Теми статей
Обрати теми

Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю

Редакція ОП
Постанова від 29.10.2009 р. № 1168

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ, ЯКА ВИКОРИСТОВУЄ НАЙМАНУ ПРАЦЮ

Постанова від 29 жовтня 2009 р. № 1168

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (далі — фізична особа), затверджується Міністерством праці та соціальної політики.

2. Для реєстрації трудового договору фізична особа подає у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи державній службі зайнятості за місцем свого проживання підписаний сторонами трудовий договір у трьох примірниках, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера, копію такої довідки, виданої працівникові, його трудову книжку та пред’являє паспорт. Підпис у трудовому договорі працівника, який не був присутній під час його реєстрації, посвідчується нотаріально.

3. Відповідальна особа державної служби зайнятості реєструє в день подання фізичною особою документів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, трудовий договір у книзі реєстрації трудових договорів, форма якої затверджується Міністерством праці та соціальної політики, після чого два примірники такого договору з відміткою про реєстрацію повертаються фізичній особі.

Фізична особа

зобов’язана вручити під розписку працівникові один примірник зареєстрованого трудового договору протягом трьох робочих днів з дня його надходження, про що робиться відповідний запис у книзі реєстрації, а також повернути трудову книжку із записом про прийняття на роботу.

4. У разі розірвання трудового договору за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, така особа зобов’язана письмово повідомити про свій намір працівникові та у визначені строки провести передбачений законодавством розрахунок.

5. Зняття державною службою зайнятості з реєстрації трудового договору у випадках, передбачених пунктом 4 цієї постанови, проводиться за умови подання фізичною особою:

примірника трудового договору;

заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору;

копій документів, що підтверджують:

— надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі

коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів;

— проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.

6. Державна служба зайнятості

протягом трьох робочих днів з дня надходження зазначених у пункті 5 цієї постанови документів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів та повідомляє працівникові.

7. За зверненням працівника,

який не був присутній під час зняття трудового договору з реєстрації, посадова особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів з дня такого звернення робить відповідну відмітку у виданому йому примірнику трудового договору та засвідчує у трудовій книжці запис про звільнення з роботи, внесений фізичною особою.

8. У разі коли документи, що подаються для реєстрації чи зняття з реєстрації трудового договору, не відповідають вимогам цієї постанови, органи державної служби зайнятості повертають їх без вчинення будь-яких дій із зазначенням причини.

9. Працівник має право оскаржити рішення фізичної особи щодо його звільнення з роботи у порядку, встановленому законодавством.

10. Міністерству праці та соціальної політики привести в місячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

 

Прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

 

ПІДПРИЄМЕЦЬ І НАЙМАНИЙ ПРАЦІВНИК: УКЛАДЕННЯ ТА РОЗІРВАННЯ ТРУДОВИХ ДОГОВОРІВ

Постановою, що коментується, нарешті вирішено два проблемні питання, що поставали перед фізичними особами — підприємцями в частині трудових відносин з найманими працівниками.

По-перше, тепер надано можливість

реєстрації трудового договору між фізичною особою — роботодавцем та найманим працівником без особистої присутності працівника, але за умови нотаріального посвідчення його підпису на договорі.

Нагадаємо суть питання.

Відповідно до статті 241 КЗпП

у разі укладення трудового договору між працівником та фізичною особою фізична особа має зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання в порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Форму трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260 (далі — Порядок № 260).

Згідно з п. 3 Порядку № 260 у переліку документів, які подають сторони при реєстрації трудового договору в службі зайнятості, зазначено подання сторонами

паспортів як документів, що засвідчують особу. Тобто сторони трудового договору мають бути присутніми при реєстрації трудового договору. Згідно з п. 17 Форми трудового договору між працівником та фізичною особою розірвання трудового договору має бути підтверджено підписами сторін трудових відносин у всіх примірниках трудового договору.

Таким чином, за

відсутності в центрі зайнятості однієї зі сторін трудового договору (фізичної особи — роботодавця або найманого працівника) дотриматись порядку реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, укладеного між фізичною особою — роботодавцем і найманим працівником, без присутності однієї з цих сторін неможливо . Аналогічні роз’яснення надавало Міністерство праці та соціальної політики України в листі від 01.10.2009 р. № 227/06/186-09. Такої самої позиції дотримувалися й районні центри зайнятості на місцях.

Тепер це питання вирішено.

Другим позитивним моментом є те, що

в роботодавця з’явилася можливість розірвання трудового договору з його ініціативи, у тому разі коли працівник не з’являється до центру зайнятості.

До появи постанови, що коментується, фізичні особи — підприємці в разі нез’явлення працівників до центру зайнятості

змушені були звертатися до суду. Без відповідного судового рішення центри зайнятості відмовлялися знімати трудовий договір з реєстрації.

Тепер у випадку розірвання трудового договору за вказаними підставами підприємцю достатньо в письмовому вигляді повідомити про свій намір працівника та в установлені законодавством терміни здійснити з ним відповідні розрахунки.

Слід зазначити ще одне нововведення. Зокрема, передбачено строк, протягом якого роботодавець має вручити копію трудового договору працівнику. Він становить

3 робочі дні з дня отримання договору з центру зайнятості з відміткою про його реєстрацію.

В останній частині постанови, що коментується, щодо порядку реєстрації трудових договорів інших істотних змін немає. Строк для реєстрації трудового договору та перелік, що подаються для реєстрації трудового договору документів, залишився колишній.

Постанова, що коментується, набула чинності з моменту опублікування — 13.11.2009 р. (газета «Урядовий кур’єр» від 13.11.2009 р. № 211)

 

Наталія ІВЛЄВА, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі