Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Дитина народилася за кордоном: як виплачується державна допомога при народженні

Редакція ОП
Оплата праці Лютий, 2010/№ 4
Друк
Стаття

ДИТИНА НАРОДИЛАСЯ ЗА КОРДОНОМ: ЯК ВИПЛАЧУЄТЬСЯ ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА ПРИ НАРОДЖЕННІ

 

Приводом для написання статті слугувала ситуація, викладена в листі читача:

«Під час навчання за кордоном дочка народила дитину. До України вони повернуться, коли дитині виповниться 10 місяців. Який порядок отримання допомоги при народженні дитини в такому випадку? Чи може бабуся звернутися за призначенням допомоги за довіреністю матері дитини?»

У рамках статті ми відповімо на ці та інші запитання, які надійшли до редакції.

Людмила ГОНЧАРОВА, заступник начальника відділу соціальних допомог та житлових субсидій Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

Закон № 2811 —

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.

Порядок № 1751

— Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.

 

Умови призначення та виплати допомоги при народженні дитини (далі — допомога) визначає

Порядок № 1751, розроблений відповідно до Закону № 2811.

Допомога надається одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто (

п. 43 Порядку № 1751).

Таким чином, мати дитини після повернення до України повинна

особисто надати до управління праці та соціального захисту населення (далі — управління) заяву на призначення допомоги.

Звертаємо увагу

: допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Для призначення допомоги до управління за місцем реєстрації за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, необхідно подати такі

документи:

1) заяву одного з батьків (усиновителя, опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці (бланк заяви видається в управлінні);

2) копію свідоцтва про народження дитини;

3) витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідку для призначення допомоги при народженні дитини, видану виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад.

Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Особи, які звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.

Існує

два варіанти реєстрації дитини, яка народилася за межами України:

1. Реєстрація в дипломатичному представництві або консульській установі України.

2. Реєстрація в компетентних органах країни перебування.

Розглянемо наведені варіанти детальніше.

 

Варіант 1. Дитина народилася за межами України та зареєстрована в дипломатичному представництві або консульській установі України.

Дипломатичне представництво або консульська установа України видає батькам дитини свідоцтво про народження дитини та довідку для виплати допомоги, про що робиться відповідна відмітка i проставляється підпис заявника (

Інструкція про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 23.05.2001 р. № 32/5/101).

У наведеному випадку

легалізувати документи не потрібно, допомога призначається на загальних підставах.

 

Варіант 2. Дитина народилася за межами України та зареєстрована в компетентних органах країни перебування.

Якщо дитина народилася під час тимчасового перебування за межами України та зареєстрована компетентними органами країни перебування,

для призначення допомоги батьки повинні надати документи компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини, які легалізовані в установленому порядку. (Порядок учинення консульської легалізації офіційних документів передбачений Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженою наказом МЗС України від 04.06.2002 р. № 113.) Довідка для виплати допомоги при цьому не надається.

Для здійснення консульської легалізації батьки дитини повинні звернутися до уповноваженого працівника Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України (далі — МЗС), Представництв МЗС на території України або консульської посадової особи закордонної дипломатичної установи України.

До речі

: Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05.10.61 р. (далі — Конвенція) передбачено перелік держав, офіційні документи яких не підлягають дипломатичній або консульській легалізації. (Про приєднання до Конвенції див. Закон України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 10.01.2002 р. № 2933-III.)

Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та у відповідному випадку автентичності відбитка печатки або штампа, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого

ст. 4 зазначеної Конвенції апостиля компетентним органом держави, в якій був складений документ.

Апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до

Конвенції .

ААпостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також іншою мовою. Заголовок «Apostille» (Convention de La Haye du 5 octobre 1961) повинен бути викладений французькою мовою (

ст. 4 Конвенції)).

Кожна Договірна держава призначає ті органи, яким надаються повноваження на проставлення апостиля.

Нижче наведемо зразок апостиля згідно із додатком до

Конвенції.

 

Зразок апостиля

Апостиль повинен мати форму квадрата, довжина сторін якого дорівнює щонайменше 9 сантиметрам.

img 1

 

Однак дотримання згаданої формальної процедури (проставлення апостиля) не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють у державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами скасовують чи спрощують цю формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації (

ст. 3 Конвенції).

У такому випадку

для призначення допомоги батьки дитини надають до управління замість легалізованих документів лише копію свідоцтва про народження дитини та переклад його на українську мову, який завірений нотаріусом, довідка для виплати допомоги при народженні дитини не надається.

Нижче наведемо перелік держав — учасниць

Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (замість легалізації проставляється апостиль). Зазначимо, що перелік наведено станом на 15 травня 2008 року (після зазначеної дати змін переліку не відбувалося). Згідно зі ст. 12 Конвенції будь-яка держава може приєднатися до цієї Конвенції після набуття нею чинності.

 

Перелік держав — учасниць Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу
легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року

(замість легалізації проставляється апостиль)

1. Австралія

2. Австрія

3. * Азербайджан

4. * Албанія

5. Андорра

6. Антигуа i Барбуда

7. Аргентина

8. Багами

9. Барбадос

10. Беліз

11. Бельгія

12. * Білорусь

13. * Болгарія

14. * Боснія і Герцеговина

15. Ботсвана

16. Бруней-Даруссалам

17. Венесуела

18. * Вiрменiя

19. Гондурас

20. Гренада

21. Греція

22. * Грузія

23. Данія

24. Домініканська Республіка

25. Еквадор

26. Ель Сальвадор

27. * Естонія

28. Ізраїль

29. Індія

30. Ірландія

31. Ісландія

32. Іспанія

33. Італія

34. * Казахстан

35. Китай, Гонконг

36. Китай, Макао

37. Кіпр

38. Колумбія

39. Корея

40. * Латвія

41. Лесото

42. * Литва

43. Ліберія

44. Ліхтенштейн

45. Люксембург

46. Маврикій

47. * Македонія

48. Малаві

49. Мальта

50. Маршаллові Острови

51. Мексика

52. * Молдова

53. Монако

54. Намібія

55. Нідерланди

56. Hiyє

57. Нова 3еландiя

58. Норвегія

59. Острови Кука

60. Панама

61. Південно-Африканська Республіка

62. * Польща

63. Португалія

64. * Росія

65. * Румунія

66. Самоа

67. Сан-Марино

68. Сан-Томе і Принсіпі

69. Свазіленд

70. Сейшельські Острови

71. Ceнт-Вiнсент i Гренадіни

72. Ceнт-Кiтc i Heвic

73. Сент-Люсiя

74. * Сербія i Чорногорія

75. Словацька Республіка

76. Словенія

77. Сполучене КоролівствоВеликобританії та Північної Ірландії

78. Сполучені Штати Америки

79. Cуpинaм

80. Тонга

81. Тринідад i Тобаго

82. Туреччина

83. * Угорщина

84. Україна

85. ** Федеративна Республіка Німеччина

86. Фіджі

87. Фінляндія

88. Франція

89. Хорватія

90. * Чеська Республіка

91. Швейцарія

92. Швеція

93. Японія

 

Примітки:

* Держави, з якими Україна має дво- чи багатосторонні договори, які містять положення про визнання офіційних документів без додаткового їх засвідчення.

**

Держави, які висловили заперечення проти приєднання України до Конвенції i з ними зберігається вимога легалізації офіційних документів.

 

Також наведемо перелік держав, з якими Україна має дво- чи багатосторонні договори, що містять положення про визнання документів без додаткового засвідчення (без легалізації).

 

Перелік держав, з якими Україна має дво- чи багатосторонні договори, що містять положення
про визнання документів без додаткового засвідчення (без легалізації)

1. Азербайджан

2. Албанія

3. Білорусь

4. Болгарія

5. Вірменія

6. Грузія

7. Естонія

8. Казахстан

9. Киргизія

10. Куба

11. Латвія

12. Литва

13. Македонія

14. Молдова

15. Монголія

16. Росія

17. Румунія

18. Польща

19. Таджикистан

20. Туркменістан

21. Угорщина

22. Чехія

23. Країни, що утворились на території колишньої Югославії (крім Словенії та Хорватії)

 

Довідково

: На території України в порядку правонаступництва згідно із Законом України «Про правонаступництво України» від 12.09.91р. № 1543-ХІІ та положенням Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів, 1978 року застосовуються двосторонні міжнародні договори колишнього СРСР з Болгарією, Угорщиною, В’єтнамом, Грецією, Єменом, Кіпром, Румунією, Фінляндією, Югославією, Італією. Також на сьогодні відсутні заперечення щодо застосування таких договорів з Албанією, Алжиром, Іраком, КНДР та Тунісом.

При цьому Україною не застосовуються положення, що передбачають відміну легалізації документів, у договорах з В’єтнамом, Грецією, Іраком, Єменом, Кіпром, Тунісом, Фінляндією та Італією.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі