Законодавчі нюанси надання щорічних додаткових відпусток: розглядаємо на практиці
Для деяких категорій осіб, які за родом своєї трудової діяльності зайняті на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці або з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або працюють в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, законодавство України гарантує пільги та компенсації, зокрема шляхом установлення підвищеної оплати праці, а також надання додаткової кількості днів до заслуженої відпустки. Проте, на жаль, нікуди не подітися від так званих нюансів вітчизняного законодавства. Наприклад, доволі жорстка позиція законодавства щодо низки умов виникнення права на отримання працівником додаткової відпустки.
Отже, про основні вимоги законодавства при наданні щорічних додаткових відпусток у теорії та на практиці читайте в цій статті.
Валерія КОНСТАНТИНОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Використані документи
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.Закон № 504
— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Список № 1290-1
— Список виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.Список № 1290-2
— Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.Порядок № 16-1
— Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16.Порядок № 16-2
— Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16.Рекомендації № 7
— Рекомендації про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7.Порядок № 442
— Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442.
Загальні положення
Для початку наведемо загальні правила надання щорічних додаткових відпусток. Одразу відзначимо, що
ст. 76 КЗпП та ст. 4 Закону № 504 виділено такі види щорічних додаткових відпусток:1) за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
2) за особливий характер праці;
3) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
У цій статті розглянемо питання, пов’язанні з першими двома видами щорічних додаткових відпусток, а щодо інших додаткових відпусток, передбачених законодавством, поговоримо вже у наступних публікаціях.
1.
Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці встановлюється відповідно до ст. 7 Закону № 504. Зазначена відпустка надається тривалістю до 35 днів працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів за Списком № 1290-1.Правила надання додаткової відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці регулюються
Порядком № 16-1. Оскільки Списком № 1290-1 визначена максимальна кількість днів, на яку може претендувати працівник, то вже конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від атестації робочих місць та часу зайнятості працівника в цих умовах. Таким чином, віднесення робіт до категорії зі шкідливими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, здійсненої відповідно до Порядку № 442.Крім цього, слід мати на увазі, що до розрахунку часу, який дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він
фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад.2. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці
надається згідно зі ст. 8 Закону № 504:1) окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, — тривалістю до 35 календарних днів за
Списком № 1290-2;2) працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Умови надання такої відпустки викладено у
Рекомендаціях № 7.Зазначимо, що список професій та посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором
(п. 7 Рекомендацій № 7). Проте п. 2 Рекомендацій № 7 передбачене обмеження: ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватися.Загальні правила надання додаткової відпустки за особливий характер праці регулюються
Порядком № 16-2.Тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. При цьому до розрахунку часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він
фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад. Проведення атестації робочих місць для надання такої відпустки законодавство не вимагає.
Тривалість щорічних додаткових відпусток
| Працівники, зайняті на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів | Ч. 1 ст. 7 | Список № 1290-1 | До 35 календарних днів |
| Працівники, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я | П. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 504 | Список № 1290-2 | |
| Працівники з ненормованим робочим днем | П. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 504 | За списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою | До 7 календарних днів |
Звертаємо увагу на те, що робота на комп’ютері не належить до категорії робіт за шкідливими і важкими умовами праці. Відповідно
ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XI роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Отже, під час роботи на персональному комп’ютері повинні виконуватися Державні санітарні правила та норми праці з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2.007-98) та Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 р. № 65.Однак усім працівникам (у тому числі бухгалтерам, інженерам, програмістам та іншим фахівцям),
які працюють на електронно-обчислювальних машинах (далі — ЕОМ) і яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими актами законодавства, відповідно до Списку № 1290-2 може бути встановлена додаткова відпустка за особливі умови праці максимальною тривалістю до 4 календарних днів. На це звернуло увагу Мінпраці в листі від 12.03.2007 р. № 40/13/133-07.
Стаж роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку
До стажу роботи, що дає право на отримання щорічної додаткової відпустки, зараховуються такі періоди:
| Періоди роботи, що дають право на щорічну додаткову відпустку |
| — час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади |
| Зверніть увагу: до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховується лише час фактичної зайнятості в зазначених умовах, а це означає, що до нього не зараховується, наприклад, час перебування працівника на лікарняному, на курсах підвищення кваліфікації тощо. |
| — час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці |
| Якщо працівник переведений на роботу, яка дає право на додаткову відпустку, а потім йому надається щорічна основна відпустка, то до стажу роботи, що дає йому право на додаткову відпустку, буде враховано лише ту частину основної відпустки, яка була надана за період роботи, що дає право на додаткову відпустку. |
| — час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів |
Особливості, пов’язані із наданням додаткових відпусток
Спочатку зазначимо, що оскільки додаткові відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці та за особливий характер праці належать до щорічних відпусток, то відповідно на них поширюються норми
Закону № 504, які передбачені для щорічних відпусток. Це означає, що їх тривалість, як і основних відпусток, продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на час таких відпусток (ч. 2 ст. 5 Закону № 504). При виконанні відповідних умов такі відпустки можна перенести і розділити (ст. 11 та 12 Закону № 504), а також замінити грошовою компенсацією (ст. 24 Закону № 504).А тепер звернемо увагу на нюанси надання зазначених додаткових відпусток:
— конкретна їх тривалість установлюється
колективним чи трудовим договором;— працівник може претендувати на такі додаткові відпустки лише у тому разі, якщо час його фактичної роботи із шкідливими, важкими та особливими умовами складає
не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;— у разі коли працівник має право на щорічну додаткову відпустку за шкідливі умови праці та щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, то відпустка має надаватися
за однією підставою, обраною працівником. Проте відповідно до ст. 10 Закону № 504 передбачений порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав, який установлює Кабінет Міністрів України. Так, відповідно до Списків № 1290-1, № 1290-2 щорічні додаткові відпустки з кількох підстав надаються працівникам, професії та посади яких відмічені у Списках значком (*).Таким чином, наприклад, бухгалтер, який працює з ЕОМ, при цьому його робота має ненормований характер відповідно до колективного договору, може отримати або до 7 днів додаткової відпустки за ненормований робочий день, або за роботу з ЕОМ — до 4 днів;
— щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно зі щорічною основною відпусткою або окремо від неї. При цьому загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів.
Далі в нашій статті вже на практиці розберемо ситуації застосування норм законодавства у процесі надання щорічних додаткових відпусток.
На підприємствах з виробництва цементу працівники виконують роботи, що належать до різних професій, за якими передбачена різна тривалість додаткових відпусток за роботу в шкідливих умовах праці. Так, слюсар-ремонтник, зайнятий обслуговуванням та ремонтом устаткування в цехах сухого помелу, випалювання, сушіння домішок та пакування цементу (додаткова відпустка — 7 календарних днів), у зв’язку з виробничою необхідністю виконує роботу моториста-мастильника у цехах сухого помелу (додаткова відпустка — 4 календарних дні) та моториста-мастильника у цехах випалювання (додаткова відпустка — 7 календарних днів).
Як у такому випадку розрахувати тривалість додаткової відпустки для такого працівника? Як вести облік відпрацьованого часу на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці?
Відповідно до
п. 8 — 10 Порядку № 16-1 у тих випадках, коли працівники працювали в різних виробництвах, цехах, за професіями та на посадах, за роботу в яких надається додаткова відпустка різної тривалості, підрахунок часу роботи провадиться окремо за кожним видом робіт , професій та посад.Облік часу, відпрацьованого за кожним видом робіт, здійснюється власником або уповноваженим ним органом. При цьому додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу, у розрахунок якого зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад.
Отже, по-перше, необхідно організувати облік відпрацьованого часу, коли працівник був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Табельний облік використання робочого часу здійснюється відповідно до Типової форми № П-5, затвердженої
наказом Міністерства статистики України від 05.12.2008 р. № 489. При цьому зазначена форма не передбачає обліку умов праці для визначення права працівника на надання йому додаткової відпустки.Отже, відносно реалізації встановлених законодавчих норм на практиці вітчизняне інформаційне поле не містить затверджених інструкцій та методик. Таким чином, порядок
обліку та розрахунку робочого часу за умовами та характером праці розробляється на підприємствах самостійно.Як один із варіантів
обліку відпрацьованого часу на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці конкретного працівника можна рекомендувати відображати у табелі обліку використання робочого часу шляхом зазначення у графі «Посада» як основної посади працівника, так і посади, за якою він виконує додаткові роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, наприклад, витяг із Типової форми № П-5 (див. табл. 1).По-друге, розрахувати сумарну тривалість додаткової відпустки при роботі за різними професіями. Примірний алгоритм такого розрахунку може бути таким:
1) визначити тривалість додаткової відпустки, що припадає на 1 день річного робочого періоду;
2) за календарний період надання відпустки визначити кількість фактично відпрацьованих днів, що дають право на додаткову відпустку;
3) сумарну тривалість додаткової відпустки визначити шляхом підсумовування добутків, отриманих множенням фактично відпрацьованих днів на тривалість додаткової відпустки в розрахунку на 1 день річного робочого періоду за кожною професією.
Для наочності наведемо розрахунки у табличній формі (див. табл. 2).
Таблиця 1
| № з/п | Табельний номер | Стать (ч/ж) | П. І. Б., посада | Відмітки про явки та неявки за числами місяця (годин) | Відпрацьовано за місяць | ||||||||||||||||
| 01 | 02 | 03 | 04 | 05 | 06 | 07 | 08 | 09 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | Х | днів | годин усього | ||||
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||||||
| 1 | 1001 | ч | Сидоренко Олександр Іванович |
|
| 8 | 8 | 8 | 7 |
|
|
| 8 | 8 | 8 | 7 |
|
| Х | 8 | 62 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||
| 1 | 1001 | ч | Сидоренко Олександр Іванович |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Х | 5 | 39 |
| 8 | 8 | 8 | 8 | 7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||
| 1 | 1001 | ч | Сидоренко Олександр Іванович |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Х | 4 | 31 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| 8 | 8 | 8 | 7 |
|
|
|
| ||||||
Таблиця 2
| № з/п | Посада (професія) | Тривалість додаткової відпустки, к. дн. | |
| на рік відповідно до колективного договору | на 1 день річного робочого періоду | ||
| 1 | Слюсар-ремонтник | 7 | 0,03 (7/251*) |
| 2 | Моторист-мастильник у цехах сухого помелу | 4 | 0,02 (4/251) |
| 3 | Моторист-мастильник у цехах випалювання | 7 | 0,03 (7/251) |
| * 251 — кількість робочих днів року за графіком роботи. | |||
Далі наведемо в таблиці орієнтовну методику розрахунку тривалості додаткової відпустки для Сидоренка О. І., враховуючи той факт, що впродовж періоду, за який надається відпустка, він виконував роботи за трьома посадами, за якими встановлена різна тривалість додаткової відпустки відповідно до
Списку № 1290-1 та колективного договору.
| Період, за який надається відпустка | Норма робочого часу, дні | Фактично відпрацьовано днів на роботах за професіями: | Усього | ||
| слюсар-ремонтник | моторист-мастильник у цехах сухого помелу | моторист-мастильник у цехах випалювання | |||
| Червень 2011 року | 20 | 10 | 5 | 5 | 20 |
| Травень 2011 року | 19 | 10 | 5 | 4 | 19 |
| Квітень 2011 року | 20 | 8 | 3 | 7 | 18 |
| Березень 2011 року | 22 | 15 | 3 | 4 | 22 |
| Лютий 2011 року | 20 | 11 | 7 | 2 | 20 |
| Січень 2011 року | 19 | 6 | 5 | 8 | 19 |
| Грудень 2010 року | 23 | 14 | 5 | 4 | 23 |
| Листопад 2010 року | 22 | 9 | 10 | 4 | 23 |
| Жовтень 2010 року | 21 | 7 | 7 | 7 | 21 |
| Вересень 2010 року | 22 | 12 | 8 | 2 | 22 |
| Серпень 2010 року | 21 | 5 | 12 | 4 | 21 |
| Липень 2010 року | 22 | 4 | 3 | — | 7 |
| Усього | 251 | 111 | 73 | 51 | 235 |
| Розрахункова тривалість додаткової | За професіями: | Усього | |||
| 3,33 (0,03 х 111) | 1,46 (0,02 х 73) | 1,53 (0,03 х 51) | 6,32 | ||
Таким чином, за фактично відпрацьовані дні в шкідливих умовах праці Сидоренко О. І. має право на 6 календарних днів додаткової відпустки.
Але треба врахувати, що у липні 2010 року такий працівник був у щорічній основній відпустці тривалістю 20 календарних днів. Оскільки згідно зі
ст. 9 Закону № 504 до стажу роботи, що дає право на отримання щорічної додаткової відпустки, зараховується час щорічної основної відпустки, то до отриманого результату за відпрацьований робочий рік необхідно додати належні дні додаткової відпустки за час перебування працівника у щорічній відпустці.За основною посадою слюсара-ремонтника відповідно до
Списку № 1290-1 та колективного договору Сидоренка О. І. надається 7 днів додаткової відпустки.1. Розрахуємо тривалість додаткової відпустки за цією посадою на один календарний день:
7 : 365 = 0,02 к. дн.
2. Розрахункова тривалість щорічної додаткової відпустки Сидоренка О. І. за час перебування в щорічній основній відпустці (20 календарних днів) складає: 0,02 х х 20 = 0,4 к. дн.
3. Розрахуємо загальну тривалість додаткової відпустки такого працівника: 6,32 + 0,4 = 6,72 = 7 к. дн.
Який порядок надання додаткової відпустки за роботу на комп’ютері? Чи мають право на додаткову оплачувану відпустку за особливий характер праці працівники відділу інформаційно-технічного забезпечення органу місцевого самоврядування? Чи має право на таку відпустку державний службовець, який більшість свого робочого часу проводить за роботою з ЕОМ?
Відповідно до
п. 58 підрозділу «Інші види виробництв» розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2 усім працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, до яких належить і персональний комп’ютер, надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.Нагадаємо, що це максимальна кількість днів додаткової відпустки, яку може отримати працівник за роботу на комп’ютері. Отже, відповідно до
ст. 8 Закону № 504 конкретна тривалість таких відпусток установлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Щоб з’ясувати, скільки часу витрачає працівник певної посади на безпосередню роботу за комп’ютером, можна скласти фотографію його робочого часу*.* Фотографія робочого часу є способом проведення спостережень витрат робочого часу з послідовними вимірами цих витрат за видами впродовж однієї або декількох змін.
Відповідно до
ст. 9 Закону № 504 та пп. 6 і 7 Порядку № 16-2 додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. До розрахунку часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Наприклад, для оператора ЕОМ тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень. Так, працівник, який працює оператором ЕОМ, буде мати право на додаткову відпустку за особливий характер праці, якщо тривалість його роботи становитиме не менш як 20 годин на тиждень (тобто не менш як 4 години на день при встановленій тривалості 8 годин на день для такої категорії працівників з 5-денним робочим тижнем). У разі коли такий працівник працює на умовах неповного робочого часу (наприклад, 12 годин на тиждень), права на додаткову відпустку він не має.При наданні щорічних відпусток посадовим особам органів місцевого самоврядування та державним службовцям необхідно врахувати деякі особливості. Відповідно до
ст. 35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII та ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» вiд 07.06.2001 р. № 2493-III державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування відповідно встановлена тривалість щорічної основної відпустки — 30 календарних днів.Крім того, як державним службовцям, так і посадовим особам органів місцевого самоврядування, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається
додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів, порядок і умови надання якої встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 р. № 250.Саме виходячи з того, що державні службовці належать до категорії працівників, яким тривалість щорічної основної відпустки передбачається окремим законом, Мінпраці у
листі від 08.08.2007 р. № 562/13/84-07 роз’яснило, що державні службовці не мають права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, зокрема:— за роботу на персональних комп’ютерах;
— за ненормований робочий день.
Працівниця працювала на посаді молодшої сестри медичної обласного наркологічного диспансеру на 0,75 ставки за сумісництвом. З 01.06.2011 р. їй встановлено за цією посадою 0,25 ставки. Чи має право така працівниця на додаткову відпустку?
Відповідно до
позиції 29 розд. XVII «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Списку № 1290-2 молодші медичні сестри наркологічних лікувально-профілактичних закладів та установ мають право на щорічну додаткову відпустку у зв’язку з особливим характером праці тривалістю до 25 календарних днів.Конкретна кількість днів додаткової відпустки для працівників на підприємстві, як правило, фіксується у додатку до колективного договору, в якому вказується перелік посад підприємства, що мають право на додаткову відпустку, та визначається тривалість такої відпустки.
Сумісники мають право на відпустку на рівні з іншими працівниками установ, організацій (у тому числі на додаткову відпустку за особливий характер праці).
Але до розрахунку часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються тільки ті дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад. Отже, додаткова відпустка за особливий характер праці надається тільки при фактичній зайнятості в цих умовах не менше 0,5 ставки.
Таким чином, у даному випадку працівниця має право на додаткову відпустку за особливий характер праці тільки за період, коли вона працювала на 0,75 ставки молодшої сестри медичної обласного наркологічного диспансеру.
За час роботи за цією ж посадою за сумісництвом на 0,25 ставки вона не має права на додаткову відпустку за особливий характер праці, оскільки не виконується одна з умов надання зазначеної відпустки, тобто працівниця зайнята у цих умовах менше половини робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.
Працівника прийнято на роботу 29.11.2010 р. У червні 2011 року він звернувся до адміністрації підприємства із заявою про надання йому з 01.07.2011 р. щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.
Відповідно до колективного договору, що діє на підприємстві, тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за посадою, яку обіймає працівник, становить 7 календарних днів за відпрацьований робочий рік. У період з 16.05.2011 р. по 25.05.2011 р. працівник перебував на лікарняному. Якої тривалості може бути надана додаткова відпустка працівнику в цьому випадку?
Як зазначалося вище, тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. До розрахунку часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад. Отже, тривалість зазначеної відпустки в цьому випадку розраховується пропорційно відпрацьованому часу таким чином:
1) визначається загальна кількість календарних днів за період з 29.11.2010 р. по 30.06.2011 р. включно, яка складає 214 к. дн. (2 + 31 + 31 + 28 + 31 + 30 + 31 + 30).
2) отримана кількість календарних днів зменшується на кількість святкових та неробочих днів
(ст. 73 КЗпП), що припадають на цей період (1 січня — Новий рік; 7 січня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день; 24 квітня — Пасха (Великдень);1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День Перемоги; 12 червня — Трійця; 28 червня — День Конституції України):
214 к. дн. - 9 к. дн. = 205 к. дн.;
3) до стажу роботи, що дає право на додаткову відпустку, не включається період, коли працівник був на лікарняному (10 календарних днів). Отже:
205 к. дн. - 10 к. дн. = 195 к. дн.;
4) розраховується кількість календарних днів додаткової відпустки, що припадає на один календарний день року:
7 к. дн. : (365 к. дн. - 10 к. дн.) = 0,0197,
де 7 — загальна тривалість додаткової відпустки відповідно до колективного договору;
365 — кількість календарних днів у поточному році;
10 — кількість святкових і неробочих днів у поточному році, встановлених
ст. 73 КЗпП.5) визначаємо кількість днів додаткової відпустки, що може бути надано працівнику за фактично відпрацьований період:
195 к. дн. х 0,0197 = 3,8415 к. дн. = 4 к. дн.
Програміст працює в установі на ставку, а також за цією посадою в цій же установі на 0,5 ставки. Колективним договором установи посаду програміста передбачено у переліку професій і посад, для яких установлюється ненормований робочий день і надається у зв’язку з цим додаткова відпустка. Чи має право такий працівник на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день у цьому випадку?
Однією з основних умов установлення працівнику ненормованого робочого дня є періодичне виконання роботи понад установлену тривалість робочого часу, тобто понад 40 годин на тиждень.
Згадаємо, що законодавством сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору
у вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві, установі, організації чи у громадянина за наймом. Отже, працівник не може виконувати в один і той же час (наприклад, з 9:00 до 18:00) роботу як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом.Тому
у випадку, коли працівник після закінчення роботи за основною посадою відразу приступає до виконання роботи за сумісництвом в одній установі, тобто в нього немає можливості періодично виконувати роботу понад установлену тривалість робочого часу, то не вбачається підстав для встановлення йому ненормованого робочого дня за основним місцем роботи. Відповідно він не має права і на отримання додаткової відпустки.Також не варто забувати про обмеження щодо встановлення ненормованого робочого дня. Згідно з
п. 2 Рекомендацій № 7 ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Отже, працівник, який працює в установі на 0,5 ставки за сумісництвом, права на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день не має. Такої точки зору дотримується й Мінпраці в листі від 03.03.2011 р. № 162/13/84-11. Необхідно зазначити, що і раніше в листі від 05.06.2008 р. № 5305/014-08/06 Мінпраці роз’яснювало, що сумісники працюють з нормованим робочим часом. Тому їм не може бути встановлено ненормований робочий день.
У штаті підприємства працюють водії легкових, вантажних автомобілів та автобусів. Які додаткові відпустки, пов’язані зі специфікою трудової діяльності, їм може бути встановлено?
Водійський склад відповідно до чинного законодавства має право на окремі пільги та компенсації, пов’язані з трудовою діяльністю. Серед них — надання додаткових відпусток за умови праці. Право на щорічні додаткові відпустки мають лише деякі категорії водіїв.
За роботу з НРД.
Згідно з п. 2.10 Положення про робочий час та час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансзв’язку від 07.06.2010 р. № 340, водіям легкових автомобілів (крім таксі) за потреби може встановлюватися ненормований робочий день (далі — НРД), тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Конкретна тривалість додаткової відпустки за НРД установлюється колективним договором щодо кожного виду робіт, професій та посад або трудовим договором. Так, у додатку до колективного договору «Перелік професій та посад працівників, для яких установлюється НРД та надається у зв’язку з цим додаткова відпустка» може бути зазначено: «Водії, які працюють на легкових автомобілях, яким установлено НРД, мають право на додаткову відпустку за НРД тривалістю 6 календарних днів».Звертаємо увагу,
надання додаткової відпустки за НРД не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.Також слід пам’ятати, що водіїв окремих галузей часто включено до
Списків № 1290-1, № 1290-2, що дає їм право також на додаткові відпустки за шкідливі та важкі умови праці та за особливий характер праці згідно зі ст. 7 і 8 Закону № 504.За шкідливі та важкі умови праці.
Список № 1290-1 уключає позицію 154 розд. XXIV «Обробка відходів та брухту» — водій навантажувача, зайнятий на тракторному навантажувачі розробкою шлакових відвалів. Тому така категорія водіїв має право на додаткову відпустку за роботу зі шкідливими умовами праці тривалістю до 14календарних днів.Конкретна тривалість таких відпусток установлюється колективним або трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
За особливий характер праці.
Наприклад, позицією 13 підрозділу «Функціонування автомобільного транспорту» розд. XV «Транспортні послуги» Списку № 1290-2передбачено, що тривалість таких відпусток для водія автомобіля, у тому числі спеціального (крім пожежних), вантажопідйомністю: від 1,5 до 3 тонн становить до 4 календарних днів, 3 тонн і більше — до 7 календарних днів.
Отже, якщо автомобіль належить до однієї із зазначених категорій, водій матиме право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці відповідної тривалості.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Для підтвердження права на таку відпустку та встановлення її тривалості проведення атестації робочих місць за умовами праці не потрібне.
Чи мають право на додаткову відпустку військовослужбовці?
Відповідно до
п. 4 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII (далі — Закон № 2011) військовослужбовцям, виконання обов’язків військової служби яких пов’язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров’я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка зі збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов’язків військової служби яких пов’язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров’я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.
До того
ж п. 8 ст. 101 Закону № 2011 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону № 504. Проте до зазначених відпусток не належать додаткові відпустки, що передбачені ст. 7 та 8 Закону № 504. Таким чином, військовослужбовці не мають права на додаткові відпустки відповідно до зазначених статей Закону № 504 та Списку № 1290-1 і Списку № 1290-2.
Працівник працює оператором на заправній станції. Хто повинен проводити атестацію його робочого місця? Якої тривалості може бути встановлена додаткова відпустка такому працівнику?
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться відповідно до
Порядку № 442 атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.Результати атестації використовуються підприємствами та організаціями для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, а також для встановлення пільг та компенсацій, передбачених чинним законодавством.
Правовою
підставою для проведення атестації робочих місць за умовами праці є наявність професії або роботи у Списку № 1290-1.Згідно з
позицією 116 розд. XXXIII «Загальні професії в усіх галузях господарства» Списку № 1290-1 оператор заправних станцій, зайнятий роботою на бензозаправленні та заправленні мастильними матеріалами, має право на щорічну додаткову відпустку тривалістю до 4 календарних днів.
Чи може бути встановлена додаткова відпустка за особливий характер праці працівникам, що працюють за посадами:
1) прибиральник службового приміщення;
2) прибиральник виробничого приміщення;
3) столяр;
4) муляр;
5) сторож.
Наведемо максимальну тривалість додаткових відпусток для таких посад, яка визначена
Списком № 1290-2.Звертаємо увагу, що
тільки за умови виконання робіт, передбачених Списком № 1290-2, не менше 50 % робочого часу, встановленого для відповідної категорії робіт, посади може бути внесено до Переліку професій, робіт і посад працівників, що дає право на додаткову відпустку за особливий характер праці, який є додатком до колективного договору.1. Прибиральники
службових приміщень, зайняті прибиранням загальних убиралень та санвузлів, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів згідно з позицією 60 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2.2. Прибиральники
виробничих приміщень не включені до Списку № 1290-2, тому не мають права на додаткову відпустку за особливий характер праці. При цьому прибиральники виробничих приміщень деяких виробництв мають право на додаткову відпустку у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці відповідно до Списку № 1290-1.Тривалість додаткової відпустки визначається залежно від категорії виробництва за Списком № 1290-1 та за результатами атестації робочого місця відповідно до Порядку № 442.
3. Столяру може бути встановлена додаткова відпустка як за особливий характер праці, так і за шкідливі та важкі умови праці. Відповідно до
позиції 24 розд. XV «Транспортні послуги» столяр, який зайнятий обслуговуванням устаткування тунельних споруд, має право на додаткову відпустку за особливий характер праці до 7 календарних днів. Водночас деякі види робіт цієї професії передбачено й Списком № 1290-1. Так, наприклад, згідно з позицією 156 розд. XVII «Виробництво деревини та виробів з деревини» Списку № 1290-1 столяр, зайнятий склеюванням та складанням деталей із застосуванням синтетичних клеїв, що містять фенол, формалін, формальдегід та сечовину, у ваймах та апаратах з обігріванням струмом високої частоти, має право на додаткову відпустку зі шкідливими та важкими умовами праці тривалістю 7 календарних днів.Відповідно до
позиції 157 того ж самого розділу столяр, зайнятий шліфуванням деталей та виробів за допомогою абразивної шкурки сухим способом, а також зайнятий технологічним ремонтом деталей та виробів у фанерувально-клеїльних та обробних (складально-обробних) цехах, має право на додаткову відпустку зі шкідливими та важкими умовами праці тривалістю до 4 календарних днів.4. Муляру також може бути встановлена додаткова відпустка як за особливий характер праці, так і за шкідливі та важкі умови праці. Відповідно до
позиції 32 розд. XI «Інші будівельні і монтажні роботи» Списку № 1290-1 муляр має право на додаткову відпустку за шкідливі та важкі умови праці тривалістю до 4 календарних днів.Відповідно до
позиції 104 розд. XVIII «Целюлозно-паперова промисловість» муляр, зайнятий на гарячих роботах при футеруванні технологічного устаткування, має право на додаткову відпустку за шкідливі та важкі умови праці тривалістю до 7 календарних днів.На додаткову відпустку у зв’язку з особливими умовами праці відповідно до
Списку № 1290-2 має право муляр, зайнятий ремонтом каналізаційних споруд, який під час роботи стикається з каналізаційною рідиною. Тривалість відпустки для такого працівника складає до 7 календарних днів.5. Сторожі не мають права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. Це пов’язано з тим, що така посада і виконувана робота не передбачені Списками № 1290-1 та № 1290-2. Про це також зазначалося у листі Мінпраці від 04.10.2010 р. № 304/13/116-10. Водночас треба мати на увазі, що охоронник, який є працівником воєнізованої охорони, згідно з позицією 52 підрозділу «Інші види виробництв» розд. ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2, має право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.
