Проходження атестації педагогічними працівниками дошкільних навчальних закладів
Антоніна КЛИМЕНКО, начальник Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
Після закінчення педучилища (відділення дошкільного виховання) у 1976 році особа працювала вихователем групи подовженого дня у середній школі. У 1982 році закінчила педінститут за спеціальністю — вчитель російської мови та літератури, вчитель початкових класів. З 1980 року по липень 1996 року працювала вихователем у дитячому садку. По серпень 2005 року ніде не працювала. З вересня 2005 року по теперішній час знову працює вихователем. За весь час роботи органи управління освіти відмовляли у проходженні атестації, мотивуючи відсутністю фахової освіти.
Чи має право такий вихователь на атестацію? Якщо так, то яку категорію може бути присвоєно?
(м. Запоріжжя)
Згідно з
ч. 1 ст. 32 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III атестація педагогічних працівників дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типів і форми власності є обов'язковою і здійснюється, як правило, один раз на п'ять років. До запровадження в дію цього Закону діяла норма про обов’язковість атестації педагогічних працівників, передбачена ст. 54 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII (далі — Закон № 1060). Частиною 4 цієї статті установлено, що педагогічні працівники підлягають атестації. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання. Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється Міністерством освіти УкраїниТож, зважаючи на норми цих законів,
кожен педагогічний працівник зобов’язаний проходити атестацію.Оскільки в запитанні йдеться про роботу на посаді вихователя дитячого садка починаючи з 1980 року по липень 1996 року, то питання забезпечення права на атестацію цього працівника розглядається в контексті
Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20.08.93 р. № 310.Пунктом 5.9
цього Положення було встановлено, що педагогічним працівникам, які не мають відповідної фахової освіти і прийняті на роботу в навчальні заклади до 1996 року (до набуття чинності Законом № 1060 в новій редакції) та володіють достатнім практичним досвідом роботи, якісно і в повному обсязі виконують свої посадові обов'язки, за умови проходження відповідного підвищення кваліфікації (для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів з предмета викладання) за рішенням атестаційної комісії при Міністерстві освіти Автономної Республіки Крим, управліннях освіти обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, а також при відповідних центральних органах управління навчальними закладами, як виняток, може присвоюватись кваліфікаційна категорія: вища — за наявності стажу роботи на займаній посаді не менше 8 років; перша — 6 років; друга — 5 років.Ураховуючи, що працівниця, яка має вищу педагогічну освіту за фахом учитель російської мови та літератури, вчитель початкових класів, була прийнята на роботу в дошкільний заклад на посаду вихователя у 1980 році й на момент набрання чинності
Законом № 1060 працювала на цій посаді, то за результатами атестації їй має присвоюватись відповідна кваліфікаційна категорія — вища, перша чи друга з урахуванням стажу роботи на цій посаді залежно від повноти та якості виконання обов’язків.Стосовно підвищення кваліфікації, то
ст. 55 Закону № 1060, зокрема, установлено, що педагогічні працівники мають право на підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, навчальних закладів, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку. Реалізацію цього права гарантовано ст. 57 Закону № 1060, ч. 1 якої встановлено, що держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років .
