Щодо права підприємства стягнути з поновленого на роботі за рішенням суду працівника вихідну допомогу, яка була виплачена йому при звільненні, і грошову компенсацію за невикористану відпустку

Відповідно до частини першої ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік (частина друга ст. 235 КЗпП).

Відповідно до ст. 44 КЗпП вихідна допомога виплачується при припиненні трудового договору, а отже, судом при винесенні рішення про сплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Зазначене положення підтверджується абзацом другим п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки (тобто до моменту звільнення), а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (частина перша ст. 24 Закону України «Про відпустки»).

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 82 КЗпП час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т. ч. час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу),

Законодавством про працю України

Начальник юридичного управління І. Тубелець

У певних ситуаціях при звільненні працівнику виплачуються вихідна допомога і компенсація за невикористану відпустку.

Нагадаємо, що вихідна допомога — це грошова сума, що виплачується працівнику в передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору. Випадки, коли виплата такої допомоги є обов’язковою, а також її розміри регламентуються ст. 44 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП).

Компенсація за невикористану відпустку — це грошова компенсація, що виплачується згідно зі ст. 83 КЗпП у разі звільнення працівника за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

У листі, що коментується, Мінпраці звертає увагу на принципові моменти, пов’язані з поновленням працівника на попередній роботі за рішенням суду у зв’язку з незаконним звільненням або незаконним переведенням на іншу роботу.

Як передбачено ст. 235 КЗпП, при винесенні постанови про поновлення на роботі орган, що розглядає трудовий спір, одночасно має прийняти рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік. Середній заробіток у цьому випадку розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Отже, факт виплати працівнику вихідної допомоги при звільненні має враховуватися судом при винесенні постанови про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

А щодо компенсації за невикористану відпустку Мінпраці зауважило, що трудове законодавство не передбачає повернення такої виплати в разі поновлення працівника на попередній роботі. При цьому час оплачуваного вимушеного прогулу, пов’язаного з незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Олена ПАВЛЕНКО, головний редактор