Знайомимося з єдиним соціальним внеском
З 1 січня 2011 року збори до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування замінить єдиний соціальний внесок. Про те, що ж чекає на роботодавців у зв'язку із запровадженням цього внеску, нашим читачам пропонуємо дізнатися зі статті.
Олена ПАВЛЕНКО, головний редактор
Загальні положення
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI
(далі — Закон № 2464) об'єднав чотири внески, що існують на сьогодні: до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків. За визначенням цього Закону під єдиним внеском необхідно розуміти консолідований внесок, збирання якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.Єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ) не входить до системи оподаткування. Тому податкове законодавство не регулює порядок обчислення і сплати цього внеску.
Як і раніше,
страхувальниками за новим Законом у загальному випадку є роботодавці, а застрахованими особами — фізичні особи, які підлягають державному соціальному страхуванню та сплачують (або за яких сплачується) ЄСВ.Відразу зауважимо, що запровадження ЄСВ
не означає ліквідацію зазначених чотирьох фондів. Пенсійний фонд згідно з положеннями Закону № 2464 уповноважений вести облік платників ЄСВ, забезпечувати збирання та ведення обліку страхових коштів та контролювати їх сплату. Залишаються й інші фонди соціального страхування. Пенсійний фонд розподілятиме суми ЄСВ, що надійшли на рахунок, за видами соціального страхування на централізовані рахунки фондів соціального страхування відповідно до визначених Законом № 2464 пропорцій. Для обслуговування коштів ЄСВ в органах Держказначейства буде відкрито небюджетні рахунки відповідним органам Пенсійного фонду. Таким чином, страхувальники перераховуватимуть ЄСВ на єдиний рахунок.Для обліку та ідентифікації платників внеску та застрахованих осіб Пенсійний фонд вестиме Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, з 1 січня 2011 року платники страхових внесків до чотирьох фондів автоматично вважатимуться платниками ЄСВ. При цьому
перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюватиметься.
Хто сплачує єдиний внесок
Слід констатувати, що платниками ЄСВ є нинішні платники до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Мабуть, точніше можна сказати, що коло сьогоднішніх платників до Пенсійного фонду відповідає колу платників
Закону № 2464. Зокрема, до них належать:— роботодавці — підприємства, установи, організації та інші юридичні особи, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах згідно із законодавством, або на підставі цивільно-правового договору;
— працівники — громадяни України, які працюють у зазначених вище юридичних осіб.
Отже, як і раніше, роботодавці здійснюють нарахування та утримання внесків із заробітної плати працівників, а потім перераховують їх на спеціальні рахунки територіальним органам Пенсійного фонду. Мається на увазі, що працівники є платниками ЄСВ у частині утримань.
Перелік платників ЄСВ визначається
ч. 1 ст. 4 Закону № 2464. З урахуванням цього наведемо повнішу інформацію про страхувальників-роботодавців та відповідно застрахованих осіб — їх працівників у табл. 1.
Таблиця 1
| Страхувальники | Застраховані особи |
| Підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи — підприємці, фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, інші фізичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами*, а також філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб, які мають окремий баланс та самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами | Працівники — громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору |
| Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами | |
| Особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на таких посадах | |
| Працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкованості, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі | |
| Дипломатичні представництва та консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), створені відповідно до законодавства України, що мають окремий баланс та самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами | Громадяни України, які працюють на умовах трудового договору (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України) |
| Дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України | Громадяни України та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору |
| Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини, що виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності | Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового та начальницького складу |
| Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності |
* Крім цивільно-правових договорів, укладених з фізичними особами — підприємцями, якщо роботи, що виконуються (послуги, що надаються), відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію таких підприємців.
База нарахування єдиного внеску
Базу для нарахування та утримання ЄСВ визначено у
ст. 7 Закону № 2464. Слід зауважити, що така база не зазнала істотних змін. У загальному випадку — це сума заробітної плати за видами виплат, що включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Уточнимо, що до бази для нарахування також включаються сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, здійснювана за рахунок коштів роботодавця, допомога по тимчасовій непрацездатності, а також допомоги та компенсації, що виплачуються згідно із законодавством.Також зауважимо, що нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування, що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (
п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 7 Закону № 2464). Як ми знаємо, такий підхід в обчисленні страхових внесків до всіх фондів застосовується і сьогодні.Слід зазначити, що на виконання
ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 Кабінетом Міністрів України буде затверджено перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ.
Ставки єдиного внеску
Ми підійшли, мабуть, до найцікавішого розділу. Оскільки система справляння ЄСВ об'єднала в собі всі страхові внески до чотирьох фондів, що існували досі, то й розмір ЄСВ законодавець визначив як алгебричну суму цих внесків.
Розміри ЄСВ у частині нарахувань та в частині утримань визначено у
ст. 8 Закону № 2464. У загальному випадку за аналогією із системою справляння страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку ставка єдиного внеску для юридичних осіб у частині нарахувань залежить від класу професійного ризику виробництва платника внеску. Віднесення платників єдиного внеску до відповідного класу професійного ризику залежить від виду економічної діяльності платника. Клас професійного ризику визначатиме Фонд соціального страхування від нещасних випадків.Усього передбачається 67 класів. Для прикладу зазначимо, що для 1-го класу (найменшого класу ризику) розмір ЄСВ у частині нарахувань установлено на рівні 36,76 % бази нарахування, для 2-го класу — 36,77 % тощо, для 67-го класу (останнього та найвищого класу ризику) — 49,7 %.
Для
бюджетних установ ЄСВ у частині нарахувань установлено у фіксованій сумі — 36,3 % бази нарахування.Суму винагороди, що виплачується фізичним особам за виконані роботи (надані послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, також визначено в єдиному розмірі — 34,7 % (для нарахування). Нагадаємо, що такий внесок сплачує роботодавець.
Окремо зауважимо, що в загальному випадку для платників ЄСВ, які виплачують лікарняні (у частині як оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, так і допомоги по тимчасовій непрацездатності), ставка внеску становить 33,2 % бази нарахування, тобто це нинішній розмір внеску до Пенсійного фонду.
Тепер щодо ставок ЄСВ
у частині утримань.Отже, загальна ставка утримань, що застосовується роботодавцями — юридичними особами до доходу працівників, становить 3,6 % бази нарахування. Для виплат за договорами цивільно-правового характеру ставка дорівнює 2,6 % винагороди.
У
Законі № 2464 окремо виділяється ставка утримань для державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування — 6,1 %.Для сум допомог по тимчасовій непрацездатності ставку ЄСВ у частині утримань установлено на рівні 2 %.
Для наочності інформацію про базу нарахування та ставки ЄСВ наведемо в табл. 2.
Таблиця 2
База (об'єкт) для нарахування ЄСВ та його ставки
| База (об'єкт) для нарахування | Ставки страхового внеску, % до бази (об'єкта) нарахування | |
| для роботодавців (нарахування) | для найманих працівників (утримання) | |
| 1 | 2 | 3 |
| Сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну й додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464)
| Розміри страхових внесків установлюються залежно від класів професійного ризику виробництва (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464) (див. с. 9 цього номера) | 3,6 % (абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону № 2464) |
| Для бюджетних установ — 36,3 % (абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464)
| 6,1 % — для платників, котрі працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII, «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII, «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР, «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-XII, «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13.10.95 р., а також для льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-спостерігачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах (ч. 9 ст. 8 Закону № 2464); 3,6 % — для інших працівників | |
| Для роботодавців, які використовують працю найманих працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) та бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах:
| ||
| Для підприємств, установ та організацій, де працюють інваліди: | 2,85 % — для працівників-інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС (абз. 2 ч. 7 ст. 8 Закону № 2464); 3,6 % — для інших працівників | |
| 5,3 % — для всіх працівників підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ і УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці (абз. 1 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464) | ||
| Для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці: | ||
| Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464) | 33,2 % (абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону № 2464); | 2 %* (ч. 12 ст. 8 Закону № 2464) |
| 8,41 % — для працюючих інвалідів на підприємствах, в установах та організаціях (ч. 13 ст. 8 Закону № 2464) | ||
| 5,3 % — для всіх працівників підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ і УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці (абз. 1 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464) | ||
|
| 5,5 % — для інвалідів, які працюють на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці (абз. 2 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464) |
|
| Сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464) | 34,7 % (абз. 4 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464) | 2,6 % (ч. 8 ст. 8 Закону № 2464) |
| Сума грошового забезпечення, | 34,7 % ( абз. 1 ч. 6 ст. 8 Закону № 2464) | 2,6 % (ч. 10 ст. 8 Закону № 2464) |
| * Слід зауважити, що ч. 12 ст. 8 Закону № 2464 встановлено ставку 2 % тільки для суми допомоги по тимчасовій непрацездатності. Мабуть, законодавець тут має на увазі й оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця
| ||
Суми ЄСВ розподілятимуться за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно сумам ЄСВ у відсотках (відповідну таблицю наведено в
п. 1 ч. 15 ст. 8 Закону № 2464, див. с. 11 —12 цього номера). Як уже зазначалося, такий розподіл здійснюватиметься Пенсійним фондом.Аналізуючи розміри єдиного внеску, доходимо висновку, що роботодавці у складі ЄСВ у частині нарахувань відраховують:
— 33,2 % бази нарахування ЄСВ — на пенсійне страхування (до солідарної системи);
— 1,5 % — на соціальне страхування на випадок безробіття;
— 1,4 % — на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності;
— решту (відсоток змінюється залежно від класу професійного ризику виробництва) — на соціальне страхування від нещасних випадків.
А з суми ЄСВ в частині утримань:
— 2 % бази нарахування ЄСВ — на пенсійне страхування (до солідарної системи);
— 0,6 % — на соціальне страхування на випадок безробіття;
— 1 % — на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.
Строки сплати і звітність
Стосовно сплати слід зауважити, що ЄСВ, нарахований за відповідний базовий період, сплачується
не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464). А базовим звітним періодом для роботодавців — юридичних осіб є календарний місяць.Роботодавці
зобов'язані сплачувати ЄСВ при кожній виплаті заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум. Тому під час виплати авансу щодо заробітної плати необхідно буде також сплатити єдиний внесок.Перерахування сум ЄСВ здійснюється
одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій або натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається:— отримання відповідних сум готівкою;
— зарахування зарплати (доходу, грошового забезпечення) на рахунок одержувача;
— перерахування за дорученням одержувача зарплати (доходу, грошового забезпечення) на будь-які цілі;
— отримання товарів (послуг) чи будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зарплати (доходу, грошового забезпечення);
— фактичне здійснення із зарплати (доходу, грошового забезпечення) відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Слід зауважити, що зобов'язання зі сплати ЄСВ мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями платників (чи то зобов'язання зі сплати податків, інших обов'язкових платежів, чи то зобов'язання перед іншими кредиторами, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Тепер щодо звітності.
Пенсійний фонд
має розробити форму звітності за персоніфікованими відомостями про заробітну плату застрахованих осіб , на яку нараховано та з якої сплачено ЄСВ. Також буде затверджено порядок її складання і подання.Крім того, страхувальники повинні будуть подавати до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги.
Відповідальність
Перш за все зауважимо, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У разі несвоєчасної сплати ЄСВ або сплати його не в повному обсязі до платників застосовуватимуться фінансові санкції, передбачені
Законом № 2464.Згідно з
п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в установлені строки, вважається недоїмкою. Недоїмка стягується з нарахуванням пені та штрафних санкцій (ст. 25 Закону № 2464).Якщо платник самостійно виявив своєчасно не сплачені суми страхових внесків, то він зобов'язаний знову-таки самостійно їх розрахувати і сплатити їх з нарахуванням пені.
Пеня
нараховується з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу.Крім того, за порушення вимог
Закону № 2464 Пенсійний фонд може застосувати до роботодавців штрафні санкції. Наведемо види порушень та розміри штрафів в табл. 3.
Таблиця 3
| Порушення | Розмір штрафу, що накладається |
| 1. Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ | 10 % своєчасно не сплачених сум |
| 2. Донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ | 5 % донарахованої суми за кожен повний чи неповний базовий звітний період, за який її донараховано, але не більше 50 % суми донарахованого ЄСВ |
| 3. Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464
| 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) (170 грн.) |
| 4. Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ | Від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) |
| 5. Несплата, неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів) | 10 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум авансових платежів. |
Як зазначено в
ч. 16 ст. 25 Закону № 2464, строку давності для нарахування, застосування і стягнення сум недоїмки стосовно ЄСВ, штрафних санкцій та нарахованої пені немає. Крім того, посадові особи платника єдиного внеску можуть притягатися до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової чи кримінальної відповідальності.Декілька слів щодо адміністративної відповідальності. За порушення законодавства про збір та облік ЄСВ на посадових осіб платників можуть накладатися адміністративні стягнення — штраф у розмірі від 340 до 510 грн. Залишається й адмінвідповідальність за порушення законодавства про соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві, а також за вчинення дій, що перешкоджають проведенню перевірок уповноваженими особами Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування.
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати ЄСВ передбачає застосування штрафу в розмірі від 5100 до 8500 грн.
Оскільки застраховані особи, як і сьогодні, матимуть право на отримання відповідних виплат (послуг) при настанні страхового випадку з фондів соціального страхування, то й перевірки правильності використання таких страхових коштів проводитимуть відповідні фонди соціального страхування. Зокрема, на страхувальників за порушення порядку використання коштів Фонду на випадок безробіття може накладатися штраф у розмірі наданої Фондом суми, а за порушення порядку використання коштів Фонду з тимчасової втрати працездатності — у розмірі 50 % наданої Фондом суми.
Особливі положення
Статтею 7 перехідних положень
Закону № 2464 прописано умови погашення, реструктуризації, списання і стягнення наявної заборгованості до соцфондів.Так, у разі якщо заборгованість зі сплати страхових внесків до фондів соціального страхування (на випадок безробіття, з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків), що утворилася до 1 липня 2010 року, буде погашено до 1 січня 2011 року, то заборгованість зі сплати фінансових санкцій (пені та штрафів) підлягає списанню.
Не сплачені станом на 1 січня 2011 року страхові внески (строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року), підлягають сплаті в порядку, що діє до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до фондів соцстрахування і сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, у тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами соцстрахування відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати ЄСВ, забороняється.
За фондами соцстрахування зберігаються всі колишні повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного утримання заборгованості зі сплати страхових внесків до фондів соцстрахування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року.
Посвідчення застрахованої особи
Застраховані особи повинні будуть отримати посвідчення застрахованої особи. Таке посвідчення є єдиним для всіх видів страхування. Це документ суворої звітності. Порядок видачі та зразок посвідчення буде затверджено Кабінетом Міністрів.
Посвідчення застрахованої особи має номер, що відповідає номеру облікової картки такої особи в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування та не змінюється протягом усього життя застрахованої особи.
Номер посвідчення застрахованої особи є обов'язковим для використання роботодавцями в разі виплати доходів, з яких сплачується єдиний внесок.
Звертаємо увагу: норма щодо впровадження посвідчень застосовуватиметься починаючи з 1 січня 2014 року.
На цьому закінчуємо розгляд нашої теми. Залишається нагадати, що з 01.01.2011 р. утратять чинність
Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III, а також окремі положення законів України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР, «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-III. Також у зв'язку з прийняттям Закону № 2464 з початку наступного року зазнають змін і деякі інші законодавчі акти.У пропонованій статті наведено тільки основні моменти, пов'язані зі сплатою ЄСВ для юридичних осіб. Це було, так би мовити, уведення в тему. Ми ще не раз повернемося до цих та інших питань. А якщо у вас виникли запитання, пов'язані зі специфікою вашої діяльності, надсилайте їх до редакції, і ми із задоволенням на них відповімо.
