень 2009 року (з 1-го до 1-го числа) працівник хворів, цей місяць виключається з розрахункового періоду. З розрахункового місяця виключаються також календарні дні червня 2009 року, що припадають на період тимчасової непрацездатності (з 1 по 5 червня). Календарні дні липня 2009 року не виключаються з розрахункового періоду, оскільки щорічну відпустку не названо серед поважних причин.

Якщо застрахована особа працювала і за неї сплачувалися страхові внески

менше 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьовані повні календарні місяці, тобто з 1-го до 1-го числа, в яких сплачено страхові внески.

Приклад 2.

Працівника прийнято на роботу 12 серпня 2009 року. Трудовий договір із працівником розірвано 24 листопада 2009 року.

Оскільки в цьому випадку працівник відпрацював на підприємстві менше шести місяців, розрахунковим періодом для розрахунку середньої заробітної плати є повні відпрацьовані місяці, а саме вересень — жовтень 2009 року.

Якщо застрахована особа

працювала і за неї сплачувалися страхові внески менше календарного місяця, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Приклад 3.

Працівника було прийнято на роботу 12 жовтня 2009 року. 23 листопада 2009 року його було звільнено.

У цьому випадку розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати є період з 12 жовтня по 23 листопада 2009 року.

Виплати, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати.

Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включає основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), що визначаються згідно з Інструкцією № 5 та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, з яких сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

Нагадаємо, що об’єктом для нарахування та утримання страхових внесків є виплати, що включаються до фонду оплати праці відповідно до

Інструкції № 5 і обкладаються податком з доходів фізичних осіб. З 13 січня 2009 року внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття нараховуються й на суми винагород за виконані роботи (надані послуги) за договорами цивільно-правового характеру.

У зв’язку з тим, що допомога по безробіттю оплачується виходячи з календарних днів, виплати за невідпрацьований час беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати (відпускні, компенсація за невикористану відпустку тощо).

Отже,

календарні дні відпустки не виключаються з розрахункового періоду, і відпускні беруть участь в обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по безробіттю.

Виплати, що не включаються до фонду оплати праці (

п. 3 Інструкції № 5), зокрема допомога по тимчасовій непрацездатності, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, допомога по вагітності та пологах, не беруть участі в розрахунку середньої заробітної плати.

Відповідно до

абзацу другого п. 7 Порядку № 1266 , у разі коли розмір заробітної плати підвищується згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, у зв’язку з чим заробітна плата перераховується за попередні періоди, то обчислення середньої заробітної плати здійснюється з урахуванням донарахованої заробітної плати окремо за кожен місяць, за який проведено перерахунок.

У разі якщо працівник

частину місяця в розрахунковому періоді не працював з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, не передбачені актами законодавства або здійснювані понад норми, установлені зазначеними актами, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу (п. 9 Порядку № 1266). Перелік заохочувальних та компенсаційних виплат наведено в п. 2.3 Інструкції № 5. До них, зокрема, належать премії до свят і ювілейних дат, премії за виконання важливих та особливо важливих завдань, матеріальна допомога на оздоровлення.

Зауважимо, що в разі якщо заохочувальну чи компенсаційну виплату було нараховано в місяці перебування працівника у відпустці, така виплата включається до розрахунку середньої заробітної плати повністю, оскільки серед поважних причин, перелічених у

п. 9 Порядку № 1266, відпустку не зазначено.

Виплати, у тому числі й за відпрацьований період, які було нараховано працівнику в тому місяці, коли він не відпрацював жодного дня з поважної причини, у розрахунку середньої заробітної плати участі не братимуть. Це пов’язане з тим, що такий місяць виключається з розрахункового періоду.

У разі поновлення на роботі працівника, якого було звільнено з роботи без законної підстави (незаконно переведено на іншу роботу) з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижчеоплачуваної роботи), середня заробітна плата розраховується виходячи із сум, що припадають на місяці розрахункового періоду (

абзац третій п. 9 Порядку № 1266).

Відповідно до

п. 9 Порядку № 1266 до середньої заробітної плати (доходу) включається заробітна плата (дохід) у межах максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до фондів соціального страхування. Гранична величина застосовується окремо до кожного місяця розрахункового періоду. У 2009 році розмір максимальної величини заробітної плати (доходу) становить: січень–жовтень — 10035 грн., листопад–грудень — 11160 грн.

Якщо в розрахунковому періоді застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, середня заробітна плата розраховується виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку. При цьому поважними причинами є тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком.

У разі якщо на підприємстві встановлено неповний робочий день (робочий тиждень), середня заробітна плата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент розірвання трудового договору, згідно з його графіком роботи.

Приклад 4.

Працівницю, яка відпрацювала на підприємстві 5 років, звільнено 27 листопада 2009 року. Після звільнення працівниця звернулася до центру зайнятості. Для призначення допомоги по безробіттю їй необхідна довідка про середню заробітну плату, за якою вона звернулася до останнього роботодавця.

Розрахунковим періодом у цьому випадку є травень — жовтень 2009 року.

З 1 по 14 липня 2009 року працівниця перебувала у щорічній відпустці. У липні 2009 року працівниці нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 900 грн.

З 7 по 18 вересня 2009 року працівниця хворіла, про що свідчить наданий листок непрацездатності. У вересні 2009 року їй нараховано премію до ювілею в сумі 500 грн.

Усі виплати, нараховані працівниці в розрахунковому періоді, та суму внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (далі — ФБ), утриманих із заробітної плати, покажемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Заробітна плата, грн.

Відпускні, грн.

Лікарняні, грн.

Заохочувальні виплати разового характеру, грн.

Сума утриманих страхових внесків до ФБ, грн.

Травень 2009 року

1800,00

 

 

 

10,80

Червень 2009 року

1800,00

 

 

 

10,80

Липень 2009 року

1017,38

851,90

 

900,00

16,62

Серпень 2009 року

2000,00

 

 

 

12,00

Вересень 2009 року

1000,00

 

942,20

500,00

9,00

Жовтень 2009 року

2000,00

 

 

 

12,00

Разом

9617,38

851,90

942,20

1400,00

71,22

 

Кількість календарних днів відпустки не виключається з розрахункового періоду, оскільки відпустку не зазначено серед поважних причин, вичерпний перелік яких наведено в

п. 9 Порядку № 1266. З тієї ж причини матеріальна допомога, нарахована працівниці в липні 2009 року, бере участь у розрахунку середньої заробітної плати в повному обсязі.

Кількість календарних днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності (з 07.09.2009 р. по 18.09.2009 р.), виключається з розрахункового періоду, оскільки тимчасова непрацездатність є однією з поважних причин, зазначених у

п. 9 Порядку № 1266.

Премія до ювілею, нарахована у вересні 2009 року, ураховується пропорційно часу, відпрацьованому у вересні 2009 року: 500 грн. : 22 роб. дн. х 12 роб. дн. = 272,73 грн.

Загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді становить 172 (31 + 30 + 31 + 31 + 30 - 12 + 31).

Сума виплат для обчислення середньої заробітної плати дорівнює 11642,01 грн.(9617,38 + 851,90 + 900,00 ++ 272,73).

Розрахуємо середню заробітну плату:

11642,01 грн. : 172 к. дн. = 67,69 грн.

Максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, у жовтні 2009 року становить 10035 грн., із розрахунку на один день — 329,66 грн. (10035 грн. : 30,44 к. дн.). Як бачимо, середньоденна заробітна плата не перевищує максимальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, з розрахунку на один день.

Тепер у нас є всі необхідні дані для заповнення довідки про середню заробітну плату (дохід) для нарахування виплат на випадок безробіття (див. на с. 27).

Насамкінець зауважимо: у разі якщо виникають запитання стосовно неправильного нарахування заробітної плати і відповідно неправильного заповнення довідки про середню заробітну плату, ці питання вирішуються в судовому порядку згідно зі

ст. 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III. Це підтверджує Мінпраці в своєму листі від 18.06.2007 р. № 382/020/153-07.

Нагадаємо також, що з 23 березня 2009 року набрав чинності

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений наказом Мінпраці, ДПАУ від 13.02.2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 р. № 7-1. Відповідно до зазначеного Порядку центрами зайнятості проводяться перевірки шляхом обміну відповідною інформацією з ДПАУ, Пенсійним фондом України, з державними реєстраторами. Крім того, центри зайнятості можуть проводити перевірки достовірності даних про середню заробітну плату і записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю. Тому роботодавці мають бути вкрай уважними при заповненні довідок про середню заробітну плату для отримання допомоги по безробіттю.

 

 

img 1

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі