Відпустки службовців органів місцевого самоврядування

1. Щорічна основна відпустка.

Перш за все зазначимо, що тривалість відпустки визначається Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Тривалість щорічної основної відпустки посадових осіб органів місцевого самоврядування визначена ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» вiд 07.06.2001 р. № 2493-III (далі — Закон № 2493) та становить 30 календарних днів.

Згідно зі ст. 14 Закону № 2493 до відповідних категорій посад в органах місцевого самоврядування (селищної ради) віднесено посади голів селищних та сільських рад, секретарів відповідних рад, а також спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад. При цьому дія Закону № 2493 не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

За Типовими штатами апарату сільських, селищних рад та їх виконавчих комітетів, затвердженими постановою КМУ від 03.12.97 р. № 1349, до спеціалістів належать: бухгалтер, спеціаліст-юрисконсульт, спеціаліст-землевпорядник.

Таким чином, посади діловода, інспектора військово-облікового столу та касира до посадових осіб органів місцевого самоврядування не належать .

Отже, тривалість щорічної основної відпустки діловода, інспектора військово-облікового столу та касира зі збору земельних податків селищної ради визначається на загальних підставах та складає 24 календарних дні.

2. Щорічна додаткова відпустка.

Згідно зі ст. 8 Закону № 504 щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких зазначена у Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затвердженому постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290. Зокрема, у п. 58 цього Списку передбачена позиція «Працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах». Для них визначена максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки — 4 календарних дні.

При цьому важливо, що до розрахунку часу, який дає право працівнику на щорічну додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад. Проведення атестації робочих місць для надання такої відпустки законодавство не вимагає.

Таким чином, усім працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних машинах і яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими законодавчими актами, повинна бути встановлена щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів (лист Мінпраці від 12.03.2007 р. № 40/13/133-07).

Отже, діловод, інспектор військово-облікового столу та касир зі збору земельних податків селищної ради, які працюють за комп’ютером не менше половини тривалості робочого дня, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці до 4 календарних днів.

Нагадаємо, що це максимальна кількість днів щорічної додаткової відпустки, яку може отримати працівник за роботу на комп’ютері, а конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

За бажанням працівника щорічна додаткова відпустка може надаватися як окремо, так і одночасно зі щорічною основною відпусткою (ст. 10 Закону № 504).