Щодо оплати листків непрацездатності в період простою

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Щ

одо оплати листків непрацездатності в період простою

Лист від 05.06.2009 р. № 138/18/99-09

 

У Департаменті соціального партнерства і загальнообов’язкового державного соціального страхування Мінпраці розглянуто ваш <...> щодо оплати листків непрацездатності у період простою.

Незалежно від того, чи тимчасова непрацездатність працівника настала

до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі — Закон № 2240). Розрахунок середньої заробітної плати провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266, за робочі дні згідно з графіком роботи підприємства (працівника).

Відповідно до пунктів 7 — 9 Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Усі виплати, з яких сплачено страхові внески, під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця включаються в межах максимальної величини в тому місяці, в якому їх було нараховано, у тому числі оплата простоїв не з вини працівника, яка відповідно до п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати (далі — Інструкція), що розроблена згідно із Законом «Про оплату праці», входить до складу фонду додаткової заробітної плати.

Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день) є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, протягом якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески.

Якщо у розрахунковому періоді є час простою не з вини працівника, при обчисленні середньоденної заробітної плати дні простою враховуються.

Пунктом 10 Порядку передбачено визначення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, тільки у випадках, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) або якщо страховий випадок настав у перший день роботи. Простій не з вини працівника не відноситься до зазначених поважних причин.

Якщо тимчасова непрацездатність працівника настала в період роботи і продовжується в період простою підприємства (цеху, відділу), то допомога по тимчасовій непрацездатності за період простою надається в тому розмірі, в якому надається за цей час заробітна плата працівникам, але не вище того розміру допомоги, яку даний працівник отримував би на загальних підставах.

Якщо тимчасова непрацездатність працівника настала в період простою, то допомога по тимчасовій непрацездатності надається в тому розмірі, в якому надається за цей час заробітна плата працівникам.

Якщо підприємство перебуває у простої з оплатою 2/3 тарифної ставки (посадового окладу) більше 6 місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з 2/3 тарифної ставки (посадового окладу).

Це ж саме стосується і допомоги по вагітності та пологах

, яка відповідно до статей 38 і 39 Закону № 2240 надається застрахованій особі у розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу і виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Такий порядок розрахунку застосовується для страхових випадків, які настали після 22 травня 2008 року

— дати набрання чинності рішення Конституційного Суду України, оскільки цим рішенням зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 р. № 107 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статті 53 Закону № 2240 в частині врахування при обчисленні середньої заробітної плати для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах всіх видів заробітної плати за відпрацьований час, визнані неконституційними.

Тому

оплата простоїв не з вини працівника повинна включатися до розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, не включаються до цього розрахунку: оплата відпусток, суми грошових компенсацій за невикористану відпустку та перерахунок відпускних, які відповідно до п. 2.2.12 Інструкції відносяться до оплати за невідпрацьований час.

　

Директор Департаменту соціального партнерства і загальнообов’язкового державного соціального страхування В. Ступак

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

　

Новації в розрахунку лікарняних: думка Мінпраці

 

Останнім часом питання, пов’язані з оплатою праці, розрахунком відпускних та лікарняних, якщо на підприємстві був простій, набули особливої актуальності. Ось і лист, що коментується, зачіпає порядок розрахунку середньої заробітної плати для оплати лікарняних у разі, якщо на підприємстві мав місце простій не з вини працівників.

Пригадаємо, що зовсім недавно Мінпраці в листі від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09 («Оплата праці», 2009, № 8, с. 7) уже викладало свою думку з цього питання. Зокрема, із зазначеного листа випливало, що

період простою, а також сума його оплати повинні брати участь у розрахунку середньої заробітної плати для оплати лікарняного листка. Аргументом на користь такого висновку було те, що оплата простою включається до фонду оплати праці згідно з п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5. Цим Мінпраці «урізало» суми лікарняних, що підлягають виплаті працівникам, оскільки при такому підході в розрахунку лікарняних беруть участь виплати, розраховані виходячи з 2/3 тарифної ставки (посадового окладу) працівників.

Свою думку Мінпраці ще раз підтверджує і в листі, що коментується. Крім цього, Мінпраці зайняло ще одну позицію щодо розрахунку лікарняних, якщо непрацездатність припадає на період простою. Цей новий підхід є ще одним обмежувальним заходом щодо лікарняних. Отже, на думку Мінпраці, якщо працівник захворів у період роботи і продовжує хворіти

в період простою, допомога по тимчасовій непрацездатності за період простою має виплачуватися в розмірі, в якому виплачується за цей час заробітна плата працівникам, але не вище розміру допомоги, яку працівник отримав би на загальних підставах. Якщо непрацездатність настала в період простою, допомога надається в розмірі заробітної плати, що виплачується за цей час працівникам.

Як відзначає Мінпраці в листі, що коментується, це ж саме стосується й допомоги по вагітності та пологах.

Аналізуючи викладене, важко зробити однозначний висновок, що ж мало на увазі відомство. Зрозуміло одне —

Мінпраці вирішило додатково обмежити розмір оплати лікарняного розміром заробітної плати в період простою, тобто 2/3 тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику.

Як зазначено в листі, що коментується, такий порядок розрахунку застосовується до страхових випадків, що настали

після 22 травня 2008 року. З цього випливає, що підприємствам, в яких був простій, доведеться перерахувати суми нарахованих лікарняних, якщо тимчасова непрацездатність припадала на час простою.

Ми вважаємо, що такий підхід до визначення розмірів оплати лікарняних не відповідає нормам чинного законодавства. Обмеження, передбачені на сьогодні чинним законодавством, зводяться до такого.

По-перше, відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III і п. 5 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439, оплата лікарняного провадиться залежно від страхового стажу в таких розмірах: 60 % середньої заробітної плати при страховому стажі до 5 років, 80 % — при страховому стажі від 5 до 8 років і 100 % — при страховому стажі понад 8 років. Допомога по вагітності та пологах надається в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.

По-друге, абзацом четвертим п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, передбачено: середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну суму заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, з розрахунку на один день (годину), що обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на норму робочого часу.

Обмежень розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, про які йдеться в листі, законодавство не передбачає.

І на завершення зауважимо: у листі, що коментується, Мінпраці також звертає увагу на таке:

оплата відпускних, суми компенсації за невикористану відпустку, як і раніше, не беруть участі в розрахунку середньої заробітної плати для оплати лікарняного.

 

Ганна МЕРЕЖКО, економіст-аналітик