Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про деякі питання, пов'язані з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності

Редакція ОП
Оплата праці Липень, 2010/№ 14
Друк
Лист від 21.04.2010 р. № 04-29-794

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ України

ПРО ДЕЯКІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИПЛАТОЮ ДОПОМОГИ ПО ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Лист від 21.04.2010 р. № 04-29-794

 

Розглянувши <…> звернення, у межах компетенції повідомляємо, що згідно зі ст. 35 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон № 2240) у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній або додатковій) відпустці допомога по тимчасовій непрацездатності надається в порядку та розмірах, установлених цим Законом. При цьому відповідно до ст. 11 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка переноситься на інший період або продовжується.

Законодавством у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням,

строк давності для призначення і виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів непрацездатності за рахунок коштів роботодавця не встановлено . Отже, для відмови застрахованій особі у призначенні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності за умови надання нею листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, з причин несвоєчасного звернення за вказаною допомогою немає підстав.

У разі

якщо працівник повідомив про непрацездатність у період перебування у щорічній основній або додатковій відпустці через тривалий час (кілька місяців) і надав за місцем роботи листок непрацездатності, виданий йому в установленому порядку, такий листок непрацездатності підлягає оплаті. У такому разі коригування звітності по коштах Фонду здійснюється страхувальником згідно з Порядком виправлення помилок минулих звітних періодів у звітності страхувальників по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.12.2003 р. № 123.

Відповідно до п. 6 ст. 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років, для догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері чи іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала на цей момент у щорічній (основній або додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону № 2240 особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більше ніж на 75 календарних днів протягом календарного року.

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок № 1266)

для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278, за розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Для застрахованих осіб, які працюють на умовах трудового договору (безстрокового чи строкового) і робота яких не пов'язана із сезонним характером виробництва, розрахунковим періодом є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Період, за який виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності зазначеній категорії працівників, визначено у ст. 2 Закону України від 11.01.2001 р. № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», згідно з якою допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Оскільки в наведеному <…> прикладі

робота кочегара не належить до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, особі, яка виконує обов'язки кочегара, при настанні страхового випадку в період роботи (тимчасової непрацездатності, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується згідно із зазначеною вище ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Згідно зі ст. 37 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років; 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років; 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років; 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1 — 4-ї категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків чи особі, яка їх замінює і доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».

Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Записи у трудовій книжці про трудову діяльність підтверджують трудовий стаж працівника, який не завжди відповідає його страховому стажу.

Згідно зі ст. 7 Закону № 2240 страховий стаж — це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, установленому законодавством. До страхового стажу зараховуються періоди тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і час перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів. До страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до набуття чинності цим Законом у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Періоди перебування застрахованої особи у відпустках без збереження заробітної плати, передбачених Законом України «Про відпустки», до страхового стажу не зараховуються.

З урахуванням того, що персоніфікованого обліку застрахованих осіб за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, немає,

може виникнути необхідність у підтвердженні страхового стажу застрахованої особи для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Отже,

підтвердженням страхового стажу застрахованої особи, крім трудової книжки, є довідки з попередніх місць роботи працівника про заробітну плату, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також документи (листки непрацездатності, відомості про нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності й вагітності та пологах із зазначенням періодів, за які надавалися страхові виплати, накази про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, довідки про періоди отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо), що підтверджують періоди, протягом яких застрахованою особою страхові внески не сплачувалися, але які відповідно до Закону № 2240 зараховуються до страхового стажу.

У деяких випадках підтвердженням страхового стажу можуть бути

довідки Пенсійного фонду України про заробіток (дохід), з якого сплачувалися пенсійні внески згідно з даними системи персоніфікованого обліку індивідуальних відомостей про застраховану особу або податкових органів про заробітну плату платника податку з доходів фізичних осіб. Зазначені довідки надаються Пенсійним фондом України та податковими органами на вимогу платника пенсійних внесків та платника податків відповідно.

Відповідно до положень Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата застрахованої особи для оплати листка непрацездатності, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Період, коли застрахована особа працювала і сплачувала (за неї сплачували) страхові внески на попередньому місці роботи, до розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, не включається, у тому числі в разі, коли відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України працівника було переведено на останнє основне місце роботи.

<…>

 

Заступник директора Є. Буринський

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

 

Строку давності для оплати листка непрацездатності не існує

 

У листі, що коментується, Фонд соцстрахування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС ТВП) роз’яснив деякі особливості надання допомоги по тимчасовій непрацездатності. Зупинимося на них.

1. Строку давності для оплати лікарняного немає.

Запитання:

чи потрібно оплачувати лікарняний, якщо працівник хворів під час щорічної відпустки та подав листок непрацездатності лише через кілька місяців після закінчення такої відпустки?

ФСС ТВП роз’яснює:

строку позовної давності для подання листка непрацездатності до оплати чинним законодавством не передбачено, тому, незважаючи на запізнення, такий лікарняний підлягає оплаті в загальновстановленому порядку.

Нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 80 КЗпП, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР якщо на щорічну відпустку припадають дні хвороби, засвідченої в установленому порядку, то така відпустка переноситься на інший період чи подовжується. Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. У свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240) листок непрацездатності, виданий працівникові в період його перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, оплачується роботодавцем у загальному порядку.

Також у листі, що коментується, ФСС ТВП зазначає: у такому разі

коригування показників Звіту за ф. Ф4 ФСС з ТВП потрібно робити через виправлення помилки відповідно до Порядку виправлення помилок минулих звітних періодів у звітності страхувальників по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління ФСС ТВП від 25.12.2003 р. № 123. Ми вважаємо, що в цій ситуації така позиція ФСС ТВП є досить спірною. Пояснимо чому.

По-перше, справа в тому, що рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування на підставі поданих документів. Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону № 2240 документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються

не пізніше ніж за десять днів з дня їх надходження. Саме тому ми вважаємо, що оплату поданого із запізненням листка непрацездатності потрібно нараховувати в тому звітному періоді, в якому комісія (уповноважений) прийняла відповідне рішення. У зв’язку з цим вимога ФСС ТВП про коригування показників звітності за минулий період, на наш погляд, є не зовсім обґрунтованою.

По-друге, на підставі поданого через кілька місяців листка непрацездатності бухгалтером буде проведено перерахунок сум відпускних (сторнуються відпускні за невикористані у зв’язку з хворобою дні відпустки) та нарахування лікарняних. Згідно з п.п. 1.6.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р.

№ 5, результати такого перерахунку буде відображено у фонді оплати праці поточного місяця: «якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, в якому було здійснено нарахування». На наш погляд, ця норма також підтверджує, що жодних коригувань у звітності в цьому випадку робити не потрібно. Однак ще раз зазначимо, що позиція ФСС ТВП у листі, що коментується, інша.

2. Лікарняний оплачується до встановлення інвалідності незалежно від факту звільнення.

У листі, що коментується, ФСС ТВП відповідає на таке запитання:

протягом якого періоду можна оплачувати листок непрацездатності, відкритий у лютому 2009 року сезонному працівникові (кочегару), прийнятому на роботу на період опалювального сезону з 15.10.2008 р. до 15.05.2009 р.? (Хворий хоче подавати документи для встановлення групи інвалідності).

Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону № 2240

особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності унаслідок захворювання чи травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більше ніж за 75 календарних днів протягом календарного року. У зв’язку з цим, якщо особа, прийнята на роботу, підпадає під визначення сезонного чи тимчасового працівника, то при оплаті днів хвороби, що настала під час дії такого термінового трудового договору з нею, потрібно враховувати обмеження, установлене ч. 2 ст. 35 Закону № 2240.

Розрахунок середньої зарплати для оплати днів хвороби здійснюється:

— сезонним працівникам за останні дванадцять календарних місяців підряд (з 1-го до 1-го числа) перед настанням страхового випадку;

— несезонним і тимчасовим працівникам за останні шість календарних місяців чи меншу кількість повних відпрацьованих місяців (з 1-го до 1-го числа) перед настанням страхового випадку.

ФСС ТВП роз’яснює, що

робота кочегара не входить до Списку сезонних робіт і галузей, затвердженого постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278. У зв’язку з цим, як зазначено в листі, що коментується, допомога по тимчасовій непрацездатності такому працівникові оплачується за рахунок коштів ФСС ТВП, починаючи з шостого дня хвороби (перші п’ять днів хвороби оплачує роботодавець) і до відновлення працездатності чи встановлення МСЕК інвалідності, як це передбачено ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності.

Таким чином, обмеження, установлене ч. 2 ст. 35 Закону № 2240, у цьому випадку не застосовується.

 

Людмила Трохименко, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі