Перенесення робочих днів у червні 2011 року: вихід на роботу
Наталія ГРЕЧКО, головний спеціаліст відділу соціально-трудових відносин та оплати праці Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації
Начальник підприємства видав наказ про перенесення робочого дня з понеділка 27 червня 2011 року на суботу 25 червня 2011 року.
Працівник написав заяву на відпустку з 27 червня 2011 року для того, щоб 25 червня 2011 року не виходити на роботу. Чи може такий працівник не працювати в суботу 25 червня, а цей день вважати вихідним, хоча з наказом про перенесення робочого дня його ознайомлено?
(м. Харків)
Кабінет Міністрів України видав
розпорядження «Про перенесення робочих днів у 2011 році» від 15.11.2010 р. № 2130-р, яким рекомендовано у 2011 році керівникам підприємств, установ та організацій (за винятком органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», Державного казначейства та банківських установ), з метою створення сприятливих умов для святкування 28 червня — Дня Конституції України, а також раціонального використання робочого часу, в порядку і на умовах, установлених законодавством, перенести працівникам, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочий день з понеділка 27 червня — на суботу 25 червня.Це
розпорядження має рекомендаційний характер і дає можливість відповідним чином змінювати дні роботи. Однак остаточне рішення щодо виконання чи невиконання розпорядження ухвалює безпосередньо керівник підприємства, установи, організації шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.29.01.2011 р. набрав чинності
Закон України від 11.01.2011 р. № 2914-VI, згідно з яким ст. 67 КЗпП доповнено новими частинами (ч. 4 і 5) щодо перенесення святкових і неробочих днів.Однією з
частин установлено, що Кабмін не пізніше ніж за три місяці може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні для працівників, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.У свою чергу,
власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабміну не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Тобто згідно з новими положеннями трудового законодавства роботодавець зобов’язаний не пізніше ніж за два місяці проінформувати працівників про своє рішення щодо перенесення шляхом видання відповідного наказу, погодженого також із профспілкою.Необхідно відзначити, що ухвалене роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу в місцях, в яких запроваджено таке перенесення.
Відповідно до зазначеного
всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу та оплати листків непрацездатності мають провадитися на підставі ухваленого на підприємстві рішення щодо перенесення робочих днів, тобто за графіком роботи підприємства.Отже, якщо на підприємстві, в установі, організації наказом роботодавця 27 червня 2011 року було встановлено вихідним днем, а 25 червня — робочим, то працівники, яким надано відпустки з 27 червня 2011 року, мають працювати відповідно до встановленого графіка робочого часу, тобто 25 червня 2011 року для них буде робочим днем з відповідною його оплатою. Аналогічні роз’яснення наведені у
листі Мінпраці від 07.04.2011 р. № 77/13/133-11.Таким чином, у зв’язку зі зміною графіка роботи підприємства 25 червня 2011 року є
для всіх попереджених працівників робочим днем, а у разі відсутності працівника на роботі в установлений робочий день без поважних причин це можна кваліфікувати як прогул. Відсутність працівника на роботі в робочі дні з поважної причини має підтверджуватися відповідним документом (листок непрацездатності, наказ про надання відпустки тощо).Необхідно зазначити: якщо працівника не було ознайомлено з наказом про перенесення робочих днів, то роботодавець не має права застосовувати до нього будь-які заходи дисциплінарного чи матеріального стягнення в разі невиходу на роботу.
