Кабінет Міністрів України
Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Постанова від 09.03.2011 р. № 233
Відповідно до статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що додається.
2. Установити, що під час проведення перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перевіряється також правильність нарахування за період до 1 січня 2011 р. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за сплатою яких покладено на територіальні органи Пенсійного фонду України.
3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. № 775 «Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 68, ст. 2264).
Прем'єр-міністр України М. Азаров
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 р. № 233
Порядок проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
1. Цей Порядок
визначає механізм проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами (далі — органи Пенсійного фонду України) планових та позапланових перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, фізичних осіб — підприємців, які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — платники єдиного внеску), щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, контроль за сплатою якого покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.2. Планові та позапланові перевірки проводяться органами Пенсійного фонду України за місцезнаходженням платника єдиного внеску, або у приміщенні відповідного органу Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законом.
Планові та позапланові перевірки проводяться на підставі бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів.
3. Планова перевірка передбачається у квартальному плані, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому, відповідним органом Пенсійного фонду України.
4.
Періодичність проведення планових перевірок визначається з урахуванням ступеня ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання.Для платників єдиного внеску — суб'єктів господарювання
встановлюється три ступені ризику — високий, середній та незначний, зокрема:1) до платників єдиного внеску
з високим ступенем ризику належать суб'єкти господарювання, що:використовують працю найманих осіб без нарахування єдиного внеску;
не подають органам Пенсійного фонду України передбачені законодавством звіти і відомості;
систематично порушують установлені строки сплати єдиного внеску;
не нараховують та не сплачують єдиний внесок (за інформацією підрозділів податкової міліції, інших органів державної влади або третіх осіб);
2) до платників єдиного внеску
із середнім ступенем ризику належать суб'єкти господарювання, що:здійснюють нарахування єдиного внеску у розмірі, меншому мінімального страхового внеску в розрахунку на одного працівника;
порушують установлені строки подання органам Пенсійного фонду України передбачених законодавством звітів і відомостей;
порушують установлені строки сплати єдиного внеску;
допускають помилки, неузгодженість у звітах і відомостях, які подаються органам Пенсійного фонду України;
3) до платників єдиного внеску
з незначним ступенем ризику належать суб'єкти господарювання, що не мають ознак, передбачених підпунктами 1 і 2 цього пункту.5. Планові перевірки платників єдиного внеску з високим ступенем ризику проводяться
не частіше ніж один раз на рік, із середнім — не частіше ніж один раз на два роки, з незначним — не частіше ніж один раз на п'ять років.6. Про планову перевірку платник єдиного внеску інформується
не пізніше ніж за десять днів до дня її проведення письмовим повідомленням за формою, визначеною Пенсійним фондом України.Повідомлення надсилається за рахунок коштів відповідного органу Пенсійного фонду України платнику єдиного внеску рекомендованим листом чи телефонограмою або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі платника єдиного внеску.
Зазначене повідомлення містить інформацію про
:дату початку та закінчення проведення перевірки;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи — підприємця, діяльність якої перевіряється;
найменування органу Пенсійного фонду України.
7.
Строк проведення планової перевірки не повинен перевищувати 15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва — п'ятьох робочих днів.8. Позаплановою перевіркою є перевірка платника єдиного внеску, яка не передбачена у квартальному плані роботи органу Пенсійного фонду України.
Позапланові перевірки проводяться
органами Пенсійного фонду України без попереднього повідомлення платника єдиного внеску за наявності однієї з таких обставин:подання платником єдиного внеску письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням відповідному органові Пенсійного фонду України;
виявлення та підтвердження недостовірності інформації, зазначеної у поданих платником єдиного внеску документах обов'язкової звітності;
звернення фізичних та юридичних осіб про порушення платником єдиного внеску вимог законодавства з питань, що належать до компетенції органів Пенсійного фонду України. У такому разі проводиться позапланова перевірка тільки за наявності згоди Пенсійного фонду України;
неподання в установлений строк платником єдиного внеску звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню такої звітності.
9.
Строк проведення позапланової перевірки не повинен перевищувати десяти робочих днів, а для платників єдиного внеску — суб'єктів малого підприємництва — двох робочих днів.10.
Продовження строку проведення планових та позапланових перевірок не допускається.11. Питання, які підлягають перевірці, та форма акта про її результати затверджуються Пенсійним фондом України.
12. Платник єдиного внеску має право оскаржити результати перевірки в установленому законом порядку.
Коментар редакції
Як ПФУ буде проводити перевірки щодо ЄСВ
Постановою, що коментується, КМУ затвердив Порядок проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових і позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — Порядок). Документ розроблений на виконання ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464), відповідно до якої територіальні органи Пенсійного фонду України (далі — ПФУ), як і раніше, мають право проводити планові та позапланові перевірки на підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб — підприємців, однак тепер — щодо єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ).
Також п. 2 постанови, що коментується, установлено, що під час проведення перевірок платників ЄСВ органи ПФУ
перевіряють правильність нарахування за період до 1 січня 2011 року страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за сплатою яких покладено на ПФУ.Пунктом 4 Порядку визначено критерії, згідно з якими платників ЄСВ віднесено до відповідного ступеня ризику: високого, середнього, незначного.
Від ступеня ризику, до якого належить страхувальник, залежить періодичність проведення
планової перевірки (п. 5 Порядку):—
не частіше ніж один раз на рік — для платників ЄСВ з високим ступенем ризику;—
не частіше ніж один раз на два роки — для платників ЄСВ з середнім ступенем ризику;—
не частіше ніж один раз на п'ять років — для платників ЄСВ з незначним ступенем ризику.Щодо проведення планової перевірки ПФУ зобов’язаний письмово інформувати платника ЄСВ
не пізніше ніж за десять днів до дня її проведення. Це повідомлення надсилається рекомендованим листом (телефонограмою) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі.Звертаємо також увагу на те, що відповідно до ч. 4 п. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877) суб'єкт господарювання
має право не допустити посадову особу органу державного нагляду (контролю) до планової перевірки у разі неодержання повідомлення про її проведення.Незмінними залишилися і строки проведення планових перевірок. Їх строк не повинен перевищувати
15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів (п. 7 Порядку).Щодо
позапланових перевірок, то вони проводяться органами ПФУ за наявності хоча б однієї з обставин, які перелічені у п. 8 Порядку, зокрема, у випадку виявлення і підтвердження недостовірності інформації в документах обов’язкової звітності, поданих платниками ЄСВ. Зазначимо, що вони повністю відповідають переліченим у ст. 6 Закону № 877 підставам. При цьому строк проведення позапланової перевірки не повинен перевищувати 10 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва — 2 робочих днів. Порядком не передбачено продовження строку проведення ні планових, ні позапланових перевірок (п. 10 Порядку).Перелік питань, які підлягають перевірці, та відповідну форму акта про результати перевірки буде визначено та затверджено ПФУ додатково.
Варто зазначити, що платники ЄСВ, як і раніше, мають право оскаржити результати проведених перевірок ПФУ. Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено постановою ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-7 (далі — Порядок № 22-7). Нагадаємо про нього.
Порядок № 22-7
визначає процедуру подання та розгляду органами ПФУ скарг (заяв) платників ЄСВ при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки зі сплати ЄСВ, оскарженні рішень про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених ч. 10, 11 ст. 25 Закону № 2464.У разі коли платник ЄСВ вважає, що територіальний орган ПФУ невірно визначив суму недоїмки, він має право звернутися до територіального органу ПФУ, вимога якого оскаржується. Для цього подається у письмовій формі заява про узгодження вимоги, яка супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність сум недоїмки (п. 2.1 Порядку № 22-7).
Заява подається
протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання вимоги. При цьому строк, установлений для подання заяви, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заяву та інші документи до неї здано на пошту (п. 2.2 Порядку № 22-7).ПФУ розглядає заяву про узгодження вимог
протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання заяви (п. 2.3 Порядку № 22-7).Слід зазначити, що
в разі незгоди скаржника з рішенням територіального органу ПФУ оскарження здійснюється відповідно до вимог Порядку № 22-7 щодо розгляду скарг на рішення органів ПФУ або в судовому порядку (п. 2.6 Порядку).Коротко розглянемо механізм подання як первинної, так і повторної скарги.
Первинну скаргу скаржник подає до органів ПФУ вищого рівня, коли він не погоджується з рішенням територіального органу ПФУ. При цьому скарга на рішення територіальних органів ПФУ подається в письмовій формі разом із документами, що підтверджують неправильність рішення (копії: акта перевірки, рішення про нарахування пені та накладення штрафу та інших документів (розрахунків), на підставі яких визначено суму ЄСВ, що належить до сплати, або застосовано штраф, нараховано пеню тощо). Про подання такої скарги скаржник
зобов'язаний одночасно повідомити територіальний орган ПФУ. Строк подання скарги — протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання скаржником рішення територіального органу ПФУ (п. 3.3 Порядку № 22-7). Прийняте вмотивоване рішення на скаргу ПФУ надсилає скаржнику протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.Скарга на рішення територіальних органів ПФУ про нарахування пені та накладення штрафів
зупиняє строки їх сплати до винесення рішення органом ПФУ вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 5.2 Порядку № 22-7).Відповідно до п. 5.4 Порядку № 22-7 керівник органу ПФУ за підсумками розгляду скарги приймає
одне з таких рішень:— залишає рішення, що оскаржується, без змін, а скаргу — без задоволення;
— скасовує в певній частині рішення, що оскаржується, і не задовольняє скаргу в певній частині;
— скасовує рішення, що оскаржується, і задовольняє скаргу;
— скасовує рішення, що оскаржується, і направляє скаргу на новий розгляд до територіального (регіонального) органу ПФУ;
— залишає скаргу без розгляду.
Рішення
вважається надісланим (врученим), якщо воно вручене скаржнику особисто під підпис або надіслане листом із повідомленням про вручення.Подання повторної скарги до ПФУ здійснюється скаржником
у разі, коли регіональний орган ПФУ надсилає рішення про повне або часткове незадоволення його скарги. Він має право звернутися протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання такої відповіді, з повторною скаргою безпосередньо до ПФУ.Відповідно до п. 4.5 Порядку № 22-7, якщо в повторній скарзі, отриманій ПФУ, порушуються питання,
що не розглядалися у рішенні, винесеному за первинною скаргою, скарга направляється на новий розгляд до регіонального органу ПФУ, рішення якого оскаржується. При цьому перебіг строків розгляду скарги, установлених Порядком № 22-7, починається з дня одержання регіональним органом ПФУ рішення про направлення на новий розгляд.Також зазначимо, що відповідно до п. 1.3 Порядку № 22-7 платник
має право оскаржити в суді вимогу, рішення про нарахування пені та накладення штрафу у будь-який момент після отримання відповідної вимоги або рішення. Вимога або рішення органу ПФУ про нарахування пені та накладення штрафу, стосовно яких подано позов до суду, не підлягають оскарженню в органах ПФУ.При цьому
одночасно скаржник письмово повідомляє орган ПФУ, який розглядає його скаргу (заяву), про кожний випадок судового оскарження його вимог або рішень про нарахування пені та накладення штрафу.Крім того, і рішення ПФУ, яке прийняте за розглядом скарги, також може бути оскаржене платником у судовому порядку.
Наталія ІВЛЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
