Про застосування змін, унесених постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 р. № 1332

В обраному У обране
Друк
Редакція ОП
Оплата праці Лютий, 2010/№ 4
Лист від 01.02.2010 р. № 1000/0/14-10/18

Міністерство праці та соціальної політики України

П

ро застосування змін, унесених постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 р. № 1332

Лист від 01.02.2010 р. № 1000/0/14-10/18

 

Міністерством праці та соціальної політики України розглянуто питання щодо застосування окремих положень Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок) у зв’язку із набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 р. № 1332.

1. Чи повинні включатися до розрахунку середньої заробітної плати для нарахування допомоги по вагітності та пологах виплати за час, коли працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток, обчислений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, зокрема відпускні та оплата простою не з вини працівника?

По страхових випадках, які настали з 15 грудня 2009 року, середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється відповідно до абзацу третього пункту 14 Порядку, а саме: шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком).

Оскільки з сум оплати відпусток та оплати простою не з вини працівника (який відповідно до статті 113 КЗпП оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду) сплачуються страхові внески, їх необхідно враховувати при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах аналогічно розрахунку середньої зарплати для обчислення страхових виплат за страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, яка також обчислюється за 1 календарний день.

Суми нарахувань за час відпусток на відміну від порядку їхньої фактичної виплати розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці (як при визначенні страхових внесків, так і відповідно при здійсненні розрахунку середньої заробітної плати).

2. Як враховувати при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, у місяці розрахункового періоду, коли застрахована особа частину місяця не працювала з поважних причин?

Якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються, як і раніше, пропорційно відпрацьованому часу (відповідно до абзацу другого пункту 9 Порядку).

3. Чи включаються до складу календарних днів, за які обчислюється середній заробіток для виплати допомоги по вагітності та пологах, святкові та неробочі дні, які припадають на розрахунковий період?

Святкові та неробочі дні не потрібно виключати із складу календарних днів, за які обчислюється середній заробіток для виплати допомоги по вагітності та пологах, аналогічно розрахунку середньої зарплати для обчислення страхових виплат за страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (приклад 1 розділу «До пункту 14 Порядку» додатка 1 до Порядку).

4. До абзацу другого пункту 6 Порядку:

1) якщо за розрахунковий період нарахована заробітна плата, з якої сплачені страхові внески, була нижчою за розмір мінімальної заробітної плати, чи має допомога по вагітності та пологах виплачуватись виходячи саме з мінімальної заробітної плати?

Так, у випадках, визначених абзацом другим пункту 6, із встановленням обмеження середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах розміром середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідному регіоні, одночасно запроваджується норма щодо підвищення її мінімального рівня, що не повинен бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку, якщо особа працює в режимі повного робочого дня (тижня).

Мінімальна заробітна плата в розрахунку на 1 календарний день обчислюється шляхом ділення її розміру, встановленого у місяці настання страхового випадку, на кількість календарних днів у цьому місяці;

2) у зв’язку з тим, що Держкомстат оприлюднює інформацію щодо розміру середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності на своєму сайті ukrstat.gov.ua за попередній місяць тільки 25 — 26-го числа наступного місяця, чи правильними будуть дії страхувальника, який здійснить виплату допомоги по вагітності та пологах після опублікування зазначеної інформації?

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено здійснювати розгляд документів для призначення допомоги по вагітності та пологах не пізніше десяти днів з дня їх надходження та виплачувати допомогу у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

З метою запобігання порушення норм зазначеної статті у разі настання у особи, яка працювала менше ніж календарний місяць, страхового випадку на початку місяця, рекомендуємо здійснювати обчислення допомоги по вагітності та пологах виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці, в якому настав страховий випадок, з наступним перерахунком її після опублікування даних щодо розміру середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності за відповідний місяць.

Середня заробітна плата за всіма видами економічної діяльності у відповідному регіоні за даними Держкомстату в розрахунку на 1 календарний день обчислюється шляхом ділення її розміру у місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, на кількість календарних днів у цьому місяці.

5. До абзацу третього пункту 6 Порядку:

1) чи не суперечать норми цього абзацу положенням пункту 3 та пункту 4 Порядку, де зазначено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат, є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок за останнім основним місцем роботи?

Передбачені зміни до пункту 6 Порядку стосуються особливостей обчислення середньої заробітної плати доходу для розрахунку допомоги по вагітності та пологах особам, які працювали та сплачували страхові внески або за них сплачувались страхові внески менше ніж календарний місяць. У такому випадку середня заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах буде обчислюватися із фактичної заробітної плати за відпрацьований час за останнім основним місцем роботи, але не вище середньої заробітної плати, що склалася у відповідному регіоні в місяці, що передує місяцю настання страхового випадку (за даними Держкомстату) та не нижче розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку. Обчислення здійснюються в розрахунку на 1 календарний день.

Таке обмеження дасть можливість запобігти випадкам необґрунтовано завищених розмірів середньої заробітної плати (доходу) для обчислення страхових виплат та переплати коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У той же час особам, які протягом року перед настанням страхового випадку мали інші місця роботи, де сплачувалися страхові внески, з врахуванням яких середня заробітна плата (дохід) буде вище, ніж тільки з останнього місця роботи, надана можливість взяти для розрахунку заробітну плату (дохід) за цими місцями роботи.

Запроваджений механізм розрахунку не суперечить іншим нормам Порядку, оскільки враховує його загальні підходи та дозволяє уникнути зловживань, які мали місце останнім часом в великих розмірах;

2) шість календарних місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку повинні братися підряд чи застрахованою особою можуть вибиратися будь-які?

Якщо особа перед настанням страхового випадку працювала на кількох підприємствах або на одному підприємстві з перериванням трудових відносин, середня заробітна плата обчислюється робочими органами відділень Фонду сумарно підряд за шість календарних місяців (менш як шість календарних місяців) у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, не враховуючи повні календарні місяці (з першого до першого числа) перерви в роботі, на підставі довідок про середню заробітну плату, починаючи з останнього місця роботи.

Застрахованій особі не надається право вибору окремих місяців для таких розрахунків;

3) де та хто буде нараховувати та виплачувати допомогу по вагітності та пологах: робочі органи Фонду чи за останнім місцем роботи?

Адже згідно зі статтею 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» найманим працівникам матеріальне забезпечення та соціальні послуги надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом, а добровільно застрахованим особам призначення та виплата матеріального забезпечення здійснюються виконавчою дирекцією відділень Фонду за місцем здійснення їх обліку як страхувальників.

Призначення та виплата матеріального забезпечення будуть здійснюватися за загальним порядком відповідно до норм зазначеного Закону. Абзацом третім пункту 6 Порядку передбачена норма лише щодо обчислення робочими органами відділень Фонду середньої заробітної плати (доходу) у визначених випадках;

4) оскільки пункт 17 Порядку поширюється на застрахованих осіб, які подають до органів Фонду довідки про середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) за основним місцем роботи, за сумісництвом та за виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, то виникає питання: на яку категорію застрахованих осіб Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності поширюється норма абзацу третього пункту 6 Порядку?

Норми абзацу третього пункту 6 Порядку поширюються на осіб, які є застрахованими у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, працювали за останнім основним місцем роботи менше ніж календарний місяць та обрали спосіб обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за декількома місцями роботи сумарно за шість календарних місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку. Обчислення середньої заробітної плати для них здійснюється відповідно до пункту 17 Порядку;

5) чи стосується норма абзацу третього пункту 6 Порядку осіб, які у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку були і підприємцями (на єдиному податку чи добровільно застрахованими особами) і найманими працівниками?

Так, ця норма стосується і зазначених категорій осіб, якщо це стосується основних місць роботи;

6) якщо ця норма поширюється і на найманих працівників, а в робочому органі їм буде обчислена допомога по вагітності та пологах, то де буде здійснюватися виплата? Як повинна бути оформлена довідка робочого органу?

Обчислення та виплата допомоги по вагітності та пологах буде здійснюватися відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за основним місцем роботи та за сумісництвом, робочими органами відділень Фонду буде здійснено лише розрахунок середньої заробітної плати (доходу) за декількома місцями роботи на підставі довідок про середню заробітну плату (дохід), наданих (надісланих) застрахованою особою до відповідного робочого органу відділення Фонду.

Форма довідки у разі необхідності може бути розроблена Виконавчою дирекцією Фонду та затверджена правлінням Фонду, виходячи з форм довідок, передбачених Порядком, та враховуючи приклади, наведені у додатку 1 до Порядку;

7) якщо застрахована особа згідно з довідками з різних місць роботи працювала за різними графіками роботи (в днях та годинах), як визначати середньоденний заробіток для розрахунку допомоги по вагітності та пологах, якщо згідно з абзацом третім пункту 14 Порядку її необхідно обчислювати шляхом ділення нарахованої заробітної плати на кількість календарних днів за розрахунковий період?

Оскільки середня заробітна плата визначається в розрахунку на 1 календарний день, при її обчисленні не має значення, за яким графіком роботи працювала особа, адже в розрахунок береться нарахована в місяцях розрахункового періоду заробітна плата, з якої сплачуються страхові внески, яка ділиться на кількість календарних днів місяців розрахункового періоду за виключенням календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, визначених Порядком.

6. Як слід розуміти абзац перший пункту 17 Порядку щодо сумарного обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) робочими органами відділень Фонду на підставі довідок про середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) за основним місцем роботи, за сумісництвом та за виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими договорами? Якщо застрахована особа є суб’єктом підприємницької діяльності (платник єдиного податку чи добровільно застрахована особа) та одночасно найманим працівником, чи можливе поєднання доходу та середньої заробітної плати для розрахунку розміру матеріального забезпечення?

Ні, ця норма такого не передбачає.

 

Заступник Міністра В. Іванкевич

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

 

МІНПРАЦІ ПРО НОВІ ПРАВИЛА РОЗРАХУНКУ ДЕКРЕТНИХ

 

У листі, що коментується, Мінпраці надало чергове офіційне роз’яснення щодо застосування нових норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Нагадаємо, що згідно з постановою КМУ від 08.12.2009 р. № 1332 до Порядку № 1266 було внесено істотні зміни. Про такі зміни ми писали раніше у статтях «Лікарняні та декретні: розраховуємо по-новому» // «ОП», 2010, № 1, с. 23 — 26, «Довідка для допомоги по безробіттю: заповнюємо з урахуванням змін» // «ОП», 2010, № 1, с. 27 — 29 і коментар редакції «Мінпраці та ФСС ТВП про зміни в порядку розрахунку лікарняних та декретних» // «ОП», 2010, № 3, с. 17 — 19.

У листі, що коментується, Мінпраці звернуло увагу на зміни, пов’язані з нюансами застосування нового механізму розрахунку допомоги по вагітності та пологах (декретних) для страхових випадків, що настали з 15 грудня 2009 року. Нагадаємо, що розрахунок декретних:

— здійснюється виходячи з календарних, а не робочих днів;

— має особливості в разі якщо за останнім місцем роботи перед декретною відпусткою не відпрацьовано повний календарний місяць.

Розглянемо ці важливі моменти листа, що коментується.

1. Відпускні та оплата простоїв ураховуються при розрахунку декретних.

З п. 14 Порядку № 1266 випливає, що із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період виключаються лише календарні дні, не відпрацьовані з таких поважних причин:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

Тому цілком логічно, що всі інші види виплат за невідпрацьований час (крім перелічених поважних), зокрема відпускні та оплата простою не з вини працівника, включаються до розрахунку середньої зарплати для виплати декретних.

Мінпраці роз’яснює: оскільки із

суми відпускних, оплати простою не з вини працівника (ст. 113 КЗпП) справляються внески на соціальне страхування, тому вони повинні враховуватися при розрахунку середньої зарплати для оплати декретного лікарняного. Для перехідних відпускних Мінпраці уточнило: як при визначенні страхових внесків, так і при розрахунку середнього заробітку сума відпускних розподіляється пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

2. Порядок включення одноразових заохочувальних та компенсаційних виплат залишився без змін.

Перехід на календарні дні при розрахунку декретних не вплинув на порядок включення одноразових виплат. Тому, як і раніше, заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, що не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, у разі якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин, уключаються до розрахунку середньої зарплати пропорційно відпрацьованим у такому місяці робочим дням.

3. Святкові та неробочі дні не виключаються з розрахунку загальної кількості календарних днів.

При визначенні кількості календарних днів як у розрахунковому періоді, так і в періоді відпустки по вагітності та пологах, що підлягають оплаті, святкові та неробочі дні не виключаються.

4. Особливості розрахунку середньої зарплати в разі, якщо перед виходом у декрет працівниця відпрацювала менше календарного місяця.

Мінпраці навело дуже важливі роз’яснення «середньозарплатних» новацій, установлених абзацами 2 — 4 п. 6 Порядку № 1266. Так, зокрема, наведено відповіді на низку запитань, пов’язаних із застосуванням цих норм:

якщо розмір середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності за попередній місяць у відповідному регіоні на момент нарахування декретних ще не відомий, то Мінпраці рекомендує провадити розрахунок виходячи з мінімальної зарплати, що діє в місяці настання страхового випадку, а потім зробити перерахунок;

тільки за умови повної зайнятості працівниці, яка йде у відпустку по вагітності та пологах, діє правило щодо розрахунку декретних виходячи з розміру мінімальної зарплати, що діє в місяці настання страхового випадку. Відповідно якщо працівниця працює в режимі неповного робочого часу, то й розмір мінімальної зарплати розраховується пропорційно встановленій зайнятості працівниці;

— розмір

мінімальної зарплати з розрахунку на один день визначається шляхом ділення встановленого розміру мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку на кількість календарних днів цього місяця. Аналогічно визначається й розмір середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності з розрахунку на один день: цей показник у місяці, що передує місяцю настання страхового випадку, ділиться на кількість календарних днів у такому місяці;

за бажанням працівниці Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) може бути розраховано середню зарплату (за кількома місцями роботи сумарно за шість календарних місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку) для оплати декретних лише в тому випадку, якщо працівниця перед виходом у відпустку відпрацювала менше календарного місяця за останнім місцем роботи. Мінпраці наголошує, що в такому разі Фонд здійснює лише розрахунок середньої заробітної плати на підставі наданих жінкою довідок про отримані доходи. При цьому нарахування і виплату допомоги по вагітності та пологах здійснює роботодавець за останнім місцем роботи.

Середня зарплата обчислюється Фондом сумарно за останні шість календарних місяців підряд перед настанням страхового випадку починаючи з останнього місця роботи,

не враховуючи повні календарні місяці (з 1 до 1-го числа) перерви в роботі. У такому разі до розрахунку беруться послідовні шість місяців. Вибір окремих місяців для розрахунку не передбачено;

— якщо за кількома місцями роботи робота виконувалася

за різними графіками (облік у днях та годинах), то така ситуація не вплине на розрахунок декретних, оскільки до розрахунку береться середньоденна зарплата за один календарний день;

звернутися до Фонду для розрахунку допомоги на підставі доходів за кількома місцями роботи мають право також жінки, які відпрацювали за останнім місцем роботи менше місяця та при цьому протягом 12 місяців, що передують настанню страхового випадку, були зареєстровані підприємцями та водночас були найманими працівниками. Хоча при розрахунку середньої заробітної плати підприємницькі доходи не враховуватимуться.

 

Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд