Оплата праці начальнику бюро за додатковий обсяг роботи
Ганна КЛІМІНЧЕНКО, головний спеціаліст Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації
У цеху підприємства працюю начальником бюро праці та заробітної плати. Після звільнення інженера з нормування праці на мене додатково покладено весь обсяг його робіт, але здійснювати оплату керівництво відмовляється, аргументуючи тим, що це суперечить постанові уряду.
Прошу надати роз’яснення, чи є законодавчі способи оплати додаткових обсягів робіт керівнику середньої ланки?
(м. Харків)
Згідно з вимогами чинного законодавства України і на основі Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336, роботодавець розроблює та затверджує посадові інструкції для працівників, якими визначено повний перелік основних робіт, властивих тій чи іншій посаді. Довідник є нормативним документом, обов’язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.
Якщо виникає необхідність, завдання та обов’язки, що включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї або іншої посади, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов’язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.
До посадової інструкції
може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника установи за згодою працівника. Після затвердження керівником установи посадова інструкція доводиться до відома працівника під підпис.Якщо додаткові обсяги робіт передбачені функціональними обов’язками працівника і визначені в посадовій інструкції, то
оплата проводиться за основною посадою. Тобто за виконання додаткової роботи така особа одержує основну заробітну плату згідно з умовами трудового договору.Разом з тим відповідно до
ч. 1 ст. 105 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) передбачено суміщення професій (посад), тобто можливість виконання працівником на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи.При цьому суміщення професій (посад) допускається в тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної, так і суміщуваної (додаткової) роботи.
Доручення додаткової роботи в порядку виконання обов’язків за суміщення професій (посад) оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству, який має бути погоджений з працівником. Доручати працівнику роботу за суміщуваною професією (посадою) слід з урахуванням, зокрема,
ч. 3 ст. 22 КЗпП, якою передбачено, що законодавством можуть установлюватися вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника, та ст. 251 КЗпП, якою встановлено обмеження щодо спільної роботи родичів на підприємстві, в установі, організації.Доплата за суміщення професій (посад) одному працівнику не обмежується максимальним розміром і встановлюється в межах економії фонду заробітної плати за тарифною ставкою і окладом суміщуваної посади працівників (якщо інше не прописано в колективному договорі). Основною умовою при цьому є наявність вакантної посади в штатному розписі підприємства.
Також треба додати, що конкретний перелік категорій працівників, яким може встановлюватися доплата за суміщення професій (посад), повинен визначатися у колективному договорі, зокрема Положенні про оплату праці працівників підприємства. Наприклад, там може бути зазначено: «Доплата за суміщення професій (посад) встановлюється фахівцям, професіоналам, технічним службовцям, а також робітникам і працівникам найпростіших професій». Отже, у даному випадку Положенням про оплату праці не передбачено встановлення такої доплати керівникам.
Також необхідно додати, що відповідно до
п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» не мають права працювати за сумісництвом керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
