Щодо обчислення заробітної плати для розрахунку страхових виплат сезонним працівникам

<…>

Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (із змінами), для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278, за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.

Якщо всі працівники у <…> товаристві виконують роботу протягом усього календарного року (є постійними працівниками), а роботи, що виконуються,

Заступник директора Департаменту соціального партнерства і загальнообов'язкового державного соціального страхування О. Постоюк

У листах, що коментуються, Мінпраці надало роз’яснення щодо визначення розрахункового періоду для таких випадків, як:

— реорганізація установи;

— робота на підприємствах із сезонним характером.

1. Так, відомство нагадало, що відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП у разі зміни власника підприємства, а також реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору продовжується. Це означає, що при вказаних способах реорганізації звільнення працівників не повинно проводитися, якщо при цьому не відбувається скорочення чисельності або штату працівників згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Треба додати, що в процесі реорганізації підприємств, установ, організацій питання оформлення трудових відносин займають особливе місце. Адже, крім правильного оформлення кадрових документів, виникає ціла низка запитань, пов’язаних з оплатою праці.

У зв’язку з тим, що законодавство не повною мірою регулює питання оформлення трудових відносин у процесі реорганізації підприємств, установ, організацій, звернемося до практики розгляду судами трудових спорів і роз’яснень з цих питань.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9 детальніше роз’яснює таку ситуацію в п. 19: «При реорганізації підприємства чи його перепрофілюванні звільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями».

Відповідно до вищевказаного, якщо відбувається реорганізація установи і при цьому штат не скорочується, у працівників не змінюються посадові обов’язки, трудові функції, умови роботи, то це не є змінами в організації виробництва і праці для працівників та не призводить до їх звільнення. Таким чином, усі умови трудових відносин, застережені в трудовому договорі між працівником і роботодавцем, зберігаються, у тому числі за працівниками такої установи зберігаються права та порядок надання всіх установлених пільг і гарантій, а також порядок визначення розрахункового періоду для оплати лікарняних. Це стосується й укладених строкових трудових договорів.

Отже, у разі реорганізації установи при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності розрахунковий період визначається

Приклад 1.

У даному випадку для працівника управління земельних ресурсів розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати лікарняного листка є 6 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, а саме січень — червень 2010 року.

2. Щодо роботи на підприємствах (організаціях), які мають сезонний характер виробництва, то треба зазначити таке. Трудові договори, що укладаються з сезонниками, належать до строкових. Регулювання трудових відносин з цими працівниками має специфічні нюанси, передбачені Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.74 р. № 310-IХ (далі — Указ № 310).

Згідно з п. 1 Указу № 310 сезонні роботи — це роботи, які із-за природних та кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом визначеного періоду (сезону), але

Таким чином, для укладення

1) роботи в результаті природних і кліматичних умов виконуються протягом сезону, тобто періоду, який не перевищує 6 місяців;

2) роботи повинні відповідати Списку.

Якщо роботи не включені до Списку, то сезонними вони не вважаються, тобто наведений у Списку перелік робіт є вичерпним. Наведемо приклади.

Приклад 2.

Приклад 3.

Мінпраці звернуло увагу на те, що розрахунковий період для визначення середньої зарплати для нарахування лікарняних і декретних становить для:

— сезонників (осіб, які працюють на підприємствах, пов’язаних із сезонним характером виробництва відповідно до Списку) 12 місяців;

— несезонних працівників 6 місяців.

Приклад 4.

Минулого року працівник також охороняв це підприємство (сезонна робота) з 25.05.2009 р. по 31.07.2009 р. За даними трудової книжки протягом останніх 12 місяців перед настанням хвороби він ніде більше не працював.

До розрахункового періоду (липень 2009 року — червень 2010 року) буде включено три відпрацьовані місяці: липень 2009 року, травень і червень 2010 року.

Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»