Кабінет Міністрів України
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
Постанова від 17.11.2010 р. № 1059
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.
Прем’єр-міністр України М. Азаров
Додаток до постанови КМУ від 17.11.2010 р. № 1059
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю, є:
1) чисельність працівників;
2) стан оплати праці;
3) додержання вимог законодавства у разі звільнення працівників за ініціативою адміністрації суб’єкта господарювання;
4) порушення вимог законодавства про працю.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання незалежно від форми власності відносяться до
одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.3. До суб’єктів господарювання
з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:1) на яких працює більш як 201 особа;
2) які не дотримуються вимог законодавства щодо оплати праці;
3) які протягом минулого та поточного років провели вивільнення працівників за ініціативою адміністрації або прийняли рішення щодо скорочення їх чисельності;
4) які нараховують або виплачують заробітну плату, розмір якої менше встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати за виконану працівником місячну чи погодинну норму праці;
5) які використовують найману працю без належного оформлення трудових відносин;
6) у яких протягом попередніх 12 календарних місяців за результатами планових та позапланових перевірок виявлено грубі порушення вимог законодавства про працю, що мають ознаки злочинів, передбачених статтями 172, 173 і 175 Кримінального кодексу України;
7) які порушують вимоги законодавства про працю щодо використання праці жінок, неповнолітніх та осіб з обмеженими можливостями;
8) які не дотримуються умов генеральної, галузевої (регіональної) угоди та/або колективного договору;
9) які порушують вимоги законодавства про працю щодо тривалості робочого часу, часу відпочинку і праці молоді.
4. До суб’єктів господарювання
із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти:1) на яких працює від 50 до 200 осіб;
2) які порушують строки виплати заробітної плати;
3) які нараховують або виплачують заробітну плату у мінімальному розмірі за кваліфіковану працю;
4) у яких протягом попередніх 12 календарних місяців за результатами планових та позапланових перевірок виявлено порушення вимог законодавства про працю, за якими посадові особи суб’єкта господарської діяльності притягалися до адміністративної відповідальності;
5) які не дотримуються вимог законодавства щодо надання гарантій і виплати компенсацій, передбачених законодавством про працю;
6) які не дотримуються вимог законодавства щодо надання гарантій під час притягнення працівників до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі чи організації;
7) які не дотримуються порядку запровадження та зміни норм праці;
8) які порушують порядок застосування дисциплінарних стягнень.
5. До суб’єктів господарювання
із незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.6. Планові
перевірки суб’єктів господарювання, пов’язані з державним наглядом (контролем) у сфері додержання вимог законодавства про працю, проводяться:з високим ступенем ризику — не частіше
ніж один раз на рік;із середнім ступенем ризику — не частіше
ніж один раз на два роки;з незначним ступенем ризику — не частіше
ніж один раз на три роки.
Коментар редакції
Дотримання законодавства про працю — у зоні ризику
Передусім слід зазначити про те, що критерії, затверджені постановою, яка коментується, розроблені відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон про контроль). Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону про контроль Кабінету Міністрів України
доручено затвердити критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища та визначити періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю).Нагадаємо: відповідно до Закону про контроль
заходи державного нагляду (контролю) — планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.Згідно зі ст. 5 Закону про контроль періодичність проведення планових заходів держнагляду визначається органом держнагляду
залежно від ступеня ризику від здійснення господарської діяльності. Таким чином, для встановлення періодичності здійснення планових заходів державного нагляду Законом про контроль був запроваджений ризик-орієнтований підхід до діяльності, яку здійснюють суб’єкти господарювання.З метою запровадження ризик-орієнтованого підходу орган держнагляду повинен визначити у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.
Зазначимо, що на сьогодні Кабміном прийнято вже більше 30 постанов про затвердження критеріїв, відповідно до яких оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. Основним завданням затверджених постанов стало розмежування суб’єктів господарювання за ступенем ризику господарської діяльності, що ними здійснюється.
Постановою, що коментується, затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання в частині додержання вимог законодавства про працю.
Отже,
критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання в частині додержання вимог законодавства про працю, є:— чисельність працівників;
— стан оплати праці;
— додержання вимог законодавства у разі звільнення працівників за ініціативою адміністрації суб’єкта господарювання;
— порушення вимог законодавства про працю.
Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.
Ступінь ризику впливає на періодичність проведення планових перевірок у рамках держнагляду за дотриманням законів про працю.
Віднесені до високого ступеня ризику суб’єкти господарювання будуть перевірятися контролюючими органами частіше, ніж суб’єкти господарювання з середнім та, відповідно, низьким ступенями ризику. Таким чином, суб’єкти з високим ступенем ризику перевірятимуться не частіше ніж один раз на рік; із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на два роки; з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на три роки.Також нагадаємо, що пунктом 1 постанови КМУ від 21.05.2009 р. № 502 передбачено органам держнагляду до 31 грудня 2010 року тимчасово припинити проведення планових перевірок суб’єктів господарювання,
крім перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабміном критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.За постановою, що коментується,
до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти господарювання, на яких працює більш як 201 особа (очевидно, якщо працюючих рівно 201, то суб’єкт господарювання теж вважається суб’єктом із високим ступенем ризику). Сюди ж серед іншого віднесено використання праці найманих працівників без оформлення, недотримання норм тривалості робочого часу та оплати праці, а також виявлені під час попередніх перевірок грубі (що тягнуть за собою кримінальну відповідальність) порушення законів про працю.Середнім ступенем ризику
характеризуються суб’єкти господарювання з кількістю працівників від 50 до 200 осіб, а також ті, що порушують строки виплати заробітної плати, які виплачують мінімальну зарплату за кваліфіковану працю, та ті, де під час попередніх перевірок виявлені порушення, за які посадові особи притягалися до адмінвідповідальності.Ті суб’єкти господарювання, які не потрапили до перелічених вище груп за ступенем ризику, віднесено
до групи незначного ризику.Наостанок додамо, що основна роль у забезпеченні нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю належить Міністерству праці та соціальної політики. Державний контроль за дотриманням законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності здійснює безпосередньо Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики.
Олена БОРИСОВА, юрист-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
