Щодо оплати часу перебування медпрацівників на курсах підвищення кваліфікації

Міністерство охорони здоров’я України розглянуло звернення <…> та інформує наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. № 695 для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від роботи, установлюються такі мінімальні державні гарантії:

— збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання;

— оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;

— виплата добових за кожний день перебування в дорозі в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень;

— відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення у порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

Відповідно до п. 3 зазначеної постанови при обчисленні середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження до розрахунку включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування; високі досягнення у праці); виробничі премії; винагорода за підсумками річної роботи тощо.

Діюча норма щодо збереження середньої заробітної плати працівника за час навчання на курсах підвищення кваліфікації лише за основним місцем роботи суперечить положенням спільного наказу Мінпраці, Мінфіну та Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43.

Згідно з пунктом 10 вказаного наказу при обчисленні середнього заробітку заробітна плата медичних і фармацевтичних працівників лікувально-профілактичних, санітарно-епідеміологічних закладів та аптек враховується на всіх місцях роботи, тобто з урахуванням заробітної плати при роботі за сумісництвом.

З цього приводу МОЗ направило до Міністерства праці та соціальної політики України пропозиції щодо внесення відповідних змін до зазначеного нормативно-правового акта та відповідні розрахунки з проханням прискорити опрацювання проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. № 695» у зв’язку з тим, що тривалий час порушуються права медичних працівників на гарантії, встановлені ст. 122 КЗпП та передбачені пунктом 10 спільного наказу Мінпраці, Мінфіну та Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43 щодо врахування заробітної плати медичним і фармацевтичним працівникам на всіх місцях роботи.

З огляду на зазначене, за

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 в усіх випадках збереження середньої заробітної плати (у тому числі для оплати періоду перебування на курсах підвищення кваліфікації), крім оплати відпусток, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період (п. 8 Порядку № 100).

У закладах охорони здоров’я застосовується підсумований облік робочого часу, тому для обчислення середнього заробітку конкретного працівника використовується середньогодинна заробітна плата.

Відповідно до вимог Порядку № 100 при визначенні сумарного заробітку за розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати враховуються виплати, наведені у п. 3 Порядку № 100, і не враховуються виплати, наведені в п. 4 Порядку № 100.

Середня заробітна плата розраховується шляхом множення середньогодинної заробітної плати на кількість робочих годин, які має бути оплачено за середнім заробітком. Години, за які зберігається середня заробітна плата, визначаються на підставі табеля обліку робочого часу (графіка роботи лікаря), і середній заробіток виплачують за ті години, які є робочими за графіком роботи лікаря при 6-денному робочому тижні. Графік проведення занять на курсах підвищення кваліфікації при цьому значення не має.

Директор М. Банчук

У листі, що коментується, МОЗ України роз’яснило особливості оплати часу перебування медпрацівників на курсах підвищення кваліфікації.

Нагадаємо, що для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, установлено державні гарантії. Перш за все такі гарантії встановлено ст. 122 КЗпП, якою передбачено, що за працівниками зберігається місце роботи (посада) і здійснюються виплати, передбачені законодавством.

Крім того, п. 1 постанови КМУ «Про гарантії та компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від виробництва» від 28.06.97 р. № 695 (далі — постанова № 695) для працівників, які направляються на перепідготовку та підвищення кваліфікації, визначено такі мінімальні державні гарантії :

— збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи на час навчання. Виняток становлять учителі та інші працівники освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, за якими зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи;

— оплата вартості проїзду до місця навчання і назад;

— виплата добових;

— оплата вартості проживання.

Стосовно збереження середньої зарплати є свої нюанси. У листі, що коментується, МОЗ звернуло увагу на те, що зазначена вище норма щодо збереження середньої заробітної плати тільки за основним місцем роботи суперечить нормативному документу — Положенню про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій, затвердженому спільним наказом Мінпраці, Мінфіну, Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43.

Так, п. 10 цього Положення передбачено, що при обчисленні середнього заробітку медичним і фармацевтичним працівникам лікувально-профілактичних установ охорони здоров’я заробітна плата враховується на всіх місцях роботи, тобто включаючи заробітну плату за сумісництвом.

У листі, що коментується, зазначено, що МОЗ надіслало пропозиції до Мінпраці для вирішення цієї суперечності та внесення змін до постанови № 695. Проте до нормативного врегулювання цього питання за медичними працівниками, направленими на курси підвищення кваліфікації, зберігається середня заробітна плата лише за основним місцем роботи. При обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу перебування на курсах підвищення кваліфікації заробітна плата на роботі за сумісництвом не враховується.

Слід зауважити, що в разі направлення медпрацівників (лікарів-фахівців та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою) на передатестаційний цикл за путівкою, виданою згідно із заявкою закладу охорони здоров’я, час навчання оформляється наказом по закладу як відрядження з відшкодуванням витрат закладом, в якому працює працівник.

Додамо, що на практиці можуть виникати різні ситуації, пов’язані з роботою за сумісництвом для медпрацівників. Тому з урахуванням викладеного вище розглянемо та проаналізуємо деякі з них.

1. Медичний працівник, наприклад, лікар, працює в установі за основним місцем роботи і за сумісництвом. Його направляють на курси підвищення кваліфікації:

— за основним місцем роботи. У цьому випадку середня заробітна плата зберігається тільки за основним місцем роботи. При розрахунку середньої заробітної плати заробітна плата за сумісництвом не враховується;

— за сумісництвом (наприклад, якщо лікар подає документи на чергову атестацію на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за фахом, за яким він працює за сумісництвом). У такій ситуації на час навчання за ним не зберігається середня заробітна плата ні за основним місцем роботи, ні за сумісництвом.

2. Лікар працює в установі тільки за сумісництвом (є зовнішнім сумісником). Його направляють на курси підвищення кваліфікації за сумісництвом. Заклад охорони здоров’я, в якому лікар працює тільки за сумісництвом, оплатити передатестаційний цикл не може. У цьому випадку лікар проходить передатестаційний цикл за власний рахунок та у вільний від роботи час.

Також у листі, що коментується, МОЗ звернуло увагу на особливості розрахунку середнього заробітку, що зберігається. Так, розрахунок середньої заробітної плати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, здійснюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи працівника, що передують направленню на навчання. У разі якщо протягом останніх двох календарних місяців перед направленням на навчання працівник не працював, то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. А якщо і протягом цих місяців працівник не працював, то середня зарплата обчислюється виходячи з установлених йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Оскільки в закладах охорони здоров’я застосовується підсумований облік робочого часу, то для обчислення середнього заробітку конкретного працівника використовується середньогодинна зарплата. Її розраховують шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані робочі години розрахункового періоду на кількість відпрацьованих робочих годин розрахункового періоду.

Середня заробітна плата за час перебування на курсах підвищення кваліфікації розраховується шляхом множення середньогодинної зарплати на кількість робочих годин, які має бути оплачено за середнім заробітком.

Години, за які зберігається середня зарплата, визначаються на підставі табеля обліку робочого часу (графіка роботи лікаря), тому середній заробіток виплачують за ті години, що є робочими за графіком роботи лікаря при 6-денному робочому тижні. При цьому дні навчання, тобто графік проведення занять на курсах підвищення кваліфікації, значення не мають.