Міністерство праці та соціальної політики України
Щодо виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника
Лист від 19.04.2011 р. № 126/06/186-11
<...>
Згідно з чинним законодавством виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника може бути як без звільнення працівника від своїх основних обов'язків, так і зі звільненням працівника від своїх основних обов'язків.
Виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника
без звільнення працівника від своїх основних обов'язків — це заміна працівника, відсутнього у зв'язку з хворобою, відпусткою (без звільнення від основних трудових обов'язків), коли працівник поряд зі своєю основною роботою виконує обов'язки тимчасово відсутнього працівника. У цьому випадку, відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України, працівнику провадиться доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (розмір доплати встановлюється на умовах, передбачених колективним договором).Виконання обов'язків за посадою тимчасово відсутнього працівника
(тимчасове заступництво) провадиться із звільненням від своїх основних обов'язків.У цьому випадку, відповідно до пункту 1 роз'яснення Держкомпраці та Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. № 30/39 (із змінами, внесеними постановою Держкомпраці та Секретаріату ВЦРПС від 11.12.86 р. № 521/30-18), працівнику
виплачується різниця між його фактичним окладом та посадовим окладом працівника, якого він замінює, якщо цей працівник не є штатним заступником або помічником відсутнього працівника (за відсутності посади заступника). Головний інженер підприємства, установи, організації на час відсутності керівника права на отримання різниці в окладах не має.Призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою не допускається.
Зазначене можливо лише за посадою, призначення на яку провадиться вищим органом управління (пункт 2 роз'яснення).Зазначене роз'яснення діє на підставі постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545 «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР».
Заступник начальника Юридичного управління — начальник відділу О. Туліна
Коментар редакції
Нюанси у виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника
У листі, що коментується, Мінпраці в черговий раз звернуло увагу на два способи виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника за посадою, що не є вакантною:
1)
без звільнення працівника від своїх основних обов'язків, тобто коли працівник поряд зі своєю основною роботою виконує обов'язки тимчасово відсутнього працівника;2)
із звільненням працівника від своїх основних обов'язків (тимчасове замісництво).Розглянемо особливості кожного з цих способів.
1. Під
виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи слід розуміти заміну працівника, відсутнього (незалежно від терміну відсутності) у зв'язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли за ним зберігається місце роботи (посада).Відповідно до ст. 105 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівникам, які виконують на тому самому підприємстві (в установі, організації) поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, обов'язки тимчасово відсутнього працівника,
провадиться доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Конкретні розміри доплати мають визначатись положеннями колективного договору з дотриманням норм і гарантій, передбачених Генеральною, галузевими (регіональними) угодами (частина друга ст. 97 КЗпП).Зазначимо, що доплату здійснюють лише в тому випадку, якщо обов'язки, які покладаються на нього у зв'язку з тимчасовою відсутністю працівника, не передбачено нормами трудового договору (його посадовими обов'язками).
Доручення додаткової роботи в порядку виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника
оформляється наказом (розпорядженням) по підприємству, який обов’язково має бути погоджений з працівником.2. Документом, яким регламентовано порядок тимчасового замісництва, є роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового заступництва» від 29.12.65 р. № 30/39 (далі — роз’яснення № 30/39). Цей Порядок діє на підставі постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545. Про це йшлося раніше і в листах Мінпраці від 30.05.2002 р. № 1-221/2950, від 20.01.2005 р. № 18-23, від 07.03.2007 р. № 65/06/186-07.
Отже, як бачимо, через відсутність нормативних актів з цих питань на території України застосовуються законодавчі акти СРСР, якщо вони не суперечать Конституції України, тобто роз’яснення № 30/39 є на сьогодні чинним. Розглянемо його висновки більш детально.
Як і у випадку виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника,
тимчасовим замісництвом вважається виконання службових обов’язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю (відпустка, відрядження, хвороба, відпустка для догляду за дитиною до 3 років) (п. 1 роз’яснення № 30/39).Але при тимчасовому замісництві, на відміну від виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, замісник
виконує виключно чужі обов’язки, тобто на період замісництва він звільняється від виконання своєї роботи, обумовленої трудовим договором.При цьому, як передбачено в п. 2 роз’яснення № 30/39, призначення працівника виконуючим обов’язки
на вакантну посаду не допускається. Єдиним винятком є призначення на посаду вищим органом управління. У такому разі протягом місяця з дня прийняття працівника до вищого органу управління необхідно подати документи для його призначення на цю посаду. У свою чергу цей орган у місячний строк із дня отримання документів повинен розглянути питання щодо призначення працівника. Як правило, така процедура застосовується за потреби заміщення працівника, який обіймає вищу посаду (керівника).Тимчасове замісництво за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) керівника установи. При цьому обов’язково слід пам’ятати обмеження, установлене ст. 33 КЗпП, згідно з яким тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається тільки за його згодою. Тобто і в цьому випадку доручити працівнику виконання додаткової роботи можна тільки за його згодою.
Відповідно до п. 1 роз’яснення 30/39 при тимчасовому замісництві працівнику-заміснику виплачується
доплата в розмірі різниці між його фактичним окладом і посадовим окладом керівника, якого він заміщує.Штатним заступникам або помічникам відсутнього керівника (за відсутності посади заступника)
різниця в окладах не виплачується. У випадках, коли у керівника є декілька заступників (помічників), штатним заступником вважається перший заступник або старший помічник. Це випливає з норм п. 1 роз’яснення № 30/39.Оплата праці при призначенні працівника, у тому числі штатного заступника (помічника) або головного інженера, виконуючим обов’язки за вакантною посадою, здійснюється за умовами, передбаченими для цієї посади.
Окрім доплати у вигляді різниці в окладах тимчасовому заступнику може нараховуватися премія (абзац третій п.п. «б» п. 1 роз’яснення № 30/39). Виплата премії тимчасовим заступникам здійснюється за умовами і в розмірах, установлених за посадою керівника, якого вони заміщують, проте її нарахування здійснюється на посадовий оклад заступника.
Поряд з цим чинним законодавством госпрозрахунковим підприємствам надано право самостійно вирішувати питання оплати праці працівників. Зокрема, колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII), а саме: у межах фінансових можливостей передбачати виплату різниці в окладах штатним замісникам на період виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника.
Наталія ІВЛЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
