Міністерство праці та соціальної політики України
Щодо оплати праці працівників у вихідні, святкові та неробочі дні
Лист від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09
<…>
В Україні встановлено 10 святкових і неробочих днів, перелік яких визначено ст. 73 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
У зазначені дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених законодавством, зокрема статтею 71 КЗпП.
Робота у ці дні компенсується відповідно до статті 107 КЗпП.
Відповідно до положень статті 107 КЗпП
робота в святковий (неробочий) день оплачується у подвійному розмірі:— відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
— працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — в розмірі подвійної годинної або денної ставки;
— працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась в межах місячної норми робочого часу, в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму праці. Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святкові і неробочі дні.
Крім подвійної оплати, за бажанням працівника, який працював у святковий (неробочий) день, йому може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується та є вихідним днем.
Компенсація або заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена.
У разі залучення згідно із законодавством до роботи працівників у вихідні дні, які є загальними вихідними днями (субота, неділя) або визначені за графіком роботи (змінності), то робота у такі дні оплачується в подвійному розмірі або компенсується іншим днем відпочинку з оплатою роботи у вихідний день в одинарному розмірі. Термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
Розраховуємо зарплату за святкові (неробочі) та вихідні дні
У листі, що коментується, Мінпраці надало роз'яснення про особливості оплати праці при роботі у святкові та неробочі, а також у вихідні дні.
Робота у святкові (неробочі) дні.
Святкові та неробочі дні встановлюються тільки в законодавчому порядку (на відміну від вихідних днів, що надаються підприємствами працівникам відповідно до законодавства, але більшою мірою самостійно).Відомство нагадало, що в Україні встановлено
10 святкових та неробочих днів, перелік яких визначено ст. 73 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).Робота у святкові та неробочі дні
, установлені ст. 73 КЗпП, оплачується згідно з вимогами ст. 107 КЗпП у подвійному розмірі:— відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
— працівникам, праця яких оплачується погодинно, — у подвійному розмірі годинної ставки;
— працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася в межах місячної норми робочого часу, та в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота виконувалася понад місячну норму.
Крім подвійної оплати
, за бажанням працівника, який працював у святковий або неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку, який не оплачується та є вихідним днем.Варто додати, що в цьому випадку оплата за роботу у святковий та неробочий день здійснюється в одинарному розмірі. При цьому
інший день відпочинку надається тільки в тому випадку, якщо робота у святкові дні виконувалася понад місячну норму робочого часу.Тому працівникам, які отримують місячний оклад, у тому числі й тим, для яких застосовується підсумований облік робочого часу, оплата праці у святкові дні провадиться:
1) якщо робота у святкові чи неробочі дні виконувалася в межах місячної норми робочого часу — в одинарному розмірі годинної тарифної ставки понад оклад (якщо надавався відгул — без виплат понад оклад);
2) якщо робота у святкові або неробочі дні виконувалася понад місячну норму робочого часу — у подвійному розмірі годинної тарифної ставки понад оклад (якщо надавався відгул — в одинарному розмірі годинної тарифної ставки понад оклад);
3) якщо робота у святкові чи неробочі дні частково виконувалася в межах місячної норми робочого часу і частково — понад місячну норму робочого часу, то частина часу, відпрацьована у святкові або неробочі дні в межах місячної норми робочого часу, оплачується в одинарному розмірі годинної тарифної ставки понад оклад, а частина часу, відпрацьована понад місячну норму робочого часу, — у подвійному розмірі годинної тарифної ставки понад оклад (якщо надавався відгул — в одинарному розмірі годинної тарифної ставки понад оклад).
Оплата здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святкові та неробочі дні.
При оплаті роботи у святкові (неробочі) дні працівникам, праця яких оплачується за місячними окладами, виникає необхідність розрахувати годинну тарифну ставку.
Годинна тарифна ставка визначається шляхом ділення окладу на кількість годин за нормою тривалості робочого часу
.Наведемо приклади розрахунку доплати за роботу у святкові дні згідно зі ст. 107 КЗпП.
Приклад 1.
Працівник (посадовий оклад — 884 грн.) у червні 2010 року відпрацював усі зміни за графіком у межах місячної норми (168 годин), у тому числі 7 годин у святковий день 28 червня (з 0 до 7-ї години).Доплата за роботу у святковий день провадиться в одинарному розмірі годинної ставки і становить 36,82 грн. (884 грн. : 168 год. = 5,26 грн./год. x 1 x 7 год).
Приклад 2.
Працівник (посадовий оклад — 884 грн.) у червні 2010 року відпрацював за змінним графіком норму робочого часу (168 годин) і, крім того, понад норму робочого часу 7 годин у святковий день 28 червня. Відгул за роботу у святковий день не надавався.Доплата за роботу у святкові дні провадиться в подвійному розмірі годинної ставки понад оклад і складає 73,64 грн. (884 грн. : 168 год = 5,26 грн./год. x х 2 x 7 год.).
Якби працівникові був наданий відгул, то розрахунок доплати за роботу у святковий день проводився б в одинарному розмірі.
Приклад 3.
Працівник (посадовий оклад — 884 грн.) у червні 2010 року відпрацював 173 години, у тому числі 7 годин у святковий день 28 червня 2010 року. Відгул за роботу у святковий день не надавався. Місячна норма у червні — 168 годин.У святковий день відпрацьовано 7 годин, у тому числі:
— понад місячну норму робочого часу — 5 годин (173 - 168);
— у межах місячної норми робочого часу — 2 години (7 - 5).
Оскільки робота у святковий день частково виконувалася в межах місячної норми робочого часу і частково — понад місячну норму робочого часу, то частина часу, відпрацьована у святковий день у межах місячної норми робочого часу, оплачується в одинарному розмірі понад оклад, а частина часу, відпрацьована понад місячну норму робочого часу, — у подвійному розмірі понад оклад.
Тому доплата за роботу у святковий день обчислюється таким чином:
884 : 168 год. x 2 x 5 год. = 52,60 грн.;
884 : 168 год. x 1 x 2 год. = 10,52 грн.
Загальна сума доплати складає 63,12 грн.
Якби працівнику було надано відгул, то доплата за роботу у святковий день здійснювалася б в одинарному розмірі:
884 : 168 год. x 1 x 5 год. = 26,30 грн.;
884 : 168 год. x 1 x 2 год. = 10,52 грн.
У цьому випадку загальна сума доплати склала б 36,82 грн.
Робота у вихідні дні. При залученні до роботи у вихідний день конкретного працівника під вихідним днем слід розуміти саме вихідний день цього працівника, установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком змінності, затвердженим роботодавцем за погодженням із профкомом, оскільки на окремих підприємствах (див. ст. 68 і 69 КЗпП) цей день може не збігатися із загальним (неділя) або загальноприйнятим (субота) вихідним днем. Так, вихідні дні працівників, для яких установлено підсумований облік робочого часу, не збігаються із загальними вихідними днями в установі, організації. Таким працівникам вихідні встановлюються відповідно до графіка роботи. Тому робота в неділю (загальний для всіх працівників вихідний, але він є робочим днем для цього працівника) не вважається роботою у вихідний день, і цей день у такому разі оплачується на загальних підставах, тобто як звичайний робочий день.
Не слід забувати, що не допускається залучення до роботи у вихідні дні вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП).
У разі якщо працівника залучають до роботи у вихідні саме для нього дні за графіком виходу на роботу (змінності), компенсація за роботу в такі дні провадиться в порядку, передбаченому ст. 72 КЗпП. Зокрема, робота у вихідний день може компенсуватися за угодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі.
Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами, установленими для оплати у святкові та неробочі дні згідно зі ст. 107 КЗпП.
Спосіб компенсації роботи у вихідний день завжди визначається угодою сторін (незалежно від того, чия це була ініціатива), а робота у святковий чи неробочий день завжди оплачується в подвійному розмірі, і тільки після досягнення згоди сторін працівнику за його бажанням (тобто ініціативу має виявити працівник) може бути надано інший день відпочинку (відгул).
Приклад 4. Працівник (посадовий оклад — 884 грн.) у червні 2010 року відпрацював за графіком норму робочого часу (168 годин) і, крім того, за наказом керівника залучався до роботи у свій вихідний день за графіком виходу на роботу. Тривалість роботи в такий день — 8 годин. Відгул за роботу у вихідний день не надавався.
Оплата за роботу у вихідний день здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки понад оклад і становить 84,19 грн. (884 грн. : 168 год. x 2 x 8 год.).
Таким чином, основний момент, який роз'яснює Мінпраці в листі, що коментується, зводиться до такого: не можна замінити подвійну оплату праці у святковий (неробочий) день наданням іншого оплачуваного вихідного, а от подвійну оплату праці у звичайний (несвятковий) вихідний день можна замінити іншим оплачуваним в одинарному розмірі вихідним.
Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»