Компенсація за невикористану відпустку при звільнені за переведеням

Редакція ОП
Оплата праці Липень, 2009/№ 14
В обраному У обране
Друк
Стаття

Компенсація за невикористану відпустку при звільненні за переведенням

 

У статті «Компенсація за невикористану відпустку» (див. «Оплата праці», 2009, № 11, с. 14) було розглянуто випадки, в яких допускається заміна відпустки грошовою компенсацією, особливості розрахунку та оподаткування цього виду виплат.

На продовження цієї теми у пропонованій статті зупинимося на одному з окремих випадків розірвання трудового договору з працівником — звільненні за переведенням на інше підприємство, до установи, організації, коли грошова компенсація за невикористану відпустку працівника, який звільняється за переведенням, перераховується на рахунок нового роботодавця. Розглянемо особливості відпускних гарантій, що надаються працівнику в такому разі, а також порядок відображення в обліку, оподаткування «переведеної» відпускної грошової компенсації.

 

Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Використані документи

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VІІІ.

Закон про відпустки —

Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.

 

Законодавством передбачено особливий порядок надання грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника за переведенням на інше підприємство, до установи, організації (

п. 5 ст. 36 КЗпП). Звільнення працівника згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП є єдиною підставою припинення трудового договору з працівником, що не зобов’язує роботодавця виплатити грошову компенсацію за невикористані дні відпустки. Стаття 83 КЗпП, ст. 24 Закону про відпустки надають працівнику право відмовитися від отримання «на руки» суми компенсації за місцем звільнення та звернутися із заявою про перерахування належної йому суми на розрахунковий рахунок нового роботодавця.

Звернемо увагу, що

перераховуватися може компенсація за невикористані дні винятково щорічної відпустки. Грошову компенсацію за всі невикористані дні відпустки «на дітей», що надається згідно зі ст. 19 Закону про відпустки, має бути виплачено працівнику в день звільнення.

Розглянемо докладніше, які гарантії має працівник, звільнений за переведенням, та які законодавчі вимоги має бути виконано при звільненні «за переведенням» кожним з роботодавців — колишнім (за місцем звільнення) та новим (куди переводиться працівник).

 

КОЛИШНІЙ РОБОТОДАВЕЦЬ

Для працівника, який звільняється за переведенням (

п. 5 ст. 36 КЗпП), колишній роботодавець має реалізувати норму, передбачену ст. 83 КЗпП, ст. 24 Закону про відпустки: у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, до установи, організації грошову компенсацію за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням (заявою) має бути перераховано на поточний рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.

Якщо працівник виявляє бажання, щоб компенсація не виплачувалася йому при звільненні, а була перерахована за новим місцем роботи, то він має подати роботодавцю відповідну заяву із зазначенням реквізитів нового місця роботи, куди перераховуватиметься сума компенсації. Наведемо зразок такої заяви на с. 10.

 

 

Директору ТОВ «Бриг»

Тарасенку Т. Т.

економіста з праці

планово-економічного відділу

Гончаренко В. В.

 

ЗАЯВА

 

Прошу належну мені суму компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 1 жовтня 2008 року по 16 липня 2009 року перерахувати за новим місцем роботи — ТОВ «Бригантина».

 

Реквізити: ТОВ «Бригантина», 60110 м. Харків, вул. Сонячна, 10, код ЄДРПОУ 55431, р/р 24003333533331 у КБ «Богатир», МФО 553322.

 

16.07.2009 р.

 Гончаренко /Гончаренко В. В./

 

 

Бажання працівника про перерахування «відпускної» грошової компенсації роботодавець фіксує в одному з пунктів наказу про звільнення працівника:

«Перерахувати суму компенсації за невикористану відпустку після утримання всіх податків та зборів на рахунок ТОВ «Бригантина» відповідно до заяви Гончаренко В. В. від 16.07.2009 р.».

Підприємство, з якого звільняється працівник, супроводжує перерахування грошової компенсації на рахунок нового роботодавця пояснювальним документом, в якому зазначає період часу, за який працівник не використав щорічну відпустку, та кількість днів такої невикористаної відпустки. Бажано в ньому також застерегти, що податок з доходів фізичних осіб та внески до фондів соціального страхування нараховано (утримано) та перераховано в повному обсязі.

Форми такого документа законодавчо не встановлено, тому його може бути складено у вигляді довідки в довільній формі. Наведемо зразок такої довідки.

 

 

ТОВ «Бриг»

 

м. Харків

16 липня 2009 року
вих. № 2349

 

ДОВІДКА

 

Видана Гончаренко Валентині Василівні, ідентифікаційний номер 2381235678, про те, що при звільненні з ТОВ «Бриг» вона не використала щорічну основну відпустку за період роботи з 1 жовтня 2008 року по 16 липня 2009 року.

Сума нарахованої компенсації за невикористану відпустку за цей період становить 1500 грн. 00 коп. (одна тисяча п’ятсот гривень 00 копійок). Сума до виплати після утримання внесків до соціальних фондів та податку з доходів фізичних осіб — 1229 грн. 10 коп. (одна тисяча двісті двадцять дев’ять гривень 10 копійок).

Компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1229,10 грн. було перераховано за реквізитами, зазначеними в заяві Гончаренко В. В. від 16.07.2009 р. Податок з доходів фізичних осіб та внески до фондів соціального страхування нараховано, утримано і сплачено.

Копія платіжного доручення від 16.07.2009 р. № 5431 додається.

 

Директор

Тарасенко Тарасенко Т. Т.

Головний бухгалтер

Малюх Малюх З. А.

 

 

НОВИЙ РОБОТОДАВЕЦЬ

Отже, компенсацію за невикористану відпустку перераховано на нове місце роботи. Таке перерахування дає певні переваги переведеному працівнику:

1. Можливість збереження відпустки, не використаної на попередньому місці роботи. Право використати таку відпустку за новим місцем роботи передбачено

п. 8 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки, ч. 1 ст. 81 КЗпП, відповідно до яких щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на цьому підприємстві має бути надано за бажанням працівника, якщо за попереднім місцем роботи щорічну основну відпустку ним не було використано повністю або частково і при звільненні ним не було отримано грошову компенсацію.

2. Збереження стажу роботи, що дає право на відпустку. На це вказують норми

ч. 3 ст. 9 Закону про відпустки, ч. 2 ст. 81 КЗпП: якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, до установи, організації, повністю або частково не використав щорічні основну і додаткові відпустки та не отримав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну і додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Це означає, що роботодавець за новим місцем роботи зобов’язаний за бажанням працівника надати йому щорічну відпустку повної тривалості (або будь-якої іншої тривалості). Причому право на таку відпустку за новим місцем роботи у працівника виникає, починаючи з дати працевлаштування.

При наданні такої відпустки новий роботодавець:

— оплачує працівнику дні відпустки, «зароблені» ним за попереднім місцем роботи, за рахунок отриманої суми компенсації;

— провадить розрахунок відпускних за дні відпустки, «зароблені» працівником на новому місці роботи, у загальному порядку оплати відпускних.

Таким чином, загальна сума нарахувань складатиметься з двох частин:

— суми перерахованої компенсації за певну кількість днів невикористаної відпустки за попереднім місцем роботи;

— суми нарахованих відпускних, розрахованої виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьований час на новому місці роботи.

Слід звернути увагу на ситуацію,

коли тривалість відпустки в нового роботодавця не збігається з тривалістю відпустки в попереднього роботодавця. У такому разі можна зауважити таке. Законодавством не встановлено зобов’язання щодо надання на новому місці роботи за час роботи в попереднього роботодавця саме тієї кількості днів відпустки, яку працівник не використав на старому місці роботи. Стаття 9 Закону про відпустки вказує тільки на визначення періоду, за який надається відпустка.

З цього випливає висновок: за кожен відпрацьований робочий рік (з урахуванням часу роботи в попереднього роботодавця, за який не використано відпустку та не отримано компенсацію) переведеному працівнику за новим місцем роботи буде надано

відпустку тієї тривалості, яку встановлено для його посади в нового роботодавця (див. приклад на с. 12).

У разі

якщо працівник використав своє право на відпустку на попередньому місці роботи або при звільненні йому було виплачено грошову компенсацію, то стаж роботи для надання відпустки на новому місці обчислюється з дня укладення трудового договору. На це звертало увагу Мінпраці в листі від 15.08.2005 р. № 09-293.

На практиці можуть виникнути ситуації, коли працівник на новому місці роботи напише заяву про виплату компенсації без надання днів відпочинку. Це право працівника. У такому разі бухгалтерія нового підприємства виплатить працівнику компенсацію в тій сумі, яку перераховано з попереднього місця роботи. Але така виплата вплине на момент відліку відпускного стажу — безперервність стажу, що дає право на відпустку повної тривалості, буде втрачено і надалі для надання відпустки на новому місці стаж роботи для надання відпустки обчислюватиметься у звичайному порядку — з дати прийняття на роботу (з дня укладення трудового договору).

 

Податкові та облікові аспекти

Операція з нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану відпустку при переведенні має свої особливості в частині обкладення податком з доходів фізичних осіб та внесками до соціальних фондів. Перш за все виникає запитання щодо того, який порядок оподаткування та обліку «переведеної» відпускної компенсації: хто з роботодавців (колишній чи новий) та в якому порядку зобов’язаний перерахувати за призначенням усі необхідні податкові та соціальні платежі? На жаль, чинне законодавство відповіді на це запитання не дає.

Розглянемо дії попереднього роботодавця. Оскільки виплачувана компенсація включається до фонду оплати праці підприємства, яке її нарахувало, то всі загальнообов’язкові нарахування та утримання має здійснити колишній роботодавець. На нове місце роботи працівника, який звільнився, перераховується «чиста» сума компенсації, що підлягає видачі «на руки». Така думка підтверджується і в листах офіційних державних органів: Пенсійного фонду (

лист від 21.06.2006 р. № 7902/03-20), Мінпраці (листі від 26.06.2006 р. № 414/020/99-06), Фонду соціального страхування від нещасних випадків (лист від 20.06.2006 р. № 157-07-2), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (лист від 12.02.2008 р. № 02-24-290), ДПА у м. Києві (лист від 17.08.2005 р. № 749/10/31-106).

Звертаємо увагу, що в цьому випадку за місцем звільнення працівник не може претендувати на застосування ПСП, оскільки розрахунки з ним (хоча й умовні) провадяться в місяці звільнення (

п. 4 Порядку подання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035).

Отже, підкреслимо:

нарахування, утримання і сплату внесків до соціальних фондів та утримання податку з доходів фізичних осіб має здійснювати підприємство, з якого звільняється працівник. При цьому суми компенсації та нарахованих на неї страхових внесків попередній роботодавець відносить на валові витрати.

«Чиста» сума компенсації

за невикористану відпустку (сума до видачі за мінусом ПДФО та утриманих страхових внесків) перераховується на рахунок нового роботодавця.

Оскільки перерахування суми компенсації на нове місце роботи можна умовно прирівняти до її видачі «на руки» (якщо й не відразу, то через певний період часу), то

сплату всіх належних з неї платежів необхідно здійснити одночасно з таким перерахуванням. І моментом виплати доходу в цьому випадку потрібно вважати дату перерахування грошових коштів підприємству, що є новим місцем роботи фізичної особи. Тому колишній роботодавець (підприємство, з якого звільняється працівник) має дотримуватися загальновстановлених строків сплати соціальних внесків та податку з доходів при виплаті заробітної плати.

Суму нарахованої та перерахованої компенсації за невикористану відпустку це підприємство

має відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ як суму нарахованого та виплаченого доходу (графи 3а і 3 відповідно) з ознакою доходу «01». Суми утриманого та перерахованого податку з доходів відображаються в графах 4а і 4.

Страхові внески, нараховані на суму компенсації та утримані з неї, відображаються у звітності, що подається до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування.

Тепер щодо

нового роботодавця.

Роботодавець, який прийняв працівника на роботу, суму компенсації, зараховану на його рахунок,

не відображає ні у складі валових витрат при її отриманні, ні у складі валових витрат при виплаті. Така сума для нового роботодавця є транзитною. При отриманні такої суми новий роботодавець бере на себе зобов’язання виплатити її в певний момент конкретному працівнику. Тому кваліфікуватися такі суми, що надійшли, можуть як надходження цільового характеру.

Ураховуючи це, компенсаційні суми, що надійшли за новим місцем роботи, може бути відображено в бухгалтерському обліку по кредиту рахунка 48 «Цільове фінансування та цільові надходження» в кореспонденції з рахунком 311. І дні відпустки, «зароблені» на попередньому місці роботи, буде оплачено працівнику за рахунок отриманої компенсації. Відповідно виплату зазначених сум працівнику в такому разі буде відображено проводкою Дт 48 — Кт 301, 311.

Для нового роботодавця отримана сума компенсації

не є витратами на оплату праці, оскільки він не здійснював нарахування такого доходу і не несе витрат на його виплату. У зв’язку з цим сума компенсації, що виплачується працівнику на новому місці роботи, має відображатися на рахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами», а не на рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою». І відомості про виплачену компенсацію новий роботодавець не вказує ні в Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ, ні у звітності, що подається до фондів соціального страхування.

Наведемо приклад надання відпустки за новим місцем роботи переведеному працівнику та відображення в обліку «переведеної» відпускної компенсації.

Приклад.

Пономаренко Л. І. було прийнято на роботу до ТОВ «Альфа» 01.10.2007 р. і звільнено 27.07.2009 р. у зв’язку з переведенням до ТОВ «Дельта». Під час роботи в ТОВ «Альфа» вона мала право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Згідно з довідкою, наданою до бухгалтерії ТОВ «Дельта», працівниця не використала відпустку за період роботи в ТОВ «Альфа» з 01.10.2008 р. по 27.07.2009 р. Таким чином, невикористана відпустка склала 20 календарних днів ((300 - 9)* : (365 - 10) х 24 ). Компенсацію за невикористані дні відпустки було перераховано на рахунок ТОВ «Дельта» в розмірі 931,57 грн.

* 300 — кількість календарних днів за період з 01.10.2008 р. по 27.07.2009 р.; 9 — кількість святкових та неробочих днів за цей же період.

Працівницю прийнято на роботу до ТОВ «Дельта» з 28.07.2009 р., де для її посади встановлено тривалість щорічної відпустки (основної та додаткової) 31 календарний день. У відпустку повної тривалості працівниця йде з 1 вересня 2009 року.

Незважаючи на те що на новому місці роботи працівниця відпрацювала менше 6 місяців, вона має право на отримання щорічної відпустки повної тривалості. Таким чином, працівниці надається відпустка тривалістю 31 календарний день

за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р.

Потрібно визначити, за яку кількість днів відпустки ТОВ «Дельта» (новий роботодавець) здійснить оплату сумою компенсації, отриманою від ТОВ «Альфа» (від попереднього роботодавця), а за яку зобов’язане виплатити відпускні за рахунок власних коштів.

Для цього розрахуємо, яку кількість днів відпустки, належної за новим місцем роботи, має бути надано за період роботи в ТОВ «Альфа» (у попереднього роботодавця):

(300 - 9) : (365 - 10) х 31 = 25 (дн.).

Виходить, що 25 календарних днів відпустки за новим місцем роботи буде оплачено за рахунок компенсації, отриманої від попереднього роботодавця.

Далі обчислюємо кількість днів відпустки за новим місцем роботи, які оплачує новий роботодавець (ТОВ «Дельта») за рахунок власних коштів:

31 - 25 = 6 (дн.).

Нарахування відпускних за ці 6 днів відпустки провадиться в загальному порядку виходячи із середнього заробітку, отриманого на новому місці роботи. Докладніше про це див. статтю «Розраховуємо відпускні» // «Оплата праці», 2009, № 8, с. 17.

Припустимо, що заробіток працівниці за розрахунковий період (серпень 2009 року), що включається до розрахунку відпускних, становить 1600 грн. Визначимо середньоденну заробітну плату:

1600 : (31 - 1) = 53,33 (грн./дн.),

де 31 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (серпні 2009 року);

1 — кількість святкових днів у серпні 2009 року (24 серпня — День незалежності України).

Тоді сума відпускних, що підлягає нарахуванню на новому місці роботи, становитиме 319,98 грн. (53,33 грн./дн. х  6 дн.).

Бухгалтерський та податковий облік операцій з виплати працівниці сум відпускних наведемо в таблиці*:

* Проводки щодо перерахування сум соціальних внесків та податку з доходів не наводяться.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

На рахунок підприємства отримано компенсацію за невикористану відпустку

931,57

311

48

2

Відображено заборгованість перед працівницею

931,57

48

663

3

Видано відпускні за рахунок суми компенсації

931,57

663

301

4

Видано відпускні за рахунок коштів нового роботодавця (319,98 - 6,401 - 1,602 - 1,923 - 46,514)

263,55

661

301

1

Сума утриманого внеску до Пенсійного фонду (2 %).

2

Сума утриманого внеску до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (0,5 %).

3

Сума утриманого внеску до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (0,6 %).

4

Сума утриманого ПДФО ((319,98 - 6,40 - 1,60 - 1,92) х 15 %).

 

Як бачимо, незважаючи на те, що суму компенсації за невикористану відпустку працівниці нарахували в попереднього роботодавця за 20 календарних днів, фактично її було отримано працівницею на новому місці роботи за 25 календарних днів відпочинку. Адже тривалість відпочинку встановлює саме новий роботодавець. При цьому новий роботодавець не несе додаткових витрат, пов’язаних з оплатою відпустки, «заробленої» на іншому підприємстві.

Однак слід зауважити, що Мінпраці в

листі від 22.02.2008 р. № 33/13/116-08 виклало інший підхід до порядку оплати відпустки, наданої працівнику за новим місцем роботи. На думку фахівців цього відомства, компенсація, нарахована за попереднім місцем роботи і перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник, самому працівнику не виплачується. Мінпраці пропонує всю суму відпускних («зароблених» як на попередньому місці роботи, так і в нового роботодавця) розраховувати відповідно до Порядку № 100 виходячи з виплат за фактичний час роботи на підприємстві, куди перейшов працівник.

На наш погляд, такий підхід призводить до низки проблем.

По-перше, для нового роботодавця суми отриманої компенсації можна розцінити як фінансову допомогу. А це спричинило б відображення їх у складі валового доходу.

По-друге, якщо компенсацію, перераховану новому роботодавцю, працівник не отримає, отже, її не можна вважати доходом такого працівника. Тож нараховувати (утримувати) внески до фондів соціального страхування і податок з доходів на таку виплату в колишнього роботодавця немає підстав. Водночас у листах фондів соціального страхування та податкових органів, на які ми посилалися раніше, містяться прямі вказівки на те, що всі нарахування та утримання має здійснити колишній роботодавець.

По-третє, новий роботодавець буде змушений за рахунок власних коштів покривати частину витрат, пов’язаних з наданням працівнику відпустки, «заробленої» на іншому підприємстві. Адже згідно з роз’ясненнями фахівців фондів соціального страхування та податкових органів такий роботодавець має отримати на свій рахунок компенсацію за невикористану відпустку в сумі, що підлягає виплаті працівнику «на руки». А якщо новий роботодавець здійснюватиме розрахунок відпускних наново, то йому доведеться провадити нарахування (утримання) внесків до фондів соціального страхування та податку з доходів, які не покриває перерахована сума компенсації.

На нашу думку, позиція, висловлена Мінпраці в зазначеному

листі, є досить спірною, оскільки не береться до уваги, що сума компенсації за невикористану відпустку належить працівнику. І тільки працівник може вирішувати, чи буде цю суму видано йому «на руки» при звільненні, чи перераховано новому роботодавцю та видано йому на новому місці роботи при виході у відпустку. Новий роботодавець лише зберігає кошти працівника, відображаючи в обліку кредиторську заборгованість перед ним. Таким чином, на наш погляд, провадити перерахунок усієї суми відпускних виходячи із середнього заробітку відповідно до Порядку № 100 за новим місцем роботи немає підстав.

 

На цьому завершуємо розгляд нашої теми. Сподіваємось, що наша стаття стане доброю підмогою бухгалтерам у вирішенні багатьох питань, пов’язаних з перерахуванням та виплатою відпускної компенсації в разі переведення працівника на інше підприємство.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд