правління Пенсійного фонду України
Про затвердження Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Постанова від 08.10.2010 р. № 22-7
Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, правління Пенсійного фонду України постановляє:
1. Затвердити Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — Порядок), що додається.
2. Установити, що:
рішення за результатами розгляду скарг у межах процедури оскарження рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників у межах процедури узгодження вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймають:
в Пенсійному фонді України — Голова правління Пенсійного фонду України або його заступники відповідно до розподілу функціональних повноважень;
в головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі — начальники головних управлінь або їх заступники відповідно до розподілу функціональних повноважень;
в управліннях Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах — начальники управлінь або їх заступники відповідно до розподілу функціональних повноважень.
3. Попередній розгляд скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та підготовка проектів рішень за скаргами здійснюються:
в головних управліннях Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі — юридичними відділами (управліннями);
в Пенсійному фонді України — юридичним управлінням.
4. Попередній розгляд заяв про узгодження вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та підготовка проектів рішень за заявами в управліннях Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах здійснюються працівниками підрозділів надходження доходів, що ведуть облік надходження платежів.
5. Юридичному управлінню (Рябцева Т. Б.) разом з департаментом надходження доходів (Литвиненко В. В.):
<…>
здійснювати разом з начальниками головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі:
організацію роботи щодо розгляду скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників про узгодження вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Порядку;
моніторинг, узагальнення та аналіз розгляду скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників про узгодження вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
контроль за додержанням органами Пенсійного фонду України вимог Порядку під час здійснення перевірок та ревізій.
6. Установити, що Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-2 <…>, застосовується з урахуванням вимог пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
7. Ця постанова
набирає чинності з 01.01.2011 .<…>
Голова правління Б. Зайчук
Затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-7
Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду органами Пенсійного фонду України (далі — Пенсійний фонд) заяв платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску (далі — вимога), оскарженні рішень про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон); скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою статті 25 Закону.
1.2. Не підлягає узгодженню платником єдиного внеску відповідно до цього Порядку вимога, сформована на підставі зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначеного платником єдиного внеску у звіті про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску, а також рішень про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржувались та були розглянуті відповідно до вимог цього Порядку.
1.3. Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг (заяв) платників єдиного внеску або банків (далі — скаржники), зазначених в пункті 1.1 цього розділу, за наявності порушених відповідних кримінальних справ.
Скаржник має право оскаржити в суді вимогу, рішення про нарахування пені та накладення штрафу у будь-який момент після отримання відповідної вимоги або рішення. Вимога або рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладення штрафу, стосовно яких подано позов до суду, не підлягають оскарженню відповідно до вимог цього Порядку. Одночасно скаржник письмово повідомляє орган Пенсійного фонду, який розглядає його скаргу (заяву), про кожний випадок судового оскарження його вимог або рішень про нарахування пені та накладення штрафу.
1.4. Відмова в прийнятті скарги (заяви) на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, про узгодження вимоги, крім випадків, зазначених у цьому розділі, забороняється.
Перебіг строку розгляду скарги (заяви) починається з наступного робочого дня після її надходження до органу Пенсійного фонду. Реєстрація заяви про узгодження вимоги здійснюється працівником органу Пенсійного фонду, уповноваженим на це керівником цього органу, в журналі реєстрації заяв про узгодження вимог про сплату недоїмки (додаток 1). Реєстрація скарг на рішення про нарахування пені та накладення штрафу здійснюється працівником органу Пенсійного фонду, уповноваженим на це керівником цього органу, в журналі реєстрації скарг (додаток 2).
1.5. У скарзі (заяві) має бути зазначено:
прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання скаржника — фізичної особи, а для інших скаржників — найменування, місцезнаходження;
найменування органу Пенсійного фонду, яким видано вимогу або рішення про нарахування пені та накладення штрафу, що оскаржуються, дата і номер;
суть порушеного питання, прохання чи вимога;
інформація про оскарження вимоги або рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладення штрафу в суді.
Скарга (заява) підписується скаржником — фізичною особою або уповноваженою нею на те особою, а для інших скаржників — керівником або представником, уповноваженим відповідно до законодавства, та має бути скріплена печаткою скаржника (для скаржників — фізичних осіб — за наявності).
Скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу Пенсійного фонду поштою чи передана особисто або через представника.
Якщо скарга (заява) в інтересах скаржника подається його представником, то до скарги (заяви) додається копія довіреності (договору), оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.
1.6. Скарга (заява), оформлена без дотримання вимог, зазначених у пункті 1.5 цього розділу, що не дає можливості розглянути скаргу (заяву) по суті, залишається без розгляду, про що виноситься рішення про залишення скарги (заяви) без розгляду (додаток 3) з відповідними обґрунтуваннями та робиться відмітка в журналі реєстрації скарг.
1.7. Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом Пенсійного фонду від одного і того ж скаржника з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
1.8. У разі оскарження вимоги або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги (заяви) до органу Пенсійного фонду або позову до суду.
II. Узгодження вимоги
2.1. У разі коли платник єдиного внеску вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті (далі — територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий платник єдиного внеску має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність сум недоїмки, зазначених у вимозі.
2.2. Заява повинна бути подана до територіального органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання платником єдиного внеску вимоги. Строк, встановлений для подання заяви, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заяву та інші документи до неї здано на пошту.
2.3. Заява про узгодження вимоги розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання заяви.
2.4. За результатами розгляду заяви про узгодження вимоги територіальний орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та повідомити про нього особу, що подала заяву.
2.5. Територіальний орган Пенсійного фонду приймає одне з таких рішень:
про повне або часткове задоволення заяви платника єдиного внеску про узгодження вимоги, скасування оскарженої вимоги та надсилання платнику нової вимоги;
про залишення вимоги без змін, а заяви платника єдиного внеску без задоволення;
про залишення заяви платника єдиного внеску в межах процедури узгодження вимоги без розгляду.
2.6. У разі незгоди платника єдиного внеску з рішенням територіального органу Пенсійного фонду, прийнятим у межах процедури узгодження вимоги, подальше його оскарження здійснюється відповідно до вимог цього Порядку щодо розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду або в судовому порядку.
III. Подання первинної скарги
3.1. У разі коли скаржник вважає, що орган Пенсійного фонду прийняв рішення про накладення штрафу та нарахування пені або у межах процедури узгодження вимоги, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий скаржник має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду вищого рівня.
3.2. Скарга на рішення територіальних органів Пенсійного фонду подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі — регіональні органи Пенсійного фонду) у письмовій формі разом з документами, що підтверджують неправильність рішення.
Про подання скарги скаржник зобов'язаний одночасно повідомити територіальний орган Пенсійного фонду, рішення якого оскаржується.
3.3. Скарга повинна бути подана до регіонального органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання скаржником рішення територіального органу Пенсійного фонду, що оскаржується.
Строк, встановлений для подання первинної скарги, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу та інші документи до неї здано на пошту.
3.4. До документів, які свідчать про неправильність рішення, що оскаржується, належать:
акт перевірки платника єдиного внеску, рішення про нарахування пені та накладення штрафу та інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено суму єдиного внеску, що належить до сплати, або застосовано штраф, нараховано пеню;
вимога;
заява про узгодження вимоги.
Крім цього, необхідно подати зауваження та пояснення, якщо вони були подані платником єдиного внеску під час перевірки та прийняття рішення, висновки органу Пенсійного фонду щодо поданих зауважень і пояснень. У висновку необхідно також зазначити про подання чи неподання особою позовної заяви до суду про визнання недійсною вимоги або рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладення штрафу, наявність постанови про порушення кримінальної справи.
Скаржник може додати до скарги інші документи, які, на його думку, підтверджують законність його вимог.
Зазначені документи, за винятком висновків, подаються в копіях.
3.5. Якщо скаржник не додав до скарги документів, передбачених абзацами другим — п'ятим пункту 3.4 цього розділу, регіональний орган Пенсійного фонду, що уповноважений розглядати скаргу, витребовує від територіального органу Пенсійного фонду, рішення якого оскаржується, або скаржника зазначені документи, про що зазначається у рішенні про продовження строків розгляду скарги та робиться відмітка в журналі реєстрації скарг.
3.6. Якщо у скарзі за результатами розгляду заяви про узгодження вимоги порушуються питання, що не розглядалися під час узгодження вимоги, зазначена скарга направляється на новий розгляд до територіального органу Пенсійного фонду, рішення якого оскаржується, про що виноситься рішення про направлення скарги на новий розгляд (додаток 4). При цьому перебіг строків розгляду скарги, встановлених цим Порядком, починається з дня одержання територіальним органом Пенсійного фонду рішення про направлення на новий розгляд.
IV. Подання повторної скарги
4.1. У разі коли регіональний орган Пенсійного фонду надсилає скаржнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий скаржник має право звернутися протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до Пенсійного фонду України.
Строк, встановлений для подання повторної скарги, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу та інші документи до неї здано на пошту.
4.2. Скарга в письмовій формі подається безпосередньо до Пенсійного фонду України. Про подання повторної скарги до Пенсійного фонду України скаржник зобов'язаний одночасно повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду.
4.3. Скаржник подає скаргу до Пенсійного фонду України разом із необхідними для її розгляду документами, зазначеними в пункті 3.4 розділу III цього Порядку, що засвідчують обставини справи, та матеріалами розгляду первинної скарги.
4.4. Якщо скаржник не додав до скарги зазначені документи, Пенсійний фонд України витребовує від регіонального органу Пенсійного фонду, рішення якого оскаржується, або скаржника документи, передбачені пунктом 3.4 розділу III цього Порядку та пунктом 4.3 цього розділу, про що робиться відмітка в журналі реєстрації скарг.
4.5. Якщо в повторній скарзі, отриманій Пенсійним фондом України, порушуються питання, що не розглядалися у рішенні, винесеному за первинною скаргою, скарга направляється на новий розгляд до регіонального органу Пенсійного фонду, рішення якого оскаржується. При цьому перебіг строків розгляду скарги, встановлених цим Порядком, починається з дня одержання регіональним органом Пенсійного фонду рішення про направлення на новий розгляд.
4.6. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку.
V. Розгляд скарг (заяв)
5.1. Орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги, або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, на адресу скаржника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку, про що робиться відмітка в журналі реєстрації скарг.
Орган Пенсійного фонду може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги (додаток 5) понад строки, визначені в абзаці першому цього пункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це скаржника до закінчення двадцятиденного строку.
Підставою для прийняття такого рішення може бути: відсутність документів, передбачених пунктом 3.4 розділу III цього Порядку, та інших документів, необхідних для розгляду скарги, а також необхідність витребовувати підтвердження повноважень особи, яка підписала скаргу, і поштові документи для встановлення дат відправлення скарг та одержання рішень (вимог).
У разі коли орган Пенсійного фонду приймає рішення про продовження строків розгляду скарги, нарахування пені зупиняється на такий додатковий строк незалежно від результатів розгляду скарги, про що зазначається в рішенні про продовження строків розгляду скарги.
5.2. Скарга на рішення територіальних органів Пенсійного фонду про нарахування пені та накладення штрафів, подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 3.3 розділу III та пунктом 4.1 розділу IV цього Порядку, зупиняє строки їх сплати до винесення рішення органом Пенсійного фонду вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили.
Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до дня набрання рішенням суду законної сили в разі оскарження платником вимоги, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
У разі коли останній день строків, зазначених у пункті 5.1 цього розділу, включаючи строки, встановлені за рішенням керівника органу Пенсійного фонду (або його заступника), припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.
5.3. Скарга (заява), подана з порушенням порядку і строків, визначених пунктом 2.2 розділу II, пунктами 3.2, 3.3 розділу III та пунктом 4.1 розділу IV цього Порядку, а також у разі її відкликання відповідно до цього Порядку не підлягає розгляду органами Пенсійного фонду, про що виноситься рішення про залишення скарги (заяви) без розгляду (додаток 3) та робиться відмітка в журналі реєстрації скарг.
5.4. Орган Пенсійного фонду при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
залишає рішення, що оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;
скасовує в певній частині рішення, що оскаржується, і не задовольняє скаргу в певній частині;
скасовує рішення, що оскаржується, і задовольняє скаргу;
скасовує рішення, що оскаржується, і направляє скаргу на новий розгляд до територіального (регіонального) органу Пенсійного фонду;
залишає скаргу без розгляду.
5.5. У разі скасування раніше прийнятого рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені, накладення штрафу та рішення за заявою про узгодження вимоги вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення органу Пенсійного фонду вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги (заяви), про що зазначається в рішенні відповідного органу Пенсійного фонду.
5.6. Рішення, прийняте за розглядом скарги (заяви), може бути менш сприятливе для скаржника, ніж рішення, яке оскаржувалося.
У разі збільшення органом Пенсійного фонду суми єдиного внеску, пені та штрафів, які належать до сплати, або недоїмки раніше надіслані вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу, нарахування пені не відкликаються, а на суму такого збільшення органом Пенсійного фонду надсилається окрема вимога про сплату недоїмки (рішення про нарахування пені, накладення штрафу).
Збільшена сума вимоги про сплату недоїмки, штрафу та пені повинна бути сплачена або може бути оскаржена скаржником за процедурою, визначеною цим Порядком, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження збільшеної суми єдиного внеску (рішення про нарахування пені, накладення штрафу).
VI. Рішення за розглядом скарги (заяви)
6.1. Рішення за розглядом скарги (заяви) приймає керівник органу Пенсійного фонду або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень.
6.2. Рішення про результати розгляду скарги (заяви) (додаток 6) оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.
Рішення оформляється на бланку органу Пенсійного фонду, який розглядав скаргу (заяву).
У вступній частині рішення зазначаються: повне найменування особи, яка подала скаргу (заяву), прізвище та ініціали громадянина або фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності, посадової особи скаржника; відомості про предмет оскарження, якого стосується скарга (заява); дата прийняття скарги (заяви) до розгляду (дата і номер зазначаються за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції).
Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги (заяви), дату і номер акта перевірки та/або вимоги про сплату недоїмки або оскаржуваного рішення, стисле викладення вимог і клопотання особи, яка подала скаргу (заяву).
У мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги (заяви) та докази, на яких ґрунтуються висновки посадової особи органу Пенсійного фонду, яка розглядала скаргу (заяву), а також посилання на конкретні пункти та статті законів України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано прийняте рішення.
Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги (заяви) або про відмову в задоволенні скарги (заяви).
У рішенні також зазначається, що в разі незгоди особи, яка подала скаргу (заяву), з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду вищого рівня (із зазначенням строку такого оскарження) або в судовому порядку.
6.3. У разі повного або часткового задоволення скарги (заяви) в рішенні даються розпорядження органу Пенсійного фонду, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.
6.4. Перший примірник рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) скаржнику.
Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі цього скаржника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Рішення вважається надісланим (врученим) скаржнику, який є фізичною особою, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим її місцезнаходженням з повідомленням про вручення.
Якщо скаржник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду рішення не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата, або за закінченням строку зберігання.
6.5. Другий примірник рішення, прийнятого за розглядом скарги (заяви), надсилається територіальному органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації скаржника (передається структурному підрозділу (працівнику), до повноважень якого входить підготовка вимог про сплату недоїмки) для виконання (вчинення установлених законодавством дій) і зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги (заяви), які долучаються до справи скаржника.
6.6. Третій примірник рішення, прийнятого органом Пенсійного фонду за розглядом скарги (заяви), залишається в цьому органі Пенсійного фонду і зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги (заяви).
6.7. Четвертий примірник рішення, прийнятого Пенсійним фондом України за розглядом повторної скарги (заяви), надсилається для вчинення установлених законодавством дій регіональному органу Пенсійного фонду і зберігається разом з матеріалами розгляду скарги (заяви).
6.8. Якщо вмотивоване рішення за скаргою (заявою) не надсилається скаржнику протягом строку, встановленого для розгляду його скарги (заяви), або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, така скарга (заява) вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга (заява) вважається також повністю задоволеною на користь скаржника, якщо рішення органу Пенсійного фонду про продовження строків її розгляду не було надіслано скаржнику до закінчення двадцятиденного строку.
VII. Прикінцеві положення
7.1. Процедура оскарження (узгодження) закінчується:
останнім днем строку, передбаченого пунктом 2.2 розділу II, пунктом 3.3 розділу III та пунктом 4.1 розділу IV цього Порядку для подання скарги (заяви) про перегляд рішення (вимоги) органу Пенсійного фонду, в тому разі, коли така скарга (заява) не була подана у зазначений строк;
днем отримання скаржником рішення органу Пенсійного фонду про повне задоволення скарги (заяви);
днем отримання скаржником рішення Пенсійного фонду України, що не підлягає подальшому оскарженню відповідно до цього Порядку;
днем набрання рішенням суду законної сили у справі за позовом щодо скасування або визнання нечинним рішення (вимоги);
днем отримання органом Пенсійного фонду України повернутого першого примірника рішення як такого, що не знайшло адресата, або за закінченням строку зберігання.
7.2. Платник єдиного внеску зобов'язаний самостійно сплатити узгоджену суму недоїмки (суми пені, штрафів) протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги (відповідного рішення).
Сплата сум штрафів та пені, зазначених у рішеннях, що оскаржувались платником єдиного внеску, здійснюється у строки, визначені відповідно до абзацу другого частини чотирнадцятої статті 25 Закону.
7.3. Особа, яка подала скаргу на рішення (заяву про узгодження вимоги) органу Пенсійного фонду, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу (заяву), та брати участь у перевірці поданої скарги (заяви);
ознайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом Пенсійного фонду, який розглядає скаргу (заяву);
бути присутньою при розгляді скарги (заяви);
користуватися послугами представника;
одержувати письмову відповідь про результати розгляду скарги (заяви);
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги (заяви);
відкликати подану скаргу (заяву) в будь-який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги (заяви).
Відкликання скарги (заяви) проводиться за письмовою заявою особи, яка подала скаргу (заяву).
7.4. Структурні підрозділи (працівники) органів Пенсійного фонду, уповноважені розглядати скарги (заяви) на рішення, зазначені в пункті 1.1 розділу I цього Порядку, мають право одержувати у встановленому порядку від посадових осіб органів Пенсійного фонду документи, довідки, розрахунки, пояснення та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на них завдань, а також залучати до розгляду скарг (заяв) (за згодою керівника) інші структурні підрозділи (працівників) органів Пенсійного фонду.
7.5. Ведення обліку скарг (заяв) покладається на структурні підрозділи (працівників) органів Пенсійного фонду, уповноважені(них) керівниками цих органів.
7.6. Скарги та матеріали, що засвідчують обставини справи, зберігаються протягом 5 років.
7.7. Інформація, яка стала відома посадовим особам органів Пенсійного фонду в ході розгляду скарг (заяв), є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Порядок використання такої інформації передбачений Інструкцією про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, в Пенсійному фонді України та його органах, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 № 11-1 <…>.
Начальник юридичного управління
Т. Рябцева
Коментар редакції
Відповідальність у сфері законодавства про ЄСВ
Порядок № 22-7, що коментується, визначає процедуру подання та розгляду органами ПФУ заяв платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) при:
— узгодженні ними вимог про сплату недоїмки зі сплати ЄСВ;
— оскарженні рішень про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених ч. 10 (пеня) і ч. 11 (фінсанкції) ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464).
Нагадаємо, що згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 платник ЄСВ зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суму недоїмки та штрафи разом із нарахованою пенею. Якщо він не згоден з нарахованими сумами, то він має право узгодити суму недоїмки чи оскаржити нарахування штрафів і пені з органом ПФУ за процедурою, передбаченою Порядком № 22-7. Платник також може оскаржити рішення органів ПФУ в судовому порядку у будь-який момент після отримання відповідної вимоги або рішення.
Про оскарження слід обов'язково письмово повідомити орган ПФУ, що прийняв відповідне рішення.
Оскарження рішення територіального органу ПФУ про застосування фінансових санкцій призупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом ПФУ або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до прийняття судом рішення в разі оскарження платником ЄСВ вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язане з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Зверніть увагу: суму нарахованої недоїмки платник може узгоджувати зі своїм органом ПФУ, що склав вимогу про сплату недоїмки. Оскаржити ж прийняті рішення про накладення штрафів та пені платник може вже тільки до ПФУ вищого рівня.
Тепер нагадаємо платникам ЄСВ про види порушень та розміри штрафів у сфері законодавства про ЄСВ. Для зручності наведемо їх у таблиці.
| Вид порушення | Розмір штрафу (санкції, пені) |
| ШТРАФНІ САНКЦІЇ І ПЕНЯ | |
| Ухилення від узяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV | 170 грн. |
| Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ | 10 % своєчасно не сплачених сум |
| Донарахування територіальним органом ПФУ або платником своєчасно | 5 % такої суми за кожний повний чи неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % суми донарахованого ЄСВ |
| Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою | 170 грн. |
| Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ | Від 136 до 255 грн. |
| Несплата, неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансові платежі) | 10 % своєчасно не сплачених сум |
| Нарахування пені на суму недоїмки | 0,1 % суми недоїмки за кожен день прострочення платежу |
| АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ | |
| Ст. 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення: | |
| — порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; | Від 340 до 510 грн. (за повторне протягом року порушення — від 510 до 680 грн.) |
| — несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 нмдг* | Від 425 до 850 грн. (за повторне протягом року порушення — від 1700 до 5100 грн.) |
| — несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі понад 300 нмдг* | Від 850 до 1700 грн. (за повторне протягом року порушення — від 1700 до 5100 грн.) |
| Ст. 18823 Кодексу України про адміністративні правопорушення: | |
| — вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам ПФУ у проведенні перевірок, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням і сплатою ЄСВ; | Від 136 до 255 грн. (за повторне протягом року порушення — від 170 до 340 грн.) |
| КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ | |
| Умисне ухилення від сплати ЄСВ або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності чи особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, або будь-якою іншою особою, котра зобов'язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах (від 1000 нмдг, у 2011 році — від 470,5 тис. грн.) (ч. 1 ст. 2121 Кримінального кодексу України (ККУ)) | Від 5100 до 8500 грн. або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років** |
| Діяння, зазначені в ч. 1 ст. 2121 ККУ (див. вище), вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах (від 3000 нмдг, у 2011 році — від 1411,5 тис. грн.) (ч. 2 ст. 2121 ККУ)
| Від 8500 до 34000 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження волі до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років** |
| Діяння, передбачені ч. 1 або 2 ст. 2121 ККУ (див. вище), вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати ЄСВ або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах (від 5000 нмдг, у 2011 році — від 2352,5 тис. грн.) (ч. 3 ст. 2121 ККУ) | Позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років з конфіскацією майна |
| *При кваліфікації порушень розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян приймають на рівні розміру податкової соціальної пільги (п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України. | |
Наталія ІВЛЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
