Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«Трудозарплатні » нюанси неповного робочого часу

Редакція ОП
Оплата праці Квітень, 2010/№ 8
Друк
Стаття

«ТРУДОЗАРПЛАТНІ» НЮАНСИ НЕПОВНОГО РОБОЧОГО ЧАСУ

 

У статті «Неповний робочий час» (див. «ОП», 2010, № 7, с. 12 — 19) ми розглянули правові аспекти і порядок установлення режиму неповного робочого часу.

На продовження цієї теми у пропонованій статті узагальнимо основні «трудозарплатні» питання, пов’язані з установленням такого режиму роботи. Ви дізнаєтеся, які трудові гарантії мають працівники з таким режимом роботи, як оплачується їх праця, як відображаються такі умови в табелі обліку робочого часу, у штатному розписі, як вони впливають на страховий стаж працівника, на розрахунок кількості працюючих на підприємстві, на розрахунок відпускних, лікарняних і декретних тощо.

Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Інструкція № 286

— Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286.

Рекомендації № 7

— Рекомендації про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці України від 10.10.97 р. № 7.

 

ТРУДОВІ ГАРАНТІЇ

Працівники з режимом неповного робочого часу (далі — НРЧ), у тому числі й працівники-сумісники, мають права на трудові та соціальні гарантії, передбачені чинним законодавством і колективним договором. На них поширюються положення про систему оплати праці, преміювання, облік робочого часу тощо, які діють на підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, особи, які працюють на умовах НРЧ, користуються тими самими правами, що й усі інші працівники підприємства, установи, організації.

Зупинимося на деяких трудових гарантіях.

Право на щорічну відпустку при НРЧ.

Згідно з ч. 3 ст. 56 КЗпП робота на умовах НРЧ не призводить до жодних обмежень трудових прав працівників, у тому числі скорочення тривалості їх щорічної відпустки, тобто працівнику має надаватися щорічна основна відпустка повної тривалості.

Право на роботу на умовах НРЧ у період декретної відпустки.

Відповідно до ст. 179 КЗпП і ст. 18 Закону про відпустки визначено, що за бажанням жінки чи осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах НРЧ або вдома. При цьому за ними зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незалежно від тривалості робочого часу та місця роботи на умовах НРЧ (основного або за сумісництвом).

Мінпраці в

листі від 04.02.2010 р. № 19/06/186-10 зауважило: законодавчо не визначено, де саме особа, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має працювати на умовах НРЧ — на тому самому підприємстві, на якому їй надано відпустку для догляду за дитиною, або на іншому. Якщо особа працюватиме на іншому підприємстві на умовах НРЧ, то з нею має укладатися трудовий договір про роботу за сумісництвом.

Жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною і водночас працює на умовах НРЧ, має право на щорічну основну відпустку. На це звертало увагу Мінпраці в

листі від 06.06.2007 р. № 179/13/116-07.

Право на додаткову відпустку «на дітей»

. У листі від 03.03.2008 р. № 42/13/133-08 Мінпраці зауважило: жінка, яка має двох та більше дітей віком до 15 років та яка уклала трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, фізичною особою і тому має право на щорічну додаткову оплачувану відпустку, передбачену ст. 19 Закону про відпустки, і на роботі за сумісництвом.

Це узгоджується також зі

ст. 56 КЗпП, оскільки робота за сумісництвом є одним із різновидів роботи на умовах НРЧ.

Право на додаткову відпустку за особливий характер праці (ненормований робочий день)

. Відповідно до п. 2 Рекомендацій № 7 ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботах з неповним робочим днем. При цьому не визначено жодних винятків залежно від часу зайнятості в таких умовах або підстав установлення такого режиму роботи.

Для працівників, які працюють на умовах

неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватися.

Тому працівники, яким установлено НРЧ шляхом зменшення тривалості робочого дня або шляхом зменшення тривалості робочого тижня з одночасним зменшенням тривалості робочого дня, не користуються правом отримання додаткової відпустки за особливий характер праці, а саме за роботу в умовах ненормованого робочого дня. На це вказує Мінпраці в

листі від 07.05.2002 р. № 010-430.

Приклад 1.

Працівника прийнято на посаду економіста з праці на 0,5 посадового окладу (20 робочих годин на тиждень). Робочий час за погодженням між працівником та роботодавцем може бути встановлено шляхом:

неповного робочого дня (зменшення тривалості робочого дня), тобто по 4 години протягом 5 робочих днів тижня,

або

неповного робочого дня і неповного робочого тижня, тобто 2 робочі дні по 8 годин та 1 робочий день — 4 години.

В обох цих випадках працівник не має права на додаткову відпустку за роботу в умовах ненормованого робочого дня.

Приклад 2.

Працівника прийнято на посаду бухгалтера на 0,6 посадового окладу (24 робочі години на тиждень). При цьому робочий час за погодженням між працівником та роботодавцем може бути встановлено шляхом:

неповного робочого тижня, тобто по 8 годин протягом 3 робочих днів,

або

поєднання неповного робочого тижня і неповного робочого дня, тобто 2 робочі дні по 8 годин і 2 робочі дні по 4 години.

У першому випадку встановлення НРЧ, тобто тільки шляхом неповного робочого тижня, працівник має право на додаткову відпустку за роботу в умовах ненормованого робочого дня. У другому випадку встановлення НРЧ, тобто шляхом поєднання неповного робочого тижня з неповним робочим днем, працівник не має права на додаткову відпустку за роботу в умовах ненормованого робочого дня.

Акцентуємо увагу читачів:

право на додаткову відпустку за ненормований робочий день для працюючих в умовах НРЧ має бути застережено в колективному договорі.

 

ВПЛИВ НРЧ НА СТРАХОВИЙ СТАЖ

У

листі від 05.05.2006 р. № 5700/003-30 ПФУ роз’яснив, при виконанні яких умов період роботи в режимі НРЧ може бути зараховано до страхового (пенсійного) стажу.

Так, ПФУ нагадав, що відповідно до

ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша від мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, установлений законом на день отримання заробітної плати (доходу). Наприклад, розмір мінімального страхового внеску за грудень 2009 року становив 261,89 грн. (744 грн. * х 35,2 %).

* Згідно зі ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р. № 1646-VI мінімальну зарплату з 01.11.2009 р. установлено в розмірі 744 грн.

Якщо сума сплачених

за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення відповідної доплати до суми страхових внесків.

Таким чином, ПФУ доходить висновку: для того щоб період роботи в режимі НРЧ було зараховано до страхового (пенсійного) стажу, застрахований працівник

може здійснити доплату до мінімального страхового внеску.

 

ОПЛАТА ПРАЦІ ПРИ НРЧ

Оплата праці при неповному робочому дні (тижні) здійснюється

пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ч. 2 ст. 56 КЗпП). Наприклад, якщо оклад за певною посадою становить 1400 грн., а працівника, який обіймає цю посаду, переведено на неповний робочий день (4 години замість 8 годин), то нарахована йому заробітна плата відповідно зменшиться вдвічі (700 грн.) порівняно з нарахуваннями в разі зайнятості протягом повного робочого дня.

Наведемо приклад, коли працівник відпрацював в умовах НРЧ не весь місяць.

Приклад 3.

Економісту з праці Іванову П. П. на підставі його заяви на період з 12.04.2010 р. по 30.04.2010 р. установлено неповний робочий день тривалістю 4 години з 8:00 до 12:00 у робочі дні тижня з понеділка по п’ятницю. Посадовий оклад працівника — 2000 грн. Норма робочого часу у квітні 2010 року на підприємстві становить 167 годин.

Відпрацьований працівником час за квітень 2010 року становитиме: 21 робочий день або 108 годин (6 днів по 8 годин та 15 днів по 4 години).

Оплата Іванову П. П. за фактично відпрацьований час у квітні 2010 року дорівнюватиме: 1293,41 грн. (2000 грн. : 167 годин х 108 годин).

При оплаті праці працівників з НРЧ, у тому числі й сумісників-почасовиків, слід ураховувати законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, нижче за який працівник не може отримувати оплату за виконану місячну норму праці. Таким чином, якщо тривалість роботи працівника з НРЧ за місяць становить 50 % місячної норми робочого часу, його заробіток має бути не менше половини мінімальної заробітної плати, установленої законодавством. Якщо ж, наприклад, працівника прийнято на роботу на 0,7 посадового окладу, розмір його заробітної плати в березні 2010 року має бути не менше 520,80 грн. (744 грн.** х 0,7).

** Як випливає з роз’яснень Мінпраці в листі від 03.02.2010 р. № 98/13/84-10,

до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» діятиме розмір мінімальної заробітної плати, установленої на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 06.11.2009 р. № 1715-VI, а саме 744 грн.

Отже, якщо працівник фактично не виконує передбаченої норми робочого часу внаслідок установлення йому НРЧ, то його зарплата

не повинна бути нижчою за розмір мінімальної зарплати, помноженої на частину штатної одиниці, на яку його прийнято.

Звертаємо увагу ще на один важливий момент. З 1 січня 2010 року набрав чинності

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погодинної оплати праці» від 25.06.2009 р. № 1574-VI (далі — Закон № 1574), згідно з яким працівник не повинен отримувати зарплату в розмірі меншому, ніж установлений, не тільки з розрахунку на місяць, але водночас і з розрахунку на годину. Механізм визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі буде розроблено Кабінетом Міністрів України.

Щороку такий погодинний мінімум переглядатиметься і затверджуватиметься Верховною Радою України під час щорічного голосування за Держбюджет. Але на сьогодні Держбюджет-2010 не прийнято, тому

розмір погодинної мінімальної зарплати невідомий. Однак Закон № 1574 є чинним, і відповідну норму (коли вона стане відомою) потрібно буде врахувати при оплаті праці працівників.

Оплата за надурочні роботи.

Стаття 62 КЗпП, якою встановлено випадки застосування надурочних робіт, містить посилання на ст. 52, 53, 61 КЗпП, проте в ній відсутнє посилання на ст. 56 КЗпП, а тому поняття надурочної роботи не може застосовуватися до режиму НРЧ. Працівники, які уклали трудовий договір з умовою про НРЧ, можуть залучатися до роботи понад установлену за згодою сторін тривалість робочого часу тільки на підставі взаємної домовленості з оплатою роботи в одинарному розмірі.

Приклад 4.

Трудовим договором працівнику встановлено неповний робочий день — 5 годин при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними на тиждень (тривалість робочого часу — 25 годин на тиждень). За наказом роботодавця працівник протягом тижня відпрацював 3 години понад установлену трудовим договором тривалість щоденної роботи, але в межах тривалості повного робочого дня (8 годин). Загальна тривалість робочого часу протягом тижня — 28 годин.

У цьому випадку робота, виконана працівником понад установлену трудовим договором тривалість щоденної роботи, не є надурочною та підлягає оплаті на загальних підставах.

Усі викладені моменти стосуються і працівників-сумісників, і тих, хто працює в роботодавця за основним місцем роботи (із записом у трудовій книжці).

Як уже зазначалося, робота в режимі НРЧ є достатньою підставою, щоб нарахувати працівнику заробітну плату менше встановленого мінімального розміру. Однак, щоб розрахувати та обґрунтувати таке нарахування, роботодавцю необхідно вести облік фактично відпрацьованого часу в табелі обліку використання робочого часу.

 

ВІДОБРАЖЕННЯ В ТАБЕЛІ ОБЛІКУ використання РОБОЧОГО ЧАСУ

Нарахування заробітної плати працівникам, які працюють у режимі НРЧ, у тому числі й сумісникам, так само як і звичайним працівникам, здійснюється на підставі документа первинного обліку — табеля обліку використання робочого часу. Крім того, для відрядників необхідні ще й документи обліку виробітку.

Первинний облік заробітної плати, що нараховується внутрішнім сумісникам за основним та неосновним місцями роботи, ведеться окремо. У табелі обліку робочого часу в разі внутрішнього сумісництва відпрацьовані за сумісництвом години відображаються в тому підрозділі, де цей працівник працює за сумісництвом.

У новій типовій формі табеля (форма № П-5), яку затверджено

наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489 та запроваджено з 1 січня 2009 року, для режиму роботи з НРЧ, у тому числі й сумісництва, передбачено два коди:

«РС» (02) — години роботи працівників, яким установлено неповний робочий день (тиждень) відповідно до законодавства;

«НД» (20) — нез’явлення у зв’язку з переведенням з ініціативи роботодавця на неповний робочий день (тиждень).

Зрозуміло, що кодом «НД» (20) позначають роботу в режимі НРЧ, установленому з ініціативи роботодавця (

ст. 32 КЗпП), це випливає з його назви.

Що стосується коду «РС» (02), то ним необхідно кодувати відпрацьований неповний час, установлений з ініціативи працівника (

ст. 56 КЗпП), у тому числі й прийнятого на неповний робочий час за сумісництвом (оскільки при цьому працівник добровільно виявив своє бажання працювати на таких умовах).

Про особливості заповнення нової форми табеля див. статтю «Табель обліку робочого часу» // «ОП», 2009, № 21, с. 18 — 26.

Далі розглянемо, як відображається НРЧ при визначенні кількості працюючих на підприємстві.

 

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ КІЛЬКОСТІ ПРАЦІВНИКІВ

Згідно з

п.п. 2.4.3 Інструкції № 286 до облікової кількості працівників включаються штатні працівники, яких прийнято чи переведено з ініціативи адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень. В обліковій кількості ці працівники враховуються за кожен календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, обумовлені при зарахуванні на роботу.

При визначенні кількості штатних працівників

в еквіваленті повної зайнятості до оплаченого часу не включається невідпрацьований час у зв’язку з роботою працівників у режимі неповного робочого дня (тижня) (п.п. 4.2.2 Інструкції № 286).

Відповідно до

п.п. 2.6.1 Інструкції № 286 не включаються до облікової чисельності штатних працівників підприємства зовнішні сумісники (прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств). Внутрішній сумісник, який одержує на одному підприємстві дві, півтори ставки чи менше однієї ставки, до облікової кількості штатних працівників включається як одна фізична особа.

Зовнішні сумісники враховуються:

— у середній кількості працівників — як цілі одиниці незалежно від тривалості робочого часу (

п.п. 3.3 Інструкції № 286);

— у середній кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості — пропорційно оплаченому робочому часу (

п.п. 4.4.1 Інструкції № 286).

 

ВІДОБРАЖЕННЯ У ШТАТНОМУ РОЗПИСІ

За посадами, за якими передбачається утримання неповної одиниці, у штатному розписі відображається відповідна частка штатної одиниці. Напроти посад, затверджених не на повний рік, у примітці вказується, з якого часу та на яку кількість місяців затверджено цю посаду.

Так, у графі «Кількість штатних одиниць» штатним розписом за певною посадою може бути передбачено як 1 одиницю, так і 0,5 одиниці чи менше, наприклад 0,25 одиниці. У такому разі у графі «Посадовий оклад» зазначається повний оклад, а у графі «Місячний фонд заробітної плати» — відповідно 50 % або 25 % від повного окладу працівника.

Слід зауважити, що на одну «цілу» штатну одиницю за певною посадою можна оформити одного працівника, а можна двох по 0,5 ставки або, наприклад, чотирьох по 0,25 ставки.

За наявності вакантної частини штатної одиниці роботодавець має право прийняти на роботу ще одного працівника (або декількох) на ту саму посаду на залишок штатної одиниці, тобто поділити решту. Для цього потрібно видати наказ із зазначенням у ньому відповідної частини штатної одиниці та режиму роботи (наприклад, 4 години на день).

Крім того, наказом слід унести зміни до штатного розпису, зазначивши, що на посаді значиться не одна повна штатна одиниця, а, наприклад, дві по 0,5 одиниці.

Однак на практиці часто в разі, коли два чи більше працівників у сумі становлять одну штатну одиницю (тобто одну ставку), яку й передбачено штатним розписом, зміни не вносяться. Така позиція також здається логічною, оскільки якщо для однієї посади передбачається кілька штатних одиниць, то у штатному розписі вони зазвичай указуються

в одному рядку загальною цифрою, а не в окремих рядках по одній одиниці (якщо кваліфікація, розряд, клас, категорія, група, тарифна ставка повністю збігаються).

При цьому важливо пам’ятати, що коректне відображення посад і штатних одиниць у штатному розписі необхідне перш за все для внутрішніх потреб підприємства, оскільки штатний розпис є локальним нормативним актом. І основними документами, що підтверджують наявність трудових відносин та характеризують їх, є наказ про прийняття на роботу (або про встановлення НРЧ) і трудовий договір між працівником та роботодавцем.

Про форму штатного розпису, нюанси його складання, затвердження, унесення до нього змін див. статтю «Штатний розпис: особливості складання та внесення змін» // «ОП», 2008, № 7, с. 7 — 15.

 

НРЧ: ВПЛИВ НА ВІДПУСКНІ, ЛІКАРНЯНІ ТА ДЕКРЕТНІ

Працівники, яким оформлено неповний робочий день (тиждень), отримують оплату тільки за фактично відпрацьований час. Це не вплине на тривалість щорічної відпустки, проте вплине на розмір виплат (

лист Мінпраці від 07.08.2009 р. № 472/13/84-09).

Звернемо увагу на особливості, які необхідно враховувати при розрахунку відпускних, а також лікарняних і декретних за страховими випадками, що настали з 15.12.2009 р. (з урахуванням «середньозарплатних» новацій у

Порядку № 1266). Складемо порівняльну таблицю щодо основних моментів, пов’язаних з установленням НРЧ, для розрахунку таких виплат, як відпускні, лікарняні та декретні.

 

Відпускні

Лікарняні

Декретні

1

2

3

1. Для визначення суми виплат необхідно розрахувати

Середньоденну зарплату за один календарний день

Середньоденну (середньогодинну) зарплату за один робочий день (годину)

Середньоденну зарплату за один календарний день

Із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період виключаються тільки святкові та неробочі дні, установлені ст. 73 КЗпП.

При цьому слід ураховувати положення абз. 6 п. 2 Порядку № 100: час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

У разі встановлення НРЧ:

шляхом неповного робочого тижня з не залежних від працівника причин (згідно зі ст. 32 КЗпП) — також загальна кількість календарних днів за розрахунковий період зменшується на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював з цієї причини;

шляхом неповного робочого дня (тижня) за власним бажанням (ст. 56 КЗпП) — на загальних підставах (не відпрацьовані з такої причини дні не виключаються з розрахунку) (лист Мінпраці від 07.08.2009 р. № 472/13/84-09)

Невідпрацьовані дні не беруть участі в розрахунку. Якщо працівник хворів або не працював з інших причин (перебував у щорічній, навчальній або творчій відпустці, відпустці без збереження заробітної плати тощо), то такі дні не враховуються, оскільки розрахунок здійснюється за відпрацьований час

Із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період виключаються лише календарні дні, не відпрацьовані з таких поважних причин, як:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком. Святкові та неробочі дні не виключаються з розрахунку загальної кількості календарних днів (лист Мінпраці від 01.02.2010 р. № 1000/0/14-10/18)

2. Особливості розрахунку середньої зарплати при встановленні НРЧ

Як випливає з роз’яснень Мінпраці в листі від 07.08.2009 р. № 472/13/84-09, у разі, коли працівник з не залежних від нього причин (наприклад, наказом по підприємству працівників відділу, цеху тощо було переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня) працював в режимі неповного робочого тижня, середньоденна заробітна плата для оплати часу відпусток здійснюється шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого фактично відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових та неробочих днів, установлених законодавством (ст. 73 КЗпП), а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні. Вихідні дні з розрахунку не виключаються, оскільки відпустки надаються в календарних днях та оплачуються календарні дні відпустки. Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки

З 15.12.2009 р. відповідно до змін у пп. 13 і 15 Порядку № 1266 для розрахунку лікарняних* у разі встановлення в розрахунковому періоді або періоді хвороби НРЧ застосовується:

середньогодинна зарплата — при встановленні неповного робочого дня. Також показник середньогодинної зарплати застосовується при підсумованому обліку робочого часу або якщо облік робочого часу ведеться в годинах;

середньоденна зарплата — при встановленні неповного робочого тижня (лист Мінпраці від 13.02.2010 р. № 36/18/99-10)

Не впливає на розрахунок декретних, оскільки до розрахунку береться середньоденна зарплата за один календарний день.

У листі від 21.04.2009 р. № 04-06/Г-63з-93 ФСС ТВП роз’яснив особливості розрахунку декретних у разі встановлення НРЧ відповідно як до ст. 56 КЗпП, так і до ст. 32 КЗпП, у ситуації, коли в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахованій особі не нараховувалася заробітна плата з таких поважних причин, як: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком або якщо страховий випадок настав у перший день роботи. У такій ситуації згідно з пп. 10 і 14 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку декретних визначається виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи

 

* Конкретний приклад розрахунку лікарняних і декретних з урахуванням нових правил розглянуто у статті «Розраховуємо лікарняні та декретні правильно» // «ОП», 2010, № 5, с. 15 — 19.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі