Теми статей
Обрати теми

Єдиний соціальний внесок: запитаня та відповіді

Редакція ОП
Стаття

Єдиний соціальний внесок: запитання та відповіді

 

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Що ж чекає на роботодавців у зв’язку із запровадженням єдиного соціального внеску?

Пропонуємо розглянути найактуальніші питання, що цікавлять наших читачів.

Олена ПАВЛЕНКО, головний редактор, Людмила ТРОХИМЕНКО, заступник головного редактора, Наталія ІВЛЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

Закон № 2464

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон № 1105

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 29.09.99 р. № 1105-XIV.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-VІ.

Податковий кодекс —

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Інструкція № 5 —

Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Інструкція № 21-5

— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5.

Перелік № 1170

— Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Порядок № 21-3

— Порядок прийняття банками до виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затверджений постановою ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-3.

Порядок № 21-6

— Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-6.

Порядок № 22-2

— Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-2.

Порядок № 26-1

— Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління ПФУ від 05.11.2009 р. № 26-1.

Порядок № 27-1

— Порядок звіряння платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління ПФУ від 23.11.2010 р. № 27-1.

Порядок № 30

— Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затверджений постановою правління ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 р. № 30.

Порядок № 1423

— Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений постановою КМУ від 13.09.2000 р. № 1423.

 

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

:

ЄСВ — єдиний соціальний внесок;

ПФУ — Пенсійний фонд України;

ФБ — Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

ФСС ТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

 

Чи здійснюватиметься перереєстрація у ПФУ або номер свідоцтва реєстрації в ПФУ залишиться тим самим?

Відразу зауважимо, що

перереєструватися не потрібно. Це чітко випливає з норм ч. 3 розд. VIII Закону № 2464.

З 01.01.2011 р. платники страхових внесків до чотирьох фондів автоматично стануть платниками ЄСВ, оскільки з дня набуття чинності

Законом № 2464 платники страхових внесків до ПФУ, ФСС ТВП, ФБ, ФНВ вважаються платниками ЄСВ. Отже, платники, які вже перебувають на обліку в ПФУ фонді та інших фондах соціального страхування, є платниками ЄСВ. При цьому перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюватиметься, а ПФУ спільно з фондами соцстрахування і ДПАУ самостійно проведе звіряння платників страхових внесків. Для цього розроблено та затверджено Порядок № 27-1.

Проте з часом застраховані особи повинні будуть отримати

посвідчення застрахованої особи. Таке посвідчення згідно зі ст. 22 Закону № 2464 є єдиним для всіх видів страхування. Це документ суворої звітності. Порядок видачі та зразок посвідчення застрахованої особи буде затверджено Кабінетом Міністрів України.

Зверніть увагу:

норма щодо впровадження посвідчень застосовуватиметься починаючи з 01.01.2014 р. (ч. 1 розд. VIII Закону № 2464).

Як бачимо, на зміну діючому сьогодні страховому свідоцтву прийде нова форма — посвідчення застрахованої особи.

 

Що буде зі звітністю до інших фондів соціального страхування? Звіт до ПФУ один чи декілька?

Подання звітності щодо ЄСВ до фондів соціального страхування не передбачене. До відповідних фондів подаватиметься звітність тільки щодо використання коштів цих фондів (матеріальне забезпечення з ФСС ТВП, ФНВ та допомоги ФБ).

Щодо ЄСВ подаватиметься єдиний звіт до органу ПФУ. Обов'язок подання звітності платниками ЄСВ до територіального органу ПФУ передбачено

п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464.

Звіт про суми нарахованого ЄСВ подаватиметься до органів ПФУ відповідно до

Порядку № 22-2. Ним передбачено окремі форми звітів для різних страхувальників. Порядок № 22-2 містить шість додатків, три з яких є формами звітності (додатки 4, 5 і 6), а решта — довідниками щодо їх заповнення.

Так, страхувальники-роботодавці (юридичні та фізичні особи) зобов'язані формувати і подавати до органів ПФУ звіт щомісяця за формою згідно з

додатком 4 до Порядку № 22-2. Цей звіт містить 9 таблиць, наведених у додатку 4. Але звичайні роботодавці подаватимуть лише таблиці 1, 5, 6 і 7, оскільки інші таблиці формуються та подаються управліннями праці та соціального захисту населення чи військовими частинами або органами, що виплачують грошове забезпечення.

Фізичні особи

— суб'єкти підприємницької діяльності та самозайняті особи за себе заповнюють звіт згідно з додатком 5 до Порядку № 22-2, добровільно застраховані особи — згідно з додатком 6 до Порядку № 22-2.

 

Чи істотно зміниться база для нарахувань ЄСВ? Якщо так, то яким чином?

Базу для нарахування та утримання ЄСВ визначено у

ст. 7 Закону № 2464 та в розд. III Інструкції № 21-5.

Слід зауважити, що така база для нарахування не зазнала істотних змін. За основу взято базу, передбачену у 2010 році для внесків до ПФУ.

Тому, як і раніше, до бази для справляння ЄСВ

уключаються такі виплати:

— нарахована заробітна плата (основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати), у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до

Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР. Згідно з п.п. 4.3.5 Інструкції № 21-5 при визначенні зазначених вище виплат слід керуватися /font> Інструкцією № 5;

— винагорода фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

— оплата перших п'яти днів тимчасової втрати працездатності за рахунок коштів роботодавця і допомоги по тимчасовій непрацездатності;

— допомога чи компенсації, що виплачуються згідно із законодавством;

— грошове забезпечення.

Не включаються до бази

для справляння ЄСВ виплати, зазначені в Переліку № 1170 (див. с. 9 цього номера газети). Слід зауважити, що такий перелік аналогічний переліку виплат, на які раніше не нараховувалися внески до ПФУ та інших фондів соціального страхування (що не входять до фонду оплати праці відповідно до Інструкції № 5).

Зокрема, не нараховується ЄСВ на вихідну допомогу при звільненні, витрати, пов'язані з відрядженнями (добові, вартість проїзду, витрати на наймання житла), надбавки за роз'їзний характер роботи, видані працівникам позички, матеріальну допомогу разового характеру (на лікування, оздоровлення, поховання) тощо. Однією з виплат, якою доповнено такий аналогічний перелік, є вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих працівникам в обсягах та за переліком професій, затвердженим

постановою КМУ від 14.04.2004 р. № 462, або виплата компенсації вартості такого вугілля та вугільних брикетів.

Деякі особливості

в частині нарахування ЄСВ передбачено ч. 2 ст. 7 Закону № 2464 та Інструкцією № 21-5 для осіб, які:

— працюють у сільському господарстві;

— зайняті на сезонних роботах;

— виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;

— є творчими працівниками (архітекторами, художниками, артистами, музикантами, композиторами, критиками, мистецтвознавцями, письменниками, кінематографістами);

—— яким після звільнення з роботи нараховано зарплату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул;

— усі інші особи, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць.

Так, у разі коли

строк виконання робіт (надання послуг) для зазначених вище осіб перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення зарплати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано.

Також зверніть увагу на те, що

до бази для справляння ЄСВ не включаються винагороди за цивільно-правовими договорами, укладеними з фізичними особами — підприємцями, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців. Це випливає з норм п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464. Проте із застосуванням цієї норми на практиці виникнуть певні труднощі, оскільки в діючій на сьогодні формі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця не вказуються види діяльності, які він здійснює (на сьогодні види діяльності зазначаються тільки у Свідоцтві про сплату єдиного податку). Мабуть, тут законодавець припустився неточності. Така суперечність також міститься і в Інструкції № 21-5. Для вирішення цього питання необхідні додаткові роз'яснення ПФУ.

 

Чи розроблено Класифікатор професійного ризику підприємств?

Ставки ЄСВ, які застосовуються для розрахунку суми нарахувань щодо ЄСВ для роботодавців, відрізняються залежно від того, до якого класу професійного ризику виробництва віднесено страхувальника згідно з видом економічної діяльності.

У

ст. 8 Закону № 2464 передбачено 67 класів професійного ризику. Наприклад, при 1-му класі (найменшому класі ризику) розмір ЄСВ у частині нарахувань становить 36,76 % бази нарахування, а при 67-му (останньому та найвищому класі ризику) — 49,7 %. Якщо ж страхувальник здійснює свою діяльність за декількома видами, то віднесення до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його діяльності.

Нагадаємо, що класифікацію галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва за 67 класами затверджено

Порядком № 1423.

Віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва, як і раніше (до 2011 року), здійснюється ФНВ. На це вказує оновлена редакція

ст. 24 Закону № 1105, що набрала чинності з 01.01.2011 р.

Визначати клас професійного ризику виробництва з урахуванням виду економічної діяльності страхувальника ФНВ буде відповідно до

Порядку № 30. Цей документ розроблено на виконання ст. 241, 45 і 47 Закону № 2464.

Якщо стисло, то механізм установлення класу ризику (ставки ЄСВ) зводиться до такого:

— ФНВ отримує від органів ПФУ інформацію про страхувальника (включаючи здійснювані ним види діяльності) та відносить страхувальника до відповідного класу ризику (клас установлюватиметься відповідно до

Порядку № 1423);

— не пізніше наступного дня ФНВ надсилає ПФУ повідомлення про присвоєння страхувальнику відповідного класу ризику;

— ПФУ повідомляє страхувальника про присвоєний йому клас ризику та встановлену ставку ЄСВ (відповідно до вимог

ст. 8 Закону № 2464).

Викладене дає певні підстави вважати, що з 01.01.2011 р., тобто з дати набрання чинності

Законом № 2464 , клас ризику в кожного страхувальника залишається колишнім (тобто той, який їм установлено до 01.01.2011 р.).

Крім того,

пп. 3.5 і 3.6 Порядку № 30 передбачено, що страхувальник матиме право оскаржити рішення ФНВ про встановлення йому класу ризику, а ФНВ, у свою чергу, — провадити відповідні перевірки страхувальників (у тому числі на предмет здійснення заявленого виду діяльності).

Також установлено таке: щороку, у строк до 25 січня року, наступного за звітним, страхувальники будуть зобов'язані звітувати перед ФНВ стосовно розподілу чисельності працівників за видами економічної діяльності (форму звітності наведено в

додатку 5 до Порядку № 30).

Зверніть увагу також на

п. 3 ст. 5 Закону № 2464, в якому передбачено, що платникам ЄСВ у порядку, установленому ПФУ, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, указується клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Такий порядок на сьогодні вже розроблено. Згідно з

п. 2.4 Порядку № 21-6 при незгоді платника з установленим розміром ЄСВ у зв'язку з віднесенням до відповідного класу професійного ризику виробництва платник погоджує клас професійного ризику виробництва з робочим органом виконавчої дирекції ФНВ. Про встановлення нового розміру ЄСВ органи ПФУ надсилають платнику повідомлення за формою згідно з додатком 1 з приміткою «Зміни». Так вирішується питання з визначенням класу страхувальників, які вперше стають на облік.

Що ж стосується страхувальників, які вже перебувають на обліку, то згідно з усними роз’ясненнями фахівців ПФУ у січні 2011 року ПФУ не видаватиме нові повідомлення про взяття на облік. Такі страхувальники повинні звернутися до органів ПФУ з копією повідомлення про взяття на облік, виданого ФНВ, де вказано присвоєний клас професійного ризику виробництва, на підставі якого ПФУ повідомить установлений розмір ЄСВ та реквізити банківських рахунків, на які зараховують ЄСВ.

 

Чи застосовуватиметься, як і раніше, гранична величина в розмірі 15 прожиткових мінімумів для цілей обкладення ЄСВ?

Так, дійсно, нарахування ЄСВ здійснюватиметься

в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 3 ст. 7 Закону № 2464, п. 3.15 Інструкції № 21-5). Саме такий підхід в обчисленні страхових внесків до всіх фондів діяв і до 01.01.2011 р.

Зверніть увагу на дуже важливий момент: згідно з

п.п. 4.3.2 Інструкції № 21-5 при визначенні максимальної величини бази нарахування ЄСВ виплати застрахованій особі слід ураховувати в такій послідовності:

1) заробітна плата;

2) винагорода за цивільно-правовими договорами;

3) лікарняні.

Установлення такої послідовності пояснюється розміром ставок ЄСВ (найвища ставка ЄСВ застосовується для доходів у вигляді заробітної плати, а найнижча — для лікарняних).

Чинним залишається і механізм застосування максимальної величини в разі, коли нараховуються виплати за період, що перевищує один місяць (відпускні, лікарняні): застосовувати її (максимальну величину) необхідно окремо за кожен місяць (

п.п. 4.3.2 Інструкції № 21-5).

 

Які строки виплати ЄСВ? Чи потрібно сплачувати ЄСВ, якщо зарплату нараховано, але не виплачено? Чи сплачується ЄСВ з авансів?

Порядок сплати ЄСВ, у тому числі й строки його сплати, визначено

п. 8 ст. 9 Закону № 2464 і розд. IV Інструкції № 21-5.

Згідно з

абз. 1 п. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники ЄСВ зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. А базовим звітним періодом для роботодавців — юридичних та фізичних осіб є календарний місяць.

При цьому платники ЄСВ

при кожній виплаті заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується ЄСВ (у тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, установленому для таких платників.

Звертаємо увагу, що страхувальник зобов'язаний сплачувати ЄСВ як на нараховану, але несвоєчасно виплачену заробітну плату, так і на суму авансу.

Виняток становлять випадки:

— якщо ЄСВ, нарахований на зазначені виплати, уже сплачено не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом, згідно з

абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464;

— якщо відповідно до звіряння з ПФУ існує переплата щодо ЄСВ, сума якої перевищує або дорівнює сумі ЄСВ, яка підлягає сплаті.

Суми ЄСВ перераховують

одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій або натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464):

— отримання коштів готівкою;

— зарахування на рахунок одержувача;

— перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі;

— отримання товарів (послуг) чи будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок таких виплат;

— фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчим документом чи будь-яких інших відрахувань.

Є ще один важливий момент, на який хотілося б звернути увагу страхувальників. Він стосується дня сплати ЄСВ, коли останній день (20 число) припадає на вихідний, святковий або неробочий день. У такому разі страхувальнику необхідно здійснити сплату напередодні цієї дати, оскільки прямої норми, що дозволяє перенесення такого дня на перший після нього робочий день, немає ні в

Законі № 2464, ні в Інструкції № 21-5. Наприклад, сплатити ЄСВ за січень 2011 року слід не пізніше 18 лютого 2011 року (п'ятниця).

Що буде з програмою з підготовки електронних звітів до ПФУ? Чи можна вже сьогодні скачати оновлення?

Згідно з

Порядком № 22-2 електронна форма звіту до органів ПФУ формується страхувальником з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються в органі ПФУ за місцем узяття на облік та розміщені на офіційному сайті ПФУ (www.pfu.dn.ua), у закладці «Програмне забезпечення». Нині на зазначеному сайті поки що відсутня нова версія програмного забезпечення, але в будь-якому разі цю ситуацію найближчим часом буде виправлено органами ПФУ.

 

Наскільки трудомістка форма звітності щодо ЄСВ для роботодавців?

Як уже зазначалося,

Порядок № 22-2 передбачає нові форми звітності щодо ЄСВ та порядок їх заповнення.

Відразу зауважимо, що на перший погляд ці форми багато в чому схожі й за структурою, і за змістом порівняно з формами звітності до ПФУ, що діяли у 2010 році.

Для роботодавців основною формою звітності є

додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України».

Звіт подається страхувальниками, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) чи на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем). Звіт є аналогом

додатка 4 до Порядку № 26-1, що подавався до 2011 року.

Додаток 4

уключає 9 таблиць. При цьому звичайні роботодавці заповнюють лише таблиці 1, 5, 6, 7.

Слід зауважити, що багато моментів при заповненні нового звіту запозичено з

Порядку № 26-1. Таблиця 1 «Нарахування єдиного внеску» дуже схожа на таблицю 1 чинного у 2010 році додатка 4 до Порядку № 26-1.

Але при заповненні таблиці 1 з 01.01.2011 р. необхідно враховувати нові особливості:

— дотримання черговості обліку окремих виплат при визначенні максимальної величини бази нарахування ЄСВ;

— відповідні ставки ЄСВ для окремих виплат.

Для відображення персоніфікованих відомостей про застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб, який вестиме ПФУ, призначено таблиці 5, 6 і 7. Особливості заповнення цих таблиць аналогічні діючій на сьогодні персоніфікованій звітності щодо пенсійних внесків.

Проте є деякі відмінності в заповненні форм. Наприклад, тепер до загальної таблиці 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» об'єднали дві таблиці 6 і 7, що діяли раніше. У цій таблиці відображатимуться всі дані в розрізі кожної застрахованої особи стосовно відомостей про суми нарахованої їй у звітному місяці заробітної плати (доходу). Цю таблицю доповнено трьома графами, дві з яких мають абсолютно формальний характер про застраховану особу, зокрема: графа 6. «Громадянин України/або ні»; графа 7. «Чоловік/або жінка».

Слід звернути увагу на графу 11. «Місяць та рік, за який проведено нарахування». У цій графі, крім сум із кодами нарахувань 1, 2, 3, 4, 5, також слід відображати суми виплат за дні тимчасової непрацездатності та дні відпустки застрахованої особи у тому випадку, коли такі виплати припадають на зазначений місяць.

На першій сторінці звіту має бути наведено перелік таблиць

. У ньому вказуються вид заповнюваних у звіті таблиць та кількість займаних ними аркушів. Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-2 напроти таблиць, що не подаються до органів ПФУ, проставляються прокреслення.

Як і раніше, таблиці має бути засвідчено підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності), а також скріплено печаткою.

 

Як здійснюватиметься виплата матеріального забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняних)?

З 01.01.2011 р.

фінансування роботодавців для надання матеріального забезпечення відбуватиметься в порядку, передбаченому оновленими ст. 21 і 22 Закону № 2240.

Новий порядок відшкодування

полягає в тому, що сума допомог перераховуватиметься ФСС ТВП на рахунок страхувальника. Для того щоб отримати такі страхові кошти на виплату соціальних допомог (лікарняних, декретних тощо), страхувальнику-роботодавцю необхідно відкрити окремий поточний рахунок у банках для зарахування цих страхових коштів. Бюджетні установи відкривають окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Держказначейства України.

Підставою для отримання фінансування з ФСС ТВП буде

заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

ФСС ТВП

перераховує суми допомог протягом десяти робочих днів після надходження такої заяви-розрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Держказначейства України, може бути використано страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. До речі, Національний банк України в листі від 14.12.2010 р. № 25-111/2972-22535 уже надав свої роз'яснення про відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків.

У разі якщо сума отриманих роботодавцем страхових виплат від ФСС ТВП перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення,

невикористані суми має бути повернено ФСС ТВП протягом трьох робочих днів.

Як уже зазначалося, перевірку правильності використання страхових коштів проводитиме ФСС ТВП.

Слід зауважити, що на своєму офіційному веб-сайті ФСС ТВП оприлюднив проект

Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів ФСС ТВП. У додатку до проекту Порядку наведено форму заявки-розрахунку для надання коштів ФСС ТВП на виплату матеріального забезпечення застрахованим особам, яку необхідно буде подавати до ФСС ТВП для отримання відповідного фінансування.

Форма заявки доволі проста. Її основними показниками є кількість днів непрацездатності та сума, що підлягає виплаті застрахованим особам.

Заявку і додаток до неї має бути підписано керівником підприємства та головним бухгалтером, а також засвідчено печаткою.

 

За якою ставкою внесків з 01.01.2011 р. провадитиметься нарахування (утримання) ЄСВ на суми лікарняних?

Ставки для нарахування ЄСВ залежать безпосередньо від бази (видів виплат).

Вони відрізняються залежно від бази нарахування, до якої належать такі види виплат:

— нарахована заробітна плата;

— винагорода фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

— оплата перших п'яти днів тимчасової втрати працездатності за рахунок коштів роботодавця і допомоги по тимчасовій непрацездатності;

— допомоги або компенсації, що виплачуються згідно із законодавством;

— грошове забезпечення.

Відповідно до

ст. 8 Закону № 2464 розмір ставки нарахувань ЄСВ на суму оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, здійснюваної за рахунок коштів роботодавця, та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності становить 33,2 %, а розмір ставки утримань ЄСВ з таких виплат — 2 %.

Слід зауважити, що ці розміри ставок

єдині для всіх страхувальників-роботодавців та застосовуються незалежно від категорії застрахованої особи (інвалід, член льотного екіпажу, особа, яка працює в організації інвалідів, та ін.).

 

Від чого залежить ставка ЄСВ у частині нарахувань та утримань на заробітну плату для працівників бюджетної сфери?

Слід зауважити, що ставки ЄСВ у частині нарахувань та утримань передбачено

ст. 8 Закону № 2464 та Інструкцією № 21-5.

Для бюджетних установ

ЄСВ у частині нарахувань на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, установлено у фіксованому розмірі — 36,3 % (абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, п.п. 3.1.2 Інструкції № 21-5).

Згідно з

ч. 13 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.11 Інструкції № 21-5 для підприємств, установ та організацій, в яких працюють інваліди, для працюючих інвалідів передбачено спеціальну (пільгову) ставку для нарахувань — 8,41 % бази нарахування (маються на увазі доходи у вигляді заробітної плати).

Що стосується

утримань , то відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.5 Інструкції № 21-5 загальна ставка утримань, що застосовуються роботодавцями — юридичними особами до доходу працівників, становить 3,6 % бази нарахування.

Проте для окремих категорій працівників передбачено підвищену ставку ЄСВ у частині утримань — у розмірі

6,1 % (ч. 9 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.8 Інструкції № 21-5). До таких працівників належать платники, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII, «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII, «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР, «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-XII, «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. № 2790-ХII, «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-ХІV, «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-IIІ, Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-ІV, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13.10.95 р. № 379/95-ВР, а також члени льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-спостерігачі) та бортоператори, які виконують спеціальні роботи в польотах.

Інформацію про базу (об'єкти) нарахування ЄСВ та його ставки для всіх роботодавців див. на с. 30 цього номера газети в розділі «Довідкова інформація». /p>

 

Підприємством укладено два договори оренди автомобілів: з працівником підприємства та фізичною особою, яка не є підприємцем. До 01.01.2011 р. суми орендної плати, що виплачувалися таким орендодавцям, обкладалися лише ПДФО за ставкою 15 %. Внески до ПФУ та інших фондів соціального страхування на такі суми не нараховувалися і не утримувалися.

Чи змінилася ситуація щодо нарахування ЄСВ та ПДФО на суми орендної плати за такими договорами з 01.01.2011 р.?

Слід зауважити, що згідно зі

ст. 7 Закону № 2464 винагорода фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру (далі — договори ЦПХ) входить до бази для справляння ЄСВ.

Договір ЦПХ у правовому плані регулюється нормами цивільного права —

ЦКУ.

При цьому важливо звернути увагу:

до бази для обкладення ЄСВ потраплять цивільно-правові договори на виконання робіт (договір підряду, регулюється положеннями ст. 837 ЦКУ) або надання послуг (договір про надання послуг, регулюється нормами ст. 901 ЦКУ). Отже, винагороди за іншими видами договорів ЦПХ не є об'єктами для справляння ЄСВ.

Договір оренди є одним з видів договорів ЦПХ. Однак за таким договором не виконуються роботи і не надаються послуги, оскільки згідно зі

ст. 759 ЦКУ за договором оренди орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно в користування за плату на певний строк.

Таким чином,

із суми орендної плати, що виплачується за договором оренди як працівнику підприємства, так і фізичній особі, яка не є підприємцем, ЄСВ не справляється (не нараховується та не утримується).

Щодо нарахування ПДФО зауважимо таке. Згідно з положеннями

Податкового кодексу, який набрав чинності з 01.01.2011 р., сума орендної плати включатиметься до загального оподатковуваного доходу фізичної особи та обкладатиметься податком на доходи фізичних осіб:

— із суми, що не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного податкового року, — за ставкою 15 %;

— із суми перевищення — за ставкою 17 %.

 

За якою ставкою ЄСВ обкладатимуться винагороди за цивільно-правовими договорами?

Якою буде ставка ЄСВ, якщо такий договір укладено з фізичною особою — інвалідом?

Як уже згадувалося, суми винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами включаються до бази для справляння ЄСВ (

п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464, п.п. 3.1.4 Інструкції № 21-5 та п. 3.7 Інструкції № 21-5).

Відповідно до

п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 та п.п. 2.1.1 Інструкції № 21-5 роботодавці — юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах цивільно-правового договору, є платниками ЄСВ. При цьому стосовно фізичних осіб, які виконують роботи або надають послуги за договорами ЦПХ, роботодавці виступають страхувальниками.

Для

винагород за договорами ЦПХ за виконані роботи (надані послуги) застосовують ставки ЄСВ:

34,7 % — у частині нарахувань;

2,6 % — у частині утримань.

При цьому статус особи, яка виконує роботи (надає послуги) за такими договорами (

інвалід або член льотного екіпажу), не впливає на порядок обкладення ЄСВ сум винагород і розмір ЄСВ.

Пояснюється це тим, що спеціальну (

пільгову) ставку 8,41 % (ч. 13 ст. 8 Закону № 2464 і п. 3.11 Інструкції № 21-5) встановлено для роботодавців — юридичних осіб, в яких працюють інваліди, тільки в частині нарахувань на заробітну плату працюючих інвалідів. До інших доходів найманих працівників — інвалідів, а також при виплаті будь-яких доходів фізичним особам — інвалідам, які не перебувають із підприємством у трудових відносинах, ставка ЄСВ у розмірі 8,41 % не застосовується.

Для наочності покажемо в порівняльній таблиці на с. 29, як змінилася ситуація щодо ставок внесків на суми винагород за цивільно-правовими договорами (виконання робіт і надання послуг) з 01.01.2011 р.

 

Вид цивільно-правового договору

До 01.01.2011 р.

З 01.01.2011 р.

Ставки внесків до

Ставка ЄСВ

ПФ

ФБ

ФСС ТВП та ФНВ

нарахування

утримання

нарахування

утримання

нарахування

утримання

Договір підряду (про виконання робіт)

З найманим працівником

33,2 %

2 %

1,6 %

34,7 %

2,6 %

Зі сторонньою фізичною особою

2,2 %

Договір про надання послуг

З найманим працівником

— *

— *

1,6 %

Зі сторонньою фізичною особою

2,2 %

* Відповідно до роз'яснень ПФУ (лист від 01.09.2006 р. № 11127/03-02) пенсійні внески не справлялися із суми винагород за цивільно-правовими договорами за надані послуги.

 

Чи зменшуватиметься на суму нарахованого ЄСВ для цілей ПДФО база оподаткування?

У

п. 164.6 Податкового кодексу, який набрав чинності з 01.01.2011 р., чітко зазначено: під час нарахування доходів у формі заробітної плати базу оподаткування потрібно визначати як нараховану зарплату, зменшену на суму єдиного соціального внеску, страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а у випадках, передбачених законом, — обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок зарплати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Таким чином, з 01.01.2011 р.

при визначенні об'єкта оподаткування заробітна плата працівника зменшуватиметься на суму утриманого ЄСВ.

Для працівника, який має право на ПСП, заробітна плата зменшуватиметься на суму утриманого ЄСВ та на суму ПСП.

 

Чи відрізняються ставки справляння ЄСВ для заробітної плати інваліда, який працює в юридичної особи та у приватного підприємця?

Згідно з

ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄСВ є роботодавці — юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

У загальному випадку

для роботодавців розмір ставки ЄСВ у частині нарахувань на заробітну плату залежить від класу професійного ризику виробництва, до яких платники ЄСВ належать з урахуванням видів їх економічної діяльності. Мінімальний розмір ставки ЄСВ становить 36,76 %, максимальний — 49,7 % бази нарахування ЄСВ.

Водночас

Законом № 2464 установлено спеціальні (пільгові) ставки ЄСВ у частині нарахувань для окремих категорій роботодавців.

Так, згідно з

ч. 13 ст. 8 Закону № 2464 для підприємств, установ та організацій, в яких працюють інваліди, розмір ставки ЄСВ становить 8,41 % бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів. У цьому випадку під базою нарахування ЄСВ маються на увазі лише доходи у вигляді заробітної плати (п. 3.11 Інструкції № 21-5).

При цьому фізичних осіб — підприємців не зазначено в

ч. 13 ст. 8 Закону № 2464 серед роботодавців, які можуть нараховувати ЄСВ за ставкою 8,41 % на заробітну плату працівників-інвалідів. Тому для роботодавців-підприємців застосовуватимуться загальні правила: вони зобов'язані нараховувати ЄСВ на заробітну плату всіх працівників, у тому числі інвалідів, у розмірі, установленому їм залежно від класу професійного ризику виробництва.

У частині утримань

із заробітної плати працівників-інвалідів застосовуватиметься розмір ЄСВ, що дорівнює 3,6 % як для юридичної особи, так і для підприємця, тобто незалежно від категорії роботодавця.

Слід додати, що окремі пільгові ставки на зарплату працюючих інвалідів встановлено і для спеціальних організацій інвалідів. Так, ставки ЄСВ становлять:

для товариств УТОГ та УТОС:

— 5,3 % — у частині нарахувань;

— 2,85 % — у частині утримань;

для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів:

— 5,5 % — у частині нарахувань;

— 3,6 % — у частині утримань.

 

Як сплачувати внески за грудень 2010 року?

Слід зауважити, що в загальному випадку визначальним є період нарахування виплат:

— якщо виплата нараховується та виплачується у 2010 році, то її потрібно сплачувати і відображати у звітності за старими правилами, тобто тими, що діяли до 01.01.2011 р.;

— якщо ж виплата нараховується та виплачується в 2011 році, — за новими правилами, що набрали чинності з 01.01.2011 р.

Деякі особливості в нарахуванні та сплаті внесків мають так звані перехідні відпускні, лікарняні, коли їх початок припадає на грудень 2010 року, а кінець — на січень 2011 року.

Докладніше нюанси оподаткування таких виплат ми розглянемо в найближчих номерах газети «Оплата праці».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі