Простій на підприємстві: процедура оформлення та оплата праці
Наталія ГРЕЧКО, головний спеціаліст відділу соціально-трудових відносин та оплати праці Головного управління праці й соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації
Яка процедура оформлення простою на роботі, чи повинен робітник бути присутнім на робочому місці? Як проводиться оплата праці під час простою підприємства?
(м. Харків)
Порядок організації роботи та оплати праці під час простою на підприємстві передбачено
статтями 34 та 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та надано роз’яснення у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07.Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі виникнення простою працівники підприємства
можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації (ст. 34 КЗпП):— на іншу роботу на тому ж підприємстві (в установі, організації) на весь час простою;
— на інше підприємство (в установу, організацію), але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Оплата праці при тимчасовому переведенні на іншу роботу в разі простою проводиться за виконану роботу, але не нижче середнього заробітку на попередній роботі (
лист Мінпраці від 23.01.2009 р. № 57/13/84-09) // «ОП», 2009, № 5, с. 4.У
ст. 113 КЗпП зазначено кілька видів простою:— такий, що виник з вини працівника (у такому разі час простою не оплачується);
— такий, що виник не з вини працівника (у такому разі час простою оплачується працівникові з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). У колективному договорі може бути передбачено і більший розмір оплати часу простою (
ст. 27 КЗпП);— на період освоєння нового виробництва (продукції); при цьому власник або уповноважений ним орган може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.
Про початок простою (крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства) працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. Законодавством не врегульовано порядок такого попередження, тобто попередження можливе усне, але у багатьох випадках це відбувається в письмовій формі, головне, щоб своєчасно.
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
На час простою не з вини працівника оформлюється акт простою (фіксуються причини, які зумовили зупинення роботи) та наказ власника або уповноваженого ним органу. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.
Також у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства
може бути обумовлена необхідність присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою.Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається Правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил (
ч. 1 ст. 142 КЗпП).Правилами внутрішнього трудового розпорядку визначаються права й обов’язки працівників і адміністрації, час початку і закінчення роботи, зобов’язання адміністрації організувати облік явки на роботі і залишення роботи тощо.
Тобто питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
