Якщо держслужбовець досяг граничного віку перебування на державній службі, але перебуває на лікарняному
Наталія ІВЛЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Державному службовцю (чоловіку) 07.11.2010 р. виповнилося 60 років, але з 04.11.2010 р. по 22.11.2010 р. він перебував на лікуванні в стаціонарному відділенні районної лікарні. Коли установа має право звільнити його з державної служби? Як бути в такому разі з оплатою листка непрацездатності?
(м. Херсон)
Одразу зазначимо, що відповідно до
ст. 30 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII (далі — Закон № 3723) однією з підстав припинення державної служби є досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (ст. 23 Закону № 3723). Нагадаємо, що граничний вік проходження державної служби для жінок становить 55 років, для чоловіків — 60.У даному випадку звільнення державного службовця відбувається на підставі
п. 3 ст. 30 Закону № 3723, тобто державна служба припиняється у зв'язку з досягненням державним службовцем граничного віку проходження державної служби.Також зазначимо, що норми
ч. 3 ст. 40 КЗпП стосовно обмеження на звільнення працівників у період їхньої тимчасової непрацездатності розповсюджуються лише на звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.Отже, жодних обмежень на звільнення державного службовця в період його тимчасової непрацездатності чинним законодавством не передбачено. Тому звільнення працівника має відбуватися в день досягнення ним граничного віку перебування на державній службі. Однак слід звернути увагу на те, що в даному випадку день досягнення граничного віку — 07.11.2010 р. припадає на вихідний день.
Відповідно до
ст. 2411 КЗпП строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.Таким чином, якщо досягнення граничного віку припадає на вихідний день, днем досягнення граничного віку перебування на державній службі та відповідного звільнення вважається найближчий за ним робочий день. Тобто в наказі про звільнення зазначається дата — 08.11.2010 р.
Що ж стосується оплати листка непрацездатності, який надав установі працівник, то
він підлягатиме оплаті (починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством) незалежно від звільнення працівника. Тобто звільнення працівника, який захворів у період роботи і звільняється, не позбавляє його права на оплату листка непрацездатності. Пояснимо це таким.Відповідно до
ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III право на матеріальне забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням непрацездатності в період роботи, включаючи день звільнення.При цьому листок непрацездатності оплачують не по день звільнення, а в порядку, встановленому
ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III, тобто за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи.Отже, якщо листок непрацездатності відкрито ще до дати звільнення, то слід виплатити допомогу за всі дні непрацездатності за цим листком, у тому числі за час після звільнення.
Аналогічні роз'яснення надавало Мінпраці в листах від 27.08.2007 р. № 514/020/99-07, від 20.08.2008 р. № 548/020/153-08 та Фонд соцстраху з тимчасової втрати працездатності в листах від 06.08.2004 р. № 05-31-1137, від 21.04.2010 р. № 04-29-794.
