В
иконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника
Неля СИНЬКО, начальник відділу організації заробітної плати та вдосконалення законодавства з оплати праці Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики України
Посадовою інструкцією передбачено, що у випадку відсутності працівника (бухгалтера) госпрозрахункового підприємства у зв’язку із хворобою, щорічною відпусткою інший працівник (бухгалтер) виконує його обов’язки. Чи провадиться в такому випадку доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника?
(Дніпропетровська обл.)
Статтею 105 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) передбачено виплата доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення працівника від своєї основної роботи.
Зазначеною статтею не передбачено обмежень прав підприємств у цій ситуації.
Крім того, чинним в Україні законодавством, зокрема ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 108) та ст. 97 КЗпП, надано право госпрозрахунковим підприємствам самостійно визначати в колективному договорі форми та системи оплати праці, види та розміри доплат, надбавок, премій тощо.
Нормативні акти колишнього Союзу РСР, що обмежували права підприємств з цих питань, утратили чинність.
Отже, підприємства госпрозрахункової сфери самостійно вирішують питання покладення на працівників, у тому числі керівників усіх рівнів та їх заступників, виконання поряд з основною роботою додаткових обов’язків шляхом виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та встановлення розміру доплати.
Разом з тим, вищезазначене не поширюється на керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, оскільки умови та розміри їх оплати праці визначаються в контракті з дотриманням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» від 19.05.99 р. № 859.
Звертаємо увагу: оскільки законодавчого визначення суміщення професій, розширення зони обслуговування та виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в Україні не існує, то щодо цього необхідно керуватись положеннями
постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 р. № 1145 та Інструкцією щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)», затвердженою Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС від 14.05.82 р. № 53-ВЛ.Перелічені нормативні акти продовжують діяти на території України відповідно до
постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ, якою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.Розміри доплат за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника установлюються на умовах, передбачених колективним договором згідно з нормами
ст. 15 Закону № 504, ст. 97 КЗпП України та у випадку, коли підприємство перебуває у сфері дії Генеральної угоди, то з урахуванням Переліку доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників об’єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер, визначеного у додатку № 3 до Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008 — 2009 роки.Доручення виконання обов’язків відсутнього працівника здійснюється у випадку, коли працівник відсутній, але згідно із законодавством за ним зберігається місце роботи.
У випадку,
коли працівник виконує обов’язки відсутнього працівника, необхідно видати наказ (розпорядження) по підприємству, в якому вказати назву посади (професії), за якою він буде виконувати обов’язки відсутнього працівника, і розмір установленої доплати.Статтею 21 КЗпП
визначено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства або уповноважений ним орган зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Так, обов’язок виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, передбачає погодження питання, яку саме роботу має виконувати працівник. Ці обов’язки можуть бути прописані посадовою інструкцією, з якою працівник має бути ознайомлений.
Посадовою інструкцією може бути розширено зміст функцій за посадою (професією), яку обіймає працівник, за рахунок внесення до неї робіт, що не стосуються спеціальності, посади. У випадку, коли посадовою інструкцією визначено, що працівник виконує обов’язки іншого працівника підрозділу, в якому він працює, на час його тимчасової відсутності, то за виконання цієї роботи він отримує заробітну плату згідно з умовами трудового договору.
