Теми статей
Обрати теми

Помер працівник підприємства: оформлення та виплати

Редакція ОП
Стаття

ПОМЕР ПРАЦІВНИК ПІДПРИЄМСТВА: ОФОРМЛЕННЯ ТА ВИПЛАТИ

 

Трудові відносини, на жаль, можуть припинитися у зв’язку зі смертю працівника. З приводу цього у роботодавця можуть виникнути такі запитання: як виключити його з особового складу, кому видати зарплату померлого працівника, хто має право на отримання допомоги на поховання та в яких розмірах? На ці та інші запитання надамо відповіді у пропонованій статті.

Наталія ІВЛЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

СКУ

— Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон № 504 —

Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 1058 —

Закон України «Про загальноосвітнє державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Інструкція № 58

— Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту і Мін’юсту від 29.07.93 р. № 58.

 

Оформлення трудової книжки

Смерть працівника підприємства є обставиною, що спричинює припинення трудового договору. У цьому випадку трудовий договір не розривається, оскільки ні працівник, ні роботодавець не виявляють ініціативи, спрямованої на розірвання трудового договору. Тому трудові відносини припиняються незалежно від волі сторін, оскільки перестає існувати один з учасників — працівник.

У разі смерті працівника не слід посилатися на статтю

КЗпП, оскільки звільнення в цьому випадку не відбувається, а має місце саме припинення трудових відносин. Тим більше, що у КЗпП не прописано процедуру припинення трудових відносин унаслідок смерті однієї зі сторін трудового договору (працівника).

І проте слід виключити померлого працівника з особового складу та оформити трудову книжку. На практиці це оформляється таким чином. На підставі копії свідоцтва про смерть, в якій зазначено дату смерті працівника, видається наказ (розпорядження) керівника підприємства про виключення з особового складу підприємства померлого працівника. У трудовій книжці згідно з

п. 4.3 Інструкції № 58 у розділі «Відомості про роботу» у графі 3 робиться запис: «Робота припинена у зв’язку зі смертю», у графі 4 вказуються дата і номер наказу (розпорядження). Зауважимо, що дата розірвання трудових відносин (дата смерті) і дата наказу з графи 4 можуть не збігатися, оскільки саме дата смерті працівника вважається датою припинення трудових відносин.

Оформлену трудову книжку слід видати на руки близьким родичам померлого працівника під розписку або відправити поштою на їхню вимогу. Звертаємо увагу, що згідно з

п. 6.2 Інструкції № 58 незатребувані трудові книжки протягом двох років мають зберігатися в сейфі окремо від трудових книжок працюючих працівників. Після цього вони передаються до архіву підприємства, установи, організації, де зберігаються протягом 50 років, а після закінчення зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

 

Кому та на підставі яких документів видається заробітна плата померлого працівника?

Згідно зі

ст. 1216 ЦКУ перехід прав та обов’язків від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) підпадає під поняття «успадкування». Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог по тимчасовій непрацездатності, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, що належали спадкодавцю, але не були отримані ним за життя, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності — входять до складу спадщини (ч. 1 ст. 1227 ЦКУ).

Отже, за загальним правилом сума заробітної плати померлого працівника видається членам його сім’ї. І тільки за їхньої відсутності заробітна плата включається до спадкової маси та успадковується в загальному порядку згідно з нормами

ЦКУ.

Для визначення кола осіб, які належать до членів сім’ї, рекомендуємо звернутися до

СКУ, а також до роз’яснень Мін’юсту (лист від 02.07.2007 р. № Ш-10310).

Відповідно до

ст. 3 СКУ до сім’ї включаються особи, які одночасно:

— спільно проживають;

— пов’язані спільним побутом;

— мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (

п. 4 ст. 3 СКУ).

При цьому подружжя вважається сім’єю і в разі, якщо дружина і чоловік не проживають разом у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми або з інших поважних причин.

Членом сім’ї своїх батьків є також і дитина. При цьому згідно з

ч. 1 ст. 6 СКУ правовий статус дитини має особа, яка не досягла повноліття (18 років). Тут слід звернути увагу на рішення ВСУ «Про набуття статусу члена сім’ї» від 26.12.2007 р. б/н, в якому зроблено такий висновок: якщо кровна дитина, яка досягла повноліття, проживає окремо від батьків, то вона не може вважатися членом сім’ї. Підстава — п. 1 ст. 6 СКУ, згідно з яким правовий статус дитини особа має до досягнення повноліття. У зв’язку з цим ВСУ доходить висновку, що рідна дитина старше 18 років, яка проживала окремо від одного з батьків — померлого працівника, не має права на отримання зарплати, що залишилася не одержаною таким працівником у зв’язку зі смертю.

Слід зауважити, що до членів сім’ї може бути віднесено осіб, пов’язаних з померлою особою кровним спорідненням або на інших підставах, установлених законом (утримання тощо), за умови, що виконуються такі вимоги, як спільне проживання, ведення спільного побуту і наявність загальних прав та обов’язків. Згідно зі

ст. 2 СКУ членами сім’ї є батьки (усиновлювачі), баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брати й сестри, мачуха, вітчим, падчерка та пасинок спадкодавця.

Трохи зупинимося на так званих цивільних шлюбах, тобто без реєстрації, які на сьогодні є поширеною формою спільного проживання. Отже, виходячи з положень

ст. 74 СКУ, якщо чоловік і жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою чи в якомусь іншому шлюбі, майно, придбане ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На таке майно поширюються положення, що регулюють майнові відносини подружжя. Звідси випливає висновок: заробітна плата й інші доходи однієї з осіб, які перебувають у цивільному шлюбі, на підставі ч. 2 ст. 61 СКУ є спільною сумісною власністю, а отже, можуть бути отримані другою з таких осіб. Але звертаємо увагу на те, що таке право може бути реалізоване тільки за умови, що померла особа не перебувала в офіційному шлюбі. Крім того, необхідно буде підтвердити факт спільного проживання та ведення спільного побуту. І оскільки на законодавчому рівні це питання не врегульоване, то, як показує практика, підтвердження факту проживання однією сім’єю відбувається в судовому порядку.

Підставою для виплати заробітної плати померлого працівника членам його сім’ї є:

— паспорт одержувача зарплати померлого;

— заява з проханням виплатити належну померлому працівнику суму заробітної плати;

— копія свідоцтва про смерть;

— свідоцтво про одруження або паспорт з позначкою про реєстрацію шлюбу (для другого члена подружжя померлого);

— свідоцтво про народження (про всиновлення) (у разі звернення дитини померлого працівника).

Інші члени сім’ї повинні підтвердити своє кровне споріднення та факт спільного проживання з померлим. Для документального підтвердження спільного проживання використовується довідка з ЖЕКу.

На практиці можливий також випадок, коли ніхто з родичів не звернеться за зарплатою померлого. У такому разі цю суму буде включено до складу спадщини. Якщо членів сім’ї так і не вдасться виявити в розумний строк, доцільно

заробітну плату померлого внести до депозиту державного нотаріуса за місцем відкриття спадщини, після чого борг підприємства з виплати зарплати померлого буде виконано (ст. 537 ЦКУ). Розумним строком умовно можна вважати строк для прийняття спадщини — шість місяців з часу відкриття спадщини (дня смерті працівника) (ст. 1270 ЦКУ).

 

ПРОВЕДЕННЯ ОСТАТОЧНОГО РОЗРАХУНКУ

Оподаткування заробітної плати померлого працівника.

До моменту припинення роботи у зв’язку зі смертю померлий працівник був найманою особою підприємства, і тому за період роботи йому має бути нараховано та виплачено заробітну плату в повному обсязі за фактично відпрацьований час.

Крім того, при проведенні остаточного розрахунку має бути нараховано також і

компенсацію за невикористану відпустку.

У свою чергу, заробітна плата й компенсація за невикористану відпустку

оподатковуються в загальному порядку, а саме податком з доходів та внесками до всіх фондів соціального страхування. Ця позиція підтверджується: Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (лист від 14.12.2006 р. № 84-06-06), Мінпраці (лист від 20.12.2006 р. № ДЦ-09-6752/0/6-06), Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС ТВП) (лист від 29.12.2006 р. № 02-24-2758), Пенсійним фондом (лист від 02.01.2007 р. № 5/03-30).

При проведенні остаточного розрахунку слід звернути увагу на такі особливості:

1. Якщо працівнику було надано відпустку за невідпрацьований час, то відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні в разі смерті працівника не провадяться (

ч. 3 ст. 22 Закону № 504).

2. Якщо померлий працівник користувався правом на застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП)

, то згідно з п.п. 6.4.3 Закону № 889 ПСП застосовується і в місяці смерті працівника.

Також слід зауважити, що заробітна плата померлого працівника, яку не отримали члени сім’ї до кінця строку, протягом якого має бути виплачено заробітну плату за поточний місяць, що підлягає виплаті на руки, депонується. Таку операцію в бухгалтерському обліку відображають записом Дт 661 — Кт 662.

Оплата лікарняного листка.

Можлива ситуація, коли працівник підприємства помер у період перебування на лікарняному і до бухгалтерії родичем померлого було надано листок непрацездатності. Тут слід зауважити, що такий лікарняний підлягає обов’язковій оплаті.

Ураховуючи, що чинним законодавством не передбачено обмежень щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в разі смерті застрахованої особи, допомога має надаватися за весь період захворювання.

Згідно з

ч. 1 ст. 4 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, виникає в застрахованої особи з настанням страхового випадку в період роботи.

Нагадаємо, що

абзацом першим ч. 5 ст. 52 Закону № 2240 передбачено, що призначене, але не отримане у зв’язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачується членам сім’ї, які проживали разом з такою особою, або спадкоємцю. На це звертав увагу ФСС ТВП у листі від 14.08.2009 р. № 04-06/Н-152з-198.

На суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховуються тільки внески до Пенсійного фонду. Із суми зазначених виплат утримуються внески до Пенсійного фонду і податок з доходів фізичних осіб. Суми виплат з тимчасової втрати працездатності враховуються при визначенні права платника податків на ПСП. Крім заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та лікарняних (якщо був листок непрацездатності), членам сім’ї померлого працівника роботодавець має виплатити допомогу на поховання за рахунок коштів ФСС ТВП. На розсуд роботодавця також може бути надано матеріальну допомогу на поховання (докладніше — у наступному розділі).

Відображення у звітності виплат, що належать померлому працівнику.

Роботодавець обов’язково відображає виплачену заробітну плату померлого працівника в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. При заповненні цієї форми слід ураховувати норму п. 1.7 Закону № 889, згідно з якою в разі якщо платник податків умирає, то останнім звітним податковим періодом для нього буде період, що закінчується днем смерті. Тому в графі 2 проставляється ідентифікаційний номер працівника, у графі 7 «Дата звільнення» зазначається дата смерті працівника. Що стосується інших граф, то вони заповнюються за загальним правилом.

Дохід у вигляді заробітної плати померлого працівника, що фактично виплачується його родичам, у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ податковий агент — роботодавець відображає з

ознакою доходу «01», указуючи ідентифікаційний номер померлого працівника. Проте на практиці на момент подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ ідентифікаційний номер працівника вже може бути виключено з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів. У зв’язку з цим податковий орган, можливо, повідомить підприємство про помилку. У такому разі рекомендуємо податковому органу надати письмові пояснення, де пояснити, що нарахування суми заробітної плати, відображені у звіті, було здійснено за період, коли платник податків був найманою особою такого підприємства. Також у поясненнях слід зазначити дату смерті платника податків та фактичного одержувача суми заробітної плати.

Щоб узагалі уникнути можливої ситуації, запропонуємо роботодавцю відразу діяти так, як і у випадку з особами, які відмовилися від ідентифікаційного номера через релігійні переконання. І тоді замість ідентифікаційного номера померлого працівника слід зазначити серію та номер паспорта. При цьому доцільно долучити до Податкового розрахунку за формою № 1ДФ пояснювальну записку в довільній формі, копію паспорта, копію свідоцтва про смерть працівника.

 

Допомога на поховання за рахунок коштів ФСС ТВП

Право на отримання допомоги.

Порядок надання допомоги на поховання за рахунок коштів ФСС ТВП визначено Законом № 2240. Згідно з п. 5 ст. 34 Закону № 2240 допомога на поховання надається в разі смерті застрахованої особи, крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві. Допомога на поховання надається за основним місцем роботи застрахованої особи за рахунок сплачених страхових внесків. Виплата допомоги здійснюється безпосередньо застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Таким чином, у разі смерті працівника його сім’я має право на допомогу за рахунок коштів ФСС ТВП. Допомогу може бути виплачено безпосередньо і застрахованій особі в разі смерті члена його сім’ї, який перебував у нього на утриманні.

У разі

смерті працівника підприємства підставою для призначення допомоги за рахунок коштів ФСС ТВП є заява його родича, до якої додається копія свідоцтва про смерть, виданого органом РАГСу (ч. 4 ст. 51 Закону № 2240). Згідно з п. 3.3 Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Мін’юсту України від 24.07.2008 р. № 1269/5, для отримання допомоги на поховання органом РАГСу видається витяг з Реєстру про смерть для отримання допомоги на поховання за формою додатка 16 до цієї Інструкції, що надається комісії (уповноваженому) із соціального страхування роботодавця.

Відповідно до

ст. 45 Закону № 2240 допомога на поховання за рахунок ФСС ТВП надається в разі смерті членів сім’ї, які перебували на утриманні застрахованої особи, а саме:

— дружини (чоловіка);

— дітей, братів, сестер, онуків, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та внуків — за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів з денною формою навчання — до 23 років;

— батька, матері;

— діда та баби за прямою лінією споріднення.

Звернемо увагу, що не вважаються такими, які перебували на утриманні, члени сім’ї застрахованої особи, які мали самостійні джерела коштів для існування, наприклад: отримували заробітну плату, пенсію, у тому числі й пенсію по інвалідності. Такого висновку дійшов ФСС ТВП у

листі від 24.03.2008 р. № 04-0б/Ш-30з-43.

Підставою для призначення допомоги в разі

смерті члена сім’ї працівника є заява працівника, до якої він додає копію свідоцтва про смерть члена його сім’ї, витяг з Реєстру про смерть для отримання допомоги на поховання, видані органом РАГСу, а також довідку з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи (ч. 4 ст. 51 Закону № 2240). Для отримання такої довідки необхідно звернутися до ЖЕКу за місцем проживання або до відповідного управління житлово-комунального господарства, виконавчого органу райради (міськради) (лист ФСС ТВП від 09.11.2007 р. № 04-06/Н-213з-322).

Рішення про призначення допомоги на поховання приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування та оформляється

протоколом.

Згідно з

ч. 4 ст. 52 Закону № 2240 призначення і виплата допомоги на поховання провадяться не пізніше дня, наступного за днем звернення.

Слід зауважити, що згідно з

абзацом другим ч. 1 ст. 50 Закону № 2240 у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховим випадком, що настав до їх ліквідації (реорганізації), виплачується їх правонаступниками, а за їх відсутності — виконавчою дирекцією відділення ФСС ТВП за місцем узяття на облік ліквідованого підприємства (установи, організації).

Розмір допомоги.

Допомога на поховання надається в розмірі, установленому правлінням ФСС ТВП, але не менше розміру прожиткового мінімуму, установленого законом (ст. 46 Закону № 2240).

Відповідно до

п. 3 постанови правління ФСС ТВП від 25.12.2007 р. № 83 у 2008 році розмір допомоги встановлено в сумі 1400 грн. Така сума залишається актуальною й сьогодні. Причому в зазначеній сумі допомога виплачується на поховання як працівника, так і члена його сім’ї, котрий перебував на його утриманні.

Обмеження щодо виплати допомоги.

У разі коли померлий працівник був пенсіонером, допомога на поховання виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду (ст. 9 Закону № 1058). Це саме стосується й виплати допомоги на поховання пенсіонера, який на момент смерті працював.

Нагадаємо, що згідно зі

ст. 1 Закону № 1058 пенсіонер — особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію (або члени його сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом).

Умови надання та розмір такої допомоги визначено у

ст. 53 Закону № 1058, згідно з якою в разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Отже, чинним законодавством визначено,

що допомога на поховання пенсіонера, у тому числі й такого, який отримував пенсію по інвалідності, надається за рахунок Пенсійного фонду незалежно від того, чи перебував він у трудових відносинах на момент настання смерті. Таку позицію займає ФСС ТВП у листі від 24.03.2008 р. № 04-06/Ш-30 з-43.

Відображення допомоги на поховання в податковому та бухгалтерському обліку.

Допомога на поховання, що надається в установленому законом розмірі з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не підлягає оподаткуванню згідно з положеннями п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889.

У зв’язку з тим, що сума допомоги на поховання не обкладається податком з доходів фізичних осіб і не належить до фонду оплати праці згідно з

п. 3.2 Інструкції № 5, така виплата не включається до бази для нарахування та утримання внесків до фондів соціального страхування.

Сума допомоги на поховання не включається до валових витрат підприємства, оскільки фактично вона виплачується за рахунок коштів ФСС ТВП.

Суму допомоги на поховання, наданої за рахунок коштів ФСС ТВП, має бути відображено у двох звітах: у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ та у Звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума допомоги на поховання, виплачена за рахунок коштів ФСС ТВП, відображається з ознакою доходу «22». У Звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП ця сума відображається в рядку 4 розділу IV «Витрати за рахунок страхових внесків» із зазначенням у графі 3 кількості виплат, а у графі 4 — їх загальної суми.

Як зазначалося вище,

Законом № 2240 передбачено, що допомога на поховання виплачується не лише застрахованим особам, які є працівниками підприємства, а й родичам застрахованої особи (у разі її смерті), які не перебувають у трудових відносинах з підприємством. У такому разі нарахування допомоги на поховання відображається в бухгалтерському обліку не по кредиту субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами», а по кредиту субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

У бухгалтерському обліку операції з нарахування та виплати допомоги на поховання відображаються таким чином:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,грн.

дебет

кредит

1

Нараховано допомогу на поховання за рахунок коштів ФСС ТВП

652

685 (663)

1400,00

2

Виплачено допомогу на поховання з каси

685 (663)

301

1400,00

 

Допомога на поховання за рахунок коштів підприємства

Якщо надання допомоги на поховання з ФСС ТВП є обов’язковою законодавчою нормою, своєрідною гарантією держави, то надання допомоги іншими особами має цілком добровільний характер. Отже, розглянемо кілька можливих варіантів надання допомоги.

Матеріальна допомога на поховання померлого працівника.

Така допомога може надаватися роботодавцем членам сім'ї померлого працівника. Тут слід зауважити, що згідно з п.п. 4.3.21 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889 грошові кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання роботодавцем такої померлої особи за її останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію), у розмірі, що не перевищує подвійного розміру суми, визначеної в п.п. 6.5.1 ст. 6 Закону № 889, не підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Ця сума у 2010 році становить 2440 грн. (1220 грн. х 2). Якщо ж надана допомога перевищуватиме зазначений розмір, то перевищення над такою сумою підлягає оподаткуванню при її виплаті за ставкою 15 %. Тут слід звернути увагу, що пільга діє незалежно від того, чи мав померлий працівник право на ПСП.

Документальними підставами для надання допомоги може бути заява особи, яка звертається за допомогою, та копія свідоцтва про смерть працівника. Внесками до фондів соціального страхування вся сума матеріальної допомоги на поховання не обкладається, оскільки така виплата не входить до фонду оплати праці

(п. 3.31 Інструкції № 5).

Грошові кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання роботодавцем померлого в розмірі, який не перевищує 2440 грн., у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображається з ознакою доходу «09». А сума, що перевищує цей розмір, відображається з ознакою доходу «14».

Матеріальна допомога на поховання померлого родича працівника

. Можлива ситуація, коли до роботодавця звертається працівник, який є родичем померлого, з проханням про надання матеріальної допомоги. Слід зауважити, що в разі надання такої допомоги пільга за п.п. 4.3.21 Закону № 889 не діє. І хоча надання такої допомоги на практиці не є такою поширеною формою, випадки її надання все-таки не виключені.

Для цілей застосування

Закону № 889 ця матеріальна допомога, що видається працівнику, є нецільовою благодійною допомогою. При її нарахуванні слід керуватися п.п. 9.7.3 Закону № 889. Згідно з цією нормою не підлягають включенню до оподатковуваного доходу суми нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, наданої резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податків протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суму граничного рівня доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону № 889, та за умови, що на такого платника податків поширюється право на отримання ПСП відповідно до п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону № 889. У 2010 році неоподатковувана сума становить 1220 грн. Сума перевищення зазначеного розміру допомоги підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою 15 %.

Таким чином, якщо керівництво підприємства визнає за можливе виплатити матеріальну допомогу на поховання родича працівнику в неоподатковуваному розмірі (1220 грн.), то для необкладення податком з доходів фізичних осіб має бути виконано певні умови, а саме:

— особа, яка звернулася із заявою, повинна мати право на ПСП, тобто заробітна плата одержувача допомоги у 2010 році в місяці виплати матеріальної допомоги не повинна перевищувати 1220 грн.;

— сума неоподатковуваної матеріальної допомоги сукупно за рік не повинна перевищувати 1220 грн.

Для отримання допомоги працівник має написати заяву. Внесками до фондів соціального страхування вся сума матеріальної допомоги на поховання не обкладається, оскільки така виплата не входить до фонду оплати праці

(п. 3.32 Інструкції № 5).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувана сума відображається з ознакою доходу «14», а оподатковувана — з ознакою доходу «17».

Матеріальна допомога, надана профспілкою.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 4.3.21 Закону № 889 не включається до оподатковуваного доходу допомога на поховання платника податків, що надається професійною спілкою. При цьому жодного обмеження за сумою матеріальної допомоги, що не обкладається податком з доходів фізичних осіб, немає. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ така сума відображається з ознакою доходу «38».

Розглянувши основні питання, пов’язані з припиненням трудових відносин унаслідок смерті працівника, бажаємо, щоб у вашій практиці такої ситуації не було.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі