Теми статей
Обрати теми

Молодий спеціаліст: працевлаштування та пільги

Редакція ОП
Стаття

Молодий спеціаліст: працевлаштування та пільги

 

Згідно з чинним законодавством випускники навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов’язані відпрацювати за направленням у порядку, установленому КМУ. Таких випускників можна віднести до специфічної категорії працівників — молодих спеціалістів.

Про права, пільги та обов’язки такої категорії новоспечених працівників і йтиметься в цій статті.

Наталія ІВЛЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 803

— Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XI.

Порядок № 992

— Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затверджений постановою КМУ від 22.08.96 р. № 992.

Положення № 79 —

Положення про сприяння у працевлаштуванні випускників державних вищих навчальних та професійних навчально-виховних закладів України, затверджене наказом Міністерства освіти України від 23.03.94 р. № 79.

 

Хто належить до молодих спеціалістів

Держава гарантує надання роботи за фахом на період не менше трьох років тим молодим спеціалістам — випускникам державних вищих навчальних закладів та професійно-технічних училищ, потребу в яких раніше було заявлено підприємствами, установами та організаціями (

ч. 2 ст. 197 КЗпП). Аналогічну норму визначено і в п. 4 Положення № 79.

Випускник

вищого навчального закладу, якому присвоєно кваліфікацію спеціаліста з вищою освітою певного професійного напряму або спеціальності та якого працевлаштовано на підставі посвідчення про направлення на роботу, вважається молодим спеціалістом протягом трьох років з моменту укладення ним трудового договору із замовником. При цьому час навчання в інтернатурі до цього строку не входить (п. 2 Порядку № 992, п. 6 Положення № 79).

Випускник

професійного навчально-виховного закладу, якому присвоєно робочу професію певної кваліфікації та якого працевлаштовано на підставі посвідчення про направлення на роботу, вважається молодим спеціалістом протягом двох років з моменту укладення ним трудового договору із замовником (п. 6 Положення № 79).

Отже, можна дійти висновку, що

молодим спеціалістом є випускник державного вищого навчального закладу (далі — ВНЗ) або державного професійного навчально-виховного закладу України, працевлаштований підприємством, установою, організацією на підставі направлення зазначених навчальних закладів, якщо потребу у випускнику раніше було заявлено такими роботодавцями.

Зауважимо, що в жодному документі не застерігаються вікові категорії молодих спеціалістів. Звідси випливає, що слово «молодий» вживається стосовно професії, а не віку — «молодий» у професії. Наприклад, випускник ВНЗ, якому виповнилося 40 років, при влаштуванні на роботу є молодим спеціалістом, а 26-річна дівчина, яка відпрацювала чотири роки після навчання в ПТУ, таким не вважається.

Випускниками

вважаються студенти вищого навчального закладу, учні професійних, навчально-виховних закладів, які закінчили повний курс навчання.

Звертаємо увагу, що відповідно до

наказу Міністерства освіти України «Про внесення змін до Положення про сприяння у працевлаштуванні випускників державних вищих навчальних закладів та професійних навчально-виховних закладів України» від 09.12.96 р. № 379 Положення № 79 утратило чинність у частині, що стосується випускників вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредитації, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням. Тому порядок працевлаштування молодих спеціалістів регулюється такими нормативними актами:

— студентів державних вищих навчальних закладів, які навчалися

не за державним замовленням, — Положенням № 79;

— студентів вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредитації, які навчалися

відповідно до державного замовлення, — Порядком № 992;

— учнів державних професійних навчально-виховних закладів, які навчалися

відповідно до державного замовлення, — Положенням № 79.

 

Професійно-технічні навчальні заклади

Отже, випускники яких професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ) можуть вважатися молодими спеціалістами?

Відповідно до

ст. 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР до професійно-технічних навчальних закладів належать:

— професійно-технічне училище відповідного профілю;

— професійне училище соціальної реабілітації;

— вище професійне училище;

— професійний ліцей;

— професійний ліцей відповідного профілю;

— професійно-художнє училище;

— художнє професійно-технічне училище;

— вище художнє професійно-технічне училище;

— училище-агрофірма;

— вище училище-агрофірма;

— училище-завод;

— центр професійно-технічної освіти;

— центр професійної освіти;

— навчально-виробничий центр;

— центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів;

— навчально-курсовий комбінат;

— навчальний центр;

— інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Кожен ступінь навчання в ПТНЗ підтверджується присвоєнням випускникам (учням) таких кваліфікаційних рівнів:

кваліфікований робітник. До них належать випускники, які успішно пройшли кваліфікаційну атестацію за професією певного розряду (категорії);

молодший спеціаліст. Це випускники, які закінчили курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійно-технічної освіти відповідного рівня акредитації.

Згідно з чинним законодавством випускникам ПТНЗ, які навчалися за державним замовленням, держава гарантує надання першого робочого місця відповідно до отриманої професії.

Випускники ПТНЗ, яким присвоєно робочу професію певної кваліфікації та яких працевлаштовано підприємством на підставі раніше поданої заявки на навчання та направлення на роботу, вважаються молодими спеціалістами протягом двох років з моменту укладення з ними трудового договору.

 

Вищі навчальні заклади

Відповідно до

ст. 43 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII і ст. 25 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III до вищих навчальних закладів належать:

— технікум (училище);

— коледж;

— інститут;

— консерваторія;

— академія;

— університет тощо.

Для вищих навчальних закладів установлено чотири рівні їх акредитації:

— I рівень — технікуми, училища, інші прирівняні до них ВНЗ;

— II рівень — коледжі, інші прирівняні до них ВНЗ;

— III і IV рівні — інститути, консерваторія, академія, університети (залежно від акредитації).

Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку спеціалістів за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

— молодший спеціаліст (забезпечують училища, технікуми, ВНЗ I рівня акредитації);

— бакалавр (забезпечують коледжі, ВНЗ II рівня акредитації);

— спеціаліст, магістр (забезпечують ВНЗ III та IV рівнів акредитації).

Надання роботи за спеціальністю на період не менше трьох років з моменту укладення трудового договору передбачено для тих молодих спеціалістів — випускників державних вищих навчальних закладів, потребу в яких раніше було заявлено роботодавцем.

Як уже зазначалося, статус молодого спеціаліста випускник ВНЗ має протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

 

Види договорів на підготовку молодих спеціалістів

Підготовка спеціалістів з вищою освітою і кваліфікованих робітників здійснюється відповідно до таких договорів:

генеральних. Такий договір укладається між ВНЗ та центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковано вищий навчальний заклад, і є формою реалізації державного замовлення на підготовку спеціалістів. Договір укладається не пізніше ніж за 6 місяців до зарахування студента до ВНЗ;

прямим. Цей договір укладається між навчальним закладом і підприємством (незалежно від форми власності) для випускників ВНЗ у будь-який час, а для випускників професійних навчально-виховних закладів — до зарахування на навчання учнів відповідного року випуску;

цільовим. Такий договір укладається між студентом (учнем), підприємством (незалежно від форми власності) та навчальним закладом у будь-який час.

Слід зауважити, що прямий та цільовий договори передбачають зобов’язання сторін. До них, зокрема належать такі:

— замовник (підприємство) має надати випускнику роботу на строк не менше трьох (двох) років за його спеціальністю, кваліфікацією та професійною підготовкою;

— випускник має опанувати всі види професійної діяльності, передбачені відповідною кваліфікаційною характеристикою, відпрацювати у замовника строк, визначений договором;

— навчальний заклад зобов’язаний забезпечити якість і належний рівень підготовки спеціаліста з вищою освітою, кваліфікованого працівника.

Інші

зобов’язання та відповідальність сторін визначаються при укладенні договору.

В окремих випадках договір на підготовку може розриватися

з ініціативи випускника. Підставами для такого розірвання для випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, згідно з п. 9 Порядку № 992 є:

— неможливість виїзду на роботу за направленням у зв’язку з установленням випускнику інвалідності I або II групи, а також установлення інвалідності дружині (чоловіку), одному з його батьків;

— якщо випускник — вагітна жінка, мати чи батько, які мають дитину віком до 3-х років або дитину, яка відповідно до медичного висновку потребує догляду (до досягнення нею 6-річного віку), самотня мати чи батько, які мають дитину до 14 років або дитину-інваліда;

— проходження чоловіком (жінкою) військової служби (крім строкової), у тому числі за контрактом, на посаді рядового, сержантського і старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів Збройних Сил України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, а також інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, і служби в органах внутрішніх справ України поза місцем розташування замовника;

— вступ до вищого навчального закладу III або IV рівня акредитації для випускників вищих навчальних закладів I та II рівнів акредитації.

Аналогічними є підстави

для розірвання договору і для випускників вищих навчальних закладів, підготовка, яких здійснювалася не за державним замовленням згідно з п. 12 Порядку № 79.

Розірвання угоди

з ініціативи замовника допускається в таких випадках:

— неможливості надання випускнику роботи за спеціальністю відповідно до медичного висновку (якщо медогляд під час прийняття на роботу є обов’язковим) або відповідно до висновку МСЕК;

— банкрутства замовника.

Цю норму закладено в

п. 10 Порядку № 992 (для тих, хто навчається за держзамовленням) і п. 13 Порядку № 79 (для тих, хто навчається не за держзамовленням).

Слід мати на увазі, що випускник, якого було призвано на строкову військову чи альтернативну службу, після закінчення служби зобов’язаний прибути на роботу за призначенням до замовника, з яким було укладено договір. Час перебування на службі включається до стажу роботи випускника, передбаченого договором.

Час перебування жінки після закінчення навчального закладу у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення 3-х або 6-ти років також уключається до строку обов’язкової роботи у замовника, з яким укладено договір.

У разі неприбуття випускника за напрямом чи відмови без поважної причини стати до роботи випускник зобов’язаний відшкодувати в установленому порядку до держбюджету вартість навчання та компенсувати всі витрати, понесені замовником.

Такі умови поширюються на всіх випускників.

 

Порядок працевлаштування молодого спеціаліста

Спочатку розглянемо порядок працевлаштування випускників, які навчалися

за державним замовленням. Для працевлаштування випускників денної форми навчання, що здійснювалося згідно з цільовим договором, необхідно надати лише направлення на роботу (додаток 3 до Порядку № 992 за формою № 2).

Молодий спеціаліст має прибути до місця призначення у строк, визначений у направленні на роботу.

Якщо з випускником не укладено цільовий договір і він бажає працевлаштуватися самостійно, йому видається довідка про надання можливості самостійного працевлаштування (

додаток 4 до Порядку № 992 за формою № 3).

Також при самостійному працевлаштуванні випускники вищих навчальних закладів можуть звертатися за сприянням у працевлаштуванні до органів державної служби зайнятості за місцем проживання відповідно до

Закону № 803, надавши довідку за формою № 3 та картку про працевлаштування випускника (додаток 2 до Порядку № 992 за формою № 1). Випускнику ПТНЗ у цьому випадку необхідно надати лише довідку за формою № 3.

У тих випадках, коли випускнику відмовлено замовником у прийнятті на роботу або випускник сам відмовився стати до роботи за направленням, він подає до служби зайнятості направлення на роботу за формою № 2 або довідку за формою № 3.

Для випускників, які навчалися

не за державним замовленням, передбачено оформлення карток працевлаштування випускників за формою № 1 (додаток 4).

Видача випускникам посвідчення про направлення на роботу за формою № 2 оформляється замовником або навчальним закладом (за домовленістю із замовником) на підставі договору. У разі розірвання цільового договору із замовником до закінчення навчального закладу таким закладом оформляється довідка про надання можливості самостійного працевлаштування за формою № 3 (додаток 6). При розірванні цільового договору після закінчення закладу така довідка видається замовником (за умови погашення випускником усіх передбачених договором сум).

У разі прибуття на роботу випускника роботодавець укладає з ним трудовий договір та готує наказ про прийняття на роботу молодого спеціаліста.

 

Пільги та гарантії для молодих спеціалістів

Чинним трудовим законодавством молодим спеціалістам надаються такі гарантії:

— невстановлення строку випробування під час прийняття на роботу (

ст. 26 КЗпП);

— надання першого робочого місця на строк не менше двох років для випускників професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладів (

ч. 1 ст. 197 КЗпП);

— робота за спеціальністю на період не менше трьох років для випускників державних навчальних закладів, потребу в яких раніше було заявлено підприємствами, установами, організаціями (

ч. 2 ст. 197 КЗпП);

— установлення броні прийняття на роботу випускників професійних навчально-виховних закладів (

ст. 196 КЗпП).

Для випускників, які навчалися

за державним замовленням, гарантії передбачено також нормами п. 24, пп. 31 — 33 Порядку № 992:

— молодим спеціалістам, які отримали направлення на роботу після закінчення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю 30 календарних днів. За час відпустки молодим спеціалістам виплачується допомога в розмірі академічної або соціальної стипендії, яку вони отримували в останній місяць навчання у вищому навчальному закладі (крім додаткової соціальної стипендії, що виплачується особам, які постраждали від ЧАЕС), за рахунок замовника;

— після укладення трудового договору на молодих спеціалістів поширюються всі види соціального захисту, передбачені колективним договором підприємства, установи, організації;

— випускникам, які закінчили ВНЗ з відзнакою, за рішенням замовника може встановлюватися вища заробітна плата у межах схеми посадових окладів;

— випускники, які отримали направлення на роботу в іншу місцевість, а також члени їх сім’ї забезпечуються житлом згідно із законодавством;

— випускники, яких не було забезпечено житлом згідно з договором та які продовжують працювати за призначенням після певного строку, мають право на позачергове отримання житла незалежно від строку роботи за цим призначенням. При цьому за ними зберігається житло за попереднім місцем проживання.

Слід зауважити, що перелічені пільги передбачено й нормами

Положення № 79 для випускників ПТНЗ, а також тих, хто навчається за цільовими договорами і не за держзамовленням.

Для випускників, які навчалися

не за державним замовленням, соціальні гарантії та компенсації передбачено нормами пп. 37 — 60 Положення № 79. Зупинимося на деяких з них.

Випускникам, які отримали направлення на роботу після закінчення навчального закладу, надається відпустка тривалістю один календарний місяць незалежно від того, коли в них були останні канікули в навчальному закладі. Таким випускникам виплачується допомога за час відпустки в розмірі місячної стипендії за рахунок замовника, до якого їх направлено на роботу.

Випускникам, які отримали довідки про надання можливості самостійного працевлаштування, допомога за час відпустки не виплачується.

Випускникам професійних навчально-виховних закладів денної форми навчання, які навчалися 10 і більше місяців, підприємство протягом перших трьох місяців надає оплачувану відпустку з розрахунку тарифної ставки згідно із зазначеним у дипломі кваліфікаційним розрядом (класом, категорії) чи посадовим окладом. Випускникам, які навчалися менше 10 місяців, час навчання зараховується до трудового стажу, що дає право на чергову відпустку. Випускникам віком до 18 років надається відпустка тривалістю один календарний місяць, а іншим випускникам — тривалістю, установленою на підприємстві для працівників відповідної професії чи спеціальності.

Посади за штатним розписом, на які в поточному році має бути прийнято на роботу випускників згідно з договором, не підлягають заміщенню іншими працівниками. У разі виробничої необхідності на ці посади може бути прийнято працівників на невизначений строк до призначення на них випускників.

Нормами

Положення № 79 передбачено надання і виплату компенсацій молодим спеціалістам за рахунок замовника, до якого вони направляються. Усе це має бути застережено в умовах укладених договорів. Наведемо деякі з компенсацій у таблиці.

 

Категорія молодих спеціалістів

Вид компенсації

Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків та перебувають під опікою (піклуванням)

Надається грошова і матеріальна допомога в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Нагадаємо, що у 2009 році діє Порядок надання одноразовій грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів у 2009 році, затверджений наказом Міносвіти і науки України від 07.09.2009 р. № 827 (див. «Оплата праці», 2009, № 19, с. 5 — 7)

Випускники, які направляються на роботу в іншу місцевість щодо місця попереднього постійного проживання

Виплачуються:

— вартість проїзду випускника та членів його сім’ї*;

— витрати на перевезення багажу;

— добові за час перебування в дорозі;

— одноразова допомога на нього та на кожного члена сім’ї, який переїжджає;

— заробітна плата за час підготовки до дороги й облаштування за новим місцем роботи, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.

Вартість проїзду членів сім’ї випускника та перевезення майна, а також одноразова грошова допомога на них виплачуються в тому випадку, якщо вони переїжджають на нове місце проживання випускника до закінчення одного року з дня фактичного надання йому житлового приміщення.У разі неможливості визначення розміру компенсації випускнику видається аванс

Особи, які закінчили навчальні заклади та направлені на роботу за місцем розташування цих навчальних закладів

Одноразова допомога виплачується, якщо вони до навчання постійно проживали в іншій місцевості

Випускники, направлені на роботу за місцем свого постійного проживання або проживання батьків (сім’ї)

Виплачуються вартість проїзду їх та членів сім’ї, перевезення майна і добові

Випускники, які направлені на роботу за місцем свого попереднього проживання, але проживають до навчання в гуртожитку чи на орендованій житловій площі

Компенсації виплачуються повністю

* До членів сім’ї випускника, на яких виплачується компенсація, належать дружина (чоловік), а також діти і батьки чоловіка або дружини чи особи, які їх замінюють.

 

Слід пам’ятати, що після укладення трудового договору з молодим спеціалістом на нього поширюються всі законодавчі та передбачені колективним договором підприємства, установи, організації гарантії щодо оплати праці, надання відпусток, оплати лікарняних тощо. На молодих спеціалістів поширюються положення про систему оплати праці, преміювання, облік робочого часу тощо, що діють на підприємстві, в установі, організації. Таким чином, вітчизняне законодавство не передбачає будь-яких спеціальних норм для молодих спеціалістів.

І на завершення пропонованої статті зауважимо, що переваг для молодих спеціалістів при звільненні не передбачено. Згідно зі ст. 42 КЗпП при скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з вищою кваліфікацією та продуктивністю праці. Тому перевагу в залишенні на роботі при звільненні матиме, найімовірніше, досвідчений працівник.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі